Ухвала

від 06.05.2025 по справі 688/1166/25

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1166/25

№ 1-кп/688/128/25

Ухвала

06 травня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний судХмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5

представника потерпілої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025244000000137 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, з середньою освітою, незаміжня, на утримані неповнолітніх дітей та утриманців не має, зареєстрована та фактично проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,

встановив:

Історія провадження.

18.03.2025до Шепетівськогоміськрайонного судуХмельницької областінадійшов обвинувальний акту кримінальномупровадженні №12025244000000137від 20.01.2025за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.194 КК України. Підготовче судове засідання призначене на 19.03.2025.

19.03.2025суд призначивсправу досудового розглядуна 27.03.2025,продовжив обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18.05.2025 включно, зобов`язав Шепетівський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області скласти та подати суду до судового засідання досудову доповідь щодо ОСОБА_4 . Розгляд справи відкладено на 06.05.2025 у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікуванні.

Зміст клопотання про продовження запобіжного заходу позиція сторін.

В судовому засіданні 06.05.2025 після задоволення клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , який вступив в справу на підставі угоди, про відкладення розгляду справи, надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що 18.05.2025 закінчується, встановлений судом строк тримання обвинуваченої під вартою, з об`єктивних причин справа не може бути розглянута у вказаний строк, ризики, визначені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу, не зменшились, у зв`язку із чим виникла необхідність у його продовженні.

Вважає, що обвинувачена ОСОБА_7 , може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що вступила у злочинну змову, із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, направлену на вчинення умисного знищення майна органів державної влади, місцевого самоврядування та підприємств, розташованих на території м. Шепетівка Хмельницькій області, що повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколом обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_7 із відеозаписом до нього, протоколами огляду речових доказів. Обвинувачена ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності може залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки встановлено, що ОСОБА_7 мала намір після вчинення ряду кримінальних правопорушень залишити територію України. Окрім того, ОСОБА_7 не заміжня, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не має міцних соціальних зв`язків, не працює. Обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження особу, яка організувала вчинення вказаного кримінального правопорушення, підбурила ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, була пособником вчинення останнього, не встановлено. Також, у разі визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, не виключається, що з метою уникнення вказаного покарання, у випадку не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_7 , остання, усвідомлюючи усю суворість потенційного покарання, може покинути своє місце проживання і переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 погодився з позицією прокурора щодо заявленого клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що згідно медичного висновку №55 від 05.06.2003 ОСОБА_4 діагностовано легка розумова відсталість. Олігофренія в стані вираженої дебільності. Зазначив, що обвинувачена частково втратила контроль зі сторони рідних, підпала під вплив агента, під керуванням якого вчинила даний злочин, однак до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, свою винуватість визнала повністю, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, її мати зможе забезпечити контроль її поведінки. Ризик виїзду за кордон з метою уникнення відповідальності не підтверджується, це лише вигадка агента, який обіцяв обвинуваченій кошти за вчинене нею, та виїзд за кордон. Просив врахувати, що обвинувачена потребує лікування, що не можливо в умовах СІЗО.

Застосоване законодавство.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно зч.1 ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог п.п.1,3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою, з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Волосюк проти України», «Ілійков проти Болгарії») сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Оцінка та мотиви суду

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується в умисному пошкодженні майна, вчиненого шляхом підпалу. Діянню надана правова кваліфікація за ч.2 ст. 194 КК України. Таким чином,кримінальне правопорушенняу якомуобвинувачуються ОСОБА_4 заст.12КК України відноситься до тяжкого злочину.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності, суд враховує таке.

Суд при вирішенні питання про існування ризику переховування від суду та втечі, враховуючи доводи прокурора, вважає, що такі ризики є досить вірогідними. Також суд зазначає, що є обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченою, оскільки обставини, що враховувалися судом під час обрання та під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду клопотання не змінилися, підстав для застосування щодо обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.

Клопотання про продовження дії запобіжного заходу розглядається у судовому засіданні, розгляд справи не розпочався, тобто суд не досліджував письмові докази, не допитав свідків обвинувачення, обвинувачена показань не надавала.

При оцінці можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачені при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушать покладені на них процесуальні обов`язки чи здійснять одну із спроб, що передбачена п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.

В судовому засіданні мати обвинуваченої ОСОБА_8 суду показала, що контролюватиме поведінку доньки в разі обрання їй запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що донька має розумову відсталість, цей діагноз їй встановлено у дитячому віці, в подальшому вона не забезпечила її обстеження, також здійснює догляд за недієздатним сином. Через погане самопочуття не чула як донька вночі вийшла з дому, коли вчинила злочин.

Суд зауважує, що твердження матері про встановлення контролю над поведінкою доньки у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, не можуть бути достатніми для виключення ризику переховуватися від суду.

Стан здоров`я обвинуваченої, на що посилався її захисник, обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не є підставою для відмови у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Документального підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_8 за станом здоров`я не може перебувати під вартою в умовах Хмельницького СІЗО, матеріали справи не містять. Натомість згідно повідомлення директора КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_4 30.12.2024 звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на непліддя. Встановлено діагноз: міома матки, поліп шийки матки, скерована на до обстеження та лікування в гінекологічне відділення. Рекомендовано амбулаторне лікування: гормональна терапія під динамічним спостереженням. Стороннього догляду на період лікування з приводу встановленого діагнозу ОСОБА_4 , не потребує. Отже перебіг хвороби не є загрозливим для життя та здоров`я обвинуваченої, госпіталізації в лікувальні заклади МОЗ України вона не потребує. Проходження лікування за встановленим діагнозом, цілком залежить від волі та бажання останньої, яка звернулась до лікаря лише 30.12.2024.

Враховуючи викладене,з метоюдосягнення дієвостіцього кримінальногопровадження,забезпечення виконанняобвинуваченою покладенихна неїпроцесуальних обов`язків,в т.ч.щодо участіу судовомурозгляді,суд вважає,що слідпродовжити строктримання підвартою обвинуваченій ОСОБА_4 на 60днів, та у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою більш м`яким відмовити.

Керуючись ст.ст.9,177,178,183,197,372,395 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, обраного обвинуваченій ОСОБА_4 задовольнити.

Обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 04.07.2025 включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 242240 грн.

При внесенні зазначеної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

а) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, за першим викликом;

б) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора, суду;

в) повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання;

д) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неїобов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченої та її захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Розгляд справи відкласти на 10 год 30 хв 22.05.2025.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів із дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9