Ухвала від 06.05.2025 по справі 152/147/25

Справа № 152/147/25

1-кс/152/158/25

УХВАЛА

06 травня 2025 року м. Шаргород

Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого СВ - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

у с т а н о в и в:

17 квітня 2025 року старший слідчий СВ ВП № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в якому просить: застосувати відносно підозрюваного - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жмеринка Жмеринського району, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у кількості вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: 1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на визначений час; 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби.

Клопотання мотивоване тим, що старшим слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020150000016 від 18 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 січня 2025 року о 22 годині 59 хвилин, сержант ОСОБА_5 , спільно з солдатом ОСОБА_7 , на автомобілі марки - BMW, моделі - 525I, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , приїхали до автозаправної станції «Avantage7», що розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Пеньківка, вулиця Миру, 59, з метою проведення свого дозвілля.

Під час перебування на території автозаправної станції, яка є громадським місцем та на той час там перебували відвідувачі та інші особи, ОСОБА_5 на вказаному автомобілі декілька раз, ігноруючи безпеку дорожнього руху на цій ділянці, здійснив небезпечний маневр проїзду по території автозаправної станції, де в цей час заправлявся паливом автомобіль марки - NISSAN, моделі - NOTE, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .

Свідком даних подій став ОСОБА_9 пасажир автомобіля -«NISSAN», який розцінив дії ОСОБА_5 , як протиправні та такі, що порушують громадський порядок та створюють загрозу для життя і здоров`я інших осіб. Будучи обуреним діями та поведінкою ОСОБА_5 , ОСОБА_9 під час виїзду із заправної станції о 23:14 год, не зупиняючись та не виходячи із автомобіля, опустив скло передніх пасажирських дверей та зробив усне зауваження ОСОБА_5 , не вступаючи при цьому з ним у явний конфлікт, виїхав на автодорогу сполученням м. Шаргород - м. Вінниця і поїхав разом з іншими пасажирами автомобіля «NISSAN» у напрямку м. Вінниці.

У цей час ОСОБА_7 , знайомий ОСОБА_5 , будучи невдоволеним зауваженнями ОСОБА_9 , запропонував ОСОБА_5 наздогнати автомобіль ОСОБА_9 та із застосуванням бейсбольної бити, яка перебувала у багажнику автомобіля ОСОБА_5 , спричинити ОСОБА_9 та іншим пасажирам в автомобілі тілесні ушкодження.

Таким чином ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_5 , сівши у автомобіль марки - BMW, моделі - 525I, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , о 23:15 год. виїхали з території автозаправної станцій у напрямку м. Вінниці та поїхали наздоганяти автомобіль марки - NISSAN, модель - NOTE, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , у салоні якого на той момент перебували: водій ОСОБА_8 , троє дорослих пасажирів, серед яких були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також двоє малолітніх дітей.

Так, 11 січня 2025 року близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за допомогою свого автомобіля, наздогнали переслідуваний ними автомобіль з ОСОБА_9 та створивши передумови для вимушеної зупинки автомобіля потерпілих, яку виконала водій ОСОБА_8 , на автодорозі сполученням Шаргород-Тиврів-Вінниця, на відстані біля 5-ти км. від автозаправної станції с. Пеньківка, неподалік околиці вказаного населеного пункту.

Після чого ОСОБА_7 , діючи з єдиним спільним умислом, направленим на вчинення хуліганських дій, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , усвідомлюючи свої протиправні дії, у нічний час, використовуючи нікчемний привід, умисно, грубо порушуючи громадський порядок та загальні норми поведінки, демонструючи явну зневагу до них, що супроводжувалось особливою зухвалістю, у виді застосування насильства із заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень, через виниклий у громадському місці конфлікт, маючи на меті застосувати заздалегідь заготовлений предмет у виді бейсбольної бити, усвідомлюючи свою кількісну та силову перевагу над потерпілими, розпочали свою злочинну діяльність.

Так ОСОБА_5 , дістав з багажника свого автомобіля бейсбольну биту та взявши її у руки, підійшов до ОСОБА_10 і за допомогою бейсбольної бити наніс йому не менше двох ударів в область голови, внаслідок чого останній упав на землю та перебував у безпорадному стані. Далі ОСОБА_5 , не припиняючи свої дії на протязі тривалого часу, наніс більше 10 ударів, кулаками та руками по різних частинах тіла ОСОБА_10 .. Внаслідок чого ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; підшкірної гематоми, забитої рани та садно лобної ділянки зліва; множинних забоїв м`яких тканин волосистої частини голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я.

Крім вказаного ОСОБА_5 , під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не реагуючи на зауваження ОСОБА_8 , яка намагалась припинити протиправну діяльність нападаючого, діючи з хуліганських мотивів, умисно наніс ОСОБА_8 за допомогою бейсбольної бити не менше двох ударів по спині: в область шиї та попереку. На що ОСОБА_8 схопивши руками бейсбольну биту забрала її у нападника та відкинула в сторону, що сильно обурило ОСОБА_5 та він, демонструючи свою зверхність та силу, знерухомивши ОСОБА_8 , шляхом стягування куртки у якій вона була одягнена, їй на голову і обмеживши її рухи, наніс ще не менше двох ударів руками в область голови та плечей, а також наніс не менше двох ударів ногами по голеннях ніг ОСОБА_8 у результаті чого остання упала на землю. Внаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин верхньої третини лівої гомілки; гематоми лівої нижньої кінцівки; забою м`яких тканин шийного та поперекового відділу хребта, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У подальшому ОСОБА_5 , побивши ОСОБА_8 , знову продовжив бити ОСОБА_10 , на що ОСОБА_9 з метою припинення побиття ОСОБА_10 , підійшов до нападаючого ОСОБА_5 , який побачивши ОСОБА_9 розвернувся у його сторону та діючи з тих же хуліганських мотивів, умисно, наніс ОСОБА_9 не менше шести ударів кулаками обох рук в область обличчя потерпілого, при чому один удар припав в область зубів, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного дефекту першого зуба зліва.

У свою чергу ОСОБА_7 , підтримуючи протиправні дії ОСОБА_5 , в той час коли останній спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , діючи з тих же хуліганських спонукань першочергово підійшов до ОСОБА_9 та умисно кулаками обох рук наніс йому неменше десяти ударів по голові, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; підшкірної гематоми та двох саден в лівій скроневій ділянці; забитої рани навколо очної ділянки.

У результаті отриманих ударів нанесених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я.

Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 побачивши, що їх протиправну діяльність помітили водії зустрічних транспортних засобів, побоюючись, що можуть бути викриті іншими особами, припинили вчиняти хуліганські дії та сівши до власного автомобіля марки - BMW, моделі - 525I, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , залишили місце злочину та повернулися у с. Пеньківка Жмеринського району Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

За даним фактом 18 січня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020150000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

25 березня 2025 року підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання і просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

У судовому засіданні старший слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив задовольнити його у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні з приводу обрання запобіжного заходу у вигляді застави не заперечували. Підозрюваний вказав, що зможе виконати покладені на нього обов`язки, просив зменшити розмір застави.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України, Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 182 КПК України, При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів, доданих старшим слідчим до клопотання, вбачається, що 18 січня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020150000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

25 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується: відомостями, що містяться у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020150000016 від 18 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України; заявою ОСОБА_8 від 17 січня 2025 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; протоколом огляду речей від 18 січня 2025 року; протоколами проведення слідчого експерименту від 18 січня 2025 року та від 01 квітня 2025 року; протоколом огляду речі від 18 січня 2025 року; висновками судово-медичних експертиз; протоколами пред`явлення для впізнання від 29 січня 2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 20 березня 2025 року; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду цифрового носія; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України від 25 березня 2025 року; протоколом допиту підозрюваного від 31 березня 2025 року.

Отже, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Жодних доказів протилежного, слідчому судді не надано.

Окрім того, слідчим суддею встановлено наявність наступних ризиків, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких підозрюється, впливати на свідків чи потерпілих у справі.

При цьому, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; його вік; наявність у підозрюваного постійного місця проживання в с. Пеньківка Жмеринського району Вінницької області.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, у порівнянні із загрозою втрати коштів, внесених як застава.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

З врахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків та запобігання ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; сімейний стан; майновий стан (відомості про наявність у власності підозрюваного рухомого чи нерухомого майна в матеріалах справи відсутні; є військовослужбовцем та отримує постійний дохід), - слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (181680 грн), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на визначений час; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби.

Отже, клопотання старшого слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави слід задовольнити.

Керуючись статтями 176-178, 182, 185, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 203, 205 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді - застави.

Строк дії даної ухвали визначити до 05 липня 2025 року.

Визначити розмір застави в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (код отримувача (ЄДРПОУ): 26286152; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача: (МФО) 820172; рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401).

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на визначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Згідно зі статтями 309, 392, 395 КПК України, на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1