Рішення від 07.05.2025 по справі 389/426/24

07.05.2025

ЄУН 389/426/24

Провадження №2/389/108/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого-судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , у лютому 2024 року звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами житловою площею 40 кв.м під АДРЕСА_1 , на присадибній ділянці 0,2500 га.

Вимоги обґрунтувала тим, що у 2013 році вона влаштувалася на роботу в магазин у селі Топило Кропивницького району Кіровоградської області, яким володіла Фізична особа підприємець ОСОБА_3 , у зв`язку з чим постало питання віднайти яке небуть житло в селі Топило, щоб жити та працювати в селі у магазині. Власник домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 погодився, щоб вона проживала в його домоволодінні та приглядала за ним, у зв`язку з його переїздом до іншого місця проживання. Передав їй нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будинку від 04 лютого 1981 року, який підтверджує його право власності на цей будинок. Після зазначеного вона вселилася до вказаного будинку, зареєструвалася в ньому та почала проживати, проживає в ньому і до цього часу. Таким чином, з 2013 року вона відкрито користується спірним житловим будинком, проводить в ньому поточні ремонтні роботи, оплачує комунальні послуги. ОСОБА_4 після того як виїхав з населеного пункту, на зв`язок з нею більше не виходив. У грудні 2023 року вона вирішила дізнатися, чи зареєстрований будинок за ОСОБА_4 . Звернулася до реєстратора та дізналася, що будинок не зареєстрований. Так як вона добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном - житловим будинком АДРЕСА_1 і продовжує відкрито та безперервно ним володіти понад 10 років, вважає, що має право набути це майно у власність за набувальною давністю, а тому звертається до суду з даним позовом. У жодний інший спосіб не має можливості реалізувати свої права на вищевказаний житловий будинок.

У судове засідання позивач та її представник адвокат Іващенко І.Ю. не з`явилися, представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглядати справу за його з позивачем відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника Суботцівської сільської ради з вирішенням спору на розсуд суду.

З огляду на належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи та надання ними заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне провести судовий розгляд за відсутності вказаних осіб, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , витягу з реєстру територіальної громади та відповідно до довідки Суботцівської сільської ради від 20 листопада 2023 року №693-т позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 листопада 2013 року зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6,7,13).

Згідно з договором купівлі продажу будинку від 04 лютого 1981 року, який нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Трепівської сільської ради депутатів трудящих Знам`янського району Кіровоградської області та зареєстрований у книзі запису подій під №4, ОСОБА_4 купиву ОСОБА_5 житловийбудинок,що знаходитьсяу селіТопило,житловою площею40кв.м.Будинок належавпродавцю ОСОБА_5 на підставізапису впогосподарській книзіТрепівської сільськоїРади депутатівтрудящих під№5(а.с. 5). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, на вказаний житловий будинок не зареєстровані (а.с. 19).

Про те, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 належав саме житловий будинок під АДРЕСА_1 , а наразі у цьому будинку проживає ОСОБА_1 свідчать довідки Суботцівської сільської ради від 04 вересня 2024 року та виписки з погосподарських книг (а.с. 171,172-173, 174-175,176, 177).

З договору підряду №137735 від 22 вересня 2013 року та акта №137735 вбачається, що ПАТ «Кіровоградобленерго» за замовленням ОСОБА_1 у житловому будинку по АДРЕСА_1 здійснювало технічну перевірку електролічильника та до облікових електричних мереж (а.с.10,11).

Відповідно до довідок Суботцівської сільської ради від 24 травня 2024 року вих.№03-20/1970 та від 06 червня 2024 року вих.№94, за відомостями сільської ради, ОСОБА_4 , 03 березня 1919 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті, тото до ІНФОРМАЦІЯ_2 а/з 21. На день смерті ОСОБА_4 разом з ним в одному будинку були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , цивільна дружина сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 88, 94).

У листі Суботцівської сільської ради від 26 червня 2024 року зазначено, що згідно з наданою інформацією старости Трепівського старостинського округу в погосподарській книзі №2 с.Топило, особовий рахунок № НОМЕР_2 за 2006-2010 роки значиться, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №44. Син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №23. Цивільна дружина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та його донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які значились у книзі №7, с.Топило, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1996-2000 роки, в книзі №2 с.Топило, особовий рахунок № НОМЕР_2 за 2006-2010 роки вже не значаться. Про подальшу долю ОСОБА_7 та ОСОБА_9 нічого не відомо. Про прийняття чи не прийняття ними спадщини на будинок по АДРЕСА_1 відомості також відсутні (а.с.111).

Відповідно до актового запису про смерть ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 179). З довідки завідувача Другої знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 20 листопада 2024 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), після померлого ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, заповіти не посвідчувалися (а.с.208,209,210).

Відповідно до актового запису про смерть №44 від 24 листопада 2006 року ОСОБА_10 (дружина ОСОБА_4 ), померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 118). Після смерті ОСОБА_10 у Другій знам`янській Кіровоградської області заведена спадкова справа за №21 за 2007 рік, з матеріалів якої вбачається, що з заявами про прийняття спадщини останньої до нотаріуса 29 січня 2007 року звернулися її дочка ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_2 , та син ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_1 . При цьому, 25 травня 2007 року ОСОБА_7 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини матері на користь ОСОБА_2 . Також заяву про відмову від прийняття спадщину було подано і дочкою померлої ОСОБА_11 , яка мешкала на АДРЕСА_3 . У заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину від 04 червня 2007 року, ОСОБА_2 просила видати свідоцтво про право на спадщину, зокрема на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 . У довідках Трепівської сільської ради від 25 травня 2007 року, які знаходяться у спадковій справі зазначено, що ОСОБА_4 з 1979 року по день смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день смерті біля нього проживала і була зареєстрована дружина ОСОБА_10 . У свою чергу ОСОБА_10 з 1979 року по день смерті проживала і була зареєстрован в АДРЕСА_1 . На день смерті біля неї проживав і був зареєстрований син ОСОБА_7 , проживає в будинку і на даний час. Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , спадкоємиці не видавався (а.с.139,140- 170).

Відповідно до актового запису про смерть №23 від 10 серпня 2007 року, ОСОБА_7 (син ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ), помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.117). Як свідчить довідка завідувача Другої знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 02 вересня 2024 року та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та ивдлані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційна довідка за Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), після померлого ОСОБА_7 спадкова справа не заводилася, заповіти не посвідчувалися (а.с. 135, 138,139).

Досліджені судомдокази доводять,що позивачдобросовісно заволоділачужим майном житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і понад десять років відкрито, безперервно ним володіє. На це майно не претендують інші особи. ОСОБА_4 , якому належав на праві власності житловий будинок помер у 2000 році, його дружина ОСОБА_10 , яка прийняла спадщину останнього та проживала у спірному будинку, також померла у 2006 році, а ОСОБА_2 (відповідач у справі), прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_10 , своїх прав на спірний будинок не оформила. Наразі у судове засідання подала заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову.

Положенням статті 41Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом частини першої статті 344ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Враховуючи те, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном житловим будинком з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і понад десять років відкрито, безперервно ним володіє, за нею може бути визнано право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю згідно з ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України. Відтак, позовні вимоги є огрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.2,4,12,13,81,89,141,223,259,263-265,274,280-282,284,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа Суботцівська сільська рада, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.24, с.Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365106.

Суддя Г.В. Берднікова