Рішення від 07.05.2025 по справі 297/126/25

Справа № 297/126/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., присяжних Деметер Р.В. та Іванюк М.М., за участю секретаря Балега Ю.О., представника особи, щодо якої розглядається питання про визнання недієздатною ОСОБА_1 адвоката Данько О.О., яка брала участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , заінтересовані особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над нею опіки та призначити опікуном заявника.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є бабусею дружини заявника та проживає постійно разом з ним, оскільки потребує постійного догляду та прийому ліків. Заявник зазначив, що доньки ОСОБА_1 більше 10 років проживають за кордоном, а її онука не може на даний час взяти на себе функції опікуна, оскільки зайнята доглядом за дитиною, яка має вік 2,5 роки. Разом з цим, за останні роки, психічний стан ОСОБА_1 поступово погіршувався, знизилася пам`ять, вона не може самостійно займатися хатніми справами, потребує стороннього контролю. На даний час у ОСОБА_1 проявилася неспроможність самообслуговування, знизилася пам`ять, вона стала неохайною, не спроможною до самостійного проживання. Внаслідок стійкого психічного розладу ОСОБА_1 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим її було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги. Заявник ОСОБА_2 є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за ОСОБА_1 , оскільки інших близьких родичів не має. У зв`язку з наведеним, заявник дав свою згоду здійснювати опіку над ОСОБА_1 та виконувати обов`язки опікуна, а саме: дбати про неї, створювати для неї необхідні побутові умови, забезпечувати її необхідним доглядом та лікуванням.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_2 просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши його опікуном.

Представник особи, щодо якої розглядається питання про визнання недієздатною ОСОБА_1 адвокат Данько О.О. в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованоїособи органопіки тапіклування виконавчогокомітету Оноківськоїсільської радиУжгородського районуЗакарпатської області та заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились. При цьому, представником органу опіки та піклування було подано заяву, в якій останній просив провести розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Такого жвисновку дійшові ВерховнийСуд усвоїй постановівід 28лютого 2024року усправі № 372/3474/21, провадження № 61-16349св23.

Як вбачається із висновку судово-психіатричної експертизи № 91 від 28.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі вираженої судинної деменції (F01), що позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 64-67).

Із наявної в матеріалах справи медичної документації, а саме: довідки від 09.01.2025 року, виданої КНП «ОЗНПД м. Берегова» ЗОР підтверджено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарному лікуванні/обстеженні в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» (а.с. 15).

Отже, з огляду на наданий висновок та медичну документацію вбачається, що психічний стан ОСОБА_1 впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати останню недієздатною.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Тому, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

У Рішенні від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що право людини на повагу до її гідності, як і її право на життя, є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним та підлягає безумовному захисту з боку держави; у статтях 27, 28 Конституції України інституціалізовано не лише негативний обов`язок держави утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її гідності, а й позитивний обов`язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання; впровадженні ефективної системи захисту життя, здоров`я та гідності людини; створенні умов для реалізації людиною її фундаментальних прав і свобод; гарантуванні порядку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень конституційних прав людини; забезпеченні невідворотності відповідальності за порушення конституційних прав людини.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно з ст. 55 ЦК України та п. 1.2 цих Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 4 ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуОноківської сільськоїради Ужгородськогорайону Закарпатськоїобласті Закарпатськоїобласті подавв судподання пропризначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, зазначеним поданням підтверджено, що ОСОБА_2 може виконувати обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_1 з метою захисту її прав, а в даному конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною і призначити їй опікуна ОСОБА_2 , задовольнивши подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Керуючись ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 60 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 395, 299, 300, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 (мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), заінтересовані особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (с. Ононківці, вул. Головна, 59, Ужгородського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 44155684), ОСОБА_1 (яка перебуває на лікуванні в КНП «ОБЛАСНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ М. БЕРЕГОВА» ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за адресою: м. Берегове, вул. Мужайська, 41, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.09.1995 року Ужгородським МВ УМВС, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , мешканки АДРЕСА_4 недієздатною.

Подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задовольнити і призначити опікуном недієздатної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 30.07.1999 року Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатною становить два роки.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування і органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Віталій МИХАЙЛИШИН

Присяжні Роберт ДЕМЕТЕР

Микола ІВАНЮК