Постанова

від 06.05.2025 по справі 138/26/25

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/26/25

Провадження № 22-ц/801/977/2025

Категорія: 94

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 рокуСправа № 138/26/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області, Могилів-Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про усиновлення дітей,

Ухвалу постановила суддя Холодова Т. Ю.

Ухвалу постановлено у м. Могилів-Подільський Вінницької області

Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року,

встановив:

06 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення дітей, зазначивши заінтересованими особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Службу у справах дітей Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області, Могилів-Подільський відділ актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року залишено без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області, Могилів-Подільський відділ актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про усиновлення дітей, і надано заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання суду заяви із зазначенням та поданням суду довідки з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копії декларації про доходи заявника (у кількості для суду та учасників справи).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року визнано неподаною і повернуто заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області, Могилів-Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про усиновлення дітей, з доданими документами заявнику.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 , пославшись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не врахував наступного. Згідно приписів статті 311 ЦПК України до заяви ним подані всі документи, які вимагає цей закон, окрім документів, що підтверджують право власності на житло на ім`я заявника та довідки про доходи чи декларації, що стало підставою для повернення йому заяви. Проте у пункті 5 цієї статті вказано, що до заяви можуть бути подані інші документи, визначені законом. До цих інших документів він відносить документи про право власності на будинки на ім`я діда і його матері, та відповідно свідчить про його право на користування цим житлом за їх згодою, про що вони зазначили суду.

Окрім того він надав документи про право власності, в тому числі і на його ім`я, на земельні ділянки. Сім`я має майже 6,0 га землі, які самостійно обробляє та отримує непогані доходи, як він зазначив - не менше 100 000,00 грн. в рік. Факт обробітку землі саме ним, а не дідом чи матір`ю, які є інвалідами, є очевидним і в цьому випадку по причині самостійного обробітку землі він не може подати декларації про доходи. І саме це є іншими доказами, що стверджуються іншими документами, як про це зазначено в п. 5 ч. 2 ст. 311 ЦПК України. Ним додані до заяви всі інші докази підставності вимог.

Вважає, що неповне з`ясування судом першої інстанції таких обставин справи призвело до того, що висновок суду про ненадання ним довідки про заробітну плату чи декларації не відповідає фактичним обставинам, оскільки ним надано документи про доходи його сім`ї, які згідно вимог частини 3 статті 312 ЦПК України суд може вимагати для подання в ході підготовки справи до розгляду.

Заінтересовані особи відзив на апеляційну скаргу не надіслали.

Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви (пункт 6 частини 1 статті 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції визнав заяву ОСОБА_1 неподаною та повернув її заявнику на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з тим, що у встановлений судом строк заявник не усунув недоліків заяви та не подав до суду документів, якими, як зазначено в ухвалі суду від 13 січня 2025 року про залишення заяви без руху, мають бути довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи заявника.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3).

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В порядку окремого провадження суд розглядає, зокрема, справи про усиновлення (пункт 4 частини 2 статті 293 ЦПК України).

Статтею 294 ЦПК України визначений порядок розгляду справ окремого провадження , відповідно до якої під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина 1). З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (частина 2). Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3).

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження - про усиновлення, якою просив визнати його усиновлювачем дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а дітей - усиновленими з моменту набрання рішення суду законної сили; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актові записи про народження дітей в графі «батько»: ОСОБА_7 змінити на ОСОБА_1 , з видачею нового свідоцтва кожному із дітей з урахуванням цих змін (а. с. 1-4).

Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання (стаття 310 ЦПК України).

Вимоги щодо належного оформлення заяви про усиновлення встановлені статтею 311 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

Частиною другою статті 311 ЦПК України передбачено, щ о до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Отже, такий документ, як зазначений у пункті 3 - довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи додається до заяви про усиновлення за їх наявності.

А за правилами частин першої і другої статті 294 ЦПК України суд може з метою з`ясування обставин справи, за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Таким чином сама по собі обставина не надання до заяви про усиновлення довідки з місця роботи із зазначенням заробітної плати чи декларації про доходи заявника, не може слугувати підставою для повернення заяви. Така обставина може мати значення для розгляду справи по суті, при цьому з виконанням судом першої інстанції вимог статті 294 ЦПК України.

Суд першої інстанції, залишаючи заяву ОСОБА_1 про усиновлення без руху з таких підстав, передчасно надав правову оцінку поданим заявником доказам, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, та підійшовши до вирішення цього питання формально, дійшов помилкового висновку про залишення заяви про усиновлення без руху і в послідуючому про визнання заяви неподаною та її повернення заявнику.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що повернення заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суперечить завданню цивільного судочинства щодо захисту його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які стали перешкодою для розгляду заяви.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіЮ. Б. Войтко І. М. Стадник