Рішення

від 21.04.2025 по справі 711/6629/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6629/24

Номер провадження2/711/152/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., за участі представника відповідача Левіт В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «УПСК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення страхового відшкодування та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «УПСК», ТОВ «Умвельт Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення страхового відшкодування та стягнення моральної шкоди.

Позов обґрунтовуєтим,що 28.10.2021року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) в м. Черкаси по вул. Благовісна за участю транспортного засобу MAN TGA 33-350 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний останньому автомобіль зазнав механічних ушкоджень.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2022 року (справа № 712/13705/21), ОСОБА_3 визнано винним в скоєному ДТП.

Відповідальність водія автомобіляМан-ТСА 33350 д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УПСК» (страховий поліс №АР/9196658). Страховий ліміт 130000 грн.

12.06.2024 року засобом поштового зв`язку позивачем було направлено страховику документи необхідні для отримання страхового відшкодування, в тому числі й повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування. (копії додаються)

У зв`язку з повним ігноруванням направлених страховику документів, 01.07.2024 року він звернувся до відповідача із письмовим запитом, який було направлено на офіційну електронну пошту страхової компанії.

Відповідач в повному обсязі ігнорує звернення, не здійснює розгляд страхової справи, як і не сплачує страхове відшкодування.

25.06.2023 року на замовлення позивача по справі, оцінювачем ОСОБА_4 , який перебуває в трудових відносинах з СОД ОСОБА_5 було складено звіт про оцінку № А06-11, згідно якого: показник Свр (вартість ремонту без урахуванням зносу) = 383 890, 22 грн; показник С (ринкова вартість автомобіля на момент ДТП) = 197 891, 00 грн; матеріальний збиток = показнику С = 197 891, 00 грн.

Враховуючи вище викладене, вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "УПСК" на користь позивача страхове відшкодування, що є рівним страховому ліміту 130 000, 00 грн.

Для відновлення свого порушеного права, та з метою визначення розміру понесеного в ДТП матеріального збитку позивачем було понесено витрати, в розмірі 4 000, 00 грн., які були сплачені на користь СОД ОСОБА_5 за складання звіту про оцінку. Вважаю дані витрати також відшкодувати за рахунок відповідача по справі.

Внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 , позивачу як власнику пошкодженого транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 , було нанесено моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки даний автомобіль використовувався ним як у повсякденному житті так і під час виконання своїх робочих та життєвих потреб. Зокрема купівля продуктів харчування, відвідування медичних закладів, купівля необхідного одягу, поїздки задля здійснення сімейного відпочинку відбувались саме за допомогою належного мені автомобіля. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на його звичайний ритм життя, зокрема він значно ускладнений, що в свою чергу призводить до постійних душевних переживань та душевних тривог, він постійно відчува\ дискомфорт та виснаження, оскільки мусить додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби.

Пошкодження автомобіля в тому числі й вплинуло на ритм життя його сім`ї, вони також позбавлені можливості використовувати його, що в свою чергу призводило до додаткових сімейних витрат на послуги громадського транспорту та таксі.

Позивач не є занадто фінансово забезпеченою людиною, а саме тому назбирати значну суму коштів, задля купівлі автомобіля для нього було вкрай складно. Протягом тривалого терміну він економлячи кошти, утискаючи сімейні витрати на життєві потреби відкладав кошти, задля того аби придбати автомобіль.

Належний позивачу автомобіль був для нього не тільки в звичному розумінні слова автомобілем, за допомогою якого він забезпечував всі свої життєві потреби, а й мрією, задля досягнення (купівлі) якої він докладав чимало зусиль.

Відповідно значне пошкодження авто для нього є дуже душевно-важким переживанням, оскільки він відчуває на собі постійну розпач та пригніченість через втрату для себе дорогоцінної речі (майна), що також спричинило моральну шкоду.

Розмір завданої моральної шкоди він оцінює в сумі 10000 грн.

Просив суд стягнути з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_2 несплачене страхове відшкодування у розмірі 130000 грн., витрати за проведення звіту оцінки автомобіля у розмірі 4000 грн., та стягнути з ТОВ «Умвельт Україна» 10000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2024 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору.

30.08.2024 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

28.11.2024 року на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника ТОВ «Умвельт Україна» адвоката Левіт В.С. про повернення позовної заяви позивачу.

05.12.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1

06.12.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника ТОВ «Умвельт Україна» адвоката Левіт В.С.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.04.2025 року закрите провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ПрАТ «УПСК», ТОВ «Умвельт Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення страхового відшкодування та стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «УПСК».

Представник позивача в заключне судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій справу просив розглянути у його відсутності, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Умвельт Україна» на користь позивача моральної шкоди підтримав. просив їх задовольнити

Представник ПрАТ «УПСК» в заключне судове засідання не з`явилася.

Представник ТОВ «Умвельт Україна» адвокат Левіт В.С. в заключному судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференцзв`язку проти задоволення позову заперечував, в подальшому справу просив розглянути у його відсутності.

Третя особа в судове засідання не з`явився, хоча про дату. час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином.

Слід зазначити, що 28.11.2024 року на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника ТОВ «Умвельт Україна» адвоката Левіт В.С. про повернення позовної заяви позивачу.

Клопотання обґрунтоване тим, що до позову додано нотаріально посвідчену довіреність, яку складено ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 . З Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що ОСОБА_1 як адвокат не зареєстрований, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не має.

Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 становив 3028 грн. Тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 90840 грн. Однак ціна позову у даній справі становить 144 000 грн., тому дану справу неможливо віднести до категорії малозначних справ.

Згідно до ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, представником у суді по даній справі може бути адвокат. Дана справа не підпадає під категорію малозначності, тому представник за довіреністю не може приймати участь у справі, в тому числі звертатися з позовом.

Суд враховує, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.04.2025 року закрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ПрАТ «УПСК», ТОВ «Умвельт Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення страхового відшкодування та стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «УПСК».

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:

Вказана справа є незначної складності та правомірно визнана судом малозначною, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України. Вказаний тип справ не підлягає обов`язковому розгляду у загальному провадженні, а ціна позову не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних

Таким чином, після закриття провадження у справі в частині позовних вимог, ціна позову становить 10000 грн. (розмір моральної шкоди), що є меншою ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і така позовна вимога повинна бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з викладеного, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог до ТОВ «Умвельт Україна», а саме: стягнути з ТОВ «Умвельт Україна» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., та здійснити розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що автомобіль SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ( НОМЕР_5 ).

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрите, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративних стягнень, передбачених ст.38 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_3 28.10.2021 року о 06 год. 40 хв. в м. Черкаси, по вул. Благовісній, керуючи автомобілемМан-ТСА 33350 д.н.з. НОМЕР_3 (власник ТОВ «Умвельт-Україна»),під час руху заднім ходом до двору будинку №220, не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по вул.Благовісній, чим порушив п. 2.3б, 10.9 ПДР України. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Суд вважає, що ОСОБА_3 було порушено вимоги п. 2.3 б, 10.9 ПДР України та його дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а тому вина останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, є доведена.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02.09.2022 року, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2022 року залишено без змін.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, відповідно до ч.2 статті 78 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача ТОВ «УмвельУкраїна» на користь позивача моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц (провадження N 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивач зазначив про те, що моральна шкода полягала у тому, що пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на його звичайний ритм життя, зокрема він значно ускладнений, що в свою чергу призводить до постійних душевних переживань та душевних тривог, він постійно відчував дискомфорт та виснаження, оскільки мусить додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби. Пошкодження автомобіля в тому числі й вплинуло на ритм життя його сім`ї, вони також позбавлені можливості використовувати його, що в свою чергу призводило до додаткових сімейних витрат на послуги громадського транспорту та таксі.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі №761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивача, в результаті ДТП, позивач отримав нервовий стрес, що призвело до душевних страждань, керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд приходить до висновку, що з боку неправомірних дій працівника ТОВ «Умвельт Україна», що встановлено постановою Соснівського районного судуд м. Черкаси від 01.07.2022 року, позивач дійсно зазнав моральної шкоди, яку суд визначає в розмірі 3000,00 гривень та яку вважає за необхідним стягнути з відповідача ТОВ «УмвельтУкраїна», на користь позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд приходить до висновку стягнути з ТОВ «УмвельтУкраїна» на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 363,60 грн., пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 22-23, 1166-1167 ЦК України, керуючись ст. 12-13, 81-83, 89, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 278, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «УПСК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення страхового відшкодування та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Україна» на користь ОСОБА_2 3000 грн. моральної шкоди та 363,60 грн. судових витрат, а всього 3363,60 грн. (три тисячі триста шістдесят три гривні 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 21.04.2025 року.

Головуючий: Р. В. Демчик