Ухвала

від 06.05.2025 по справі 420/9055/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/9055/25

У Х В А Л А

06 травня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Гурської Лілії Михайлівни (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40055626) до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691) про зобов`язання укласти охоронний договір

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 28.03.2025 надійшла позовна заява Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Гурської Лілії Михайлівни в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до Одеської міської ради, в якій позивач просить суд зобов`язати Одеську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку історії місцевого значення з охоронним № 1600-Од «Куяльницьке кладовище», розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Хаджибейська дорога (координати у програмному сервісі google.com/maps 46.51970254585247, 30.68954143734787) на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Позовні вимоги Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Гурська Лілія Михайлівна обґрунтовує тим, що на території Пересипського району Одеської міської територіальної громади розташована пам`ятка історії місцевого значення, - найстаріше в Одесі Куяльницьке кладовище поховання козаків Сотніківської Січі, яке розташоване на території колишнього поселення Куяльник за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога (координати у програмному сервісі google.com/maps 46.51970254585247, 30.68954143734787). Цей об`єкт культурної спадщини отримав статус пам`ятки історії місцевого значення, що підтверджено наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 26.04.2021 № 295 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток».

Земельна ділянка по вул. Хаджибейська дорога у м. Одесі, на якій розташоване Куяльницьке кладовище (координати у програмному сервісі google.com/maps 46.51970254585247, 30.68954143734787), перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки, в тому числі щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини місце поховання, розташоване на вказаній земельній ділянці. Проте на даний час, на вказаний об`єкт відсутні відомості про укладення охоронного договору на умовах і в порядку, визначеними Постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768, через що існує загроза його занедбання та він фактично позбавлений належного правового захисту. Згідно відповіді, наданої Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації № 2970/10/01-12/2-24/1079 від 10.10.2024, звернення від Одеської міської ради або виконавчих органів Одеської міської ради щодо укладення охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення Куяльницьке кладовище не надходили. З огляду на викладене тривалий час, а саме з 2021 року, власник об`єкту культурної спадщини - Одеська міська рада ухиляється від укладення охоронного договору та взяття на себе зобов`язань щодо належного утримання пам`ятки, збереження, що беззаперечно свідчить про необхідність вжиття заходів щодо її захисту, збереження та приведення до належного стану, першочерговим з яких є укладення з її власником охоронного договору.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

01.04.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Гурської Лілії Михайлівни в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації та відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

08.04.2025 до суду від представника відповідача Одеської міської ради надійшло клопотання (вхід. №ЕС/33309/25), в якому заявник просить суд призначити розгляд справи № 420/9055/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Цього ж дня, 08.04.2025 до суду від представника відповідача Одеської міської ради надійшло клопотання (вхід. №ЕС/33178/25), в якому заявник просить суд залучити Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської сільської ради до участі у справі №420/9055/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

10.04.2025 суд ухвалив залучити Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Європейська, 14, код ЄДРПОУ 44901130) до участі у справі №420/9055/25, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 10.04.2025 вирішено у задоволенні заяви (вхід. №ЕС/33309/25 від 08.04.2025) Одеської міської ради про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

18.04.2025 до суду від представника відповідача Одеської міської ради надійшло клопотання (вхід. №ЕС/37302/25), в якому просить позовну заяву залишити без розгляду, оскільки у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації про зобов`язання укласти охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини.

22.04.2025 ухвалою суду постановлено у задоволенні заяви (вхід. №ЕС/37302/25 від 18.04.2025) Одеської міської ради про залишення позову без розгляду відмовити.

30.04.2025 від представника відповідача Одеської міської ради надішли заперечення (на відповідь на відзив) (вх. №ЕС/41172/25), в яких просить поновити встановлений судом строк для надання доказів; приєднати до матеріалів справи №420/9055/25 Акт візуального обстеження від 05.10.2023 №05-02/04/125/01; відмовити у задоволенні позовних вимог.

У вказаних за печеннях представник відповідача посилався на те, що жодними положеннями законодавства не визначено право на звернення органу охорони культурної спадщини до суду з позовом про зобов`язання укласти охоронний договір. У свою чергу, Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачено право на звернення до суду органу охорони культурної спадщини виключно з позовом про викуп пам`ятки культурної спадщини. З огляду на наведене, ані Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ані заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси не наділені законодавством визначеними повноваженнями звертатися до суду з цим позовом. В жодному з направлених листів прокурор не вказує, звідки він отримав інформацію про неукладення охоронного договору та які обставини стали підставою для направлення прокуратурою відповідних запитів. Крім того, у відповіді на відзив прокурор жодним чином не спростовує доводи Одеської міської ради, що ним здійснювалися функції прокурорського нагляду за додержанням законів, які відповідно до реформи прокуратури, прокурор позбавлений відповідних повноважень з 2015 року.

У відповіді на відзив Суворовська окружна прокуратура м. Одеси зазначає, що «в даній справі основні обставини, які охоплюються предметом доказування у цьому спорі, стосуються не стільки обставини щодо доведення факту повідомлення відповідача про набуття належною йому об`єкта нерухомого майна статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток, скільки обставини щодо наявності у нього обов`язку укласти охоронний договір на цей об`єкт». Також зазначити, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки порядок укладення охоронних договорів на пам`ятку культурної спадщини, передбачений Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, та визначає момент, з якого в особи виникає обов`язок укласти охоронний договір та який прямо пов`язаний з повідомленням органу охорони культурної спадщини. Оскільки норма, яка покладає обов`язок укласти охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини протягом місяця з дня відповідного інформування органом культурної спадщини, набрала чинності вже після набуття «Куяльницьким кладовищем» статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини та після внесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України остання не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Листом Одеської обласної державної адміністрації від 23.01.2020 №01-12/327 повідомлено Одеську міську раду про те, що наказом Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації від 20.04.2016 №90 «Куяльницьке кладовище» включено до Переліку пам`яток Одеської області як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини. Крім того, у наведеному листі Одеська обласна державна адміністрація зверталася з питаннями про взяття «Куяльницького кладовища» на баланс відповідного структурного підрозділу Одеської міської ради. Листом від 16.05.2024 №5/01-46/6308/2-24 Одеська обласна державна адміністрація проінформувала Виконавчий комітет Одеської міської ради про те, що «Куяльницьке кладовище» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку історії місцевого значення. Також вищенаведеним листом Одеська обласна військова адміністрація просила розглянути питання визначення балансоутримувача «Куяльницьке кладовище» та повідомити адміністрацію про результати. Так, Одеською обласною державною адміністрацією порушено порядок сповіщення власника пам`ятки, щойно виявленого об`єкту культурної спадщини про укладання охоронного договору, передбачений ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки листи про занесення пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України направлялися неналежній особі (не власнику пам`ятки) та не містили інформації щодо обов`язку укласти охоронний договір. Таким чином, відповідно до вимог законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, у Одеської міської ради не виникло обов`язку укласти охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини «Куяльницьке кладовище», оскільки такий обов`язок виникає протягом одного місяця з моменту отримання пам`ятки у власність або у користування, однак дана пам`ятка не перебуває у власності Одеської міської ради, що підтверджується листами Одеської обласної державної адміністрації про внесення пам`ятки до Реєстру.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.04.2021 №295 Одеській обласній державній адміністрації доручено протягом місяця з внесення «Куяльницького кладовища» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України визначити межі та режими використання території. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру. Таким чином, з метою встановлення меж земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт культурної спадщини «Куяльницьке кладовище», Одеська обласна державна адміністрація та Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації мали можливості провести технічну інвентаризацію та розробити відповідну науково-проєктну документацію щодо даної земельної ділянки та затвердити її у встановленому законом порядку. Водночас, внаслідок невиконання ними свого обов`язку, наразі Одеська міська рада позбавлена можливості визначити статус «Куяльницького кладовища» та укласти охоронний договір щодо даної пам`ятки культурної спадщини. Тобто, укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини можливе лише проведення комплексу процедур з інвентаризації такого місця поховання та визначення його правового статусу, чого у спірних правовідносинах проведено не було. Таким чином, позов прокурора про зобов`язання укласти охоронний договір є передчасним та має бути залишеним без задоволення.

Вирішуючи питання щодо отриманого клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання доказів, суд зазначає наступне.

До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частин першої, другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Учасник справи повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За правилами частин першої, третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За позицією представника відповідача в Акті візуального обстеження від 05.10.2023 №05-02/04/125/встановлено: «по периметру кладовище оточене невисокою кам`яною огорожею. З північного та південного боку огорожа має цілісний вигляд та структуру. Зі східного та західного боку огорожа здебільшого втратила проектне горизонтальне положення, має ділянки пошкодження та вивали кладки, зони часткового обвалення тощо, потребує. З зовнішнього боку східної огорожі влаштовано земляний насип (вал) та паралельно з ним неглибокий рів. Рів та вал захищають пам`ятку від повеней та забезпечують відведення дощової води зі схилів Шкодової гори».

Таким чином, на думку представника відповідача, саме вказаний доказ спростовує відповідні доводи прокурора про можливість негайного укладення охоронного договору, оскільки однією з умов, необхідних для укладення охоронного договору, є визначення в останньому заходів, які необхідно вжити щодо створення належних умов для використання пам`ятки архітектури, що передбачає проведення технічної інвентаризації.

За приписами частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, законодавством регламентовано право суду поновити пропущений процесуальний строк.

Ураховуючи час отримання представником позивача вказаного вище доказу та суть наданого доказу, суд уважає за можливе задовольнити таке клопотання, поновити строк для подання доказів у цій справі та приєднати наданий доказ до матеріалів справи.

Керуючись статтями 121, 248, 256 КАС України, суд

У Х ВА Л И В:

Клопотання (вх. №ЕС/41172/25 від 30.04.2025) представника відповідача Одеської міської ради в частині поновлення строку на подання доказів - задовольнити.

Поновити представнику відповідача Одеської міської ради строк для подання до суду доказів у справі №420/9055/25.

Приєднати до матеріалів справи №420/9055/25 Акт візуального обстеження від 05.10.2023 №05-02/04/125/01.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА