Ухвала

від 07.05.2025 по справі 463/2936/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/2936/20

Провадження № 1-кс/463/4239/25

У Х В А Л А

про відмову у скасуванні арешту майна

07 травня 2025 року слідчийсуддя Личаківськогорайонного судум.Львова ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,представника заявника-адвоката ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львовів режимівідеоконференції клопотанняадвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна у кримінальному провадженні за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04.01.2024 року у кримінальному провадженні за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04.01.2024 року, накладено арешт на об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2997, площею 0,4 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, участок Вишні, яка належить на праві власності ОСОБА_5 . Вважає, що потреба у збереженні арешту вказаного майна на даний час відпала, а відтак, такий підлягає скасуванню виходячи з наступного. Зазначає, що ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2997, площею 0,4 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, участок Вишні, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2020 року, тобто останній є її законним власником, дане майно набуте у законний спосіб та ніякого відношення до кримінального провадження не має, а тому, такий захід забезпечення втратив актуальність. У клопотанні про накладення арешту слідчим не зазначено будь яких доказів, які б свідчили про протиправність дій саме під час набуття ОСОБА_5 належного об`єкта нерухомого майна, як і не наведено належних та допустимих доказів відчуження його протиправним шляхом. Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення і подальшого збереження арешту майна. Таким чином, накладення арешту на майно, позбавляє власника ОСОБА_5 , як добросовісного набувача, у повному обсязі користуватися своїм майном. При цьому, звертає увагу на те, що протягом тривалого часу з моменту відкриття кримінального провадження пройшло більше 5 років, ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу у даному провадженні. А тому, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у справі № 463/9305/23 на об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2997, площею 0,4 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, участок Вишні.

Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 подав письмові заперечення на клопотання. Зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження, начальник Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_6 з метою одержання неправомірної вигоди, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересів служби, шляхом тиску на посадових осіб органів місцевого самоврядування та державних лісогосподарських підприємств Івано-Франківської області, отримав на близьких родичів та інших підставних осіб право власності на 29 земельних ділянок, що знаходяться на території Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та перебувають у володінні ДП «Ворохтянський Лісгосп». Відповідно до відомостей отриманих від ДП «Львівська державна лісовпорядна експедиція» встановлено, що місце розташування земельних ділянок, шляхом накладення картографічних матеріалів збігається з кварталами, які перебувають у володінні ДП «Ворохтянське лісове господарство», а тому, вони належать до земель лісового фонду, а згідно повідомленої інформації ДП «Ворохтянський Лісгосп» будь-яких погоджень на відчуження земельних ділянок не надавав. Поряд з тим зазначив, що органом досудового розслідування встановлено, що земельна ділянказ кадастровимномером 2611092001:22:002:2997була відчуженаза сумнівнимдоговором купівлі-продажу,така знаходитьсяу томуж масивіземельних ділянок,що розташованіна території Поляницького лісового господарства ДП «Ворохтянський Лісгосп». На даний час потреба в арешті не відпала, підстав для скасування арешту майна не має, досудове розслідування триває. В матеріалах кримінального провадження містяться докази того, що земельна ділянка відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, є об`єктомкримінально протиправнихдій,набута кримінальнопротиправним шляхомта отриманафізичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення,що підтверджуєтьсяматеріалами кримінальногопровадження. В органудосудового розслідуванняпотреба узбереженні арештуна майноне відпала,така продовжуєіснувати,оскільки існуютьреальні підставиможливого виведенняземельної ділянкиіз володіннялісового господарства.Більше того,вказує,що наданий часвідбувається судовийпроцес зприводу скасуваннядержавної реєстраціївказаної земельноїділянки тавизнання договорукупівлі-продажунедійсним. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Прокурор Львівської обласної прокуратури будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив. Жодних клопотань та заперечень не подав.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення представника заявника та слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04.01.2024 року, накладено арешт на об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2997, площею 0,4 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, участок Вишні.

Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, з клопотанням про скасування арешту майна може звернутись підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.

Представником заявника на підтвердження перебування арештованого майна у власності заявника, до клопотання долучено копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, датованого 20.08.2022 року, тобто із відомостями п`ятирічної давності, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити їх актуальність на даний час.

Жодних інших документів, які б підтверджували право власності на майно (підставу набуття), або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження на теперішній час ОСОБА_5 арештованим майном, матеріали клопотання не містять.

З системного аналізу ст.ст.171-174КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна, власник майна, тощо; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя зазначає, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів, які б підтверджували, що вилучене та арештоване майно набуте заявником на підставі цивільних договірних відносин (відсутній договір купівлі-продажу від 20.08.2020 року та докази здійснення сплати коштів).

Таким чином, представником заявника до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у самому клопотанні.

Разом зтим,заперечення слідчого ОСОБА_4 у судовомузасіданні щодоскасування арештумайна,свідчать проте,що потребау збереженніарешту нанерухоме майноне відпала,а тому,таке з моменту накладення на нього арешту продовжує мати суттєве значення у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування на даний час триває, в межах кримінального провадження органом досудового розслідування проводяться слідчі та процесуальні дії.

Потреба у збереженні арешту майна цілком доведена органом досудового розслідування, а тому, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для збереження арешту майна.

Водночас, заявником не доведено необґрунтованість подальшого застосування арешту майна. Так,обставини,на якіпосилається представникзаявника незнайшли своєпідтвердження,оскільки недоведені достатніминалежними тадопустимими доказами,які бне піддавалисьсумніву. Посилання на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності власника майна не знайшло свого підтвердження, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Окрім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності особи та інших майнових прав, а лише тимчасово обмежує їх.

Таким чином, посилання заявника на те, що потреба у збереженні арешту на даний час відпала, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна у кримінальному провадженні за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1