Рішення
від 05.05.2025 по справі 640/28963/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року Київ справа №640/28963/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправними і скасування рішень в частині, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними і скасувати п.п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153;

- визнати протиправними і скасувати рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №81;

- визнати протиправними і скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2021 позивачем було отримано рішення Ради адвокатів України №81 від 21.09.2020, яким встановлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50. Доручено Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.20116 №50 з порушенням чинного законодавства, направити до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 . Дане рішення ґрунтується на рішенні Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016, яке позивач вважає протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Щодо оскаржуваного рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №585 від 02.09.2021, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 на підставі рішення №50, у зв`язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №000420 від 09.11.2015 за підписом Голови КДКА Рудової В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287, відомості які містяться в свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 року, то позивач вказує, що приводом, для його винесення є рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №81.

Вказані рішення прийняті безпосередньо щодо прав позивача, в свою чергу, як вбачається з мотивувальної частини рішення №81 воно ґрунтується на його рішенні №153. Рішення №153 Ради адвокатів України це акт індивідуальної дії і в адресатах акту позивач не значиться. Позивач звернув увагу суду, що акт індивідуальної дії не може бути застосований до осіб, які в ньому не зазначені. Вказує, що протиправне застосування рішення №153 породжує для позивача негативні наслідки, які пов`язані з втручанням в приватне життя в аспекті професійної адвокатської діяльності. Зауважує, що оскаржив окремі пункти №1, 3, 4, 5, 6 рішення №153, оскільки на його думку відповідачі використовували їх для обґрунтування недостовірності інформації щодо свідоцтва про складання іспитів на не легітимність КДКА.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 задоволено клопотання позивача, залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30; код ЄДРПОУ 21707287) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

02.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.11.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України подано відзив на позовну заяву, де вважає, що оскаржувані рішення РАУ №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» та №81 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30.06.2016)», не зумовлюють виникнення будь яких прав і обов`язків для позивача. На думку відповідача, наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту прав сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Отже, на думку відповідача, встановлена правова природа оспорюваних рішень унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання їх протиправними та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися судом. Таким чином, провадження по адміністративній справі №640/28963/21, в частині пред`явлення позову до Національної асоціації адвокатів України, підлягає закриттю з наведених мотивів. Відповідач виходить з того, що дії Ради адвокатів України щодо прийняття рішень не мають кінцевого результатату, який безпосередньо породжував би виникнення прав чи обов`язків у позивача, а відтак діяльність органу адвокатського самоврядування на цьому етапі не є публічно правовою і не може бути оскаржена в суді. Позивачем, в частині пред`явлення вимог до НААУ, подано завідомо безпідставний позов. Заперечив відповідач і стосовно оскарження позивачем п. 1, 3-6 рішення РАУ №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності адвокатського самоврядування міста Києва» та вказує, що висновки позивача щодо помилковості висновків тимчасової комісії не ґрунтуються на приписах законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає доводи позивача такими, що мають виключно суб`єктивний характер, а також не підтверджені належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Щодо оскаржуваного позивачем рішення РАУ №81 від 21.09.2020, то відповідач вказує, що воно зумовлено прийняття судами України рішення у справі №826/1765/18 та висновками за результатами дослідження обставин справи, а також наявністю чинного рішення РАУ №153 від 11.06.2016, яке є обов`язковим до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами. Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни, припинення його права та не породжує для нього будь яких обов`язків. Відповідач вважає, що саме по собі прийняття рішення РАУ оскаржуваного рішення №81 від 21.09.2020, що пов`язане з дослідженням та фіксацією певних обставин, не є остаточним рішенням з порушеного в ньому питанні, а відтак не є актом, що встановлює факт порушення, а також і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на вище викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1 (Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України), де заперечив проти доводів та вважає, що відповідач 1 не спростував жодного аргументу позивача, в свою чергу позивач доводить правомірність власних вимог фактами, обставинами і правовими висновками судових актів, у справах №826/1765/18, №640/2600/19, які за своїм статусом уже мають силу закону.

Позивачем подано пояснення, де вказує, що обставини на які посилаються відповідачі в оскаржених рішеннях вже надана оцінка судами у справах №826/1765/18 та №640/2600/19, рішення по яким набрали законної сили.

Вказує, що оскільки, оскаржуване рішення від 02.09.2021 №585 Відповідача 2 ґрунтується на оскаржуваному рішенні Відповідача 1 від 21.09.2020 №81, а останнє на рішенні Відповідача 1 від 11.09.2016 №153 і усі разом, як з`ясовано позивачем 30.09.2021 стосуються прав і обов`язків останнього, судовій перевірці підлягають усі вказані рішення послідовно.

Щодо протиправності рішення Відповідача 1 від 21.09.2020 року №81 «Про відомості в ЄРАУ щодо ОСОБА_1 » позивач зауважив, що питання, щодо якого прийняте оскаржуване рішення відповідача уже вирішено судовими інстанціями у спорі між позивачем і відповідачем 1 у справах № 826/1765/18 і № 640/2600/19, зокрема, судовими інстанціями зазначено наступне, що згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

На час складання позивачем іспиту (28.10.2015) Київська міська кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа, мала ідентифікаційний код 21707287, юридичну адресу: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30 і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами.

На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту №000420 від 09.11.2015 підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимним були відсутні.

Зауважує, що оскаржуване рішення №81 є по суті за своїм змістом ідентичним скасованому судами рішенню відповідача №227 щодо позивача, крім посилання на рішення №153 як підставу для винесення, про яке позивачем заявлено вище. Як зазначив суд, щодо рішення №227 вказане свідчить про вчинення відповідачем протиправних дій, що свідомо скеровані на невиконання судового рішення, що набрало законної сили.

Щодо протиправності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (відповідач 2) від 02 вересня 2021 №585 про припинення адвокатської діяльності позивача, то позивач зауважив, що вказане рішення датовано 02.09.2021, скеровано позивачу за №585 27.09.2021, отримано Позивачем 05.10.2021, що підтверджено матеріалами справи. Оскаржуваним рішенням відповідач 2 припинив право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі Рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року на підставі рішення №50, у зв`язку із встановленням факту надання ОСОБА_3 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року за підписом Голови КДКА міста Києва Рудакової В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код 21707287, відомості, які містяться в свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№005777 від 30.06.2016 року. Як зазначено в тексті оскаржуваного рішення, приводом для його винесення є рішення відповідача 1 від 21.09.2020 №81, про протиправність якого позивачем зазначено у розділі 3 цього позову. Підставою для винесення оскаржуваного рішення відповідача 2 є рішення відповідача 1 від 11.06.2016 року №153. Позивач звертає увагу суду, що пу. 6 ч. 1 ст. 32 Закону №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість припинення адвокатської діяльності, у випадку встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката. Одночасно, сам закон не встановлює процедуру встановлення таких фактів саме кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури. Відсутня така норма і в регламенті кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, в Порядку розгляду скарг. На розгляд такої категорії не розповсюджується положення і процедура розділу 6 Закону №5076.

Наголошує, що у пункті 41 рішення відповідач 2 посилається як на обґрунтування своїх висновків на лист ОСОБА_4 від 27.08.2021 року №830, в якому останній зазначає, що йому невідомо, чи постановлялось Радою адвокатів міста Києва рішення про видачу свідоцтва позивачу, проте, достовірність такого аргументу є сумнівним, оскільки рішення, про отримання позивачем статусу адвоката прийнято за участю ОСОБА_4 , який був на той момент членом Ради адвокатів міста Києва, оскільки був обраний до її складу установчою конференцією адвокатів міста Києва 12.10.2012 року.

До того ж, у справі №640/2600/19 у який предметом розгляду було рішення відповідача 1 №227 про скасування рішення Ради адвокатів м. Києва №50, ОСОБА_5 приймав особисту участь, як представник Ради і не заперечував щодо прийняття рішення та підписання його.

Як вбачається з рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року №50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Степанову С.Є. ОСОБА_4 входив до складу вказаного колегіального органу, тобто був належним чином обізнаний і не міг бути не обізнаним про прийняття такого рішення щодо Позивача. Заява ОСОБА_4 про необізнаність щодо вказаного рішення є непослідовною, суперечливою і може свідчити про порушення останнім вимог статті 65 Правил адвокатської етики (несумлінне ставлення до виконання обов`язків члена органу адвокатського самоврядування).

Аналогічні сумніви викликає довідка №02/449/21 голови Кваліфікаційної палати Нагорного O.К. про те, що палата іспити у позивача 28 жовтня 2015 року не приймала, оскільки сама кваліфікаційна палата МКДКА, ЄДРПОУ 40895265 була створена наприкінці 2016.

Отже, Кваліфікаційна палата вочевидь не могла приймати іспити у позивача, оскільки вона в той час не існувала.

У пункті 46 рішення відповідач 2, начебто, висловив сумнів, щодо повноважності особи, яка підписала свідоцтво позивача про право на заняття адвокатською діяльністю у період з 09.06.-30.06.2016 року. Проте, у рішенні не зазначено, кого саме відповідач 2 вважає повноважною особою у цей період, зазвичай, відповідач посилається на власну конференцію від 08.10.2016 року.

Щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення позивач не заперечував, що прийняття рішень з питань за пунктом 5 статті 32 Закону №5076 не регулюється розділом 6 Закону та не вирішується за дисциплінарною процедурою, оскільки, статтею 32 Закону №5076, встановлено, що рішення про припинення адвокатської діяльності (1) за поданням заяви адвоката про це; (2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; (3) смерті адвоката; (4) накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; (5) встановлення факту недостовірних відомостей; (6) набрання законної сили вироком суду, - вирішується кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури, а не однією з її палат.

Відповідно до частини 3 статті 50 Закону №5076 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Кожна палата має власну компетенцію, визначену законом. Засідання кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше полови її членів.(частина 6 статті 50).

В свою чергу, слід зазначити, що у Ради адвокатів України відсутня функція щодо затвердження регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону (ст.55 Закону №5076).

В свою чергу, якщо уже таке відбулось за межами компетенції РАУ, такий документ не може змінювати закон. Рішення, на думку позивача, прийняте тільки складом дисциплінарної палати відповідача 2, тобто за межами компетенції, визначеної законом.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача 2 прийнято без повноважень, необґрунтовано, нерозсудливо, з метою невиконання судових рішень щодо позивача.

Щодо протиправності рішення відповідача 1 від 11.06.2016 року №153 «Про затвердження висновків тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» зазначив, що рішення прийнято відповідачем 1 поза межами своїх повноважень, які визначені ст. 55 Профільного Закону, критеріїв ст. 2 КАС України.

Крім того, відповідачі застосовуючи до позивача рішення №153, до якого позивач не має ні якого відношення, оскільки у змісті рішення про позивача навіть не згадується, здійснив безпосередній вплив на суб`єктивні права позивача шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право на заняття адвокатською діяльністю.

Зауважує, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам ч. 1 ст. 2 КАС України, грубо порушують права позивача та суспільний порядок, є протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Рішення відповідача безпосередньо стосуються права позивача на допуск до здійснення адвокатської діяльності, у зв`язки з чим зазначений спір є предметом юрисдикції адміністративного суду.

Представником відповідача Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України ( відповідач 1) подано до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 в частині пред`явлення вимог до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення РАУ №153 від 11.06.2016 без розгляду.

Клопотання мотивовано тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду, оскільки в прохальній частині позову ОСОБА_1 просив суд, зокрема визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 в частині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовних вимог позивача без розгляду в частині відмовлено.

У судовому засіданні сторони підтримали свої позиції. Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача 1 вказала, що оскаржуване рішення №153 не є нормативно правовим актом та не стосується особисто позивача, а стосується органів адвокатського самоврядування, тобто юридичної особи.

Кваліфікаційно дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва не скористалася своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кваліфікаційно дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, не скористалася своїм правом на надання пояснень на предмет позову.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в порядку ч. 3 ст. 194 КАС України.

Представники відповідачів не заперечували проти поданого позивачем клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, 28.10.2015 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про що йому видано свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії №0004201 від 09.11.2015, виданого КДКА м. Києва.

В подальшому, позивач пройшов стажування і 09.06.2016 у спішно склав іспит, у зв`язку із чим Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення від 09.06.2016 №50 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

30.06.2016 позивач склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 09.06.2016 №50 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №005777 від 30.06.2016.

На виконання і в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України позивач, 11.07.2016, позивач звернувся до Ради адвокатів м. Києва із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому, позивачем було надано передбачені п. 3.2. Порядку №26 документи та сплачено внесок на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування відповідно до вимог діючого законодавства.

За результатами вказаного звернення помічником Голови Ради адвокатів м. Києва, на якого покладено обов`язок здійснення функцій адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України на Першому рівні, 11.07.2016 до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України були внесені необхідні відомості щодо ОСОБА_1 , як адвоката, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №004540 від 11.07.2016 (час формування витягу 10:38), виданим Радою адвокатів міста Києва.

Відомості про позивача містилися на офіційному сайті Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням на офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України: http://erau.unda.org.ua/profile/50932.

Однак, у вересні 2016 посадовими особами НААУ, РАУ дані у Єдиному реєстрі адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_1 були вилучені з відкритого доступу.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі №826/1765/18 залишено без змін, якими, визнано протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/), зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката Степанова Сергія Євгеновича в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).

Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України прийнято рішення за №227 від 14.12.2018 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 », згідно з яким, керуючись ст. 17, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, яким скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року №50 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, визначивши, що витяг з Єдиного реєстру адвокатів України може бути сформований адміністратором Першого рівня та/або адміністратором Другого рівня виключно після підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про адвоката в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України з відображенням на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, всі інші випадки є наданням недостовірної інформації, про що прийняти окреме рішення Ради адвокатів України. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатів регіонів, а також адвоката Степанова Сергія Євгеновича, розмістивши також оголошення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №640/2600/19 визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 14.12.2018 року №227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року №50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва». Присуджено на користь ОСОБА_1 1 1 536, 8 грн судового збору з Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України».

Постановою Верховного Суду від 23.12.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 640/2600/19 скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва».

Позовну заяву ОСОБА_1 у цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 640/2600/19 залишено без змін.

Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України рішенням №81 від 21.09.2020 «Про відомості а ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30.06.2016)» встановила, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50. Доручено Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50 з порушенням чинного законодавства України, направити до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю Степанова С.Є. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ОСОБА_1 , а також опублікувати його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Рішення мотивоване тим, що рішенням Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспитів, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року видане на ім`я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рудаковою В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб`єктом його видачі.

Радою адвокатів України, встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).

Радою адвокатів України, визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і здійснювала організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Рішення Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року є чинним, не скасованим та не зміненим.

Приписами статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі, зокрема, встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Право на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» припиняється з дня прийняття кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 5 частини першої статті 32 Закону, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Право на заняття адвокатською діяльністю, припинене з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 32 Закону, поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Припинення права особи на заняття адвокатською діяльністю має наслідком припинення такої діяльності та права особи на участь у роботі органів адвокатського самоврядування.

З огляду на наведене, заслухавши позицію доповідача, пропозиції та зауваження членів Ради адвокатів України, виходячи з повноважень здійснення контролю за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та з метою зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/1765/18, раніше прийнятих рішень Ради адвокатів України, керуючись статтями 17, 32, 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України, Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України було прийнято оскаржуване рішення №81 від 21.09.2020.

Рішенням Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №585 від 02.09.2021 припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року на підставі рішення №50, у зв`язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року за підписом Голови КДКА міста Києва Рудакової В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287, відомості які містяться в свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 року.

Так, відповідно до вказаного рішення, 27.10.2020 року до КДКА м. Києва надійшов лист Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю Степанова Сергійовича у відповідності до пункту 5 частини першої статті 32 Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Лист - скарга зареєстрована за №01/1747-3/35-21 від 27.10.2020 року, ОСОБА_1 належним чином повідомлено про подання з додатковими матеріалами; 11.06.2021 року ОСОБА_1 надано письмові пояснення щодо змісту подання.

У поданні зазначено, що 27.10.2020 за вх. №01/1747-3/35/21 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від Національної асоціації адвокатів України вих. № 1628/0/2-20 від 27.10.2020 на виконання рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно Степанова С.Є. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 30 червня 2016 року)» надійшла заява (скарга) із додатками з проханням вирішення питань щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

Рішенням Ради адвокатів України №81 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 30 червня 2016 року)», виходячи з повноважень здійснення контролю за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та з метою зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/1765/18, раніше прийнятих рішень Ради адвокатів України, керуючись статтями 17, 32, 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України, Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України встановлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50.

Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року №50 з порушенням чинного законодавства України, доручено направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

В ЄРАУ міститься відкрита інформація про ОСОБА_1 , як адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09 червня 2016 року. ОСОБА_1 , обліковується у Раді адвокатів міста Києва.

Рада адвокатів України, зазначала, що з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів утворюється Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Рішенням Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Порядок роботи КДКА м. Києва з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедура розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом визначає Регламент КДКА регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 268 від 17 грудня 2012 року, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4.6 Регламенту КДКА регіону питання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у разі встановлення факту надання особою недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України відноситься до КДКА складом дисциплінарної палати за участю Голови КДКА.

Підпункт 5.1.1. Регламенту КДКА регіону, зокрема, наділяє Голову КДКА повноваженнями проводити попередній розгляд документів, які надійшли до КДКА для вирішення питання про їх розгляд КДКА або окремими її палатами та звертатися із поданням до КДКА про припинення адвокатом адвокатської діяльності внаслідок встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на рішення Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», рішення Ради адвокатів України №81 від 21 вересня 2020 року «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 д 30 червня 2016 року)», які в силу статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є обов`язковими до виконання та установу КАС ВС від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, голова ДКА м. Києва вніс на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва подання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 д 30 червня 2016 року, видане Радою адвокатів міста Києва від 09 червня )16 року на підставі рішення № 50, у зв`язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09.11.2015 року за підписом Голови КМ КДКА Рудакової В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287.

Рішення Квалфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №585 від 02.09.2021 мотивоване тим що ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає випадки, за якими припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання відповідного свідоцтва.

Так, за змістом положень пункту 5 частини першої статті 32 Закону, зазначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, що є випадком, окремим від накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 4.6. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 зі змінами та доповненнями, визначено компетенцію кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складом дисциплінарної палати за участі Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у прийнятті рішення про припинення адвокатської діяльності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності на підставі встановлення факту надання особою недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом положень пункту 5.1.1. Регламенту кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, до повноважень голови кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури відноситься звернення з поданням до КДКА про припинення адвокатом адвокатської діяльності внаслідок встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Таким чином, відповідне подання голови КДКА м. Києва розглянуто не за процедурою дисциплінарного провадження, як це визначено положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а за наслідками розгляду матеріалів, які підтверджують надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України. Листом №830 від 27.08.2021 року Голова Ради адвокатів міста Києва П.К. Рябенко проінформував, про те, що:

1) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи приймалось Радою адвокатів міста Києва рішення № 50 від 30.06.2016 року про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи складав ОСОБА_1 30.06.2016 року перед Радою адвокатів міста Києва присягу адвоката України;

3) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи видавалось Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005777 від 30.06.2016 року ОСОБА_1 Радою адвокатів міста Києва. Відповідно до змісту довідки голови Кваліфікаційної палати КДКА м. Києва О.К. Нагорного від 18.08.2021 року №02/449-21 зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до КДКА м. Києва із заявою про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, кваліфікаційна палата у складі КДКА м. Києва не приймала кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_1 та КДКА м. Києва не видавала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серія КВ № 000420 від 09.11.2015 року.

Комісія у оскаржуваному рішенні вважала, посилання ОСОБА_1 на правову позицію, сформовану відповідними судовими рішеннями щодо застосування обставин як приюдиційні, є помилковим, виходячи з того, що предметом розгляду перелічених судових справ не було визначення легітимності Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаціно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, що мало бути об`єктом судового дослідження та належної правової оцінки.

Комісія вказала, що ОСОБА_1 залишив поза увагою посилання колегії суддів на те, що відповідно до частин 1, 6 та 7 статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

При цьому п. 46-47 у рішенні Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №585 від 02.09.2021, Комісія вказує себе як «колегія суддів», зокрема п. 46-47 названого рішення викладено у наступній редакції:

« 46. З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не закінчено передбачену чинним законодавством процедуру для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, оскільки зазначене свідоцтво видане не уповноваженими особами, тобто після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін щодо повноважень голів.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та транспортних даних).

47. За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави стверджувати про те, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката відсутні.»

Комісія, аналізуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва дійшла висновку про необхідність задоволення подання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, відповідно до рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» 23 квітня 2016 року рішенням Ради адвокатів України № 101 утворено Спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування (далі - Комісія). Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 23 квітня 2016 року №41 затверджено її персональний склад.

Рішенням від 20 травня 2016 року №121 Рада адвокатів України, заслухавши попередні висновки Комісії, складені за результатами запланованого на 19 травня 2016 року візиту членів Комісії до Ради адвокатів міста Києва та КМ КДКА з метою здійснення відповідної перевірки, у зв`язку з невчиненням представниками органів адвокатського самоврядування міста Києва необхідних дій по сприянню Комісії у проведенні перевірки (зокрема, ненадання запитуваних документів), а також проведенням дій, спрямованих на дестабілізацію роботи Комісії та порушення прав її членів, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування існуючих та нових обставин ситуації, що склалася, продовжила роботу Комісії, доручивши їй у строк до 10 червня 2016 року подати на затвердження Раді адвокатів України висновки для прийняття відповідних рішень.

11 червня 2016 року на черговому засіданні Ради адвокатів України Головою Комісії ОСОБА_6 оголошено складений та ухвалений членами Комісії у складі: Будз Т.В., Гринь Л.В., Слівінський О.В., Осика С.В., Максімова Ж.В. Висновок про перевірку діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування (додається), за результатами спільного обговорення якого та внесення ряду змістовних та редакційних пропозицій, зауважень та доповнень, висловлено консолідовану позицію з приводу ситуації, що склалася у роботі органів адвокатського самоврядування міста Києва.

Зокрема, визнано, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва було проігнороване та не взято до виконання головою та членами КДКА, обраними установчою конференцією адвокатів міста Києва, а адвокат ОСОБА_7 та інші адвокати, обрані 12 жовтня 2012 року Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та його Перехідних положень, продовжили діяльність (приймаючи кваліфікаційні іспити та рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності) у Київській міській Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури (КМ КДКА), утвореній на підставі вже не чинного з 5 липня 2012 року Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно- дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України №620/2012 від 31 жовтня 2012 року.

Крім того, визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України, а також встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб.

У цій частині рекомендовано Раді адвокатів України прийняти рішення щодо організації утворення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом прийняття Положення про Кваліфікаційно- дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, призначення позачергової виборчої Конференції адвокатів міста Києва для формування складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, проведення необхідних реєстраційних дій.

У діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_8 визнано порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, а саме: порушення Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 року; невиконання рішення Ради адвокатів України № 101 від 23 квітня 2016 року «Про утворення спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва»; прийняття рішень про допуск до стажування та про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю особам на підставі рішень про складення кваліфікаційних іспитів, прийнятих неповноважним органом - Київською міською Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури за період з 22 жовтня 2012 року до цього часу.

У цій частині запропоновано Раді адвокатів України направити вимогу до Ради адвокатів міста Києва з приписом припинити виявлені Комісією порушення, а звернення і матеріали перевірки до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури для вирішення питання про притягнення адвокату ОСОБА_7 і адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності за виявлені Комісією порушення. Крім того, ініціювати спеціальну перевірку виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів», яке виконує функції, виключно Радам адвокатів регіонів, пов`язані з процедурою організації стажування кандидатів на набуття статусу адвоката, підвищення кваліфікації адвокатів та отримання за це плати.

Рада адвокатів України, за результатами розгляду ухваленого Спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва Висновку, з урахуванням зауважень, пропозицій та доповнень членів Ради адвокатів України та членів спеціальної тимчасової комісії, відповідно до рішень Ради адвокатів України від 23 квітня 2016 року №101 та 20 травня 2016 року № 121, керуючись статтею 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Розділом II Положення про Раду адвокатів України, вирішила:

1. Затвердити Висновок спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, без врахування викладеної у пункті 9 цього Висновку пропозиції щодо залучення правоохоронних органів до спільної роботи з перевірки виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів» (Висновок додається).

2. Завершити перевірку діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вищих органів адвокатського самоврядування, припинивши роботу спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва.

3. Визнати, що адвокат ОСОБА_7 та інші адвокати, обрані 12 жовтня 2012 року Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та його Перехідних положень, (приймаючи кваліфікаційні іспити адвокатів до дисциплінарної Кваліфікаційно-дисциплінарній утвореній на підставі вже не Заокну України «Про адвокатуру» дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України №620/2012 від 31 жовтня 2012 року).

4. Визнати, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва було проігнороване та не взято до виконання головою та членами КДКА, обраними Установчою конференцією адвокатів міста Києва.

5. Встановити, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).

6. Визнати відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

7. Вирішити питання щодо організації утворення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом прийняття Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, призначення позачергової виборчої Конференції адвокатів міста Києва для формування складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, проведення необхідних реєстраційних дій.

8. Визнати в діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_8 порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, а саме: - порушення Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 року; - невиконання рішення Ради адвокатів України № 101 від 23 квітня 2016 року «Про утворення спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва»; прийняття рішень про допуск до стажування та про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю особам на підставі рішень про складення кваліфікаційних іспитів, прийнятих неповноважним органом - Київською міською Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури за період з 22 жовтня 2012 року до цього часу.

9. Направити до Ради адвокатів міста Києва вимогу з приписом припинити виявлені Комісією порушення.

10. Направити звернення і матеріали перевірки до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури для вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_7 і адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності за виявлені Комісією порушення.

11. Питання щодо оцінки діяльності адвокатів Рудакової В.В. і ОСОБА_8 на предмет наявності в ній ознак кримінальних правопорушень знаходиться поза межами компетенції Комісії та вищих органів адвокатського самоврядування і може бути предметом розгляду уповноважених на те органів.

12. Ініціювати спеціальну перевірку із залученням Вищої ревізійної комісії адвокатури щодо виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів», яке виконує функції, притаманні виключно Радам адвокатів регіонів, пов`язані з процедурою організації стажування кандидатів на набуття статусу адвоката, підвищення кваліфікації адвокатів та отримання за це плати.

13. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити органи адвокатського самоврядування України та опублікувати його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Вважаючи рішення Ради адвокатів України Національної асоціації України від 21.09.2020 №81 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30.06.2016)», рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Національної асоціації адвокатів України від 02.09.2021 №585 та п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України Національної асоціації України від 11.06.2016 №153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» протиправними та такими, що підлягають скасування, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України (РАУ), з`їзд адвокатів України.

Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

За приписами частини першої статті 55 Закону № 5076-VI в період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Відповідно до пунктів 4, 8, 11, 13 частини четвертої статті 55 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України, зокрема, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність; розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (далі - Положення), Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Пунктами 1.10., 1.11., 1.14. розділу ІІ Положення, які кореспондуються із функціями визначеними у статті 55 Закону № 5076-VI, передбачено, що Рада адвокатів України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, координує та контролює діяльність рад адвокатів регіонів, сприяє їх діяльності та надає їм необхідну методичну допомогу; сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних, соціальних та інших прав адвокатів; розглядає скарги на рішення, дії, бездіяльність рад адвокатів регіонів, із правом скасування незаконних рішень рад адвокатів регіонів; розробляє за дорученням з`їзду адвокатів України, органів держаної влади та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність адвокатури, у тому числі щодо соціального захисту адвокатів, професійних прав та гарантій адвокатської діяльності, а також інші проекти нормативно-правових актів у сфері державної політики з питань правової допомоги, захисту та представництва.

Статтею 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами (пункт 8 розділу V Положення).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що РАУ діє у системі органів НААУ, є національним органом адвокатського самоврядування, уповноважена державою на виконання публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту адвокатури України, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб`єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено.

Щодо оскаржуваного рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 21.09.2020 №81 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 30.06.2016)» суд зазначає наступне.

Відповідно до названого рішення відповідачем 1 встановлено, що ЄРАУ міститься відкрита інформація про ОСОБА_1 , як адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_2 від 30 червня 2016 року, видане на підстав рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09 червня 2016 року.

Продовжуючи зазначає, що рішенням Ради адвокатів України № 153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірка діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспитів, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

З мотивувальної частини оскаржуваного рішення №81 вбачається, що підставною для його прийняття стало те, що Радою адвокатів України у рішенні №153 від 11.06.2016, було встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).

Радою адвокатів України, було визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і здійснювала організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

При цьому, наголошено, що рішення Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 є чинним, не скасованим та не зміненим.

Поряд з цим, відповідач обґрунтовував своє рішення приписами ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі, зокрема, встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Тобто, підставою для прийняття рішення №81 від 21.09.2020 став висновок про те, що оскільки свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року видане на ім`я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рудаковою В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб`єктом його видачі, то позивач порушив приписи ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема надав недостовірні відомості для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та вкладення присяги адвоката України. В результаті чого було вирішено встановити, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року видане на Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50.

Доручено Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 з порушенням чинного законодавства України, направити до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи № 826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

При цьому, відповідач 1 був обізнаний про те, що питання правового статусу Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було предметом декількох судових справ, крім того відповідні обставини були предметом оцінки безпосередньо під час розгляду справи №826/1765/18 та №640/2600/19 про що сам вказує в описовій частині оскаржуваного рішення №81.

Відповідач 1 не надав суду жодних доказів того, що позивач порушив приписи ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надав недостовірні відомості для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката в результаті чого вказане рішення було направлено до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, яке рахувати як скаргу, для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатського діяльністю ОСОБА_1 . Окрім того, у мотивувальній частині рішення відповідач 1 вказує, що саме свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року видане на ім`я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рудаковою В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб`єктом його видачі, тобто вказане рішення суперечить саме собі. Не зрозуміло, які недостовірні відомості надані ОСОБА_1 були надані в результаті чого йому було свідоцтво було не належним суб`єктом його видачі.

Згідно мотивувальної частини рішення відповідача 1 підставою для прийняття рішення №81 стала саме неналежність суб`єкта до такого, що має право на видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, з покликанням на рішення Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016.

Крім того, оцінка правових підстав діяльності Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури була предметом розгляду по справах №№826/5078/17, 826/13030/16, 826/23832/15.

При розгляді даної справи суд не вважає за потрібне в чергове викладати висновки судів, тоді як враховує їх в порядку ч. 5 ст. 78 КАС України; достатньо лише зазначити, що суди дійшли висновків про відповідність законодавству діяльності Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і після 2012 року, а отже і документів, які були ними видані та на підставі чого адвокатами здійснювалась їх адвокатська діяльність.

З огляду на вище викладене, у відповідача 1 були відсутні підстави для висновків про те що оскільки свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року видане на ім`я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рудаковою В.В. із проставленням печатки юридичної особи КМДКА, не належним суб`єктом його видачі є недостовірними відомостями з боку ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості, в тому числі, 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України).

З врахуванням викладеного у відповідача 1 були відсутні підстави для надання доручення Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 з порушенням чинного законодавства України, направити до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи № 826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

Щодо оскаржуваного рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Національної асоціації адвокатів України від 02.09.2021 №585, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до статті 33 названого вище Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 36 цього ж Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частинами першою та другою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Відтак, вирішення питання щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката належить до повноважень дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцезнаходженням робочого місця адвоката. Таке рішення приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Згідно з частиною третьою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 41 вищевказаного Закону визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Аналіз викладених вище приписів законодавства дає підстави суду стверджувати про те, що вирішення питань стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, робоче місце якого знаходиться в м. Києві, в тому числі про порушення стосовно нього дисциплінарної справи та про закриття стосовно нього дисциплінарної справи, належить до повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва, юрисдикція якої поширюється на місто Київ.

Щодо повноважень відповідача 2 при прийнятті спірного рішення суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Статтею 57 вищевказаного Закону передбачено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури організовує і забезпечує ведення діловодства кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати. Голова палати за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова палати, секретар палати за рішенням відповідної палати може бути достроково відкликаний з посади.

Голова, заступник голови, секретар палати, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Частиною одинадцятою статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Так, як вважає позивач, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) утворена розпорядженням Недержавної некомерційної професійної організації «Національної Асоціації Адвокатів України» паралельно діючій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), не набула повноважень, делегованих державою частиною першою статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не уповноважена вирішувати питання про дисциплінарну відповідальність.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з рішенням Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 153 «Про затвердження висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України "Про адвокатуру", яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

З метою відновлення органів адвокатського самоврядування у місті Києві, 11.06.2016 рішенням Ради адвокатів України №155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва» було вирішено скликати Конференцію адвокатів міста Києва з метою обрання голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, а також вирішення питань щодо персонального складу Ради адвокатів міста Києва.

Конференцією адвокатів м. Києва 08.10.2016 було прийнято рішення про висловлення недовіри та дострокового відкликання голови Ради адвокатів міста Києва та членів Ради адвокатів міста Києва. Обрано нового голову Ради адвокатів міста Києва та оновлено склад Ради адвокатів міста Києва. Також, було обрано новий склад членів Дисциплінарної та Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва. Головою Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва було обрано - ОСОБА_9 .

Факт правомірності скликання Конференції адвокатів м. Києва та її рішень були неодноразовими предметами судових розглядів. Зокрема, правомірність скликання конференції адвокатів міста Києва підтверджена постановою Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 у справі № 758/14638/16-ц.

Водночас, під час розгляду справи не спростовано, що в м. Києві продовжує функціонувати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), яку позивач вважає легітимною.

Однак, суд не бере до уваги доводи позивача стосовно нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) у зв`язку з порушенням порядку її створення та реєстрації, оскільки перевірка дотримання вимог законодавства щодо створення названої Комісії та її реєстрації як юридичної особи виходить за межі предмету спору у даній адміністративній справі. Окрім того, на підтвердження доводів позивача про нелегітимність відповідача судом у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів щодо протиправності створення та реєстрації як юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в м. Києві, в тому числі доказів про визнання протиправними і скасування рішень Ради адвокатів України та конференції адвокатів м. Києва, що стосуються утворення названої Комісії.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) та відсутності у неї повноважень розглядати питання стосовно його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо п. 41 оскаржуваного рішення №585, де вказано, що Листом №830 від 27.08.2021 року Голова Ради адвокатів міста Києва П.К. Рябенко проінформував, про те, що: Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи приймалось Радою адвокатів міста Києва рішення № 50 від 30.06.2016 року про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи складав ОСОБА_1 30.06.2016 року перед Радою адвокатів міста Києва присягу адвоката України; Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи видавалось Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005777 від 30.06.2016 року ОСОБА_1 Радою адвокатів міста Києва. Відповідно до змісту довідки голови Кваліфікаційної палати КДКА м. Києва О.К. Нагорного від 18.08.2021 року № 02/449-21 зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до КДКА м. Києва із заявою про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, кваліфікаційна палата у складі КДКА м. Києва не приймала кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_1 та КДКА м. Києва не видавала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серія КВ № 000420 від 09.11.2015 року.

Як вбачається з рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року №50 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » ОСОБА_4 входив до складу вказаного колегіального органу, тобто був належним чином обізнаний і не міг бути не обізнаним про прийняття такого рішення щодо позивача.

Варто зауважити, що Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва (ЄДРПОУ 40895265) була створена 13.10.2016.

Отже, Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва вочевидь не могла приймати іспити у позивача, оскільки вона в той час не існувала.

Тобто, позбавлення права адвоката на заняття адвокатською діяльністю є дисциплінарним стягненням, передбаченим статтею 32 Закону №5076-VI. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у передбачених Законом випадках.

У зв`язку з цим оскаржуване рішення, підлягає скасуванню як таке, що прийняте за результатами рішення, яке підлягає скасуванню за відсутністю правових підстав, тобто з порушенням встановленого законом порядку. В свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Однак у випадку з позивачем, відповідач 2 не надав суду належних і допустимих доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тоді як пункт 1 оскаржуваного рішення РАУ від 02.09.2021 №585 фактично призвів до позбавлення позивача права займатися адвокатською діяльністю, що по суті є дисциплінарним стягненням і може застосовуватися лише при наявності передбачених законодавством підстав, які відсутні.

З огляду на наведене рішення РАУ від 02.09.2021 №585 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», суд зазначає наступне.

Так, відповідач 1, у відзиві на позовну заяву покликався, що висновок комісії та рішення РАУ прийняті виключно у відповідності до внутрішньої статутної компетенції органу адвокатського самоврядування, а тому юрисдикція адміністративного суду не поширюється на дані правовідносини, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 19 КАС України.

З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах № 368/561/19 (пункт 22) і № 712/5476/19 (пункт 19), від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (пункт 25), від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15(пункт 72)).

Тому помилковим є застосування приписів статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Про належність (неналежність) конкретного публічно-правового спору до юрисдикції адміністративного суду, її відмежування від інших видів судової юрисдикції можна судити за сукупної наявності зовнішніх ознак публічно-правових відносин, з яких цей спір виник. Саме такі ознаки і є критеріями адміністративної юрисдикції.

Відсутність, принаймні, одного з критеріїв унеможливлює висновок про належність конкретного публічного-правового спору до юрисдикції адміністративного суду.

Критеріями адміністративної юрисдикції є:

1) публічно-правові (адміністративно-правові) відносини;

2) рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень або виконання носіями публічних повноважень обов`язків, передбачених законодавством;

3) присутність у спірних правовідносинах суб?єкта владних повноважень, суб?єкта делегованих повноважень або носія публічних повноважень;

4) здійснення суб?єктом адміністративного повноваження, спір про право чи обов`язок у сфері публічного адміністрування;

5) законодавство, яке закріплює повноваження суб?єктів у сфері публічного адміністрування (адміністративне законодавство чи адміністративна норма, якими врегульовано спірні правовідносини).

Ці критерії адміністративної юрисдикції первісні відомості про спір, категорії матеріального (адміністративного) права, які належить оцінити учасникам адміністративної справи, їх представникам, адміністративному суду. Тому, готуючись до адміністративного процесу, ці суб`єкти мають бути ґрунтовно обізнані із принциповими положеннями адміністративного права і законодавства.

Неповнота чи відсутність таких знань зумовлюватимуть хиби процесуальної природи, зокрема:

помилкову відмову у відкритті провадження в адміністративній справі (п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України);

закриття провадження в адміністративній справі (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України).

Оцінюючи належність конкретного публічно-правового спору до юрисдикції адміністративного суду за критеріями адміністративної юрисдикції, до уваги обов`язково також слід брати винятки з правила про адміністративну юрисдикцію, передбачені:

п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 287 КАС України;

ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України;

ст. 339 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінка спірних правовідносин на предмет їх належності до адміністративної юрисдикції здійснюється у такій послідовності:

аналіз фактів, обставин справи, змісту спірних правовідносин;

аналіз і добір норми (норм) права, які регулюють спірні відносини;

порівняння фактів, обставин справи, змісту спірних правовідносин із відібраними нормами права;

аналіз критеріїв адміністративної юрисдикції у змісті спірних правовідносин;

формулювання відповідно до проведеного аналізу висновку про наявність / відсутність адміністративної юрисдикції.

Категорія публічно-правових (адміністративно-правових) відносин є однією з основних у адміністративному процесі під час розгляду і вирішення адміністративних справ і безпосередньо використовується, зокрема, у статтях 2, 4, 5, 9, 12, 19 КАС України.

Шість основних видів публічно-правових (адміністративно-правових) відносин:

1) адміністративно-правові відносини, які виникають між фізичними, юридичними особами публічного і приватного права та суб`єктами владних повноважень (носіями публічних повноважень) щодо реалізації фізичними, юридичними особами їхніх прав, свобод, інтересів. Це правовідносини, які виникли з ініціативи фізичних, юридичних осіб приватного і публічного права внаслідок здійснення ними повноважень на підставі адміністративного законодавства та наступним виконанням обов`язків суб`єктами владних повноважень, покладених на цих суб?єктів законодавством (наприклад, надання адміністративних послуг, звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій);

2) адміністративно-правові відносини, які виникають між фізичними, юридичними особами публічного і приватного права та суб`єктами владних повноважень щодо виконання (дотримання) фізичними, юридичними особами їхніх обов`язків (наприклад, сплата податків та інших обов`язкових платежів);

3) адміністративно-правові відносини, які виникають між фізичними, юридичними особами публічного і приватного права та суб`єктами владних повноважень (носіями публічних повноважень) щодо виконання цими суб`єктами (носіями) їхніх обов`язків (наприклад, обов`язок за запитом надати публічну інформацію);

4) адміністративно-правові відносини, які формуються всередині одного суб?єкта владних повноважень щодо організації та забезпечення його діяльності (внутрішньо-організаційні правовідносини);

5) адміністративно-правові відносини, які формуються між двома і більше суб`єктами владних повноважень щодо забезпечення (створення) умов здійснення суб?єктивних прав, свобод, інтересів, здійснення цими суб`єктами владних повноважень (носіями публічних повноважень) виконання завдань, реалізації публічного інтересу (відносини взаємодії);

6) адміністративно-правові відносини, які виникають між двома і більше фізичними, юридичними особами публічного чи приватного права щодо обопільного здійснення ними прав і обов`язків, передбачених нормами адміністративного права.

Рішення, дії, бездіяльність суб?єктів владних повноважень або виконання носіями публічних повноважень обов`язків, передбачених законодавством.

До юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори, які виникли щодо:

адміністративного акта;

нормативного акта;

адміністративного договору;

акту-дії;

акту-планування;

приватноправових інструментів діяльності суб`єктів владних повноважень (зокрема, оренда державного чи комунального майна, примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені; заснування юридичної особи публічного права, державні кредити, державні та муніципальні інвестиції, державні або місцеві позики, податкові вільги, державні субсидії, компенсації та пільги);

бездіяльності на відміну від перерахованих рішень та дій, проявляється у законному чи незаконному утриманні від виконання суб?єктом владних повноважень покладеного на нього обов`язків. Досить часто така бездіяльність є результатом можливості суб?єкта владних повноважень діяти у межах адміністративного розсуду.

Присутність у спірних правовідносинах суб?єкта владних повноважень, суб?єкта делегованих повноважень або носія публічних (адміністративних) повноважень.

Обов`язковим учасником публічно-правових відносин, які належать до адміністративної юрисдикції є, так званий суб`єкт владних повноважень. Однак розвиток національного адміністративного законодавства, практика його застосування та судова практика в адміністративних справах свідчать про те, що до публічно-правових відносин дедалі частіше залучаються суб`єкти, які традиційно не вважалися суб`єктами владних повноважень, але наділені публічними повноваженнями.

Отже, в науково-практичний обіг поряд із категорією «суб?єкт владних повноважень» запроваджується і поняття «носій публічних повноважень». Така трансформація обумовлюється і необхідністю більш точного позначення усіх учасників публічно-правових відносин, і потребою якнайповнішого захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Здійснення суб?єктом адміністративного повноваження, спір про право чи обов`язок у сфері публічного адміністрування.

Спір про адміністративне право чи обов`язок (про адміністративне повноваження) соціальний конфлікт, який виникає між учасниками публічно-правових (адміністративно-правових) відносин щодо їхніх прав та обов`язків адміністративно-правового характеру/

Законодавством, яке закріплює повноваження суб?єктів у сфері публічного адміністрування, слід вважати нормативні акти, які містять норми адміністративного права й урегульовують поведінку приватних осіб (фізичних осіб, юридичних осіб приватного права), юридичних осіб публічного права, суб?єктів владних повноважень (суб?єктів делегованих повноважень, носіїв публічних повноважень) у сфері публічного адміністрування, наділяють їх адміністративними повноваженнями.

З огляду на наведене, суд вважає помилковим твердження відповідача 1 про те, що саме висновок комісії та рішення РАУ не відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою, пунктами 4, 13 частини четвертої статті 55 Закону № 5076-VI в період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України.

Статтею 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Відповідно до абз. 3 ч. 7 Перехідних положень Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом. Зміна відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

23.04.2016 року рішенням Ради адвокатів України №101 утворено Спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування. Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 23.04.2016 року № 41 затверджено її персональний склад.

Факт відновлення адвокатського самоврядування у м. Києві засвідчений рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2016 року № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремими особами».

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 року у справі № 22-ц/796/1372/18, яка є чинною та набрала законної сили з дня її прийняття, відмовлено у задоволенні позову щодо визнання нечинними та скасування, зокрема, рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 року № 155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту Конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №826/16500/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), що не пов`язані зі змінами в установчих документах «зміна керівника юридичної особи» (реєстраційний запис №10741070007027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом ОСОБА_10 ; визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) «зміна повного найменування» (реєстраційний запис №10741050010027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом ОСОБА_10 ; визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) «інші зміни» (реєстраційний запис № 0741050008027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що посилання позивача щодо нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Рішенням РАУ від 11.06.2016 № 153 та постановою Апеляційного суду міста Києва 22.03.2018 у справі № 761/582/2017-ц, якою визнано правомірність скликання конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016.

Щодо наведених аргументів позивача з приводу процедури проведення Спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва та її висновків за результатами перевірки, які на думку позивача є підставою скасування оскаржуваного рішення №153, то суд зазначає, що ці обставини перебувають поза межами позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №153 є вмотивованим, прийнятим у спосіб та в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправним та скасування п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України Національної асоціації України №153 від 11.06.2023 задоволенню не підлягає.

Решта доводів позивача щодо наведених доказів, ґрунтуються виключно на власному трактуванні відповідних положень законодавства і обставин та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду щодо допустимості і достовірності таких доводів, а тому, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006 , суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на решту таких аргументів.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Щодо заявленого клопотання позивача про повернення судового збору.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про збільшення позовних вимог, де просив суд стягнути з Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної його протиправним рішенням в розмірі 85 247 грн та до тієї суми належить додати будь які податки. Крім того, просив стягнути з Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної його протиправним рішенням в розмірі 49 232 грн та до тієї суми належить додати будь які податки.

При цьому за збільшені позовні вимоги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №96321 від 09.12.2021.

Протокольною ухвалою від 10.12.2021 судом було відмовлено позивачу у задоволенні і прийнятті клопотання про збільшення позовних вимог.

З огляду на що позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з клопотанням про повернення судового збору за клопотання про збільшення позовних вимог.

Вирішуючи питання з приводу заявленого клопотання, суд виходив з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 вказаної статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд зазначає, що розмір надмірно сплаченого судового збору становить 908,00 грн, з огляду на що кошти підлягають поверненню позивачеві.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 2 724,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1363,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме по 681, 75 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 21.09.2020 №81.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 02.09.2021 №585.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, сплачений згідно з квитанцією про сплату №96321 від 09.12.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 75 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України (код ЄДРПОУ 38488439; адреса: вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 поверх, м. Київ, 04070)

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 75 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265; адреса: вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 поверх, м. Київ, 04070).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.05.2025
Оприлюднено	08.05.2025
Номер документу	127126980
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері адвокатури