Постанова

від 08.04.2025 по справі 522/20911/21-е

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2933/25

Справа № 522/20911/21-Е

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «Незалежне об`єднання журналістів «Рупор», Громадської організації «Одеський кризовий медіа центр» про визнання порушенням честі та гідності, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди у розмірі 6 000 000 грн, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю. 02 жовтня 2024 року у м. Одеса, -

встановила:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «Незалежне об`єднання журналістів «Рупор», ГО «Одеський кризовий медіа центр» про визнання порушенням честі та гідності, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди у розмірі 6000000 грн.

26 лютого 2024 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи, проведення якої позивач просила доручити суб`єкту судово-експертної діяльності спеціалісту-психологу ОСОБА_3 . У зв`язку із воєнним станом, просила надати експерту-психологу ОСОБА_3 можливість ознайомитися з матеріалами справи № 522/20911/21-Е в електронних копіях або на електронну скриньку експерта або у кабінеті у підсистемі Електронний Суд.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначала, що предметом позову є вимоги про відшкодування їй моральної шкоди за розповсюдження негативної, неправдивої інформації та розголошення конфіденційної інформації щодо неї та її родини відповідачами у справі, а тому для правильного та всебічного встановлення обставин справи є необхідність у проведенні двох судових експертиз, а саме психолого-лінгвістичної та судово-психологічної, без яких, на її думку, неможливо встановити факти та обставини, необхідні для ухвалення справедливого та законного рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи задоволено частково.

Призначено у справі судову психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) чи була психотравмуючою для ОСОБА_1 інформація, поширена за посиланнями:

- « ОСОБА_4 с захватом двора в переулке Некрасова,5» від 14 вересня 2018 року автором ОСОБА_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- на сторінках ОСОБА_6 у «Фейсбук» (скриншоти);

- « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10:41 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 05 вересня 2018 року 13:39, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- «Известную одесскую патриотку ОСОБА_7 избили и душили (видео)» автор ОСОБА_8 від ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- « ІНФОРМАЦІЯ_9 від 07 вересня 2018 року, 14:26 за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_10 » від ІНФОРМАЦІЯ_11 , 14:03 за посиланням https://imi.org.ua/news/v-odesi-napaly-na-zhurnalistku-frilanserku- i21484/;

- « ІНФОРМАЦІЯ_12 » від 05 вересня 2018 року 11:23 за посиланнямhttps://intent.press/news/crime/2018/odesskoi-aktivistke-prishlos-skryvatsia-ot-napadavshikh-v-kabinete-registratora-biuro-sudmedekspertizy /.

2) якщо так, то яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу згідно поширеної інформації на особистість ОСОБА_1 ;

3) чи спричинило поширення вищевказаної інформації погіршення психічного стану ОСОБА_1 , і чи заподіяна їй цим моральна шкода з психологічної точки зору;

4) якщо так, то вказати орієнтовний розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.

У решті клопотання відмовлено.

Проведення судової психологічної експертизи доручено експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить частково скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині доручення проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким проведення експертизи доручити суб`єкту судово-експертної діяльності спеціалісту-психологу ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянтом чітко вказано правові норми, які дозволяють проведення експертизи саме фахівцю з відповідної галузі знань, як належному суб`єкту судово-експертної діяльності, а не експертній установі чи експерту, який не є співробітником експертної установи, атестований Мін`юстом та виконує судово-експертну діяльність на професійній основі.

Крім того, апелянт зазначає, що по аналогічній справі №754/204/21 Деснянський районний суд м. Києва, де ОСОБА_3 виступав у якості судового експерта, судом було присуджено позивачу 1000000 грн. компенсації моральної шкоди.

Сторони про розгляд справи на 08 квітня 2025 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2ст. 102 ЦПК).

Отже, судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню та з`ясуванню обставин справи, ефективному вирішенню цивільних справ і постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 103 ЦПК України,суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Таким чином, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

Відповідно до п. 6.1-6.5 Розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;емоційних реакцій та станів;закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Пунктом 6.6 Розділу VI Рекомендацій встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань, які можливо поставити експерту при проведенні психологічних експертиз.

Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненням, наведеним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи предмет позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для призначення у справі судової психологічної експертизи, на вирішення якої поставити питання, запропоновані позивачем, які узгоджуються з орієнтовним переліком питань, що ставляться на вирішення такого виду експертиз відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.Суд, з урахуванням обставин справи, має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №715/316/18 зазначено, що у випадку, коли експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, це не означає, що проведення такої експертизи не може бути доручено іншій експертній установі, яка має право на проведення експертиз певного виду самостійно судом, оскільки сторони від проведення судової експертизи не відмовлялись і для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у клопотанні просить проведення судової психологічної експертизи доручитисуб`єкту судово-експертної діяльності спеціалісту-психологу ОСОБА_3 , який має відповідну освіту та багаторічний досвід проведення судових психологічних експертиз.

До клопотання додано копію дипломасерії НОМЕР_1 , виданого 15 вересня 1983 року на ім`я ОСОБА_3 Харківським державним університетом ім. А. М. Горького, з якого слідує, що ОСОБА_3 закінчив повний курс названого університету за спеціальністю «біологія» та отримав кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії», копію диплома про перепідготовку НОМЕР_2 від 30 червня 1991 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 про те, що він 01 жовтня 1990 року вступив та 30 червня 1991 року закінчив «Ленінградський ордена Леніна та Трудового Червоного знамені державний університет» по спеціальності перепідготовки «Прикладна спеціальна психологія» та отримав кваліфікацію «практичний психолог» та копію сертифіката, виданого НААУ від 16 лютого 2015 року серії АА № 487/Е про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів за темою «компенсація моральної (немайнової) шкоди юридичним і фізичним особам, як спосіб відновлення порушеного права. Можливості адвокатів у забезпеченні правового захисту згідно із Законом України «Про судову експертизу». Досвід незалежного експерта».

Згідно ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. ст. 7, 8 Закону України «Про судову експертизу», Міністерством юстиції України наказом 53/5 затверджено інструкцію «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».

Згідно з п. 1.12 цієї інструкції - експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог інструкції «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

У даному випадку, ОСОБА_3 вочевидь не відноситься до державних спеціалізованих експертних установ згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу». Відповідно, до нього мають застосовуватися вимоги інструкції «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах». Згідно з п. 1 параграфа III цієї інструкції, обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

Тобто залучення фахівця в ролі експерта можливе лише у державні спеціалізовані експертні установи. В цьому випадку залучення фахівця в ролі експерта неможливе.

Крім того, згідно із пунктом 4.12. Інструкції висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта крім іншого зазначаються дані про експерта (експертів): прізвище, ім`я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що додані позивачем до матеріалів справи документи (копія диплома про присвоєння ОСОБА_3 кваліфікації «Біолог. Викладач біології та хімії», копія диплома про перепідготовку у період з 01 жовтня 1990 року до 30 червня 1991 року по спеціальності «Прикладна соціальна психологія» та отримання кваліфікації «практичний психолог», копія сертифіката від 16 лютого 2015 року серії АА № 487/Е, виданого НААУ про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів) не підтверджують те, що ОСОБА_3 є особою яка, у розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», може проводити судову психологічну експертизу, про призначення якої просить позивач.

Враховуючи наведені вище обставини та право суду, передбачене ст. 103 ЦПК України на визначення експерта чи експертної установи самостійно, суд дійшов правильного висновку про необхідність доручити проведення судової психологічної експертизи у даній справі експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, до компетенції якого входить проведення судової психологічної експертизи.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції у постанові від 07 грудня 2023 року дійшов висновку, що направлення судом матеріалів справи до іншої експертної установи ніж тієї, що була зазначена позивачем.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи було задоволено частково, призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

При цьому, судом відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України, були визначені питання, з яких має бути проведена експертиза, оскільки питання, запропоновані позивачем на вирішення експерту, були визнані такими, що не узгоджуються з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень й орієнтовним переліком питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, а також такими, що не забезпечать виконання завдань судової психологічної експертизи, ураховуючи її предмет, а також предмет позову.

Не погодившись із ухвалою про призначення експертизи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити її клопотання за вимогами, зазначеними в ньому.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2023 року скасовано в частині призначення експертизи, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, в указаній постанові суд апеляційної інстанції погодився з питаннями, які слід поставити на вирішення експерта, визначеними судом першої інстанції, та зазначив, що визначені в ухвалі питання відповідають суті спору та надають можливість з`ясувати істотні обставини справи.

Водночас, судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції при вирішенні клопотання позивача про призначення експертизи доручив її проведення експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України без достатніх мотивів, не зазначив причини неможливості доручити проведення експертизи експерту, якого запропонував позивач.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції від 27 червня 2023 року скасував ухвалу в частині призначення експертизи повністю, при цьому свого рішення по суті цього питання не прийняв, а направив справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, а тому питання про призначення експертизи повторно вирішено судом першої інстанції за новим клопотанням позивача, з наведенням обґрунтованих мотивів відхилення доводів клопотання ОСОБА_1 про доручення проведення судової психологічної експертизи спеціалісту-психологу ОСОБА_3 ..

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що по аналогічній справі №754/204/21 Деснянський районний суд м. Києва, де ОСОБА_3 виступав у якості судового експерта, судом було присуджено позивачу 1000000 грн. компенсації моральної шкоди

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відкритих даних ЄДРСР вбачається, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у справі №754/204/21 постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року змінено в частині розміру стягнення моральної шкоди, збільшивши її розмір з 10000,00 грн. до 17000,00 грн.

При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд помилково відхилив висновок експерта - психолога ОСОБА_7 від 30 листопада 2020 року, не заслуговують на увагу, оскільки призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, адже таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2024 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 06 травня 2025 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе