Ухвала від 23.04.2021 по справі 640/10481/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2021 року м. Київ № 640/10481/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Ліга Імпекс до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліга Імпекс (08681, Київська область, Васильківський район, село Рославичі, вул. Морошкова, 1, код ЄДР: 35271723) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДР: 43337259), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2020 № 0000151/7.8-19-02 та № 0000152/7.8-19-02 Київської митниці Держмитслужби.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

В порушення вказаних вимог позивачем не надано суду доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, контракту від 23.07.2018 № 18/S/09721/А, укладеного між ТОВ Ліга Імпекс та Etoile Glam LP (Шотландія) розчинної сублімованої вави, а також документів, які позивачу було додані до такого контракту щодо ідентифікації та визначення митної вартості товару за основним методом.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Разом з тим, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця , що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 дійшов висновку про те, шо адміністративний позов, з урахуванням положень п. 56.19 ст. 56 ПК України, до суду може бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення ДФС України про результати розгляду його скарги.

Як видно з матеріалів позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 № 0000151/7.8-19-02 та № 0000152/7.8-19-02 Київської митниці Держмитслужби.

При цьому, 15.12.2020 позивачем до Державної митної служби України була подана скарга на податкові повідомлення-рішення від 23.11.2020 № 0000151/7.8-19-02 та № 0000152/7.8-19-02, за результатами розгляду якої Державною митною службою України прийнято рішення від 16.02.2021 № 081.4/10-06/13/2385, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні рішення, без змін.

З доданих до матеріалів позовної заяви документів, зокрема, копії конверту за трекінгом відправлення № 0405044802856 вбачається, що рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 06.03.2021.

Проте до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 13.04.2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано .

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) належним чином засвідчених копій всіх документів, на які позивач посилається у позовній заяві (відповідно до кількості учасників справи );

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін