Постанова

від 05.05.2025 по справі 905/679/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Харків Справа № 905/679/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий Попков Д.О. судді Стойка О.В., Тихий П.В. секретар судового засідання Лутаєва К.В.за участю представників: від Позивача не з`явився;від Відповідачане з`явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги у межах апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 30.10.2024 (повний текст підписано 22.11.2024)у справі №905/679/24 (суддя Говорун О.В.)за позовом Комунальне підприємство Слов`янської міської ради "Словміськводоканал"до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 1392280,92 грн в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст розглядуваних вимог заявника в контексті приписів Господарського процесуального кодексу України:

1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (текст постанови складено та підписано 21.01.2025) у справі №905/679/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2024 (повний текст підписано 22.11.2024) у справі №905/679/24 задоволено частково:

- рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2024 (повний текст підписано 22.11.2024) у справі №905/679/24 скасовано;

- закрито провадження у справі №905/679/24;

- роз`яснено Позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції та, що останній має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

2. 15.04.2025р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення відносно судових витрат, розгляд якої просив провести без його участі та його представника.

Апеляційним судом встановлено, що в апеляційній скарзі Скаржник просив стягнути з Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" (код ЄДРПОУ 35420080) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати:

- 28 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- 1 514,00 грн. за подання заяви про витребування доказів в суді першої інстанції;

- 1 514,00 грн. за подання заяви про витребування доказів в суді апеляційної інстанції;

- 31 326,32 грн. за подання апеляційної скарги.

3. Згідно з п.5 ч.1 ст.237, п.2 ч.5 ст.238, п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції повинен, серед іншого, вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 цього Кодексу судові витрати включають також витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі - на професійну правничу допомогу.

ІІ. Короткий зміст позиції Позивача щодо розподілу заявлених судових витрат:

4. Комунальним підприємством Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" заперечень щодо заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат/клопотання про їх зменшення надано не було.

ІІІ. Щодо процедури розгляду питання про розподіл заявлених судових витрат:

5. Згідно з приписами ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.

6. Так, відповідно до ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати.

У ч.ч.3, 4 означеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

7. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду заяви визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.

8. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв`язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Радіонової О.О., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Тихого П.В., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 у справі №905/679/24.

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №905/679/24 та стягнення з Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" судових витрат в сумі 62354,32грн. на "05" травня 2025 р. о 10:45 , та запропоновано Позивачу в строк до 01.05.2025 (включно) у письмовому вигляді повідомити суд про своє ставлення щодо заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з доказами надсилання копії іншим учасникам справи.

10. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

11. У судове засідання 05.05.2025 учасники справи, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з`явились, враховуючи клопотання Заявника про розгляд відповідної заяви без участі останнього, неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розподіл заявлених судових витрат. Крім того, апеляційний суд зважає на визначені ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України строки ухвалення додаткової постанови.

ІІІ. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:

12. Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, витрати останнього на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції (розгляд апеляційної скарги по суті) визначені у розмірі 28 000,00грн., витрати за подання заяв про витребування доказів у суді першої 1541грн. та апеляційної інстанції 1541грн. 3028грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31326,32грн.

12. Заявником на підтвердження понесених ним витрат було додано до апеляційної скарги:

12.1. Платіжну інструкцію №M15E-LDZR-7SAE від 11.12.2024 про сплату судового збору на суму 31326,31 грн.;

12.2. Платіжну інструкцію №6RKS-LKMT-ARRE від 11.12.2024 про сплату судового збору на суму 1541,0 грн.;

12.3. копія ордеру про надання правничої допомоги.

13. Також під час апеляційного перегляду Позивач у відзиві просив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, які попередньо становили 30 000, 00 гривень, зазначаючи про те, що остаточна сума витрат на правничу допомогу буде надана відповідно до приписів, встановлених ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

14. Після судового засідання, в якому було проголошено вступну та резолютивну частину постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, від Позивача надійшло клопотання щодо стягнення судових витрат, за змістом якого останній просить, у разі залишення рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2024 року у справі №905/679/24 за позовом Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 1392280,92 грн. в порядку регресу без змін, а апеляційної скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу судові витрати 30000,00 (тридцять тисяч) гривень.

15. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №905/679/24, Комунальне підприємство Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" звернулось з касаційною скаргою, якою просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного суду від 09.04.2025 касаційну скаргу Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №905/679/24 - без змін.

ІV. Оцінка апеляційного суду:

13. Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази, згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

14. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які заявник очікував понести у суді апеляційної інстанції, був викладений ним за текстом апеляційної скарги, що свідчить про намір подати докази у подальшому на підтвердження витрат на правничу допомогу після ухвалення судового рішення. Відтак, можна стверджувати про наявність підстав для розгляду апеляційним судом поданих ним відповідних документів у передбачений ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України строк, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.07.2020р. у справі №2033/5916/12.

15. Велика Палата Верховного Суду у п.п.97-146 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

16. Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

19. У розумінні положень ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

20. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

21. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22. Разом з тим у ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

22.1. Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

22.2. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7 та 9 ст.129 цього Кодексу.

23. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

24. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7 та 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

25. У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7 та 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

26. Так, розглянувши понесені ОСОБА_1 судові витрати, апеляційний суд зазначає таке:

26.1. Результати апеляційного перегляду оскаржуваного ОСОБА_1 рішення не опосередковували втілення у повному обсягу сформульованих ним апеляційних вимог (адже він вимагах ухвалення нового рішення про відмову у позові), тоді як покладені висновків апеляційного суду мотиви не зумовлені врахуванням аргументів залученого заявником адвоката, що зумовлює констатацію відсутності зв`язку між витратами на професійну правничу допомогу і результатом розгляду справи, необхідного для покладання обов`язку з коменсації таких витрат на іншу сторону.

26.2. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.05.2024 у справі №760/30077/19 та положень статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право на повернення сплаченого судового збору. Водночас, судовий збір, сплачений за подання заяви про витребування доказів в суді першої інстанції (1541грн.) та за подання заяви про витребування доказів в суді апеляційної інстанції (1541грн.), у задоволенні яких було відмовлено, не підлягає поверненню та не компенсуються іншою стороною.

З огляду на зазначене, апелянту підлягає поверненню судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги у розмірі 31 326,32грн.

27. Відносно заявленого Позивачем клопотання про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00грн., враховуючи, що рішення суду першої інстанції було скасоване у зв`язку із закриттям провадження у справі і такий висновок апеляційної інстанції залишено без змін постановою Верховного Суду, судова колегія, вважає, що вказані судові витрати Позивачем з оплати професійноїх правничої допомоги мають бути віднесені на його рахунок і не підлягають компенсації з боку Відповідача.

28. Таким чином, враховуючи результати апеляційного перегляду, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а також положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», судова колегія вважає за необхідне повернути Апелянту судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, та відмовити у задоволенні заяв сторін про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги задовольнити частково.

2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 31 326,32грн. судового збору (сплачений відповідно до платіжного доручення № M15E-LDZR-7SAE від 12.12.2024) за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

4. Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

5. Додаткова постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 06.05.2025.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя П.В. Тихий