Постанова

від 05.05.2025 по справі 240/12151/24

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12151/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

05 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Житомирської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, Житомирська митниця) про коригування митної вартості від 06.06.2024 №UA101000/2024/000190/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006955.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA101000/2024/000190/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товару, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006955 від 06.06.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" 5816,04 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27.05.2024 Продавцем виставлений інвойс № 1930 на суму 9500,00 англійських фунтів стерлінгів.

Так, 05.06.2024 з метою митного оформлення моторного транспортного засобу спеціального призначення для прибирання доріг: автомобіль - розкидач сипучих речовин бувший у використанні, марки: DAF; модель: LF 55.250, ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_1 , позивачем подано митну декларацію № 24UA101020020913U0, в якій визначено митну вартість автомобіля за основним методом, а саме за ціною Контракту.

Разом з митною декларацією були подані такі документи:

рахунок-фактура (інвойс) від 27.05.2024 № 1930;

- автотоваротранспортна накладна від 30.05.2024 № 155434;

- декларація про походження товару від 27.05.2024 № 1930;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.06.2018 № НОМЕР_2 ;

- договір міжнародної купівлі-продажу від 13.11.2019 № 1-2019;

- додаток від 27.05.2024 № 34.

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.

На вимогу митниці декларантом надано: переклад на українську мову інвойсу, техпаспорту, ТТН, додаток №32 від 20.03.2024, лист від 05.05.2024 про коректну назву моделі розкидача піску.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 06.06.2024 №UA101000/2024/000190/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006955.

В розділі 33 названого рішення зазначено:

На виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Держмитслужби України від 01 липня 2021 року №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до п.7.1 Контракту № 1-2019 від 31 листопада 2019 року термін дії до 31 грудня 2022 роки. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється за даним контрактом, то станом на 05.06.2024 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. Даний документ не долучено до митного оформлення. Дані обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо того, чи є дійсним даний зовнішньоекономічний контракт на момент здійснення купівлі-продажу товару, митне оформлення якого здійснюється.

До митного оформлення додатково надано додаткову угоду № 32 від 20.03.2024 про продовження терміну дії контракту до 31.12.2024. Разом з тим, до митного оформлення не долучено документ, якій свідчив би, що на момент укладання Додаткової угоди № 32 від 20.03.2024 Контракт №1-2019 від 31.11.2019 був чинним.

Відповідно до п1.1 Контракту Продавець (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, а Покупець (ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА") приймає та оплачує вживану техніку.

Відповідно до п.1.2 Контракту конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту.

До митної декларації долучено додаток до контракту від 27.05.2024 №34 відповідно до якого сторонами виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину, що не стосується даної поставки.

Також, додаток до контракту від 27.05.2024 №34 містить відомості про найменування (опис товару) - DAF TRUCK LF 250 GRITTING VEHICLE, який не відповідає опису зазначеним в гр.31 митної декларації - DAF, LF 55.250. Додатково до митного оформлення надано лист від 05.06.2024 про помилку в рахунку-фактурі від 27.05.2023 1930, щодо моделі транспортного засобу, разом з тим це не усуває розбіжності про опис і модель зазначених в інших товаросупровідних документах.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 24UA209200015650U2 від 15.03.2024 - Автомобіль спеціального призначення - піскорозкидач, бувший у використанні, на базі автомобіля- марки DAF, - моделі LF 55.250,- ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_3 ,- номер двигуна (маркування) - нема даних,- тип двигуна - дизель, - робочий об"єм циліндрів - 6693 см3, - потужність двигуна - 182 kw,- призначений для використання по дорогах загального користуванння ,- колісна формула - 4х2,- з правостороннім розміщенням керма,- календарний рік виготовлення - 2013,- модельний рік виготовлення - 2013,- дата введення в експлуатацію - 01.10.2013 р.,- з наявними пошкодженнями та дефектами що виникли внаслідок експлуатації згідно експертного висновку, а саме:- корозія сходів кузову,- корозія стійок кузову,- корозія кріплення бортів,- корозія кріплення для відвалу,- потертості переднього бамперу,- корозія кріплення кабіни,- сколи та подряпини по кузову,- точкова корозія рами,- корозія балонів високого тиску,- тріщини пневмоподушок, - корозія бункеру для піску,- корозія та сліди мастила на гідроциліндрах,- корозія механізму розкидування,- забруднена оббивка салону та сидінь та ін. - 15 000,00 GBP за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями частини 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У частині 6 цієї правової норми зазначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 341 частини 1 статті 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

У частині 5 цієї правової норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно частини 2 названої правової норми документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс), або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пункті 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено обов`язок митного органу здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, згідно частини 3 статті 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що Житомирською митницею в якості підстави для надання позивачем додаткових документів у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема зауважує, що :

Відповідно до п.7.1 Контракту № 1-2019 від 31 листопада 2019 року термін дії до 31 грудня 2022 роки. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється за даним контрактом, то станом на 05.06.2024 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. Даний документ не долучено до митного оформлення. Дані обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо того, чи є дійсним даний зовнішньоекономічний контракт на момент здійснення купівлі-продажу товару, митне оформлення якого здійснюється.

До митного оформлення надано додаткову угоди № 32 від 20.03.2024 про продовження терміну дії контракту до 31.12.2024. Разом з тим, до митного оформлення не долучено документ, якій свідчив би, що на момент укладання Додаткової угоди № 32 від 20.03.2024 Контракт № 1-2019 від 31.11.2019 був чинним.

Відповідно до п.1.1 Контракту Продавець (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, а Покупець (ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА") приймає та оплачує вживану техніку.

Відповідно до п.1.2 Контракту конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту.

До митної декларації долучено додаток до контракту від 27.05.2024 №34 відповідно до якого сторонами виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину, що не стосується даної поставки.

Також, додаток до контракту від 27.05.2024 №34 містить відомості про найменування (опис товару) - DAF TRUCK LF 250 GRITTING VEHICLE, який не відповідає опису зазначеним в гр.31 митної декларації - DAF, LF 55.250. Додатково до митного оформлення надано лист від 05.06.2024 про помилку в рахунку-фактурі від 27.05.2023 1930, щодо моделі транспортного засобу, разом з тим це не усуває розбіжності про опис і модель зазначених в інших товаросупровідних документах.

З огляду на зазначене у митного органу виникли сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару.

Аналізуючи вказану позицію апелянта, колегія суддів зауважує, що перш за все у оскаржуваному рішенні митного органу помилково зазначено дату контракту, який було надано імпортером для підтвердження правильності визначення митної вартості товару, а саме замість 13 листопада 2019 року зазначено 31 листопада 2019 року.

Як правильно встановлено митним органом, згідно пункту 7.1 Контракту № 1-2019 від 13 листопада 2019 року термін його дії визначений до 31 грудня 2022 роки.

На підтвердження продовження строку дії названого контракту декларантом подано додаток №32 від 20 березня 2024 року, пунктом 8 якої передбачено внесення змін до пункту 7.1 Контракту №1-2019 від 13 листопада 2019 року та продовження терміну дії останнього до 31 грудня 2024 року.

Так, обґрунтування правильності визначення митної вартості імпортованого товару декларантом було подано інвойс від 27 травня 2024 року, який містить інформацію про вартість проданого товару, що імпортується, умови його поставки та характеристики, зокрема VIN-код.

Стандарт ISO 3778:2009, який встановлює вимоги до змісту і структури ідентифікаційного номера транспортного засобу з метою встановлення єдиної нумерації системи ідентифікації дорожніх транспортних засобів на міжнародному ринку, передбачає, що VIN-код або VIN номер кузова є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу та має 17 символів. Такий код містить інформацію про виробника, характеристики транспортного засобу та рік випуску.

Крім того, відповідачу надані документи на підтвердження технічної помилки.

Не зважаючи на помилку в найменуванні товару, всі товаросупровідні документи містять ідентифікаційний номер транспортного засобу - VIN: НОМЕР_1 .

Ідентичність товару підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

З огляду на те, що в усіх наданих декларантом документах, зазначений один і той самий номер кузова, про що зазначає і відповідач, суд приходить до висновку, що твердження останнього про суттєві розбіжності в описі та моделі транспортного засобу, які викликають сумнів щодо пов`язаності наданих декларантом документів з транспортним засобом, що імпортується, є безпідставним.

Також слід наголосити, що виявлені митним органом неточності у Контракті №1-2019 та додатках до нього, зокрема, щодо строку дії такого контракту та використання скороченого найменування сторін договору, не можуть бути покладені в основу сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки достатнім документом на підтвердження такої є інвойс, який містить всі необхідні реквізити та обов`язкові умови письмової угоди купівлі продажу між сторонами.

У Додатку № 34 від 27.05.2024 сторонами виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину, що не стосується даної поставки.

Такий висновок контролюючого органу є безпідставним, тому що в преамбулі Додатку № 34 від 27.05.2024 вказано, що сторони уклали цей Додаток № 34 від 27 травня 2024 року до Договору №1-2019 від 13 листопада 2019 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав митному органу пакет документів, що підтверджує договірну вартість імпортованого транспортного засобу.

З урахуванням наведеного, суд першої першої інстанції прийшов до мотивованого переконання що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи, що вказує на безпідставність позиції відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, надані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всі обов`язкові документи, передбачені статтею 53 МК України, та які підтверджують складові визначення вартості товару, що підлягав розмитненню.

Стосовно застосованого у оскаржуваному рішенні резервного методу для визначення митної вартості товару, слід зазначити наступне.

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 міститься висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч.6 ст.54 МК України у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 МК України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №24UA209200015650U2 від 15.03.2024 - Автомобіль спеціального призначення - піскорозкидач, бувший у використанні, на базі автомобіля- марки DAF, - моделі LF 55.250 ,- ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_3 ,- номер двигуна (маркування) - нема даних,- тип двигуна - дизель, - робочий об`єм циліндрів - 6693 см3, - потужність двигуна - 182 kw,- призначений для використання по дорогах загального користування,- колісна формула - 4х2,- з правостороннім розміщенням керма,- календарний рік виготовлення - 2013,- модельний рік виготовлення - 2013,- дата введення в експлуатацію - 01.10.2013 р.,- з наявними пошкодженнями та дефектами що виникли внаслідок експлуатації згідно експертного висновку, а саме:- корозія сходів кузову,- корозія стійок кузову,- корозія кріплення бортів,- корозія кріплення для відвалу,- потертості переднього бамперу,- корозія кріплення кабіни,- сколи та подряпини по кузову,- точкова корозія рами,- корозія балонів високого тиску,- тріщини пневмоподушок, - корозія бункеру для піску,- корозія та сліди мастила на гідроциліндрах,- корозія механізму розкидування,- забруднена оббивка салону та сидінь та ін. - 15 000,00 GBP за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Як визначено у рішенні про коригування митної вартості товарів джерелом вищевказаної інформації щодо товарів, митне оформлення яких уже здійснено, міститься в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 встановлено, що посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов"язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідач надав опис схожого товару, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 також міститься висновок про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості порушено вимоги статей 53, 54, 57, 58 МК України та рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам статті 55 МК України.

Позивачем подано до митного органу належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за першим методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а доводами апеляційної скарги не спростовується тих обставин щодо відсутності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості не довів.

Ураховуючи все вище викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA101000/2024/000190/2.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товару, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006955 від 06.06.2024 є похідним від рішення про коригування митної вартості товарів та прийнята на його підставі, така також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких мотивів щодо вирішеного судом питання про розподіл судових витрат, то колегія суддів з урахуванням вимог ч.1 ст.308 КАС України не переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.