Постанова
від 24.04.2025 по справі 922/3249/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/3249/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача Уланівський С.Є.,

від відповідача Оріщенко Н.С.,

від третьої особи-1 Жаров П.В.,

від третьої особи-2 не з`явився,

від третьої особи-3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» (вх.№284Х від 11.02.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 (м. Харків, суддя Присяжнюк О.О., повне рішення складено 21.01.2025)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр», м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», с. Миколаївка, Нововодолазький район, Харківська область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс», м. Полтава,

2. Фізична особа-підприємець Гнєзділов Віктор Іванович, м. Харків,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник», селище Палатки, Красноградський район, Харківська область,

про повернення майна, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», в якій просило суд:

Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВСЬКЕ» (63260, Харківська область, Нововодолазький район, село Миколаївка, вул. Центральна, буд. 252; Код ЄДРПОУ 00707188) повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТВАЙР» (49127, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, код ЄДРПОУ 34230377) Добриво складне мінеральне NP12-24 виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ» загальною масою 133 тони, яке відповідає вимогам по якості, встановлених у паспорті якості виробника ПАТ «СУМИХІМПРОМ»:

Найменування показника, одиниця вимірювання Норма

Масова частка загального азоту, % 12+-1

Масова частка загальних фосфатів у перерахунку на Р2О5,% 24+-1

Масова частка сульфатів у перерахунку на сірку (S), %, неменше 12

Масова частка кальцію (Са) у перерахунку на СаО, % не менше 9

Масова частка води Н2О, % , не більше 3

Гранулометричний склад:

масова частка гранул розміром:

від 1 мм до 5 мм, %, не менше 95

менше 6 мм, % 100

Статична міцність гранул, Мпа (кгс/см2), не менше 2,0 (20)

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВСЬКЕ» (63260, Харківська обл., село Миколаївка, Нововодолазький район, вул. Центральна, буд. 252; Код ЄДРПОУ 00707188) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТВАЙР» (49127, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, код ЄДРПОУ 34230377) всі судові витрати по справі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 повністю і прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОРЕСУРС», Фізична особа-підприємець Гнєзділов Віктор Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» про повернення безпідставно набутого майна задовольнити у повному обсязі; судові витрати у справі покласти на Відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» зазначає наступне:

- рішення суду ґрунтується виключно на припущенні суду щодо наявності укладеного договору поставки спірного товару між ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази укладення відповідного договору;

- істотною умовою договору поставки є ціна товару. Наявні у матеріалах справи транспортні інструкції не свідчать про укладення договору, оскільки не містять істотних умов договору поставки, а ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» не було вказано як вантажоодержувачем чи власником товару;

- ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» не набуло право власності на вказане майно, будь-яких письмових доказів набуття права власності на нього суду не надало. Не будучи власником відповідного майна, ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» не мало права укладати будь-яких правочинів щодо розпорядження майном, власником якого було ТОВ «ІНТВАЙР»;

- якби між сторонами було дійсно було укладено договір поставки, то позивач визначив би як вантажоодержувача товару ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС». Саме у зв`язку з відсутністю укладеного договору поставки з ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» у момент його відвантаження із заводу-виробника ПАТ «СУМИХІМРОМ» позивач зазначив вантажоодержувачем товару експедитора ФОП Гнєзділова В.І.;

- те що у транспортній інструкції Позивач, як власник відповідного вантажу, указав вантажоодержувачем товару ФОП Гнєзділова В.І. не має ніякого правового значення для ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки вказана особа визначена вантажоодержувачем Позивачем, на власний розсуд, як особа, яка надає транспортно-експедиційні послуги;

- не набувши права власності на вказаний вантаж, ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» без відповідної правової підстави надало визначеному Позивачем вантажоодержувачем товару ФОП Гнєзділова В.І. заявку на переадресування вантажу на користь ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», тобто розпорядилось майном, власником якого не було;

- оскільки Позивач, як власник, вантаж не передавав Відповідачу на зберігання, підписання Акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 19 березня 2022 р з ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», яке не було його власником і не могло ним розпоряджатись, не створює у Відповідача правової підстави для законності його набуття;

-належним Відповідачем у цій справі є ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», як особа, яка набула майно ТОВ «ІНТВАЙР», яке перевозилось залізницею на станцію отримання Ізюм, Південна залізниця з подачею на п/к ТОВ «Ізюмська міжрайонна база» в момент розвантаження вагонів №№64601388, 56291651 за накладними №43272707 та №43272699, які були переадресовані на нього експедитором ФОП Гнєзділовим В.І.;

- в момент отримання вантажу, який перевозився залізничними вагонами №64601388, №56291651 за залізничними накладними №43272707 та №43272699 у яких була відсутня інформація про ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та власником вантажу був вказаний ТОВ «ІНТВАЙР», відповідач міг дізнатися про відсутність правових підстав для набуття ним вказаного майна звернувшись до ТОВ «ІНТВАЙР»;

- той факт, що після отримання цього майна, визначеного родовими ознаками, ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» використало його у своїй господарській діяльності, чи передало його частинну ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» не змінює для Відповідача кондикційного зобов`язання перед Позивачем, визначеного ст. 1212, 1213 ЦК України повернути потерпілому аналогічне майно в натурі відповідної кількості і якості;

- приймаючи добриво за відсутності у залізничних документах будь-якої інформації щодо ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та за наявності інформації, що власником вантажу є ТОВ «ІНТВАЙР», Відповідач проявивши принцип розумної обачності міг би пересвідчитись у відсутності права власності на Товар у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» (вх.№284Х від 11.02.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 залишено без руху.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№2397 від 24.02.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2025. Зокрема, апелянтом надано належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі - ФОП Гнєзділову Віктору Івановичу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» (вх.№284Х від 11.02.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 та призначено справу №922/3249/24 до розгляду на « 17» квітня 2025 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

04.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3249/24 (вх.№2781).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3180 від 13.03.2025), в якому останнє просить апеляційну скаргу ТОВ «Інтвайр» на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 залишити без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, зокрема, витрати на правничу допомогу; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представника ТОВ СП «Миколаївське».

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» зазначає наступне:

- висновку суду про те, що питання повернення спірних добрив чи їх оплати знаходиться виключно у площині взаємовідносин ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», а також ТОВ «ІНТВАЙР» та ФОП Гнєзділова В.І., передувала детальна оцінка шляху слідування добрив з посиланням на докази, а також правова оцінка взаємовідносин ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», відтак не можна вважати, що висновок суду ґрунтується на припущеннях;

- у справі були висловлені дві протилежні позиції щодо договірних відносин стосовно спірних добрив, до яких відповідач ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», по суті не мав будь-якого відношення та не мав можливості довести чи спростувати такі позиції, оскільки це взаємовідносини інших осіб, в яких відповідач участі не брав;

- визначення отримувачем товару ФОП Гнєзділова В.І. очевидно та беззаперечно свідчить про вчинення позивачем дій з прийняття до виконання транспортної інструкції ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», що в свою чергу свідчить про виконання певних домовленостей між сторонами щодо поставки товару;

- судом надавалася оцінка законності позовних вимог виключно до ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та не вирішувався спір між ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки до останнього позовні вимоги не пред`являлися, а його статус був визначений як третя особа;

- ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» придбало частину спірних добрив у кількості 69,35 т на платній основі у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та використало у своїй господарській діяльності, інша частина спірних добрив у кількості 63,65 т на момент подання позову та розгляду справи була передана ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», що не заперечувалося учасниками справи. З цього випливає, що між ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та ТОВ «ІНТВАЙР» відсутні правові відносини речовоправового характеру, оскільки ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» не є володільцем спірного майна, а відтак не може бути відповідачем по справі;

- договірний характер правовідносин та очевидна наявність підстав для набуття добрив (договір поставки між ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» є чинним та недійсним не визнавався) виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України;

- Товаро-транспортні документи, якими є залізничні накладні, не є правовстановлюючими документами на товар, відтак факт того, що у накладних власником товару на початку шляху слідування було вказано ТОВ «ІНТВАЙР» не могло мати для ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» будь-якого значення і так само не вимагало надсилання будь-яких запитів до цього підприємства, як то вважає скаржник. Більше того, відповідач спочатку приймав вказаний товар на зберігання, а вже пізніше придбав частину такого товару у власність. Отже, особливості оформлення залізничних накладних жодних чином не впливають на статус відповідача як добросовісного набувача спірного майна, а тому аргументи скаржника є недоречними та не спростовують висновків суду;

- аналізуючи встановлені обставини справи та поведінку позивача, висновок про наявність договірних правовідносин між ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та передачу спірних добрив товариству в рамках таких правовідносин, є більш вірогідним ніж висновок про відсутність таких правовідносин. У свою чергу, встановлення обставин наявності письмового договору між ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та здійснення оплати за цим договором не входить до предмету доказування та не є доцільним в даному разі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» - адвоката Уланівського С.Є. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/3249/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/3249/24, яке призначено на 17.04.2025 о 10:00 год та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» - адвоката Уланівського С.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4817 від 16.04.2025), в якому останнє просить поновити ТОВ «Украгроресурс» строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; прийняти цей відзив на апеляційну скаргу до розгляду; апеляційну скаргу ТОВ «Інтвайр» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 без змін.

Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вказує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2025 встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» 28.02.2025 о 20:10.

Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто строк на подання відзиву на апеляційну скаргу встановлено до 18.03.2025. Представником ТОВ «Украгроресурс» подано відзив на апеляційну скаргу через систему «Електронний Суд» 16.04.2025, тобто з пропуском строку, встановленого судом.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку представник посилається на практику Європейського суду з прав людини, положення статей 2, 7, 13 ГПК України та зазначає, що заяву про поновлення строку подано одночасно із відзивом, а строк прострочено з об`єктивних причин через отримання ухвали 20.03.2025.

Судом встановлено, що до відзиву не надано жодних доказів отримання ухвали 20.03.2025. З огляду на що доводи представника є необґрунтованими.

Крім того, суд вказує, що відповідно до ч.4 статті 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положеннями частини 7 статті 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дослідивши, наданий позивачем відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила, що до вказаного документу не надано доказів його надсилання іншим учасникам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданого відзиву на апеляційну скаргу без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх.№4614 від 14.04.2025) повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 оголошено перерву у розгляді справи №922/3249/24 до « 24» квітня 2025 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» надійшла відповідь на відзив ТОВ «Украгроресурс» (вх.№4913 від 18.04.2025). З огляду на залишення відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Украгроресурс» без розгляду, відсутні підстави для прийняття до розгляду поданої відповіді на відзив.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» надійшла заява (вх.№4945 від 21.04.2025), в якій останній повідомив про бажання і можливість прийняти участь у судовому засіданні.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 24.04.2025 третя особа-2 та третя особа-3 не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали від 17.04.2025 до їх електронних кабінетів в системі «Електронний Суд».

Присутній представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники відповідача та третьої особи-1 проти доводів скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМВЕКТОР» (Постачальник) укладено Договір поставки товару № 1224ІНТ/2501 від 25.01.2022 (далі Договір від 25.01.2022).

Відповідно до п. 1.1. Договору від 25.01.2022 постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві Добриво складне мінеральне NP 12:24 (надалі «Товар»), згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору від 25.01.2022 найменування, код УКТ ЗЕД, одиниці виміру та кількість Товару, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору поставки Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (частини), зазначеного у специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, зазначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2020 року).

Пунктами 3.2.-3.3. Договору від 25.01.2022 передбачено, що поставка Товару відбувається на підставі транспортної інструкції Покупця, яка надається Постачальнику в письмовій (електронній формі). Постачальник передає Товар протягом строку дії договору, згідно наданих Покупцем транспортних інструкцій.

Відповідно до п. 3.5. Договору від 25.01.2022 транспортна інструкція Покупця є невід`ємною частиною Договору і документом, що підтверджує наміри Покупця у отриманні Товару.

Пунктом 3.7. Договору від 25.01.2022 визначено, що за правильність та повноту оформлення товаросупроводжувальних документів і пов`язаних із цим затримок при передачі Товару відповідальність несе Постачальник, окрім випадків, коли неналежне оформлення товаросупроводжувальних документів та пов`язана з цим затримка передачі Товару викликана діями Покупця.

Відповідно до п. 3.8. Договору від 25.01.2022 протягом наступного робочого дня з дня прийому залізницею/автоперевізником Товару до перевезення, Постачальник передає (електронним зв`язком) Покупцю інформацію по відвантаженому Товару (дата передачі Товару перевізнику, номер залізничних/товаротранспортних накладних, найменування, асортимент, кількість (вагу) товару, номери вагонів/автомобільних транспортних засобів, станція призначення, вантажоодержувач, вартість залізничного тарифу та плати за користування вагонами, номер залізничної квитанції, ціна Товару та номер транспортної інструкції).

Згідно з п. 3.9. Договору від 25.01.2022 при поставці Товару на умовах FCA/СРТ обов`язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту передачі Товару першому перевізнику, з цього моменту до Покупця переходить право власності та Покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) Товару, в тому числі Покупець несе ризик природної втрати пов`язаної із його перевезенням. Датою поставки товару вважається, у випадку відвантаження залізничним транспортом дата приймання вантажу до перевезення в електронній накладній (графа номер 56 накладної). Вантажовідправником Товару є ПАТ «СУМИХІМПРОМ», місцезнаходження 40003, Україна, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; ідентифікаційний код юридичної особи: 05766356. Вантажовідправником Товару також може бути як безпосередньо Постачальник, так і будь-яка інша особа визначена Постачальником, про що він повідомляє Покупця.

В рамках Договору від 25.01.2022 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» в якості Покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМВЕКТОР» в якості Постачальника підписано Специфікацію №СП-1224ІНТ/2501/1 від 25.01.2022 до Договору №1224ІНТ/2501 від 25.01.2022 на поставку Товару, а саме: Добриво складне мінеральне NP 12:24, біг-бег 0,95 тн., Код УКТЗЕД 3105.59.00.00, одиниця виміру т, кількість 3 000,00, ціна за одиницю з ПДВ 18 800,04 грн, всього з ПДВ 56 400 120,00 грн, умови (базис) поставки Товару: СРТ станція покупця, виробник товару: Україна, термін поставки до 28.02.2022 р.

Як вбачається з платіжних доручень № 2001 від 01.02.2022 на суму 26 400 120,00 грн, № 2003 від 03.02.2022 на суму 15 000 000,00 грн, № 2 від 04.02.2022 на суму 15 000 000,00 грн ТОВ «ІНТВАЙР» сплатило на рахунок ТОВ «ХІМВЕКТОР» грошові кошти у загальному розмірі 56 400 120,00 грн з призначенням платежу Оплата за добриво складне мінеральне зг.дог.№1224ІНТ/2501 від 25.01.2022р. та рах.№СФ-NP-XB-19577 від 25.01.2022.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» в якості Поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКА МІЖРАЙОННА БАЗА» в якості Зберігача укладено Договір про надання послуг відповідального зберігання ОХ-311221-2 від 31.12.2021, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання Товар Поклажодавця - мінеральні добрива, зберігати переданий йому Товар і повернути Поклажодавцеві на його першу вимогу, а Поклажодавець зобов`язується здійснити оплату за надані послуги, в розмірі та строки передбачені даним Договором (пункт 1.1. Договору).

Зберігач здійснює зберігання Товару за наступною адресою: Україна, Харківська область, Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Маршала Федоренко 11/1 (пункт 1.2. Договору).

18.02.2022 ТОВ «ІНТВАЙР» надало ТОВ «ХІМВЕКТОР» транспортну інструкцію (заявку на мінеральні добрива) №309 від 18.02.2022 на відвантаження добрива NP 12:24 згідно Специфікації №СП-1224ІНТ2501/1 від 25 січня 2022 р. в кількості 1263,5 тон, біг-бег 0,95 т, залізничним транспортом, зокрема, згідно наступних реквізитів:

Вантажоодержувач: ФОП Гнєзділов Віктор Іванович, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , власник вантажу ТОВ «ІНТВАЙР», кількість 133 т (2 вагони), упаковка біг-бег 0,95 т, Станція отримання: Ізюм, Південна залізниця з подачею на п/к ТОВ «Ізюмська міжрайонна база», код станції 443601; код отримувача 7970.

18.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОРЕСУРС» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» транспортну інструкцію №1802/1 від 18.02.2022 на відвантаження добрива азотно-фосфорного сікровмісного 12:24+12 за наступними реквізитами:

Вантажоодержувач: ФОП Гнездилов Віктор Іванович (код НОМЕР_1 ), поштова адреса: АДРЕСА_1 , Станція призначення: Ізюм Південної залізниці з подачею на п/к ТОВ «Ізюмська міжрайонна база», код станції 443601; кількість 2 вагони. Грузовласником у транспортній інструкції вказано ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС».

23.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМВЕКТОР» підписано видаткову накладну № РН-0223027, за даними якої здійснена поставка товару - Добриво складне, біг-бег 0,95 тн, код УКТЗЕД 3105.59.00.00, одиниця виміру т, кількість 133,00 т, ціна з ПДВ 2500405,32 грн.

У видатковій накладній № РН-0223027 від 23.02.2022 також вказані дані залізничних квитанцій:

№43272699, кількість 66,5 т, № вагона 64601388, отримувач Гнєзділов В.І., станція Ізюм;

№43272707, кількість 66,5 т, № вагона 56291651, отримувач Гнєзділов В.І., станція Ізюм.

У паспортах якості, виданих ПАТ СУМИХІМПРОМ визначені якісні показники Добрива складного мінерального марки NP 12:24.

В залізничних накладних №43272699, №43272707 наявна інформація про відправлення залізничного вагону №56291651 (залізнична накладна №43272699) та залізничного вагону №64601388 (залізнична накладна №43272707) за такими даними:

Відправник: ПАТ «СУМИХІМПРОМ» (ЄДРПОУ 05766356),

Одержувач: ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (ЄДРПОУ 34895482),

Станція та залізниця призначення: ТОВ ІЗЮМСЬКА МІЖРАЙОННА БАЗА, Ізюм (Власівка),

Станція та залізниця відправлення: Баси,

Вантаж: «Удобрения химические и минеральные всякие, не поименованные в алфавите. Знаки NP 12:24, Пакування контейнер» загальною масою 133 т (по 66,5 т за кожною накладною)

У графі 15 залізничних накладних відправником вказано: «Согласно давальческого договора между ПАО СУМЫХИМПРОМ и ООО ХИМВЕКТОР Договор с покупателем 1224ІНТ/2501 от 25.01.22 з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТВАЙР». Власник вантажу ТОВ ІНТВАЙР.

У графі 49 залізничної накладної № 43272699 «Відмітки залізниці» проставлено запис: «Охорона залізниці 440209. Вантаж переадресовано за наказом ДН-2 113 на станції 17.03.2022. Акт № 2093 от 17.03.22».

У графі 49 залізничної накладної № 43272707 «Відмітки залізниці» проставлено запис: «Охорона залізниці 440209. Вантаж переадресовано за наказом ДН-2 113 на станції 17.03.2022. Акт № 2093 от 17.03.22 прописан в документ № 43272699».

У графі 20 залізничної накладної № 43272699 вказано: Вагони прибули на станцію Основа 24.02.2022 р, в 03-35час п.3501. переадресовані згідно наказу № 686 від 17.03.2022 р. 09-00год. за підписом ДНМ Лізогуб Д.М.в 11-00 год 17.03.2022р на станцію Власівка Південна зал. в адрес ТОВ Власівський Мірошник (2403)3 даними вагонами виконувалася маневрова робота 20 хв. Згідно наказу всі провізні додаткові платежі стягнути на ст. призначення з Гнєзділов В.І.(7970) код 2831775. Ман робота (20мин)-884грн 50коп, переадресовка -608грн80коп.

У залізничних накладних також вказані календарний штемпель станції відправлення 23.02.2022, дата навантаження призначена на 22.02.2022.

16.03.2022 ФОП Гнєзділов В.І. звернувся до Начальника Харківської дирекції залізничних перевезень із заявою про переадресацію вантажу у зв`язку із виробничою необхідністю.

Новими реквізитами щодо перевезення товару було визначено:

Вантажоодержувач: ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (ЄДРПОУ 34895482).

Вантажовласник: ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ».

Наказом Південної залізниці № 686 від 17.03.2022 залізничні вагони № 56291651 (залізнична накладна № 43272699) та № 64601388 (залізнична накладна № 43272707) переадресовані на станцію Власівка Південна залізниця на адресу 2403 ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» 63258, Харківська область, Нововодолазький район, селище Палатки, вул. Визволення, буд. 1.

В акті загальної форми № 2093 без зазначення відповідальності вказана інформація, аналогічна графі 20 залізничної накладної № 43272699 щодо переадресування вантажу.

Між Фізичною особою-підприємцем Гнєзділовим Віктором Івановичем в якості експедитора та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАГРОРЕСУРС в якості Клієнта укладено Договір № 01/07/2016 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2015, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиторського обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до пункту 3.1.4. Договору сторони визначили, що з метою надання транспортно-експедиторських послуг за договором Експедитор може виступати вантажовідправником/вантажоодержувачем, платником залізничного тарифу, додаткових зборів, інших платежів при перевезенні вантажів ТОВ «Украгроресурс».

15.03.2022 ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» звернулося до ФОП Гнєзділова В.І. із заявкою №1503/1 від 15.03.2022, в якій зазначало, що у зв`язку з виробничою необхідністю необхідно переадресувати за первинними перевізними документами на шляху прямування по ст. Ізюм (код 443601), вагон № 64601388, накладна 43272707 та вагон №56291651, накладна 43272699, Вантаж удобрения химические и минеральные всякие, не поименованные в алфавите, код 436190.

Відправлені зі станції Баси (код 445607)

Відправник ПРАТ «СУМИХІМПРОМ» (код 1673)

Станція призначення Ізюм (код 443601)

Вантажоодержувач ФОП Гнєзділов В.І. (код 7970)

Нові реквізити:

Вантажоодержувач ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МИРОШНИК» Код ЄДРПОУ 34895482, Код 2403

Поштова адреса 63258, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Палатки, куп Визволення, 1.

Станція призначення: Власівка Південної залізниці, код 441803

Грузовласник ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ».

Після цього, ФОП Гнєзділов В.І. звернувся до Начальника Харківської дирекції залізничних перевезень із заявою про переадресацію вантажу та вантаж було переадресовано на станцію Власівка Південна залізниця на адресу 2403 ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК».

ФОП Гнєзділов В.І. виставив ТОВ УКРАГРОРЕСУРС рахунок на оплату №62 від 16.03.2022 до договору №01/07/2016 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2016 компенсацію послуг з організації перевезень вантажу залізничним транспортом (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388) та винагороду експедитора (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388).

За актом надання послуг № 75 від 19.03.2022 сторонами підтверджено надання послуг з компенсації послуг з організації перевезень вантажу залізничним транспортом (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388) та винагорода експедитора (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388).

Між ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» в якості Покупця та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» в якості Постачальника укладено Договір поставки, відповідно до якого у строки, зумовлені цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця мінеральні добрива (надалі «товар» або «добрива»), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов цього договору (п. 1.1. Договору).

Специфікацією №2505 від 25.03.2022 до договору №3011/2021-М від 30.11.2021 ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» погодили здійснення поставки товару - Добриво складне мінеральне NP 12:24 б/б у кількості 69,35 т вартістю 1 421 675 (в т.ч. ПДВ). За умовами специфікації, товар поставляється на умовах СРТ (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) ст. Власівка Південної залізниці.

Платіжною інструкцією № 186743 від 20.12.2021 року підтверджується здійснення ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та користь ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» оплати за товар на умовах передоплати.

Листом за вих. №1503 від 15.03.2022 року ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» звернулося до ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» з проханням, у зв`язку з військовими діями та неможливістю самостійно прийняти добрива на залізничній станції Ізюм, прийняти на станцію Власівка Південної залізниці вагони з добривами № 64601388 (накладна 43272707), № 56291651 (накладна 43272690). За змістом вказаного листа, добрива відправлені зі станції Баси (код 445607), станція призначення Ізюм (код 443601), відправник ПРАТ «СУМИХІМПРОМ» (код 1673).

За Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 19.03.2022 року ТОВ СП «Миколаївське» від ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» Добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 133 тони.

Бухгалтерською довідкою ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» № 76 від 19.03.2022 оформлено операцію про прийняття добрив на зберігання відповідно до Акту 19.03.2022 від 19.03.2022 року.

За Видатковою накладною № 203 від 06.04.2022 року ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» придбало у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» за Договором № 3011/2021-М від 30.11.2021 року на підставі замовлення покупця № 201 від 25.03.2022 року Добриво складне мінеральне NP 12:24 б/б у кількості 69,35 т вартістю 1 421 675 (в т.ч. ПДВ).

Бухгалтерською довідкою ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» № 77 від 06.04.2022 року оформлено операцію з переміщення добрив на баланс підприємства за видатковою накладною № 203 від 06.04.2022 року.

За Актом списання товарів № 295 від 30.04.2022 в рамках статті витрат мінеральні добрива, групи пшениця яра, списано в тому числі добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 16 790 кг.

За Актом списання товарів № 618 від 31.05.2022 в рамках статті витрат мінеральні добрива, групи соняшник, списано в тому числі добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 50 210 кг.

За Актом списання товарів № 620 від 31.05.2022 в рамках статті витрат мінеральні добрива, групи пшениця яра, списано в тому числі добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 2000 кг.

За Актом списання товарів № 721 від 31.07.2022 в рамках статті витрат мінеральні добрива, групи кукурудза поливна, списано в тому числі добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 350 кг.

Загальна кількість добрива - добриво складне мінеральне NP 12:24, списана за актами, складає 69 350 кг.

Актом надання послуг № 23 від 20.04.2022 року, укладеним між ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», підтверджується надання послуг з навантаження 63,65 т Добрива складного мінерального NP 12:24.

За Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 20.04.2022 року оформлено передачу Добрива складне мінеральне NP 12:24 у кількості 63,65 тон.

Бухгалтерською довідкою ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» № 78 від 20.04.2022 року оформлено операцію з передачі добрив ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» за актом від 20.04.2022 року.

23.08.2023 ТОВ ІНТВАЙР звернулося до ТОВ ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК з вимогою про повернення безпідставно набутого майна № 23/08.

Листом з вих. № 524 від 08.09.2023 ТОВ ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК повідомило, що не отримувало вказане у вимозі майно у власність, а також те, що між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» 24 січня 2022 року був укладений Договір оренди № 240122, згідно з яким ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК», як власник під`їзної колії, надає користувачу ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» в оренду для навантаження, вивантаження та інших вантажних операцій свої залізничні колії; 19 березня 2022 року ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» на орендовані під`їзні колії були прийняті та вивантажені силами ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» вагони №№ 64601388, 56291651 за накладними 43272707 та 43272699;

31.05.2024 ТОВ ІНТВАЙР звернулося до ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ з вимогою про повернення безпідставно набутого майна № 31/05/2.

Спір у справі виник у зв`язку з відсутністю, на думку позивача, підстав для володіння відповідачем майном позивача, а саме Добривом складним мінеральним NP 12-24 виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ» загальною масою 133 тони, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути таке майно в силу вимог статті 1212 ЦК України.

В оскаржуваному судовому рішенні місцевим господарським судом встановлено, що у транспортній інструкції №1802/1 від 18.02.2022, яка була надана ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та прийнята до виконання ТОВ «ІНТВАЙР», наявна інформація про вантажоодержувача - ФОП Гнєзділова В.І. та про грузовласника, яким визначено ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС». Відтак, визначення позивачем ФОП Гнєзділова В.І. у подальшій транспортній інструкції для ТОВ ХІМВЕКТОР свідчить про прийняття до виконання зі сторони ТОВ ІНТВАЙР транспортної інструкції від ТОВ УКРАГРОРЕСУРС. Суд відхилив твердження позивача про те, що вказівка позивачем у транспортній інструкції вантажоодержувачем товару ФОП Гнєзділова В.І. не має ніякого правового значення для ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», з огляду на відсутність у матеріалах справи договору транспортного експедирування між ТОВ ІНТВАЙР та ФОП Гнєзділовим В.І., у свою чергу останній вказував про відсутність будь-яких договірних правовідносин з ТОВ ІНТВАЙР. З цих причин, суд першої інстанції критично ставиться до позиції позивача щодо відсутності договірних відносин ТОВ ІНТВАЙР та ТОВ УКРАГРОРЕСУРС щодо придбання добрив. Судом встановлено наявність між ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» в якості Покупця та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» в якості Постачальника договору поставки. Суд оцінив наявні у матеріалах справи документи щодо придбання та використання 69,35 т добрив ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» у своїй господарській діяльності, та документи щодо повернення ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ у розпорядження ТОВ УКРАГРОРЕСУРС добрив у кількості 63,65 тон, як такі що свідчать про відсутність у ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ добрив у натурі на момент звернення позивача з позовом та на момент розгляду справи. Суд відхилив доводи позивача щодо того, що відповідач, приймаючи добриво складне мінеральне NP 12:24 загальною масою 133 тони, за відсутності у залізничних документах будь-якої інформації щодо ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та за наявності інформації, що власником вантажу є ТОВ «ІНТВАЙР», мав би проявити принцип розумної обачності та пересвідчитись у відсутності права власності на Товар у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки за наявними в матеріалах справи документами (актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 19.03.2022) ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» приймало від ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 133 тони на прохання останнього безпосередньо на станції у зв`язку із воєнними діями для подальшого зберігання та законодавством не передбачено обов`язок ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» встановлювати належність права власності на відповідний вантаж. Суд оцінив поведінку позивача стосовно вчинення дій з надання транспортної інструкції на відвантаження товару вантажоодержувачу ФОП Гнєзділову В.І., який, в свою чергу, залучений ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» до експедирування вантажів, та водночас заперечення наявності між ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та ТОВ ІНТВАЙР договірних правовідносин і заявлення вимог про повернення спірних добрив до ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ без заявлення будь-яких вимог до ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, як суперечливу. Виходячи із встановлених судом обставин справи, ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ придбало частину спірних добрив у кількості 69,35 т на платній основі у ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, інша частина спірних добрив у кількості 63,65 т на момент подання позову та розгляду справи була передана ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, що не заперечується учасниками справи (що також свідчить про неперебування у володінні ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ вказаних добрив). На думку суду, з цього випливає, що між ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ та ТОВ ІНТВАЙР відсутні правові відносини речовоправового характеру, оскільки ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ не є володільцем спірного майна, а відтак не може бути відповідачем по справі. Суд зазначив, що дії ТОВ ІНТВАЙР щодо відвантаження товару можуть вважатися прийняттям пропозиції укласти договір, водночас суд позбавлений можливості належним чином встановити обставини укладення договору поставки між ТОВ ІНВАЙР та ТОВ УКРАГРОРЕСУРС у зв`язку із протилежними позиціями учасників справи з цього питання. У тому разі, якщо порушення права ТОВ ІНТВАЙР полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від покупця - ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає вимога про стягнення неотриманих коштів. Отже, суд дійшов висновку, що питання повернення спірних добрив чи їх оплати знаходиться виключно у площині взаємовідносин ТОВ ІНТВАЙР та ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, а також ТОВ ІНТВАЙР та ФОП Гнєзділова В.І., якого позивач визначав вантажоодержувачем спірного товару. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд зазначив, що спірні добрива не можуть бути витребувані у ТОВ СП МИКОЛАЇВСЬКЕ ані як безпідставно набуте майно на підставі ст.1212, 1213 ЦК України, ані як від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України.

Колегія суддів, надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи. Тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна поставка товару - Добрива складного мінерального NP 12-24 виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ» загальною масою 133 тони відбулася на підставі транспортної інструкції ТОВ «ІНТВАЙР» (заявки на мінеральні добрива) №309 від 18.02.2022 наданої ТОВ «ХІМВЕКТОР» в рамках Договору №1224ІНТ/2501 від 25.01.2022.

Так, у вказаній транспортній інструкції вказана, зокрема, наступна інформація: Вантажоодержувач: ФОП Гнєзділов Віктор Іванович, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , власник вантажу ТОВ «ІНТВАЙР», кількість 133 т (2 вагони), упаковка біг-бег 0,95 т, Станція отримання: Ізюм, Південна залізниця з подачею на п/к ТОВ «Ізюмська міжрайонна база», код станції 443601; код отримувача 7970.

Із позовної заяви та інших наданих позивачем по суті справи процесуальних документів вбачається, що підставою надання транспортної інструкції №309 від 18.02.2022 були перемовини ТОВ «ІНТВАЙР» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» щодо купівлі останнім вказаного вище товару. Позивач вказав, що у процесі перемовин ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» звернулось до ТОВ «ІНТВАЙР» з проханням здійснити відвантаження товару відповідно до транспортної інструкції №1802/1 від 18.02.2022 за наступними реквізитами:

Вантажоодержувач: ФОП Гнездилов Віктор Іванович (код НОМЕР_1 ), поштова адреса: АДРЕСА_1 , Станція призначення: Ізюм, Південної залізниці з подачею на п/к ТОВ «Ізюмська міжрайонна база», код станції 443601; Грузовласник: ТОВ «Украгроресурс»; кількість 2 вагони.

Як вбачається із аналізу вказаних транспортних інструкцій, зазначені у них відомості щодо вантажоодержувача, станції призначення та кількості вантажу є тотожними.

За результатом здійсненої поставки товару матеріали справи містять складену 23.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМВЕКТОР» видаткову накладну №РН-0223027, за даними якої здійснена поставка товару - Добриво складне, біг-бег 0,95 тн, код УКТЗЕД 3105.59.00.00, одиниця виміру т, кількість 133,00 т, ціна з ПДВ 2500405,32 грн.

У видатковій накладній №РН-0223027 від 23.02.2022 також вказані дані залізничних квитанцій: №43272699, кількість 66,5 т, №вагона 64601388, отримувач Гнєзділов В.І., станція Ізюм; №43272707, кількість 66,5 т, № вагона 56291651, отримувач Гнєзділов В.І., станція Ізюм.

Відповідно до наявних у матеріалах справи залізничних накладних №43272699, №43272707 наявна інформація про відправлення залізничного вагону №56291651 (залізнична накладна №43272699) та залізничного вагону №64601388 (залізнична накладна №43272707) за наступними даними:

Відправник: ПАТ «СУМИХІМПРОМ» (ЄДРПОУ 05766356),

Одержувач: ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (ЄДРПОУ 34895482),

Станція та залізниця призначення: ТОВ ІЗЮМСЬКА МІЖРАЙОННА БАЗА, Ізюм (Власівка),

Станція та залізниця відправлення: Баси,

Вантаж: «Удобрения химические и минеральные всякие, не поименованные в алфавите. Знаки NP 12:24, Пакування контейнер» загальною масою 133 т (по 66,5 т за кожною накладною).

У графі 20 залізничної накладної №43272699 вказано: Вагони прибули на станцію Основа 24.02.2022 р, в 03-35час п.3501. переадресовані згідно наказу № 686 від 17.03.2022 р. 09-00год. за підписом ДНМ Лізогуб Д.М.в 11-00 год 17.03.2022р на станцію Власівка Південна зал. в адрес ТОВ Власівський Мірошник (2403)3 даними вагонами виконувалася маневрова робота 20 хв. Згідно наказу всі провізні додаткові платежі стягнути на ст. призначення з Гнєзділов В.І.(7970) код 2831775. Ман робота (20мин)-884грн 50коп, переадресовка -608грн80коп.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою переадресації спірного вантажу стала заява ФОП Гнєзділова В.І. від 16.03.2022 до Начальника Харківської дирекції залізничних перевезень про переадресацію вантажу у зв`язку із виробничою необхідністю. За даними заявки новими реквізитами щодо перевезення товару було визначено:

Вантажоодержувач: ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (ЄДРПОУ 34895482).

Вантажовласник: ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ».

У зв`язку з вказаною заявкою від 16.03.2022 Наказом Південної залізниці № 686 від 17.03.2022 залізничні вагони №56291651 (залізнична накладна № 43272699) та №64601388 (залізнична накладна № 43272707) переадресовані на станцію Власівка Південна залізниця на адресу 2403 ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» 63258, Харківська область, Нововодолазький район, селище Палатки, вул. Визволення, буд. 1.

З пояснень ФОП Гнєзділова В.І., якого вказано одержувачем відповідно до транспортних інструкцій та залізничних накладних, та який подав заявку про переадресацію вантажу, вбачається, що підставою для переадресації вантажу стало звернення 15.03.2022 ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» із заявкою №1503/1 від 15.03.2022, в якій останнє зазначало, що у зв`язку з виробничою необхідністю необхідно переадресувати за первинними перевізними документами на шляху прямування по ст. Ізюм (код 443601), вагон № 64601388, накладна 43272707 та вагон №56291651, накладна 43272699, Вантаж удобрения химические и минеральные всякие, не поименованные в алфавите, код 436190.

Відправлені зі станції Баси (код 445607)

Відправник ПРАТ «СУМИХІМПРОМ» (код 1673)

Станція призначення Ізюм (код 443601)

Вантажоодержувач ФОП Гнєзділов В.І. (код НОМЕР_2 )

Нові реквізити:

Вантажоодержувач ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МИРОШНИК» Код ЄДРПОУ 34895482, Код 2403

Поштова адреса 63258, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Палатки, куп Визволення, 1.

Станція призначення: Власівка Південної залізниці, код 441803

Грузовласник ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ».

Тобто, остаточні відомості щодо поставки та отримання спірного товару визначені саме ТОВ «Украгроресурс».

Водночас позивач стверджує, що ТОВ «Украгроресурс» не мало права на розпорядження спірним товаром, зокрема щодо здійснення переадресації, а зазначення ФОП Гнєзділова В.І. вантажоодержувачем товару не має ніякого правового значення для ТОВ «Украгроресурс», оскільки вказана особа визначена позивачем, на власний розсуд, як особа, яка надає транспортно-експедиційні послуги.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи не містять договору транспортного експедирування, укладеного між ТОВ ІНТВАЙР та ФОП Гнєзділовим В.І. У наданих до суду поясненнях ФОП Гнєзділов В.І. вказував про відсутність будь-яких договірних правовідносин з ТОВ ІНТВАЙР.

Натомість, між Фізичною особою-підприємцем Гнєзділовим Віктором Івановичем в якості експедитора та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАГРОРЕСУРС в якості Клієнта укладено Договір №01/07/2016 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2015, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиторського обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до п. 2.4. Договору заявки, узгоджені сторонами, регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта.

За актом надання послуг №75 від 19.03.2022 сторонами підтверджено надання послуг з компенсації послуг з організації перевезень спірного вантажу залізничним транспортом (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388) та винагорода експедитора (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388).

ФОП Гнєзділов В.І. виставив ТОВ УКРАГРОРЕСУРС рахунок на оплату №62 від 16.03.2022 до договору № 01/07/2016 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2016 компенсацію послуг з організації перевезень вантажу залізничним транспортом (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388) та винагороду експедитора (ст. Власівка 2 ваг: №56291651, 64601388).

Пунктом 1 Правил переадресування вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 794/5985, передбачено, що зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу (переадресування) здійснюється у порядку, передбаченому статтею 44 Статуту залізниць України. Переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням), які є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

З викладених положень вбачається, що ФОП Гнєзділов В.І., маючи статус одержувача, мав право звертатися із заявами про переадресування вантажу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З огляду на вищевикладене, з урахуванням стандарту доказування «баланс вірогідностей», колегія суддів зазначає про те, що правовідносини із транспортного експедирування вантажу, в тому числі щодо здійсненої переадресації спірного вантажу знаходилися в рамках договірних правовідносин ТОВ «Украгроресурс» та ФОП Гнєзділова В.І.

При цьому, позивач не зазначає, а матеріали справи не місять доказів оскарження ТОВ «ІНТВАЙР» дій Південної Залізниці щодо здійснення переадресування товару на станцію Власівка, а також відсутні докази звернення позивача до ФОП Гнєзділова В.І. з будь-якими вимогами щодо вчинених ним дій з переадресації вантажу чи надання інформації щодо вантажу.

У свою чергу, за умовами Договору від 25.01.2022, укладеного між ТОВ ІНТВАЙР та ТОВ ХІМВЕКТОР, вантажовідправником Товару є ПАТ «СУМИХІМПРОМ», а також може бути як безпосередньо Постачальник, так і будь-яка інша особа, визначена Постачальником (п. 3.9.). Таким чином, інформація про одержувача вантажу заповнювалася Відправником - ПАТ «СУМИХІМПРОМ», якому, виходячи з умов Договору від 25.01.2022, відповідна інформація була надана ТОВ ХІМВЕКТОР відповідно до даних транспортної інструкції, наданої ТОВ ІНТВАЙР.

У транспортній інструкції №1802/1 від 18.02.2022, яка була надана ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» наявна інформація про вантажоодержувача - ФОП Гнєзділова В.І. та про грузовласника, яким визначено ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС». Відтак, визначення позивачем ФОП Гнєзділова В.І. у подальшій транспортній інструкції для ТОВ ХІМВЕКТОР свідчить про прийняття до виконання зі сторони ТОВ ІНТВАЙР транспортної інструкції від ТОВ УКРАГРОРЕСУРС, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

У свою чергу, листом за вих.№1503 від 15.03.2022 ТОВ «Украгроресурс» звернулося до ТОВ СП «Миколаївське» з проханням у зв`язку з військовими діями та неможливістю самостійно прийняти добрива на залізничній станції Ізюм, прийняти на станцію Власівка Південної залізниці вагони з добривами № 64601388 (накладна 43272707), № 56291651 (накладна 43272690). За змістом вказаного листа, добрива відправлені зі станції Баси (код 445607), станція призначення Ізюм (код 443601), відправник ПРАТ «СУМИХІМПРОМ» (код 1673).

19.03.2022 року ТОВ СП «Миколаївське» прийняло на орендовані у ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» під`їзні колії Добриво складне мінерально NP 12:24 у кількості 133 тони, що підтверджується Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 19.03.2024. Відповідні надходження оформлені та підтверджуються Бухгалтерською довідкою ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» № 76 від 19.03.2022, якою оформлено операцію про прийняття добрив на зберігання відповідно до Акту від 19.03.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» в якості Покупця та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» в якості Постачальника укладено Договір поставки №3011/2021-М від 30.11.2021, відповідно до якого у строки, зумовлені цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця мінеральні добрива (надалі „товар» або „добрива»), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов цього договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що конкретний асортимент товару, його кількість, ціна за одиницю, вартість всього товару, умови та строки оплати наведені у Специфікаціях до Договору, які є невід`ємними його частинами. Вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору (п. 2.2.). Кількість товару, який зобов`язаний поставити Постачальник, може відхилятись від кількості, зазначеної в специфікаціях. Покупець оплачує фактично поставлену йому кількість товару (п. 2.3.).

У пункті 5.1. Договору вказано, що Сторони домовились, що Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару згідно умов наведених в специфікаціях.

Специфікацією № 2505 від 25.03.2022 до договору № 3011/2021-М від 30.11.2021 ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» погодили здійснення поставки товару - Добриво складне мінеральне NP 12:24 б/б у кількості 69,35 т вартістю 1 421 675 (в т.ч. ПДВ). За умовами специфікації, товар поставляється на умовах СРТ (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) ст. Власівка Південної залізниці.

Платіжною інструкцією № 186743 від 20.12.2021 підтверджується здійснення ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» та користь ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» оплати за товар на умовах передоплати.

За Видатковою накладною №203 від 06.04.2022 року ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» придбало у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» за Договором № 3011/2021-М від 30.11.2021 року на підставі замовлення покупця №201 від 25.03.2022 року Добриво складне мінеральне NP 12:24 б/б у кількості 69,35 т вартістю 1 421 675 (в т.ч. ПДВ).

На підтвердження використання 69,35 т добрив у власній господарській діяльності ТОВ СП «Миколаївське» надано Акти списання товарів № 295 від 30.04.2022, № 618 від 31.05.2022, № 620 від 31.05.2022, № 721 від 31.07.2022.

Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 20.04.2022 ТОВ СП «Миколаївське» здало, а ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» отримало Добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 63,65 тон. Відповідна передача добрив зафіксована у Бухгалтерській довідці 78 від 20.04.2022.

Актом надання послуг №23 від 20.04.2022, укладеним між ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», підтверджується надання послуг з навантаження 63,65 т Добрива складного мінерального NP 12:24.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що частина спірного товару, який перебував на зберіганні у відповідача, була придбана ТОВ СП «Миколаївське» у ТОВ «Украгроресурс» на платній основі в рамках договірних правовідносин, а інша частина спірного товару у розмірі 69,35 т повернута ТОВ «Украгроресурс».

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано ТОВ «ІНТВАЙР» тим, що товар не адресувався ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки в момент його передачі перевізнику Позивачем ще не було укладено договір поставки, а у наявній транспортній інструкції не досягнуто згоди щодо істотної умови договору ціни, а тому отримання відповідачем ТОВ СП «Миколаївське» спірного вантажу здійснено без достатньої правової підстави.

Колегія суддів звертає увагу, що в поданих до суду процесуальних документах позивачем зазначалося, що посадові особи ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС відмовились підписувати з ТОВ «ІНТВАЙР» договір поставки товару та здійснювати оплату його вартості, а неодноразові намагання представників ТОВ «ІНТВАЙР» вирішити питання щодо укладення договору поставки та оплати його вартості залишились безрезультатними у зв`язку з їх ігноруванням з боку посадових осіб ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС». При цьому, позивачем додано до матеріалів справи докази звернення із вимогами про повернення спірного майна до ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ», ТОВ ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК, проте не надано доказів звернення позивача із вимогами про повернення товару безпосередньо до ТОВ УКРАГРОРЕСУРС як до особи, з якою, за твердженнями позивача, велися переговори щодо придбання спірних добрив, укладення договору, оплати спірного товару, та за транспортною інструкцією якої товар був навантажений на ім`я одержувача ФОП Гнєзділова В.І.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Викладені у даній справі обставини, зокрема те, що надання позивачем транспортної інструкції на відвантаження товару вантажоодержувачу ФОП Гнєзділову В.І., який, в свою чергу, залучений ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» до експедирування вантажів, та водночас заперечення наявності між ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та ТОВ «ІНТВАЙР» договірних правовідносин і заявлення вимог про повернення спірних добрив до ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» без заявлення будь-яких вимог до ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», свідчать про суперечливість позиції позивача.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» в поясненнях третьої особи поданих до суду першої інстанції, а також під час судових засідань апеляційного господарського суду зазначало, що ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» мало договірні відносини з позивачем ТОВ «ІНТВАЙР», внаслідок яких ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» набуло право на організацію транспортного переміщення добрив складних мінеральних NP 12:24 виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ» загальною масою 133 тони та на розпорядження ними. ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» наполягає, що вирішення питань щодо спірних добрив знаходиться виключно в площині взаємовідносин між ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» і ТОВ «ІНТВАЙР», а участь ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» була обумовлена винятково переадресацією вантажу в умовах бойових дій та є правомірною.

Крім того, судом першої інстанції з урахуванням доводів сторін, правомірно оцінено поведінку відповідача щодо придбання частини спірного товару на оплатній основні в рамках договірних правовідносин з ТОВ «Украгроресурс» як добросовісну.

Колегія суддів зазначає, що обставини справи та надані на їх підтвердження докази в сукупності свідчать про те, що спірний товар був наданий до перевезення саме в контексті господарських правовідносин ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Украгроресурс». Зокрема, транспортна інструкція надана позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімвектор» містить тотожні дані, які були зазначені у наданій ТОВ «Украгроресурс» транспортній інструкції, адресованій позивачу; переадресація спірного вантажу зроблена експедитором ТОВ «Украгроресурс» на підставі заявки останнього; товар отримано ТОВ СП «Миколаївське» на прохання та в рамках правовідносин останнього з ТОВ «Украгроресурс»; частина товару відчужена ТОВ «Украгроресурс» у власність ТОВ СП «Миколаївське» на оплатній основі, а частині спірного товару повернута відповідачем ТОВ «Украгроресурс».

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом (правові висновки Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 у справі №922/1249/17, від 23.04.2019 у справі №911/1602/18 (п. 7.9).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №372/51/16-ц зазначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 викладено позицію, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Належними сторонами у судовому процесі є суб`єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Відповідно, належними сторонами будуть ті особи, які є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку.

Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Таким чином, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (п. 49), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (п. 50), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (п. 31.4), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (п. 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (п. 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (п. 63), від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина 1, 2 та 3 статті 48 ГПК України)..

З`ясувавши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про повернення ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» спірного майна.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доводи апелянта щодо незаконності прийнятого рішення суду першої інстанції зводяться до помилкового та безпідставного висловлення місцевим господарським судом припущення щодо наявності договірних правовідносин між ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Украгроресурс».

Колегія суддів звертає увагу, що текст оскаржуваного судового рішення не містить висновку про наявність договірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Украгроресурс», про що помилково стверджує апелянт. Натомість місцевим господарським судом правомірно досліджено обставини та надані на їх підтвердження докази щодо спірного товару в контексті заявлених вимог до ТОВ СП «Миколаївське» та здійснено обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ТОВ СП «Миколаївське».

При цьому, суд вказує що посилання місцевого господарського суду на позицію третьої особи ТОВ «Украгроресурс» у даній справі щодо здійснення поставки спірного товару саме в рамках господарських правовідносин останнього із позивачем, не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Крім того, у апеляційній скарзі ТОВ «Інтвайр» просить апеляційний господарський суд надати оцінку обставинам щодо укладення ТОВ «Інтвайр» з ТОВ «Украгроресурс» договору щодо спірного товару, обставини оплати вказаного товару ТОВ «Украгроресурс», виникнення права власності у ТОВ «Украгроресурс» на зазначений у позові товар.

Вказані обставини додатково свідчать про те, що спір стосовно визначених у позові добрив та доводи позивача стосуються господарських взаємовідносин останнього з ТОВ «Украгроресурс». Водночас, колегія суддів зазначає, що з огляду на предмет спору та суб`єктний склад учасників даної справи, у суду відсутні підстави для надання оцінки обставинам, про які зазначає скаржник.

Водночас встановлення наявності чи відсутності договірних правовідносин між позивачем та третьої особою ТОВ «Украгроресурс», права власності на спірний товар, за встановлених обставин та меж розгляду даної справи не підтверджують правомірність заявлених позовних вимог на підставі ст.1212 ЦК України до відповідача ТОВ СП «Миколаївське».

Необґрунтованим є твердження скаржника про те, що відповідач, приймаючи добриво складне мінеральне NP 12:24 загальною масою 133 тони, за відсутності у залізничних документах будь-якої інформації щодо ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» та за наявності інформації, що власником вантажу є ТОВ «ІНТВАЙР», мав би проявити принцип розумної обачності та пересвідчитись у відсутності права власності на Товар у ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС». За наявними в матеріалах справи документами (актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 19.03.2022) ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» приймало від ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» добриво складне мінеральне NP 12:24 у кількості 133 тони на прохання останнього безпосередньо на станції у зв`язку із воєнними діями для подальшого зберігання. При цьому, законодавством не передбачено обов`язок ТОВ СП «МИКОЛАЇВСЬКЕ» встановлювати належність права власності на відповідний вантаж.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 у справі №922/3249/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 05.05.2025.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук


Суд	Запорізький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	24.04.2025
Оприлюднено	07.05.2025
Номер документу	127110330
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Присяжнюк О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.04.2025 по справі 922/3249/24ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/3249/24

Постанова від 24.04.2025

Постанова
від 24.04.2025 по справі 922/3249/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД