Ухвала

від 18.04.2025 по справі 404/7635/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7635/24

Номер провадження 1-кс/404/311/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню 42023122010000302, стосовно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, батько та має на утримані двох неповнолітніх дітей, інваліда 2 групи, астма, директора ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології», мешкає по АДРЕСА_1 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,

підозрюваного за ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , якому 29.01.2025 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, будучи директором ТОВ «Інноваційні санаційні технології», з корисливих спонукань завищив ринкову вартість полімерного рукава по об`єкту: «Реконструкція каналізаційного колектору ДУ 1200 мм по проїжджій частині вул. Героїв України м. Кропивницький», внаслідок чого заволодів грошовими коштами на суму 26727224 гривень, чим заподіяв збитки Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Прокурор вимоги підтримав.

ОСОБА_5 і його захисник заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, оскільки повідомлення про підозру необґрунтоване, слідству не перешкоджає, всі документи вилучили, експертизу провели, обіцяє виконувати всі покладені на нього обов`язки. Має родину, дружину, законне джерело доходу, позитивно характеризується, створив сталі соціальні зв`язки, користується повагою та авторитетом в суспільстві.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки протоколи негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до яких встановлено, що ТОВ «ПРЕСТИЖ КОМПЛЕКТ» фактично свою господарську діяльність не здійснює, а ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології» використовує вказаний суб`єкт господарювання для збільшення ціни гнучкого полімерного рукава; протокол проведення негласних слідчих дій від 02.02.2024 року, де зафіксована розмова між представником податкової служби та ОСОБА_8 (директор ТОВ «Престиж Комплект») який не обізнаний про господарську діяльність очолюваного ним товариства; протокол проведення негласних слідчих дій від 02.02.2024 року, де зафіксована розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 що ОСОБА_8 не обізнаний про господарську діяльність очолюваного ним товариства ТОВ «Престиж Комплект», тому бухгалтер ОСОБА_6 замість формально призначеного ОСОБА_8 буде пояснювати представнику податкової служби особливості придбання, імпорт, розмитнення, оподаткування і транспортних послуг полімерного рукава придбаного ТОВ «Престиж комплект»; протокол проведення негласних слідчих дій від 02.02.2024 року, де зафіксована розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (засновник ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології» та особа яка організувала виконання міжнародного договору на придбання полімерного рукава) щодо ускладнень, організації та особливостей придбання, імпорту, розмитнення, оподаткування і транспортних послуг полімерного рукава придбаного від імені ТОВ «Престиж комплект»; копія проектної документації та копії документів на ввезення і сплату митних платежів, податків, транспортних витрат; протоколи допиту свідків; висновок експертиз, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 за ч.5 ст. 191 КК України.

На початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд, за критерієм «поза розумного сумніву», тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є основним предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав прокурор.

Разом з цим під час розгляду клопотання виявлені наступні недоліки:

По цьому провадженню проводив слідчі дії та приймав процесуальні рішення не слідчий Національної поліції, а прокурор. Це є досить нетиповим і викликає розумний сумнів у мотивації дій такої службової особи.

Статтею 3 Закону України «Про судову експертизу» передбачено принципи діяльності та межі компетенції судового експерта-економіста: законність, об`єктивність, повнота дослідження. До компетенції експертів-економістів не відносяться питання правового характеру, які потребують трактування дій посадових осіб. Ці питання перебувають за межами компетенції експертів-економістів стосовно спричинення матеріальних збитків діями посадових осіб.

Експерти-економісти можуть проводити дослідження тільки стосовно економічної природи збитків, оскільки економічний і юридичний зміст категорії «збитки» суттєво відрізняються. В основу юридичного визначення збитків покладено підстави їх виникнення протиправні дії певної особи. З економічної ж точки зору, збитками визнаються будь-які втрати, пов`язані зі зменшенням майна чи погіршенням його якості незалежно від того, з яких причин вони виникли. Економічні збитки можуть з`явитися і внаслідок правомірних дій. Не будь-які збитки підлягають відшкодуванню.

Згідно ст. 1 Закону України «Про підприємства в Україні» Основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку. Одержання прибутку є суспільно-корисною, а не кримінально-карною дією.

Результати зафіксовані в протоколах НСРД та зміст огляду вилучених мобільних терміналів підозрюваних осіб підтверджує дії службових осіб ТОВ «Престиж комплект» та ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології» спрямовані на збільшення вартості полімерного рукава, проте це є правомірною метою суб`єкта господарської діяльності.

Прокурор не послався на пункт договору підряду чи норму закону якими передбачено обмеження рівня прибутковості підрядної організації.

За таких умов непереконливо виглядає висновок експерта з твердженням про економічну природу збитків, оскільки суб`єкт господарювання має право розраховувати на правомірне отримання прибутку.

Недопустимим є висновок експерта в частині юридичного висновку щодо наявного збитку. Неприпустимо призначення експертиз у випадках, коли перед експертом ставляться правові питання, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. (п. 2 ППВСУ N 8 від 30.05.97 « Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Долучений висновок експерта не має наперед встановленої сили і не може бути безумовним доказом вини підозрюваного.

Крім того, Міністерство юстиції України затвердило методики проведення експертно-товарознавчих досліджень, результати яких стануть належним доказом визначення ринкової вартості полімерного рукава. Під час розгляду клопотання прокурор зазначений вид доказу не використав, що свідчить про неефективну організацію проведеного досудового розслідування,- однобічність та неповноту, яка вплинула на результати розгляду поданого клопотання.

Прокурор не перевірив, що на території України тотожні послуги постійно надає три суб`єкти господарювання, тобто між ними існують базові економічні правила формування ринкової ціни на товар, отже необхідно застосовувати наявні правові підстави для призначення товарознавчої експертизи і визначити ринкову вартість полімерного рукава на день підписання договору підряду.

Улаштування полімерного рукава зсередини труби колектора є інноваційною менш затратною технологією, разом з цим прокурор не з`ясував чи насправді настали фактичні збитки тобто чи перевищує вартість ремонту інноваційним шляхом у порівнянні з класичною технологією, тобто розриття і руйнування дорожнього покриття, підземних комунікації, зміна напрямку дорожнього руху, узгодження, дозволи, проекти, тощо. Визначальні у цьому провадженні є дві обставини: 1). мета, яку досягнули після проведення реконструкції каналізаційного колектору. 2) ціна, за яку можна відновити експлуатацію каналізаційного колектору.

Прокурор не подав доказів, що сума отриманих підрядником коштів перевищує дійсну вартість ремонту колектора. Підвищення продавцями ринкових цін на товари є складовою конкуренції, і не завжди утворює передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння.

У тексті письмового повідомлення про підозру прокурор не згадав, а експерт економіст у висновку не зазначив про наявність істотних умови договору підряду по якими відповідальність несе замовник, а не виключно у представник підрядної організації:

Ринкова вартість полімерного рукава є загальною інформацією, тому сторони знали і визначили її заздалегідь та свідомо.

Пункт 5.1. загальну ціну договору не було перевищено.

Пункт 6.5. замовник перевіряв обґрунтованість поданих йому документів, підписував і передавав їх підряднику, отже повинен був достовірно знати ринкову вартість полімерного рукава.

Пункт 10.1. забезпечення робіт проектною документацію здійснював замовник. Відтак замовник забезпечив контроль за змістом проектної документації, у тому числі свідомо визначив вартість полімерного рукава.

Пункт 10.3. замовник має право вносити зміни до проектних документів.Пункт 21.2. підставою зміни договірної ціни є скоригована проектною організацією проєктно-кошторисна документація. Вісім службових осіб філії ДП «Укрдержбудекспертиза» підписали позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом реконструкції каналізаційного колектора ДУ 1200мм по проїжджій частині вул. Героїв України м. Кропивницький. На підставі наказу замовник затвердив проектно-кошторисну документацію реконструкції каналізаційного колектора по проїжджій частині вул. Героїв України; погодив зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта реконструкції; неодноразово підписував акт виконаних робіт; договір не розірвав; претензій виконавцю не направляв; до суду не звернувся, отже досі погоджується з визначеною в договорі ринковою вартістю полімерного рукава.

Недостовірно виглядає зміст редакції врученого ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру, оскільки за договірні обов`язки замовника несе кримінальну відповідальність їх виконавець.

Не були спростовані заперечення підозрюваного про продаж виробником полімерного рукава за ціною, нижчою від ринкової, оскільки між виробником і покупцем укладений дилерський договір, де ціна товару може бути менша від ринкової і навіть від собівартості.

Також необхідно врахувати версію підозрюваного, що замовник до підписання договору отримав дві комерційні пропозицій, згідно яких ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології» пропонувало ціну за погонний метр полімерного рукава нижчу від пропозиції іншого конкурента ТОВ «Гідросервісбуд». Інших пропозицій не надходило. На підставі двох комерційних пропозицій була сформована ринкова вартість полімерного рукава. Прокурор не зміг підтвердити чи спростувати доводи підозрюваного. Без дослідження обставин що підлягають обов`язковому доказуванню(ст. 91 КПК України), передчасним стане застосування тримання під вартою. Подальшим пошуком комерційних пропозицій не займались, отже замовник діяв за принципом свободи договору передбаченим ст. 627 ЦК України, при укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Прокурор не подав доказів визначення ринкової вартості полімерного рукава по іншим об`єктам, станом на 10.10.2023 року, що значно зменшує можливість виконання порівняльного аналізу для забезпечення судового контролю під час вирішення питання про застовування найсуворішого виду запобіжного заходу. За таких умов необхідно використати практику застосування оцінки доказів, висловлену Верховним Судом по справі № 991/722/21 від 21 листопада 2023 року, коли своїми діями сторона кримінального провадження створила та/або сприяла створенню обставин, через які дослідження доказів став недоступним для сторони захисту. Прокурор не дослідив та не спростував висловлену захистом версію розвитку подій. Внаслідок бездіяльності прокурора, підозрюваний не міг адекватно реалізувати власні процесуальні можливості, які могли б компенсувати невигідне становище, у якому він опинився. Цей принцип має також застосовуватися, mutatis mutandis, до інших ситуацій, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів. Проведення прокурором однобічного досудового розслідування виключає можливість задоволення клопотання про застосування тримання під вартою. Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Звертаю увагу, що прокурор навів надто формальні підстави, залишив без перевірки доводи захисту, використав надто формальні ознаки для звернення з клопотанням про застосування найсуворішого запобіжного заходу. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19). Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист. Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (BelesandOthers v. theCzechRepublic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4 ст.194 КПК України)

Кримінальний процесуальний закон покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків позапроцесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення підозрюваному гарантованого права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст. 29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Злочин, в якому пред`явлено особі повідомлення про підозру є: особливо тяжким, умисним, корисливим. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. ОСОБА_5 був оголошений у розшук.

У цьому випадку існує потреба для забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню. Не зважаючи на презумпцію невинуватості, позитивний обов`язок держави на проведення ефективного розслідування переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому особисте зобов`язання, особиста порука, застава не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховується, що ОСОБА_5 , має високий рівень репутації, створив сталі міцні соціальні зв`язки, користується авторитетом в суспільстві. Має родину, утримує двох неповнолітніх дітей, інвалід другої групи, хворіє, наявне стабільне джерело доходу та місце постійного проживання, отже утримання під вартою є перебільшеним заходом кримінального провадження.

Тяжкість покарання яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, стане умовою для початку можливого переховування від слідства та суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже ризик втечі існує, проте з урахуванням створення сталих суспільних зв`язків, такий ризик залишається у мінімальних проявах. Місце реєстраційного обліку не співпадає з місцем проведення досудового розслідування, тому існує ризик неявок. Сукупність перерахованих чинників, вказує про наявність незначного ризику неявки до слідчого і в суд, який буде повністю компенсовано застосуванням електронного засобу контролю.

Можливу різницю вартості полімерного рукава не підтверджено висновком товарознавчої експертизи, що значно зменшує переконливість редакції врученої підозри в частині визначення розміру збитків від злочину, тобто зменшує ризик невиконання покладених на нього обов`язків, та необхідність визначення застави.

Підозрюваний зобов`язується добровільно, свідомо, своєчасно з`являтися для проведення процесуальних дій, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, тобто безпідставні припущення прокурора про ризик втечі в період дії воєнного стану на Україні, неявки чи невиконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків. Ризик ухилення підозрюваного у цьому провадженні від слідства та суду повністю буде компенсовано застосуванням електронного засобу контролю. Навпаки, дії підозрюваного свідчать про бажання сприяти слідству, прагненні об`єктивно дослідити докази, повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак. Сукупність вказаних обставин переконує у щирості доводів підозрюваного про відсутність наміру переховування.

Додержуючись вимог ч. 1 ст. 178 КПК України враховано, що: підозрюваний сприяє слідству, суспільну небезпеку усвідомлює. Не перебуває на обліках у нарколога та психіатра. Крім того підозрюваний стверджує про неухильне виконання у майбутньому покладених на нього процесуальних обов`язків підозрюваного. Запевняє, що буде з`являтись для проведення слідчих дій з його участю. Заперечує можливість зміни місця постійного проживання. Наполягає про відсутність підстав та мотивів для продовження або вчинення нового злочину.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, на прокурора та слідчого покладається обов`язок організувати проведення своєчасного ефективно досудового розслідування. Орган досудового розслідування мав достатньо часу і процесуальну можливість на відшукання, процесуальну фіксацію та забезпечення збереження доказів, а також допит свідків і вжити заходи для їх захисту чи зміни анкетних даних останніх, з метою запобігання впливу на очевидців та їх родичів. Ознаки протиправної поведінки припинено. Вказані обставини переконують у припиненні злочину. Відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

На Національну поліцію покладається обов`язок організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Завдяки цьому орган досудового розслідування зможе попередити ризик вчинення нового можливого злочину. Застосування менш суворого заходу забезпечення разом з постійним контролем Національної поліції здатні попередити існуючі ризики. Перебільшеним є звернення прокурора з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, разового характеру інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 достатньо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням його під вартою, застосувавши останньому тримання під домашнім арештом в певний період доби.

Такий вид запобіжного заходу є насамперед гуманним та в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, забезпечить його право на працю, утримання дітей і його лікування та своєчасне якісне медичне обслуговування та одночасно контролювати його дії з боку правоохоронних органів. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) зазначено: що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Так, 29.01.2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру.

12.02.2025 року досудове розслідування зупинено в зв`язку з розшуком підозрюваного, тобто вже використано 15 днів досудового розслідування.

17.04.2025 року досудове розслідування відновлено, у зв`язку з затриманням підозрюваного в порядку ст.208 КПК України.

Таким чином, строк досудового розслідування закінчується 31.05.2025 року, тобто до 31 травня 2025 року до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом в певний період доби, - строк дії запобіжного заходу становить 45 днів.

Керуючись ст. 131-132, 176-183, 193, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом в певний період доби.

Початок дії застосованого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 18 квітня 2025 року.

Застосований підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід припиняє свою дію 31 травня 2025 року.

Підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнити з під варти із зали суду.

В період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до кабінету слідчого, прокурора, судді, у залежності від стадії кримінального провадження, за їхньою першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому зареєстрований чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- заборонити залишати домоволодіння по АДРЕСА_1 в період часу з 20-00 години до 06-00 години наступного дня;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з`являтися по місцю його проживання в домоволодіння по АДРЕСА_1 та вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,

- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді.

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_5 правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік ОСОБА_5 і здійснення за ним контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Кірвського районного суду

міста Кіровограда ОСОБА_1