Рішення

від 06.05.2025 по справі 15/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2025Справа № 15/81 (910/9782/24)

За позовом Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471)

до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик»

(ідентифікаційний код 24742491)

треті особи Міністерство економіки України (ідентифікаційний код 37508596)

Фонд державного майна України (ідентифікаційний код 00032945)

про витребування майна

у межах справи № 15/81

за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства «Виробниче об`єднання

«Київський радіозавод» (ідентифікаційний код: 14308210)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод».

07.08.2024 Приватне підприємство «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471), в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (ідентифікаційний код: 14308210) в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича, звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) про витребування майна, в якому просило суд:

- витребувати у ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» на користь держави в особі Міністерства економіки України на праві господарського відання Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» майновий комплекс (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 м кв., до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери З, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 м кв., корпус 63 (літера Щ), загальною площею 691,70 м кв., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 м кв., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 м кв.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає відчуження майна ДП «ВО «Київський радіозавод» на користь ДП «Енергетичний завод «Енергетик», ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик» незаконним та таким, що відбулося без будь-якої правової підстави. У зв`язку з цим, з метою повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, позивач просить суд позов задовольнити.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2024 позовну заяву № 15/81 (910/9782/24) було розподілено на суддю Омельченка Л.В.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) залишено без руху; встановлено Приватному підприємству «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) строк до 06.09.2024 для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення права або законного інтересу, за захистом якого він звертається до господарського суду, а також правових підстав діяти від імені Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (ідентифікаційний код: 14308210) та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.

Ухвалою суду від 11.09.2024, серед іншого, прийнято позовну заяву Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471), яке діє в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (ідентифікаційний код: 14308210) в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича, до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) про витребування майна до розгляду у межах справи № 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод»; відкрито у справі № 15/81 (910/9782/24) спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.09.2024 від адвоката Вегери Андрія Анатолійовича, який діє від імені ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик», надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.09.2024 встановлено учасникам справи строк десять днів з дати отримання цієї ухвали для подачі своїх пояснень/заперечень на заяву адвоката Вегери Андрія Анатолійовича, який діє від імені ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик», про зупинення провадження у справі; копію ухвали направлено учасникам справи.

11.10.2024 від ПрАТ «Ексито» надійшли заперечення на клопотання ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2024 зупинено провадження у справі № 15/81 (910/9782/24) за позовом Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471), яке діє в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (ідентифікаційний код: 14308210), в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича, до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) про витребування майна - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 15/81 (910/390/24).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПП "Ексито" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі № 15/81(910/9782/24) повністю та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ексито" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 року у справі № 15/81 (910/9782/24) задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі № 15/81(910/9782/24) скасовано; справу № 15/81 (910/9782/24) направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

03.04.2025 від Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» надійшла заява про залишення позову Приватного підприємства «Ексито», яке діє в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», без розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2025 встановлено позивачу та третім особам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали для подання суду своїх пояснень/заперечень на клопотання Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду; копію ухвали направлено учасникам справи.

08.04.2025 від Приватного підприємства «Ексито» надійшли заперечення на клопотання Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) про витребування майна, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) є власником майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 м кв., до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери З, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 м кв., корпус 63 (літера Щ), загальною площею 691,70 м кв., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 м кв., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 м кв на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003, видане Київською міською державною адміністрацією Відкритому акціонерному товариству «Енергетичний завод «Енергетик» на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 620-В від 30.05.2003 про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна.

Позивач, Приватне підприємство «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) стверджує, що при звернення 11.04.2003 до Головного управління комунальної власності міста Києва із заявою № 4947 щодо оформлення права власності на майно ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик» не було надано документи, які передбачені п. 11.6 або п. 11.8 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 «Про затвердження положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна», а Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 620-В про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в порушення визначеного Розпорядженням порядку.

Враховуючи те, що позивач уважає відчуження майна ДП «ВО «Київський радіозавод» на користь ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» незаконним та таким, що відбулося без будь-якої правової підстави, з метою повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, позивач просить суд позов задовольнити та витребувати у ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» на користь держави в особі Міністерства економіки України на праві господарського відання Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» зазначений майновий комплекс.

Відповідач - ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» відзиву на позовну заяву не направив, однак звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що оскільки предметом позову у справі № 15/81 (910/9782/24) є витребування позивачем у ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» на підставі ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України належного останньому на праві власності майна, а саме: майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 м кв., до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери З, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 м кв., корпус 63 (літера Щ), загальною площею 691,70 м кв., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 м кв., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 м кв. (надалі - майновий комплекс), однак позивач не є і не був власником майна, яке є предметом спору в цій справі, то відповідач вважає, що відкриття провадження у вказаній справі було помилковим, відтак позов підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись із позицією відповідача, Приватне підприємство «Ексито» направило суду заперечення на клопотання Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду, у яких зазначило, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 11.09.2024, якою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву. Втім, відповідач своїм правом надати відзиву не скористався, тому позивач уважає будь-які заяви/клопотання подані позивачем після закінчення встановлених судом процесуальних строків мають бути залишені без розгляду. Крім того, Приватне підприємство «Ексито» зазначає, що Верховний Суд, на правові висновки якого посилається ПАТ «Енергетичний завод «Енергетик», вказує, що похідний інтерес позивача не підлягає судовому захисту, і що такий захист можливий за умови здійснення процесуального представництва. Як наслідок, має місце відмова в задоволенні позовних вимог, а не залишення позову без розгляду. Також позивач стверджує, що у своїй заяві ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» не робить посилання на бодай один приклад прийнятої суддею Господарського суду міста Києва Омельченком Л.В. ухвали, відповідно до якої після відкриття провадження у справі було прийнято рішення про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Враховуючи викладене, Приватне підприємство «Ексито» просить суд залишити заяву ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» без розгляду.

Вирішуючи заяву ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

За змістом ч. 2 ст. 44 ГПК України процесуальна дієздатність - це здатність фізичних осіб, які досягли повноліття, а також юридичних осіб особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки у суді.

Втім, для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору). Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) наділене процесуальною дієздатністю.

У той же час, якщо суд встановить відсутність підстав для представництва особою інтересів позивача після відкриття провадження у справі, то позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Тоді виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, за таких обставин, підстави для застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України відсутні, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Судом встановлено, що позивач, Приватне підприємство «Ексито», обґрунтовуючи віндикаційний позов, посилається на незаконне відчуження майна ДП «ВО «Київський радіозавод» на користь відповідача - ДП «Енергетичний завод «Енергетик», та просить суд витребувати на підставі ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України та ст. ст. 7, 45 Кодексу України з процедур банкрутства у ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» належне йому на праві власності майно. У той же час, позивач стверджує, що він діє в інтересах боржника у справі № 15/81 про банкрутство ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД» яке, на його думку, є власником зазначеного майна.

Відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Згідно із ч. 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права на звернення про здійснення його захисту саме особою, котрій це право належить, з метою його захисту.

Так, ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД» є самостійною юридичною особою, яка відповідно до ст. ст. 80, 92, 237, 244 ЦК України уповноважена надавати право іншій юридичній особі представляти або захищати порушені інтереси, в тому числі і на захист таких інтересів в суді.

Відповідно до приписів ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Водночас, з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД» не уповноважувало Приватне підприємство «Ексито» діяти від його імені відповідно до закону.

Крім того, Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які уповноважують окремого кредитора звертатись до суду в інтересах боржника, користуватись процесуальними правами останнього, як позивача тобто фактично діяти від імені боржника.

Суд також звертає увагу, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неспроможності. Передусім це спричинено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

У силу приписів частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

Водночас кредитор боржника може мати похідний інтерес у поверненні майна до ліквідаційної маси банкрута, який може реалізовуватися в межах процедури банкрутства боржника, де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, зокрема контролем за вжитими ліквідатором заходами у ліквідаційній процедурі.

Таке регулювання пояснюється тим, що повноваженнями звертатися з відповідним позовом має наділятися той, хто не тільки має похідний інтерес у позові, а й при цьому має можливість ефективно захищати права позивача. Таким суб`єктом в цьому разі є ліквідатор банкрута.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825 та від 06.10.2022 у справі № 925/593/21.

Отже, судом встановлено, що кредитор - ПП «Ексито» звернувся до суду з позовом, який фактично поданий на захист інтересів боржника (ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД»), адже, за твердженням позивача, внаслідок відчуження спірного майнового комплексу на користь відповідача ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» з володіння боржника вибуло нерухоме майно, що відноситься до ліквідаційної маси. Тобто, наведене в першу чергу мало вплив саме на інтереси боржника, захист яких здійснюється у межах розгляду справи про банкрутство № 15/81, а в наступному - на похідні від цього інтереси самого кредитора.

Водночас, як слідує з правових висновків Верховного Суду, викладених судом вище, не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього.

Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (постанова Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 925/593/21).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, наведенні норми законодавства та беручи до уваги, що позивачем не доведено порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, а тому він є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові, то за таких підстав позовні вимоги Приватного підприємства «Ексито» не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 44, 45, 70-74, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про залишення позову без розгляду.

2. У задоволенні позову Приватного підприємства «Ексито» (ідентифікаційний код: 30722471) до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код 24742491) про витребування майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 м кв., до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери З, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 м кв., корпус 63 (літера Щ), загальною площею 691,70 м кв., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 м кв., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 м кв. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 06.05.2025.

Суддя Л.В.Омельченко