Ухвала

від 05.05.2025 по справі 307/683/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/683/23

Провадження № 2-ві/307/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів у режимі відеоконференції заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Бобрушка Віталія Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушка В.І., перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини.

28 квітня 2025 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді в якій просить відвести суддю Бобрушка В.І. від розгляду справи №307/683/23 з передачею справи на автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду. В обґрунтування заяви про відвід судді зазначає, що до початку підготовчого судового засідання у даній справі, а саме 26 лютого 2024 року позивачем ОСОБА_1 поштою до суду було надіслано для розгляду клопотання про оголошення висновку експерта в судовому засіданні та заяву про долучення доказу, в яких він просив суд долучити до матеріалів цієї справи та оголосити в судовому засіданні висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Йосипенко А.Ю. від 13 лютого 2024 року №СЕ-19/111-23/60664-ПС. Вказане клопотання та заява були отримані судом 04 березня 2024 року та зареєстровані канцелярією суду за №3117/24-Вх, що підтверджується інформацією в «Електронному суді». Незважаючи на те, що клопотання про оголошення висновку експерта в судовому засіданні від 26 лютого 2024 року та заяву про долучення доказу (висновку експерта) від 26 лютого 2024 року було отримано та передано на розгляд головуючого судді Бобрушко В.І. 04 березня 2024 року, тобто, більше року тому назад, однак вказане клопотання та заява не були розглянуті суддею під час підготовчого провадження у цій справі. Лише більше ніж через рік, а саме: 17 квітня 2025 року суддя Бобрушко В.І. безпідставно та без будь якого обґрунтування незаконно ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання письмового доказу: копії висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Йосипенко А.Ю. від 13 лютого 2024 року №СЕ-19/111-23/60664-ПС та залишив заяву про долучення вказаного доказу без розгляду. При цьому, клопотання від 26 лютого 2024 року про оголошення зазначеного висновку експерта до цього часу неправомірно так і не було розглянуто суддею Бобрушко В.І. незважаючи на те, що вказане клопотання було передано на розгляд судді Бобрушко В.І. вже більше року тому назад. Отже, вказані вище обставини свідчать, що порушуючи принцип рівності та змагальності сторін у судовому процесі, надаючи перевагу одній із сторін, тим самим створюючи стійке враження прихильності судді до відповідачки ОСОБА_3 , за однакових правових підстав у доведенні кожною стороною своєї обґрунтованості, мотивації і позиції, головуючий суддя Бобрушко В.І. відмовив у долученні доказу (висновку експерта) до матеріалів справи та не розглянув клопотання про оголошення в судовому засіданні зазначеного висновку експерта. У зв`язку з викладеним, вважає, що у судді фактично уже склалася думка щодо рішення у цій справі, що підтверджується фактичними діями судді, які зводяться до формалізму судового процесу та виражають прихильність судді до матері - відповідачки ОСОБА_3 . Також, суддею Бобрушко В.І. жодним чином не було мотивовано таку відмову в долученні вказаного доказу з посиланням на відповідні норми ЦПК України. Поведінка судді Бобрушко В.І. у останньому судовому засіданні дає підстави вважати про необ`єктивність суду та відповідно викликає сумнів в неупередженості судді по відношенню до ОСОБА_1 , при вирішенні даного спору в суді.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І. від 01 травня 2025 року дану заяву визнано необґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід в порядку ст.33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2025 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Стецюк М.Д.

Позивач та його представники в судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити з підстав викладених у ній.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд, заслухавши думку позивача та його представників, вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не є абсолютним. В іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Відповідно до ст. ст.126, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст.6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституціїі законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами. Відвід має бути вмотивований і в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Однак, як встановлено судом, підстав для відводу судді Бобрушка В.І., визначених статтями 36, 37 ЦПК України, у заяві позивача ОСОБА_1 про відвід судді не наведено, фактично доводи останнього зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді під час розгляду справи.

Інших обставин, які б свідчили про упередженість судді чи наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності, судом не встановлено.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії, вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України, а також не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд доходить висновку, що обставини, вказані у заяві позивача ОСОБА_1 , підстави для відводу судді Бобрушко В.І., не знайшли належного підтвердження обґрунтованими доказами та не можуть викликати сумнів у об`єктивності та упередженості судді, заявлений відвід є безпідставним та необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст. 36, 37, 40, 259 - 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Бобрушка Віталія Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06 травня 2025 року.

Суддя М.Д.Стецюк