ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2025 року Справа № 640/15679/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати припис Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.02.2019 за №61 в частині п. 21 щодо демонтажу приміщення аптеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що договором оренди було покладено повноваження та обов`язки з дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду на позивача, тому припис виписаний Комунальному некомерційному підприємству «Київська міська клінічна лікарня №3» має бути скасований, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства та в частині, яка стосується позивача виданий неуповноваженій особі. Позивач просив суд позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01 жовтня 2020 року відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву. Відповідач зазначав, що припис №61 вичерпав строки виконання, а тому його скасування не чинить ніяких наслідків. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушення, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб?єкта господарювання, його посадових осіб не застосовується. Припис є актом індивідуальної дії та не стосується позивача. Відповідач просив суд позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
30 жовтня 2020 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву (у якій виправлений номер оскаржуваного припису), та відповідь на відзив, відповідно до змісту якого, позивач з доводами відповідача не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити.
13 листопада 2020 року третьою особою надані до суду пояснення щодо позову. Доводи позивача не визнаються третьою особою в повному обсязі.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/15679/20 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/15679/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 04 березня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
31 березня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві заперечує щодо задоволення позовних вимог, водночас в повному обсязі підтримує заперечення на позов, викладені у відзиві на позовну заяву від 29.09.2020 № 71 03- 5124/01, які були надані до Окружного адміністративного суду м. Києва. Позовні вимоги TOB «Діамед» щодо скасування припису № 61 в частині п. 21, не підлягають задоволенню з огляду на те, що таке порушення фактично припинило своє існування та не породжує в рамках конкретної справи будь-які юридичні наслідки для позивача. Відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
03 квітня 2025 року Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало до суду пояснення щодо позову. Відповідного договору про продовження Договору між позивачем третьою особою та орендодавцем не було підписано. Договір оренди вважається таким, що припинив термін своєї дії. Третя особа не підписала договору про продовження орендних відносин, через небажання позивача сплачувати орендні та інші платежі та велика заборгованість ТОВ «ДІАМЕД» перед Лікарнею. Орендодавець - Департамент комунальної власності м. Києва неодноразово повідомляв позивача про закінчення терміну дії договору оренди та необхідності ТОВ "Діамед" звільнити орендоване приміщення і повернути його підприємству-балансоутримувачу третій особі по акту приймання-передачі. В приписі встановлено строк виконання порушень - 15.03.2019, тобто, припис № 61 вичерпав строки виконання та виконаний, а тому його скасування не чинить ніяких наслідків. Третя особа просить суд позовну заяву залишити без розгляду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідач та третя особа просить суд залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачем отримана копія оскаржуваного припису з листом відповідача від 13.12.2019 у відповідь на адвокатський запит представника позивача.
Доказів отримання оскаржуваного припису позивачем раніше до справи не надано.
При цьому, суд враховує, що на час звернення позивача до суду діяв карантин та був чинний пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), яким було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Київською міською клінічною лікарнею №3 (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» (позивач) укладено договір №1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору від 20 березня 2015 року №1833 Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) від 31 березня 2016 року (Договір) та договір №22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26 березня 2015 року.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Орендар (Позивач) приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус №2, для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки, загальною площею 32,4 кв. м.
Строк оренди - з 31 березня 2016 року по 29 червня 2017 року.
15.02.2019 Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС України у м.Києві проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Предметом здійснення заходу контролю, відповідно до наказу № 742 є перевірка виконання вимог правил пожежної та техногенної безпеки суб`єкту господарювання, а саме - Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №3», за результатами якої складено акт № 66 від 15.02.2019.
На підставі акту №66 видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 61 від 15.02.2019, строк виконання якого встановлений до 15.03.2019.
Відповідно до п. 21 Припису №61 Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» зобов`язано: демонтувати приміщення аптеки ТОВ «Діамед», що розташоване на шляхах евакуації першого поверху приймального відділення, до 15.03.2019.
Не погоджуючись з приписом від 15.02.2019 №61 в частині п. 21 щодо демонтажу приміщення аптеки TOB «Діамед», вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877 (далі - Закон №877) в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами частини десятої статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з положеннями статті 68 КЦЗ України приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.69 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
При цьому суд враховує, що згідно зі ст.4 КЦЗ України цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п.33 ст.2 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно із чч.1, 2, 3 ст.55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання..
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Згідно із пунктом 2 розділу 1 ППБУ ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Приписами пункту 4 розділу 1 ППБУ встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до пункту 5 розділу 1 ППБУ особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.
Згідно із пунктом 6 розділу 1 ППБУ у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
Судом встановлено, що між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Київською міською клінічною лікарнею №3 (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» (позивач) укладено договір №1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору від 20 березня 2015 року №1833 Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) від 31 березня 2016 року (Договір) та договір №22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26 березня 2015 року.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Орендар (Позивач) приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус №2, для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки, загальною площею 32,4 кв. м.
П. 4.2.8. Договору визначено, що Орендар (Позивач) зобов`язаний відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта оренди. Забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням. Проводити розслідування випадків пожеж та подавати підприємству-балансоутримувачу відповідні документи розслідування.
Згідно із пунктом 6 розділу 1 ППБУ у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
Суд зазначає, що для усунення порушення, зазначеного у пункті 21, Припису №61 було зобов`язано демонтувати приміщення аптеки, що розташоване на шляхах евакуації першого поверху приймального відділення.
Між тим умовами договору оренди не передбачено право позивача проводити демонтаж приміщення, такі повноваження належать орендодавцю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з огляду на викладене та приписи ч.3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок щодо забезпечення конструктивних елементів, обладнання та складових приміщення вимогам пожежної безпеки та відповідальність за їх порушення покладається на власника, тобто орендодавця, а тому вважає безпідставними посилання позивача, що вказана частина мала бути звернута саме до нього.
Разом з тим, стосовно посилання позивача на порушення оскаржуваним пунктом припису прав позивача як орендаря вказаного приміщення за діючим договором, суд враховує наступне.
Так, строк дії вказаного договору оренди - з 31 березня 2016 року по 29 червня 2017 року.
Оскаржуваний припис винесений відповідачем 15.02.2019.
Суд враховує, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів щодо продовження дії договору оренди, третя особа як балансоутримувач за договором заперечує продовження дії вказаного договору.
Разом з тим, суд в межах розгляду адміністративного спору надає оцінку оскаржуваному рішенню суб`єкта владних повноважень та не вирішує спір щодо договірних правовідносин, зокрема, в частині дії договору оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вказане вище та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими та позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» (вул. Центральна, буд.2 літера Б, с. Микуличі, Київська область, 07852; код ЄДРПОУ 21526737),
Відповідач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, буд. 13, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Петра Запорожця, буд. 26, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 05415958).
Повне судове рішення складено 06.05.2025.
Суддя Б.В. Богатинський
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2025 |
Оприлюднено | 09.05.2025 |
Номер документу | 127163302 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні