Ухвала

від 06.05.2025 по справі 916/1167/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

06 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1167/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса

на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 року м. Одесі, суддя першої інстанції Деркач Т. Г., повний текст складено та підписано 27.03.2025 року

у справі № 916/1167/25

за позовом: Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, м. Одеса, Південного офісу Держаудитслужби, м.Одеса

до відповідачів: 1. Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради м. Одеса; 2. Приватне акціонерне товариство «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

про визнання договору недійсним та стягнення 724 077 грн.04 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції.

У березні 2025 року заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради», Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса, в якому просив:

- визнати недійсним договір про закупівлю послуг з технічного обслуговування ліфтів № 74 від 07.03.2019, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (правонаступник Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня») та Приватним акціонерним товариством «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса на користь Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» 724 077 грн. 04 коп., а з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» одержані ним за рішенням суду 724 077 грн. 04 коп., стягнути в дохід держави;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор звертає увагу на те, що Приватне акціонерне товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору про закупівлю послуг № 74 від 07.03.2019, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало кошти в сумі 724 077 грн. 04 коп. Вищенаведене свідчить про наявність у Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СЛУР», м. Одеса умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.

Разом з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову за вх.№2-417/25 від 25.03.2025, в якій останній просить просив суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», м. Одеса у межах суми позовних вимог на загальну суму 724 077, 04 гривні;

- накласти арешт на нерухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», м. Одеса у межах суми позову 724 077 грн. 04 коп., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Заяву обґрунтовано тим , що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», м. Одеса коштів у сумі 724 077 грн. 04 коп. за наслідками визнання недійсним договору про надання послуг.

Заявник стверджує, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже, застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Що ж до співмірності заходів забезпечення позову, заявник звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (724 077 грн. 04 коп.) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. У випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

При цьому, на думку заявника, обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 року у справі № 916/1167/25 заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси за вх.№ 2-417/25 від 25.03.2025 про забезпечення позову у справі № 916/1167/25 задоволено; вжито заходи забезпечення позову на користь Суворовської окружної прокуратури м. Одеси; Одеської обласної ради; Південного офісу Держаудитслужби, м. Одеса шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», м. Одеса як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», а також на нерухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР», м. Одеса у межах суми позовних вимог на загальну суму 724 077 грн. 04 коп.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову 724 077 грн. 04 коп. є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 року про забезпечення позову у справі № 916/1167/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у даній справі відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 року у справі №916/1167/25, справу призначено до судового розгляду.

23.01.2024 року через підсистему «Електроний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява (вх. №1884/25) Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса про відмову від апеляційної скарги, в якій заявник просить суд провадження у справі №916/1167/25 закрити в зв`язку з відмовою від апеляційної скарги.

В судове засідання представники апелянта, відповідача-1 та третьої особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку до їх електронних кабінетів ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду. Про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників всіх учасників справи.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса про відмову від апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

У даній справі відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги, згідно ст. 265 Господарського процесуального кодексу України.

За нормами ч.6 ст.266 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заява Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження у справі, як і апеляційна скарга, підписана представником заявника Кравцовою Н.І., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

З огляду на те, що право апелянта відмовитися від поданої ним апеляційної скарги встановлено процесуальним законом, відмова скаржника від апеляційної скарги узгоджується із нормами ч.5 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти заяву про відмову від апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 року у справі №916/1167/25.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При цьому, наведена норма стосується закриття загалом провадження у справі, а не закриття апеляційного провадження у зв`язку з прийняттям відмови від апеляційної скарги.

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття апеляційного провадження».

Враховуючи, що наслідком прийняття відмови від апеляційної скарги є закриття апеляційного провадження, а не закриття провадження у справі, відтак закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги не входить до передбаченого ст. 7 Закону України Про судовий збір вичерпного переліку підстав для повернення судового збору (ухвали Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2763/18, від 12.05.2020 у справі № 910/14002/18 та від 21.01.2021 у справі №924/881/16).

З врахуванням наведеного, сплачений скаржником судовий збір за подання апеляційної скарги Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 по справі №916/1167/25 поверненню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно до ч. 5 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що заява про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що в зв`язку з прийняттям такої відмови слід постановити судове рішення, яким закрити апеляційне провадження у даній справі.

Керуючись ст. 46, 130, 191, 231, 234, 235, 274, 275, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти заяву Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса від 02.05.2025 року вх.№1884/25 про відмову від апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 27.03. 2025 року у справі №916/1167/25.

2. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» м. Одеса на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 27.03. 2025 року у справі №916/1167/25.

3. Справу повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяГ.І. Діброва

СуддіН.С. Богацька

Я.Ф. Савицький