Рішення

від 08.05.2025 по справі 386/1750/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1750/24

Провадження № 2/386/703/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 25.12.2024 звернулась до суду з позовною заявою до Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

24.01.2025представник відповідачанадав суду відзивна позовнузаяву,в якомувказав,що відповідачем понесені витрати на правничу допомогу , що попередньо складає 21196 грн. 00 коп. Докази щодо кінцевого розміру витрат , які особа сплатила у зв`язку із розглядом справи будуть надані суду у строки, передбачені ч.8 ст.141 ЦПК України.

28.04.2025 постановлено рішення суду, яким відмовлено повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.Повне рішення суду складено 07.05.2025.

В мотивувальній частині рішення зазначено, що враховуючи заяву представника відповідача, яка подана до суду представником відповідача до закінчення судових дебатів у справі, а саме з відзивом на позовну заяву, та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що представник відповідача зобов`язаний подати в п`ятиденний строк з дня винесення рішення (з дня складення повного судового рішення) надати суду підтвердження судових витрат на правничі послуги з врахуванням ст.ст. 137-138 ЦПК України .

30.04.2025 представник відповідача через систему «Електронний суд» надіслав до суду докази на підтвердження понесених суд за надання правничої допомоги, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 22710 грн. При цьому до заяви надав копію договору доручення про надання правничої допомоги від 23.01.2025 №230125-1, копію акту від 06.02.2025 приймання передачі адвокатських послуг згідно договору, копію платіжної інструкції №39 від 07.02.2025 про перерахування згідно договору про надання правової допомоги 22710 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч.3-4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Суд вважає розгляд заяви проводити без виклику та повідомлення учасників справи .

Суд, дослідивши докази додані до заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270цього Кодексу.

П. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК передбачено,що іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійнуправничу допомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи судові витрати та витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу представником відповідача було долучено копії договору-доручення про надання правової допомоги від 23.01.2025 №230125-1, відповідно до якого вартість послуг адвоката визначається згідно з актами виконаних робіт, у яких зазначається перелік послуг та їх вартість ( п. 4.1.). П. 4.2. Договору передбачено, що клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору сплачує кошти за надані послуги.

Також, п. 443 Договору вказано, що у разі необхідності за попередньою домовленістю між сторонами клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за цим Договором, понесені в інтересах клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод .

Крім цього адвокатом надано копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 06.02.2025 №1, в якому адвокат в розрахунок виконаних робіт включив вивчення матеріалів справи , опрацювання законодавчої бази 4 год , складання відзиву 5 год., представництво інтересів відповідача в суді 4 год та виготовлення копій додатків до відзиву , надсилання стороні у справі та подання до суду відзиву 2 год., що складає 6056+7570+6056+3028=22710 грн. На підтвердження отримання коштів від клієнта адвокат надав копію платіжного інструкції №39 від 07.02.2025 на перерахування на його рахунок 22710 грн гонорару від відповідача .

Однак, слід зазначити, що у відзиві поданому до суду 24.01.2025 представником позивача зазначено попередній розрахунок вартості витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21196 грн .

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що представником відповідача Ковтанюк О.В. значно завищено кількість часу на виконання правничих послуг, тому з позивача на користь відповідача необхідно стягнути судові витрати за правничі послуги в загальному розмірі 9 000 грн.

Присутність сторін при розгляді питання щодо винесення додаткового рішення не є обов`язковим (ч. 3 ст. 220 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, оскільки таке питання при ухвалені рішення судом не вирішено.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Доповнити рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Голованівського ліцеюім..Т.Г.Шевченка Голованівськоїселищної радиКіровоградської області судові витрати на правничудопомогуу розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.