Ухвала

від 05.05.2025 по справі 496/521/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4218/25

Справа № 496/521/24

Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Вадовської Л.М.,

розглянув заяву керівника Приватного підприємства Агрофірма «Промінь - Вовченка Ігоря Володимировича про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без задоволення.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Щукін О.С. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М. , судді учасники колегії: Громік Р.Д., ОСОБА_6..

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року, у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_6 зі штату Одеського апеляційного суду, визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Вадовська Л.М..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щукін Олександр Сергійович, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року.

28 квітня 2025 року від керівника Приватного підприємства Агрофірма «Промінь - Вовченка Ігоря Володимировича надійшла заява про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М., в обґрунтування якої вказано, що прояв упередженості колегії суддів полягає в тому, що в ухвалі від 16.04.2025 по справі №496/521/24 колегією суддів при відкритті апеляційного провадження у справі невірно вказано особу апелянта. Замість справжнього апелянта ОСОБА_1 , якому не надавалось жодного статусу у розгляді судового спору та не наділялись будь які процесуальні повноваження, права та обов`язки у справі №496/521/24, апелянтом у справі хибно вказано ОСОБА_1 .

Також в заяві про відвід вказано, що ухвалою від 16.04.2025 по справі №496/521/24 колегією суддів відкрите апеляційне провадження без сплати апелянтом ОСОБА_1 судового збору. Пункт 1 частини 1 Статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає пільги щодо сплати судового збору. 1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; Наголошую, що громадянин ОСОБА_1 не є позивачем у справі 496/521/24, а є лише апелянтом, тому, відповідно до статей 1 - 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги дана особа зобов`язана сплатити судовий збір у повному обсязі.

Вовченко І.В. також зазначає, що в ухвалених та підписаних усім складом колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Вадовської Л.М., від 16.04.2025 по справі №496/521/24 висновках про те, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК України, підстав для залишення апеляційної скарги без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження не вбачається, в дійсності не відповідають вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК України. Такі висновки та ухвала в цілому вказують на ознаки упередженості повного складу колегії суддів, проявлених при винесені ухвали від 16.04.2025 по справі № 496/521/24 про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щукін Олександр Сергійович, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року.

На підставі зазначеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 2 та ч. 2 ст. 39, ст. ст. 40, 41 ЦПК України керівник Приватного підприємства Агрофірма «Промінь - Вовченко І.В. заявив відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Вадовської Л.М..

Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід суддів є необґрунтованою та безпідставною, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 40 ЦПК України встановлений порядок вирішення заявленого відводу, згідної якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див.: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п. 49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п. 103,107).

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Дослідивши заяву про відвід встановлено, що доводи керівника Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» - Вовченка І.В. про відвід суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М. фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальним рішення суддів в даній справі, а саме з ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щукін О.С., на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Твердження про те, що в ухвалі Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року колегією суддів невірно вказано по-батькові апелянта ОСОБА_1 - замість справжнього ОСОБА_4 , хибно вказано ОСОБА_5 , на думку апеляційного суду не є проявом упередженості суддів, як про це зазначає Вовченко І.В. , та не може бути підставою для відводу колегії суддів, оскільки зазначене свідчить лише про допущення колегією суддів механічної граматичної помилки (описки) в написанні по батькові особи, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 травня 2025 року виправлено описку в ухвалі Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року, зазначивши, що вірним по батькові позивача ОСОБА_1 є « ОСОБА_4 », замість помилково вказаного « ОСОБА_5 ».

Твердження Вовченка І.В. в заяві про відвід колегії суддів про те, що апелянт ОСОБА_1 не є позивачем у справі №496/521/24, а є лише апелянтом, тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги зобов`язаний сплатити судовий збір у повному обсязі, ґрунтуються на власному невірному тлумаченні положень чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 42, ч. ч. 1-2 ст. 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

ОСОБА_1 має статус позивача в даній справі, незалежно від того, який суд розглядає дану цивільну справу, суд першої інстанції, апеляційної чи касаційної.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що положення чинного ЦПК України не передбачають такого терміну, як «апелянт».

Таким чином, розглянувши заяву про відвід суддів, з точки зору національного закону, а саме ст. 36 ЦПК України, та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, колегія суддів не вбачає об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів, а доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М., та не можуть бути підставою для відводу.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

До заяви про відвід не додано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М. при розгляді даної цивільної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 2 ст. 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвали, в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» - Вовченка Ігоря Володимировича про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Вадовської Л.М. - визнати необґрунтованою.

Цивільну справу №496/521/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 05 травня 2025 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Л.М. Вадовська