Постанова від 29.04.2025 по справі 684/437/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 684/437/24

Провадження № 22-ц/820/974/25

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Талалай О.І.

секретар судового засідання Дубова М.В.

за участю: апелянтки ОСОБА_1 ,

представника апелянтки Волошиної І.В.,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №684/437/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницькоїобласті від18лютого 2025року,у складісудді ГалишІ.Б.,у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Старосинявська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом та просила встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона зареєстрована та проживає за адресою по АДРЕСА_1 з 24 грудня 1998 року по даний час. Разом з нею за цією адресою однією сім`єю без реєстрації шлюбу проживав ОСОБА_6 , вони вели спільне господарство, в інших шлюбах не перебували. Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями його майна є дочка, ОСОБА_2 , та мати - ОСОБА_3 , яка відмовилась від прийняття належної їй частки у спадщині за законом на спадкове майно на користь ОСОБА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 заперечує факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , який потрібно встановити для вирішення питання про спадкування майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Враховуючи наявність після смерті ОСОБА_6 спадкоємців першої черги та спору між сторонами, належним способом захисту порушеного права позивачки є позов про визнання права власності на частку у спадковому майні, під час розгляду якого позивачкою мають бути доведені підстави для визнання за нею права на спадкування майна померлого. Також, суд дійшов висновку, що факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім`єю не доведено належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Волошина І.В., просить змінити рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року, виключивши з мотивувальної частини рішення підставу відмови у задоволенні позову недоведеність факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог з таких підстав: невірно обраний спосіб захисту та недоведеність факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Апелянтка не погоджується із мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, оскільки висновки суду щодо недоведення позивачкою факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 позбавляє її права звернутися з належно обраним способом захисту та довести наявність обставин, що обґрунтовують її позовні вимоги. Тому, у випадку наявності підстав для відмови у задоволенні позову з підстав невірно обраного способу захисту, суд першої інстанції не може відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності факту за відсутності будь-яких заявлених позовних вимог, з якими пов`язаний цей факт. Зазначає, що суд не вказав у рішенні чому надав перевагу одним доказам, а інші відхилив, чому надані позивачем докази не підтверджують факт спільного проживання.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апелянтка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Волошина І.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених у ній.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_5 , Старосинявська державна нотаріальна контора повідомлені належним чином про дату, час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року, актовий запис №1057, виданим Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

20 жовтня 2023 року зареєстровано спадкову справу №72/2023 щодо спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №74418044.

Із матеріалів спадкової справи №72/2023, зареєстрованої 20 жовтня 2023 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , встановлено, що мати померлого ОСОБА_3 20 жовтня 2023 року подала заяву, якою відмовилась від прийняття належної їй частки у спадщині за законом на користь ОСОБА_1 , а дочка померлого ОСОБА_2 20 жовтня 2023 року подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька.

20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , з яким вона проживала однією сім`єю з 2011 року.

Державний нотаріусСтаросинявської державноїнотаріальної конториГоменюк О.О.повідомила,що длявидачі свідоцтвапро правона спадщинуна майно,яке залишилосьпісля смерті ОСОБА_6 ,позивачці необхіднопідтвердити всудовому порядкуфакт спільногопроживання однієюсім`єю зіспадкодавцем.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бутивизнання права(пункт 1 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Згідно зістаттею 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц зроблено такі висновки: «у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК). Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбаченорозділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковими, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52).

За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві власності на спірне майно). Вимога про встановлення юридичного факту щодо спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є вимогою, яка забезпечує ефективний захист прав у справах про визнання права власності, а лише підставою для її вирішення.

Однак, позивач не заявила позовних вимог на захист тих порушених відповідачами прав, для реалізації яких позивачу необхідно було встановити юридичний факт.

Тому в задоволенні вказаної позовної вимоги суду першої інстанції слід було відмовити саме з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту прав.

Суд першої інстанції в цій частині зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту прав, оскільки між сторонами виник спір щодо права позивачки на спадкування майна померлого ОСОБА_6 , як спадкоємицею четвертої черги відповідно дост.1264 ЦК України, тобто особою, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Враховуючи наявність після смерті ОСОБА_6 також і спадкоємців першої черги та спору між ними, належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності на частку у спадковому майні, під час розгляду якого позивачкою мають бути доведені підстави для визнання за нею права на спадкування майна померлого.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту прав, судом першої інстанції зроблено висновки щодо недоведеності належними та допустимими доказами факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини не менше п`яти років із ОСОБА_6

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів вважає, що з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції слід виключити підставу відмови у задоволенні позовних вимог недоведеність факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно доч.1 ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставівикладеного,колегія суддівдійшла висновку,що рішеннясуду першоїінстанції слідзмінити,виключивши змотивувальної частинирішення судупідставу відмови у задоволенні позовних вимог недоведеність факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року змінити,виключивши змотивувальної частинирішення висновоксуду пронедоведеність позивачемфакту проживанняоднією сім`єюяк чоловіката дружинине меншеп`яти роківіз ОСОБА_6 .

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року.

Судді: Т.В. Спірідонова

А.М. Костенко

О.І. Талалай