Ухвала

від 06.05.2025 по справі 404/7635/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/218/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст.185 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 наухвалуслідчого судді Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від18квітня 2025року,якоюстосовно підозрюваного

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, має на утримані двох неповнолітніх дітей, інваліда 2 групи, директора ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології», мешкає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арештув певнийперіод добипокримінальному провадженню,внесеному доЄРДР за№ 42023122010000302,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, строком до 31 травня 2025 року, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Кропивницькоїокружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Органом досудового розслідуванням ОСОБА_8 29.01.2025 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, будучи директором ТОВ «Інноваційні санаційні технології», з корисливих спонукань завищив ринкову вартість полімерного рукава по об`єкту: «Реконструкція каналізаційного колектору ДУ 1200 мм по проїжджій частині вул. Героїв України м. Кропивницький», придбавши через підконтрольний суб`єкт господарювання ТОВ «Престиж комплект», внаслідок чого заволодів грошовими коштами на суму 26727224 гривень, чим заподіяв збитки Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Ухвалою слідчого Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Застосовано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом в певний період доби з покладенням певних обов`язків.

Зокрема

В період дії запобіжного заходу покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки: прибувати до кабінету слідчого, прокурора, судді, у залежності від стадії кримінального провадження, за їхньою першою вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту в якому зареєстрований чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; заборонити залишати домоволодіння по АДРЕСА_1 в період часу з 20-00 години до 06-00 години наступного дня; надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з`являтися по місцю його проживання в домоволодіння по АДРЕСА_1 та вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснено ОСОБА_8 правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_8 , має високий рівень репутації, створив сталі міцні соціальні зв`язки, користується авторитетом в суспільстві. Має родину, утримує двох неповнолітніх дітей, інвалід другої групи, хворіє, наявне стабільне джерело доходу та місце постійного проживання, отже утримання під вартою є перебільшеним заходом кримінального провадження.

Тяжкість покарання яке загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання його винним - до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, стане умовою для початку можливого переховування від слідства та суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже, ризик втечі існує, проте з урахуванням створення сталих суспільних зв`язків, такий ризик залишається у мінімальних проявах. Місце реєстраційного обліку не співпадає з місцем проведення досудового розслідування, тому існує ризик неявок. Сукупність перерахованих чинників, вказує про наявність незначного ризику неявки до слідчого і в суд, який буде повністю компенсовано застосуванням електронного засобу контролю.

Слідчий суддя зазначив, що можливу різницю вартості полімерного рукава не підтверджено висновком товарознавчої експертизи, що значно зменшує переконливість редакції врученої підозри в частині визначення розміру збитків від злочину, тобто зменшує ризик невиконання покладених на нього обов`язків, та необхідність визначення застави.

Підозрюваний зобов`язується добровільно, свідомо, своєчасно з`являтися для проведення процесуальних дій, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, тобто безпідставні припущення прокурора про ризик втечі в період дії воєнного стану на Україні, неявки чи невиконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків. Ризик ухилення підозрюваного у цьому провадженні від слідства та суду повністю буде компенсовано застосуванням електронного засобу контролю. Навпаки, дії підозрюваного свідчать про бажання сприяти слідству, прагненні об`єктивно дослідити докази, повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак. Сукупність вказаних обставин переконує у щирості доводів підозрюваного про відсутність наміру переховування.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.05.2025. Визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави в сумі 26727224,32 грн, яка буде достатня для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених КПК України.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в ході досудового слідства по даному кримінальному провадженню, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

при постановленні ухвали про відмову в задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не дотримався вимог вищевказаних статей КПК України.

Також вважаю, що ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

В даному випадку, фактичні обставини справи, характер, спосіб дій ОСОБА_8 та обсяг здобутих під час досудового розслідування доказів, свідчать про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, експерта дає достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які ще не надали свої покази безпосередньо суду та викривають підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_8 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження перебував у розшуку, його місцезнаходження було встановлено працівниками правоохоронних органів та доставлено до суду з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема для перешкод встановлення обставин, які свідчать про наступне: чи були інші невстановлені наразі досудовим розслідуванням спільники, чи вчинено кримінальне правопорушення внаслідок підбурення інших осіб, де знаходяться грошові кошти, які одержані внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, способи їх використання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказує, що ОСОБА_8 маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які на даний час перебувають у розшуку, експерта, якого було залучено до проведення судової економічної експертизи з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, в тому числі шляхом вмовлянням, підкупу або підбурення їх до знищення доказів, змін показів, оскільки злочин вчинено шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними доказами, зокрема показами свідків та документами, що посвідчують посадові обов`язки.

Крім того, ОСОБА_8 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інноваційні санаційні технології», в силу повноважень, був наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, а тому обстановка вчинення кримінального правопорушення, в тому числі об`єкт посягання у виді грошових коштів, вчинення дій спрямованих на приховування слідів кримінального правопорушення об`єктивно свідчить про схильність ОСОБА_11 , до вчинення кримінально караних діянь внаслідок своїх корисливих спонукань та з метою перешкодити своє викриття у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказане підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема показами свідків та документами, що свідчить про ризик вчинення ОСОБА_8 нових умисних кримінальних правопорушень, зокрема підробити будь-які документи, що можуть мати значення для кримінального провадження, а також вчинити протиправні дії із протиправно набутим майном, одержаного злочинним шляхом, та/або залучити до вчинення таких злочинів третіх осіб, з якими наявні стосунки, оскільки як встановлено в ході досудового розслідування, підозрюваний схильний до протиправних дій внаслідок своїх корисливих спонукань, тобто наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується наявними матеріалами.

Вважає незаконною та необґрунтованою ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда про відмову в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

На адресу апеляційного суду надійшло заперечення від захисника ОСОБА_7 на апеляційну скаргу прокурора, у якому захисник вказує, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи.

Наявність теоретичного та примарного ризику переховування від органу досудового розслідування у кримінальному провадженні не може бути самостійною підставою застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки це буде необґрунтованим та надмірним заходом відносно ОСОБА_8 , що є грубим порушенням завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.

На обґрунтування ризику, передбаченого п.2ч.1ст.177КПК України прокурором в апеляційній скарзі не наведено жодного реального підтвердження й наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.3ч.1ст.177КПК України, сторона досудового розслідування посилається на можливість ОСОБА_8 незаконно впливати на експерта, інших підозрюваних та свідків з метою зміни ними показань на його користь, оскільки підозрюваному добре відомо їх персональні дані, зокрема місце проживання та контактні мобільні телефони.

з метою недопущення спілкування зі свідками, експертом та іншими підозрюваними, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вже зобов`язав ОСОБА_8 утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в суді.

На обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.5ч.1ст.177 КПК України, стороною досудового розслідування не наведено жодного факту, який би міг підтвердити вказану тезу, що у ОСОБА_8 є намір вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність теоретичного та примарного ризику вчинити інший злочин не може бути самостійною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це буде необґрунтованим та надмірним заходом щодо ОСОБА_8 , що є грубим порушенням завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.

Підозрюваний має постійне місце проживання, роботу, сім`ю, не ухиляється від органів слідства чи суду, виконує покладені на нього обов`язки, не порушує умов домашнього арешту, що підтверджує ефективність вже застосованого запобіжного заходу. Його подальше утримання на волі не становить жодної загрози досудовому розслідуванню.

Окремо звертаємо увагу суду, що підозрюваний є особою з інвалідністю II групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та тісні соціальні зв`язки. Його соціальний статус і поведінка після повідомлення про підозру виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім викладеного, звертаєувагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 на момент досудового розслідування також є здобувачем вищої освіти та проходить навчання у відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненського фахового коледжу. Це додатково підтверджує його законослухняну поведінку, наявність соціальної відповідальності та сталих зв`язків із місцем проживання. Освітній процес передбачає виконання навчальних планів, проходження сесій та постійний зв`язок з навчальним закладом, що унеможливлює його ухилення від досудового розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, тощо.

Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.

Згідно п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане в кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.. 5 Конвенції.

Причетність ОСОБА_8 до повідомленої йому підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- повідомленням про виявлення кримінального правопорушення УСБУ в Кіровоградській області;

- документами зібраними під час досудового розслідування;

- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи;

- матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій

- іншими фактичними даними отриманими в передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб, які викривають ОСОБА_8 та спільнків у вчиненні нимси привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, описані у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення, у сукупності дають підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках:

- при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

- при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

- при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

- при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування його від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Так,кримінальне правопорушення,передбачене ч.5ст.191КК України,відповідно дост.12КК Українивідноситься докатегорії особливо тяжкихзлочинів,покарання завчинення якогопередбачено увидіпозбавлення воліна строквід семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна..

Наведені обставинивже саміпо собіможуть бутипідставою тамотивом дляпереховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду.

А тому, на думку колегії суддів ОСОБА_8 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі можливі грошові кошти та може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, як законно, так і незаконним шляхом. У силу своїх владних повноважень, ОСОБА_8 об`єктивно має широке коло зв`язків, які може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Його місцезнаходження було встановлено працівниками правоохоронних органів та доставлено до суду з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що свідчить про наявність високого рівня ризику ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_8 , оцінюючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Посилання захисника про відсутність грошових коштів у ОСОБА_12 , як підстава не з`являтися до суду апеляційної інстанції, свідчить про не виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків встановлених ухвалою свідчого судді, а також доведеність наявності ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також підозрюваний ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення оскільки в ході досудового розслідування на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлені інші особи причетні до скоєного, не встановлено де знаходяться грошові кошти, які одержані внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, способи їх використання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_8 є директором ТОВ «Інноваційні Санаційні Технології», а тому використати наявні у нього зв`язки з метою знищення документації наявної у вказаному товаристві.

Також, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді щодо існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших співучасників.

При встановленнінаявності ризикувпливу насвідків таінших співучасників,суд враховуєвстановлену КПКпроцедуру отриманняпоказань відосіб,які єсвідками укримінальному провадженні,а самеспочатку,на стадіїдосудового розслідуванняпоказання отримуютьсяшляхом допитуслідчим чипрокурором,а післянаправлення обвинувальногоакта досуду,на стадіїсудового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків та інших співучасників існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, не будучи не обмеженими у вільному спілкуванні із зазначеним колом осіб підозрюваний може здійснити вплив на свідків та інших співучасників, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 добре зазнає свідків та інших співучасників, тому євагомі підстави вважати, що останній зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що всі фігуранти кримінального правопорушення на даний час ще не встановлені, а тому ОСОБА_8 , у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, - може узгодити з ними позицію з метою ухилення їх від кримінальної відповідальності.

Отже, на переконання колегії суддів, обов`язок, який полягає в необхідності утримуватися підозрюваному від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

Також, ОСОБА_8 може вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може підробити будь-які документи з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином апеляційні доводи прокурора стосовно наявності ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України є такими, що знайшли своє повне підтвердження під час апеляційного розгляду.

Що стосується тверджень захисника, що до у відношенні ОСОБА_8 можливо відмовити залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, то такі доводи захисника на переконання колегії суддів не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.

Крім того, стороною захисту не надано доказів на наявність у ОСОБА_8 достатніх стримуючих факторів в поведінці, та які гарантуватимуть виконання ним процесуальних обов`язків.

Окрім цього, особисте зобов`язання не може бути застосоване до ОСОБА_8 оскільки даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, яке йому інкримінують є особливо тяжким.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу, так в ході розслідування даного провадження таких осіб не встановлено.

В той же час, у справі наявна реальна можливість ОСОБА_8 ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, можливості впливати на свідків та інших співучасників, а також можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Враховуючи обґрунтованість підозри підозрюваному ОСОБА_8 , наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5ч.1 ст.177 КПК України, а також наявність у ОСОБА_8 грошових коштів, колегія суддів приходить до висновку про те, що відносно підозрюваного необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В той же час висновок слідчого судді про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є помилковим, оскільки не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а навпаки надасть йому змогу в будь-який час переховуватись від суду, а також можливість для перетину кордону України.

За таких підстав у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозності висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії, не буду надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи сторони захисту та обвинуваченого про залишення запобіжного заходу в силі колегією суддів не можуть бути враховано, оскільки з врахуванням висунутої підозри вказане жодним чином не зменшує існування встановлених ризиків, а навпаки надасть йому змогу уникнути кримінальної відповідальності.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно частини ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України.

А тому колегія суддів визначає розмір застави підозрюваному ОСОБА_8 визначається колегією суддів з урахуванням обставин кримінального правопорушення та майнового стану ОСОБА_8

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз 2 ч.5ст.182КПК Україниу виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Окрім того, колегія суддів враховує значну кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного і дані про його особу.

Також необхідно зазначити про те, що з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти у сумі 26727 224 гривень не знайдено.

За таких обставин, враховуючи матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_8 та стан його здоров`я, наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5ч.1 ст.177 КПК України, з метою необхідності гарантування підозрюваним виконанням процесуальних обов`язків (прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не залишати населений пункт де він постійно проживає в с. Гнідин, Київської області без дозволу прокурора слідчого чи суду; повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з іншим підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі в слідчих діях та в суді), колегія суддів доходить висновку про те, що застава в розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не буде надмірним тягарем до підозрюваного ОСОБА_8 в умовах військового стану та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у тому числі зможе запобігти ризику перетину державного кордону України.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги позицію сторони обвинувачення про необхідність визначення ОСОБА_8 застави у розмірі 26727 224 гривень, оскільки ця сума завдана з урахуванням узгоджених дій значної частини спільників, які причетні до скоєного.

При фактичних обставинах даної справи, які встановлюють ступіньтяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, а також наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з винесення застави у сумі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатнім для виконанням ним процесуальних обов`язків, як самим підозрюваним, так і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень.

А тому, обраний слідчим суддею запобіжний захід ОСОБА_8 у виді домашнього арешту в нічний час доби є занадто м`яким по відношенню до підозрюваного та не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.176, 177, 181, 183, 184, 194, 196, 376, 405, 407, 409, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосуддіКіровського районногосуду м.Кіровограда від18квітня 2025року,якоюстосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арештув певнийперіод добипокримінальному провадженню,внесеному доЄРДР за№ 42023122010000302,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, строком до 31 травня 2025 року, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№ 42023122010000302,за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 травня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити розмір застави у сумі 660 розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, (3028х660), що складає 1998480 грн. (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч чотириста вісімдесят гривень)

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО:

820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№ 42023122010000302,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не залишати постійного місця проживання розташоване в с. Гнідин, Київської області без дозволу прокурора слідчого чи суду;

3) повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з іншим підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні, за вийнятком участі в слідчих діях та в суді.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвалу направити процесуальному прокурору для організації негайного виконання та здійснення контролю за її виконанням

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4