Постанова

від 07.05.2025 по справі 916/3017/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3017/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явися;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду Одеської області

від 27 січня 2025 року (повний текст складено 06.02.2025)

у справі № 916/3017/24

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

до відповідачів: 1. Фермерського господарства Житниця;

2. ОСОБА_1 ;

3. ОСОБА_2

про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 565 893,14 грн., -

суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.05.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі також - позивач, АТ КБ Приватбанк, Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства (ФГ) "Житниця" (далі також - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі також відповідач-2, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також відповідач-3, ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 565 893,14 грн, , з яких: 421 601,80 грн. - основна заборгованість за кредитом, 144 291,34 грн. - заборгованість по відсоткам з користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Фермерським господарством "Житниця" зобов`язань за договором банківських послуг від 10.02.2020 у частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати у повному обсязі відсотків за користування кредитом.

Оскільки виконання зобов`язань ФГ "Житниця" за цим договором забезпечено порукою згідно з договорами поруки від 28.11.2014 №POR1417185259236, укладеним між поручителем ОСОБА_2 та кредитором АТ КБ "Приватбанк» та від 10.02.2020 №P1624427105032701926, укладеним між поручителем ОСОБА_1 і Банком, позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Одеської області 27.01.2025 у справі №916/3017/24 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства Житниця, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість за тілом кредиту у розмірі 421 601,80 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 12 833,55 грн., судовий збір у розмірі 5 213,44 грн. Стягнуто з Фермерського господарства Житниця на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість відсотками у розмірі 131 457,79 грн., судовий збір у розмірі 1 577,28 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Так, виходячи з обсягу наданих позивачем суду документів, позовних вимог Банку та їх обґрунтувань, господарський суд дійшов висновку про доведеність Банком факту надання ФГ Житниця кредитних коштів, які відповідач-1, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість 421 601,80 грн., вимоги про стягнення якої суд першої інстанції задовольнив.

Водночас, перевіривши здійснений АТ КБ Приватбанк розрахунок процентів у розмірі 144 291,34 грн за користування кредитними коштами, суд зазначив про правильність останнього та підставність вимог позивача про їх стягнення.

При цьому, судом було встановлено зміну істотних умов кредитного договору від 10.02.2020 шляхом збільшення розміру процентної ставки з 21% до 25%, оскільки сторонами було продовжено строк дії договору до 01.09.2025 (строк дії кредитного договору мав сплинути 10.02.2023).

Однак, вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ КБ Приватбанк позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з останніх заборгованості у загальному розмірі 565 893,14 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність Банком обставини забезпечення договором поруки №POR1417185259236 від 28.11.2014, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ Приватбанк, виконання зобов`язань ФГ Житниця, які в свою чергу виникли між позивачем та відповідачем-1 аж у 2020 році на підставі заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок від 10.02.2020, наслідком чого стала відмова суду першої інстанції у задоволенні відповідних вимог Банку до ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що договором поруки №P1624427105032701926 від 23.06.2021, укладеним між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 , дійсно забезпечено виконання зобов`язань ФГ Житниця за заявкою на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок № Б/Н від 10.02.2020, а тому наявні підстави для стягнення з поручителя у солідарному порядку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 421 601,80 грн.

Проте, суд першої інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, виходив з того, що поручитель ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про зміну умов основного зобов`язання щодо збільшення процентної ставки, з огляду на те, що докази повідомлення Банком поручителя про таку зміну, у визначеному п. 4.2 договору поруки №P1624427105032701926 від 23.06.2021 порядку, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок процентів, місцевий господарський суд встановив наявність правових підстав для присудження до стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за процентами у розмірі 12 833,55 грн., що мало наслідком часткового задоволення заявлених АТ КБ Приватбанк позовних вимог до ОСОБА_1 .

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ Приватбанк звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області 27.01.2025 у справі №916/3017/24 в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 131 457,79 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з Фермерського господарства Житниця та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 565 893,14 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 421 601,80 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 144 291,34 грн. Судові витрати апелянт покласти на відповідачів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права. При цьому, доводи апеляційної скарги полягають у незгоді Банку із сумою відсотків, яку суд першої інстанції стягнув поручителя ОСОБА_1 .

Так, посилаючись на умови п.п. 1.2. 1.4, 4.2. Договору поруки, апелянт наполягає на тому, що підписуючи останній поручитель надав свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором (у даному випадку збільшення процентної ставки) без додаткового повідомлення поручителя про відповідну істотну зміну у майбутньому основного зобов`язання. Позивач зазначає, що така позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 26.09.2012 у справі № 6-100цс12, висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2020 у справі №757/4111/13-ц. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебуває на посаді керівника ФГ Житниця, що свідчить про те, що остання була належним чином повідомлена про зміну основного зобов`язання, оскільки особисто здійснила 23.01.2023 накладення електронного підпису в заяві-анкеті про зміну умов кредитного договору. Таким чином, на переконання Банку, суд першої інстанції неправильно частково відмов у задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_1 , з посиланням на необізнаність поручителя з фактом істотної зміни основного зобов`язання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ Приватбанк на рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №916/3017/24 та призначено її розгляд на 07.05 2025 об 11:30 год. Відповідачам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Жодний з відповідачів своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 05.05.2025 задоволено клопотання представника АТ КБ Приватбанк адвоката Калашнікової Марини Олександрівни про надання їй можливості брати участь у розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/3017/24 в режимі відеоконференції.

06.05.2025 від ФГ Житниця до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №916/3017/24 на іншу дату, з посиланням на те, що представник відповідача-1 адвокат Олексій Беспалов зайнятий в іншому судовому засіданні у справі №766/10552/24, яке також відбудеться 07.05.2025 об 11:50 год в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області.

На підтвердження вказаних обставин, ФГ Житниця надано суду відповідні належні докази.

Розглянувши клопотання представника ФГ Житниця про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач був ще 24.03.2025 повідомлений про дату, час і місце розгляду господарської справи (ухвала про відкриття апеляційного провадження) і, відповідно, ФГ «Житниця» мало достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника (при цьому, не тільки адвоката, враховуючи можливість брати участь у судових засіданнях особисто - в порядку самопредставництва), оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

Також, судова колегія враховує те, що відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, присутність сторони в судовому засіданні при апеляційному перегляді даної справи не визнавалась обов`язковою.

Таким чином, клопотання ФГ «Житниця» про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнаються.

В судове засідання 07.05.2025 представники сторін не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

При цьому, враховуючи заяву представника АТ КБ Приватбанк про участь у справі в режимі відеоконференції, секретарем судового засідання було запрошено апелянта до приєднання до відеоконференції. Проте, у зв`язку з технічними несправностями зі сторони представника Банку, апелянт під`єднатись до відеозв`язку не зміг. Відомості про це відображені у протоколі судового засідання від 07.05.2025.

Згідно частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Колегія суддів наголошує на тому, що в ухвалі від 05.05.2025 про задоволення заяви апелянта щодо участі останнього в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд апеляційної інстанції попередив відповідача про негативні наслідки, пов`язані із ризиками технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, з`ясувала можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача та керуючись ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника АТ КБ Приватбанк.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою; матеріалів справи достатньо для її розгляду та прийняття рішення, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників сторін.

В судовому засіданні 07.05.2025, відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 09.10.2014 ФГ Житниця було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка разом з тарифами АТ КБ Приватбанк складає договір банківського обслуговування.

28.11.2014 між АТ КБ Приватбанк (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено договір поруки №POR1417185259236, відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ Житниця (Боржник) зобов`язань за угодою про приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті: процентної ставки за користування кредитом, комісійної винагороди, винагороди за використання ліміту, кредиту у розмірі 25 000,00 грн. Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладання цього договору надає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження з Поручителем про такі збільшення не потрібні.

Згідно з пп. 1.1.2 п. 1.1 договору поруки №POR1417185259236 від 28.11.2014 предметом цього договору також є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань за угодою про приєднання до розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 2) по сплаті: процентів за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, кредиту у розмірі 25 000,00 грн. Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладання цього договору надає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження з Поручителем про такі збільшення не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки №POR1417185259236 від 28.11.2014 Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 у тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Умовами п. 4.1 договору поруки №POR1417185259236 від 28.11.2014 передбачено, що сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

10.02.2020 ФГ Житниця (Клієнт, позичальник) було підписано Заяву на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок та «Гарантовані платежі» (т. 1 а.с. 32-45).

Відповідно до змісту вказаної Заявки ФГ «Житниця» просило АБ КБ «Приватбанк» надати Клієнту послуги шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на наступних умовах:

- мета Кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта,

- вид Кредиту - Овердрафтовий кредит,

- мінімальний розмір ліміту - 10 000,00 UAH,

- максимальний розмір ліміту - 2 000 000,00 UAH,

- розмір відсоткової ставки 21% річних,

- пільговий період - 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.,

- термін користування Кредитом - 12 місяців.

Підписанням цієї Заявки позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" (далі Умови), що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією заявкою становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом (далі Договір).

Вказана Заявка була підписана ФГ Житниця та АТ КБ Приватбанк кваліфікованими електронними підписами, що підтверджується наданим Банком протоколом створення та перевірки кваліфікованого удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Договору, розмір кредиту становить від 10 000,00 грн. до 2 000 000,00 грн. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). Банк надає кредит шляхом дебетування поточного рахунку Клієнта в обмін на зобов`язання останнього з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

Пунктом 3.2.1.1.5. Договору сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір ліміту, його зміну, повідомлення про зміну строку повернення кредиту та інших повідомлень за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює сповіщення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші).

У відповідності до п. 3.2.1.2.2.2. Договору, Клієнт зобов`язується, платити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.4.1 (п. 3.2.1.2.2.3. Договору). Повернути кредит у строки, встановлені п. 3.2.1.2.3.3. Договору (п. 3.2.1.2.2.5. Договору).

Обов`язковою умовою надання кредиту Клієнту юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування Лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем. У випадку невиконання Клієнтом зобов`язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники (п.3.2.1.3.1 та п.3.2.1.3.2 Договору).

Положеннями п. 3.2.1.4.1 Договору встановлено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Згідно з п. 3.2.1.4.2 Договору, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

Відповідно до п.3.2.1.4.2.2. Договору за сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21% річних для фізичних осіб - підприємців; для юридичних осіб у розмірі 21% річних - для договорів, забезпечених порукою, 34% річних - для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться по 1 - х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За п. 3.2.1.4.3. Договору, за сумами кредиту, отриманими клієнтами аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції А Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) з 01.07.2018 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 21% річних, юридична особа в розмірі 21% річних - для договорів забезпечених порукою, 34% річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа - в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості - для договорів, забезпечених порукою, 68% річних - для договорів, не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Договору, для розрахунку процентів за користування лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. Сторони, в порядку ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу, узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процентна ставка за користування Кредитом може бути підвищена Банком. Сторони узгодили, що розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд, у спосіб, визначений п.3.2.1.1.5. цих Умов.

Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 3.2.1.4.5 Договору).

Згідно з п. 3.2.1.4.6. Договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п. п. 3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Проценти, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредитного договору згідно з п.3.2.1.2.3.3.) (п. 3.2.1.4.9. Договору).

Пунктом 3.2.1.6.1. Договору встановлено, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

У відповідності до п. 3.2.1.6.2. Договору, він набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Отже, в частині виконання зобов`язань сторонами умови Договору є чинними і на момент розгляду справи судом.

У матеріалах справи наявна Довідка від 27.06.2024 про розмірі встановлених кредитних лімітів ФГ «Житниця» (т. 1 а.с. 46), відповідно до якої відповідачу-1, було встановлено наступні кредитні ліміти на поточний рахунок № НОМЕР_1 : 03.12.2014 25 000,00 грн, 15.12.2014 30 000,00 грн, 12.02.2015 50 000,00 грн, 05.04.2015 30 000,00 грн, 23.09.2015 75 000,00 грн, 09.10.2015 110 000,00 грн, 09.12.2015 340 000,00 грн, 07.10.2016 350 000,00 грн, 27.12.2016 320 000,00 грн, 16.01.2017 350 000,00 грн, 21.10.2017 350 000,00 грн, 23.10.2017 350 000,00 грн, 13.12.2017 200 000,00 грн, 22.12.2017 500 000,00 грн, 21.03.2018 590 000,00 грн, 25.05.2019 880 000,00 грн, 18.07.2019 880 000,00 грн, 30.08.2019 200 000,00 грн, 16.12.2019 200 000,00 грн, 23.06.2020 810 000,00 грн, 01.03.2022 421 601,80 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що Банк свої зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачу-1 в межах встановлених лімітів кошти у вищезазначених розмірах, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ФГ "Житніця" ( т. 1 а.с. 48-250, т. 2 а.с. 1-178).

Вказані виписки також свідчать про повернення відповідачем-1 частини отриманого кредиту та сплати відсотків у період протягом з 2014 року до 2024 року, в результаті чого станом на 19.06.2024 основна заборгованість за кредитом склала 421 601,80 грн. (т. 1 а.с. 75, т. 2 а.с. 178).

Виходячи з розрахунків позивача, заборгованість по відсоткам з користування кредитом дорівнює 144 291,34 грн (т. 1 а.с. 48-75).

Також матеріали справи свідчать проте, що 23.06.2021 між АТ КБ Приватбанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №P1624427105032701926 (далі - Договір поруки), підписаний відповідачем-2 шляхом накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП) 30.06.2021 (т. 1 а.с.24-29).

За умовами п. 1.1. Договору поруки, Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником (ФГ Житниця) зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором:

- по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 570 000,00 грн, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн;

- по поверненню кредиту у строк до 10.02.2022 (з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору);

- по сплаті, зокрема: процентів за користування кредитом в розмірі 16,5% (згідно з п. 3.2.1.4.2. Умов); процентів за користування кредитом, у разі прострочення повернення кредиту, - у розмірі 33% річних, які діяли на дату такого прострочення (відповідно до п. 3.2.1.4.5 Умов та Правил); процентів у розмірі 33% річних від простроченої суми заборгованості, які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил;

- а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.

За змістом Договору поруки №P1624427105032701926 від 23.06.2021, Кредитний договір - це Заявка на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок № Б/Н від 10.02.2020.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором, не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених у Кредитному договорі (п. 1.3 Договору поруки).

Згідно з п. 1.4 Договору поруки, при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду, згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору поруки зазначено, що Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений та заперечень до нього немає.

У відповідності до п. 2.1.2 Договору поруки, Кредитор має право у випадку невиконання Позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконання(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1 цього Договору та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Позичальник у випадку невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Відповідно до п. 4.2 Договору поруки, зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього Договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п.1.4 цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі Приват24 або Приват24 для бізнесу; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.

Для доказу вручення повідомлення буде достатнім довести, що повідомлення мало вірно вказану адресу і було отримане Поручителем, або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони та наявний звіт у Банку щодо отримання такого повідомлення Поручителем. Сторони домовились, що після отримання повідомлення про зміну умов Договору, Поручитель в разі незгоди із такою зміною зобов`язаний направити Кредитору відповідь щодо незгоди протягом одного дня. З моменту отримання Банком такого повідомлення Поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання Позичальником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відсутність відповіді Поручителя щодо його незгоди із запропонованими змінами є фактом надання Поручителем згоди на зміни та доповнення до цього Договору та їх погодженням шляхом мовчазної згоди.

Оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися на Адресу Банка визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто.

Крім того, 23.01.2023 ФГ Житниця було подано Банку Заяву-анкету про зміну умов Договору, а саме: про реструктуризацію кредитного ліміту на рахунок б/н від 10-10-2014, яка підписана відповідачем-1 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги" (т. 1 а.с. 19, 31).

У п. 6 Заяви-анкети про зміну умов Договору наявна наступна інформація про умови реструктуризації:

- форма кредиту - строковий кредит,

- сума кредиту - сума фактичної заборгованості за основним боргом,

- строк кредиту - продовжується до 01.09.2025,

- графік погашення: 2022 рік по 0,5 % від сальдо щомісячно, 2023 рік - по 1% від сальдо щомісячно, далі - рівними частинами щомісячно;

- нараховані та несплачені проценти/комісії - сплата рівними частинами протягом 12 місяців;

- розмір процентної ставки: 0,0001% до 31.12.2022 року (включно), надалі починаючи з 01.01.2023 року - 25% річних.

У вказані Заяві-анкеті також вказано, що протягом двох робочих днів з боржником зв`яжеться спеціаліст АТ КБ Приватбанк для отримання додаткової інформації; рішення щодо зміни умов кредитування буде ухвалено уповноваженим кредитним органом Банку; після ухвалення рішення необхідно підписати додаткові угоди про зміну умов Кредитного договору та додаткові договори до договорів забезпечення (за наявності).

За поясненнями позивача, Банком було погоджено зміни до умов Договору, що також відображено в розрахунку заборгованості з 23.01.2023, наявному у матеріалах даної справи.

У матеріалах справи наявне Повідомлення вимога від 15.03.2024 за вих. №41010HEV3S0A1, яку Банк направив на адреси відповідачів 21.03.2024 (т. 2 а.с. 179-186).

За змістом даної Вимоги Банк, з посиланням на укладені Кредитні договори, Договори поруки та Заяву анкету від 23.01.2023 про зміну умов Договору, просив погасити заборгованість за Кредитним договором № б/н від 10.10.2014 у загальному розмірі 556 524,21 грн., з яких: 421 601,80 грн кредитна заборгованість, 134 922,41 грн прострочені проценти за користування кредитом.

Також Банк посилався на наявність у нього підстав для зміни умов Кредитного договору шляхом звернення з Вимогою про дострокове виконання Позичальником, а також Поручителями грошового зобов`язання. Тому строком погашення простроченої заборгованості Банк визначив термін не пізніше 15.04.2024.

Як зазначає позивач та не спростовується відповідачами, вказана Вимога не була задоволена останніми, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Перш за все судова колегія зазначає, що незгода апелянта із судовим рішенням стосується лише частини розподілу судом між ФГ Житниця та ОСОБА_1 відповідних сум стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом відповідно Кредитного договору від 10.02.2020.

Враховуючи те, що доводи апелянта полягають лише у тому, що підписуючи Договір поруки від 23.06.2021 ОСОБА_1 погодилась з тим, що умовами останнього не встановлено беззаперечного обов`язку Банку щодо додаткового повідомлення Поручителя у разі істотної зміни в майбутньому основного зобов`язання, а підписуючи за допомогою ЕЦП 23.01.2023 Заяву-анкету про зміну умов кредитного договору керівник ФГ Житниця - ОСОБА_1 була обізнана з фактом зміни відсоткової ставки Кредитного договору, апеляційний суд переглядає оскаржуване рішення саме у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічний за змістом припис міститься у ч. 1 ст. 74 названого Кодексу.

Згідно зі ст. 73 господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України кредитору надано право вимоги виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо. Частиною 2 вказаної статті також визначено, що кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Як зазначалось вище, основне зобов`язання перед Банком у боржника - ФГ Житниця виникло на підставі підписання останнім Заявки від 10.02.2020 на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок, яка по-суті є Кредитним договором.

Дане основне зобов`язання було забезпечено порукою на підставі укладеного між Кредитором - АТ КБ Приватбанк та Поручителем ОСОБА_1 . Договору поруки від 23.06.2021 №P1624427105032701926.

Виходячи з умов п. 1.1, п. 2.1.2 Договору поруки, боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з Договору поруки від 23.06.2021 №P1624427105032701926, Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником (ФГ Житниця) зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором від 10.02.2020, у тому числі, - в частині сплати процентів за користування кредитом, які згідно Договору від 10.02.2020 становлять 21% річних.

В силу п. 1.3. Договору поруки, вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором, не потребують.

Разом з тим, у п. 1.4 Договору поруки сторони цього Договору домовились про наступне:

- Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень;

- ця згода Поручителя стосується обставин:

- збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1 цього Договору,

- розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту,

- строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки.

При цьому, даним пунктом Договору поруки встановлено, що додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні.

Водночас, у вказаному пункті також визначено, що про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду, згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя у порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.

Так, згідно п. 4.2. Договору поруки, зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4. цього Договору.

Однак, п. 4.2. Договору поруки сторони також узгодили, що зміни, передбачені п. 1.4. цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі Приват24 або Приват24 для бізнесу; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.

Тобто, виходячи із наведених положень п. 1.4. Договору поруки (на який посилається апелянт), Банк у будь-якому випадку повинен був проінформувати Поручителя - ОСОБА_1 про збільшення розміру процентної ставки з 21% до 25% та строку Кредитного договору (до 01.09.2025), згідно Заяви-анкети ФГ Житниця від 23.01.2023 (боржника) про зміну умов Договору. Більш того, відповідні збільшення є істотною зміною умов кредитування, з огляду на збільшення обсягу відповідальності ФГ Житниця, ураховуючи те, що строк дії Кредитного договору (з огляду на наявність у Позичальника простроченої заборгованості) мав сплинути 10.02.2023, правовим наслідком чого мала стати відсутність правових підстав для нарахування Банком Позичальнику процентів за користуванням кредитом.

Відтак, ураховуючи положення п. 1.4 та п. 4.2. Договору поруки, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що Банк повинен був повідомити Поручителя про зміну істотних умов кредитування, проте, матеріали даної справи свідчать, що доказів повідомлення Банком Поручителя про зміну умов основного зобов`язання немає, а тому ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про зміну істотних умов кредитування, за яке вона поручилась.

При цьому, окремо судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах даної справи не міститься будь-якого документу, який би підтверджував погодження позивачем зміни умов Договору (зокрема, Протокол рішення про короткострокову реструктуризацію та пропозицією про зміну істотних умов кредитування за Договором), який в свою чергу, Банк і повинен був надати відповідачам як відповідь на Заяву-анкету від 23.01.2023 ФГ Житниця про зміну умов Договору, оскільки Банк не був позбавлений права відмовити у задоволенні такої заяви боржника. Вказане додатково свідчить про те, що Поручитель не був обізнаний про прийняте Банком рішення відносно зміни умов Кредитного договору та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності Поручителя.

У цьому контексті судова колегія вважає цілком правильним посилання місцевим господарським судом на постанову від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, в якій Великою Палатою Верховного Суду були встановлені обставини щодо неправомірності дій банку, здійснення в односторонньому порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання шляхом підвищення суми кредиту, відсоткової ставки тощо, що враховуючи зміст договорів поруки, укладених сторонами в тих справах, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя та потребувала його згоди на такі зміни.

При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила наступне:

« 6.17. За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

6.18. Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

6.19. Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

6.20. Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

6.21. Приписи частини першої статті 559 Цивільного кодексу України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

6.22. Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

6.23. За змістом частини першої статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту».

Як зазначалось вище, пунктом 4.2. Договору поруки сторони узгодили, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, однак, у матеріалах справи відсутні докази внесення до Договору поруки будь-яких змін, а відтак, Банком було збільшено процентну ставку кредитного зобов`язання відповідача-1 без погодження з Поручителем (відповідачем-2).

Тому доводи позивача щодо узгодження сторонами у Договорі поруки збільшення обсягу відповідальності Поручителя без додаткового узгодження, є безпідставними.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах: від 19.06.2018 у справі №910/7389/17, від 29.05.2019 у справі №910/11429/18, від 09.10.2020 у справі №903/998/19, в яких зазначено висновок про те, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки, а випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

Станом на дату укладення Договору поруки від 23.06.2021 №P1624427105032701926 (а також станом на даний час) ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України була чинною у наступній редакції: «Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.»

З наведеного вбачається, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність позовних вимог Банку щодо стягнення з Поручителя ОСОБА_1 суми заборгованості по процентам за користування кредитом лише в обсязі, що існував до відповідної зміни зобов`язання (підвищення процентної ставки кредитування), тобто до 21.01.2023.

Враховуючи вищевикладене судова колегія критично ставиться до апеляційних аргументів Банку стосовно того, що згода ОСОБА_1 на зміну умов Кредитного договору не вимагається, оскільки Поручитель надав таку згоду під час укладення Договору поруки.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції цілком погоджується з відхиленням місцевим господарським судом посилання Банку на те, що обізнаність ОСОБА_1 з фактом істотної зміни основного зобов`язання підтверджується перебуванням Поручителя на посаді керівника ФГ Житниця, оскільки Договором поруки не передбачено підстав звільнення АТ КБ Приватбанк від виконання обов`язку повідомлення Поручителя про зміну істотних умов основного зобов`язання.

У цьому контексті судова колегія вказує, що визначення обсягів солідарних зобов`язань Поручителя виключно у залежності від волевиявлення сторін в основному зобов`язанні суперечить встановленим п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам Поручителя через неузгоджене ним збільшення розміру його грошової відповідальності.

Так, Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 наголошено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктрини contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Також, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, у даному випадку саме Банком не було дотримано відповідних положень законодавства та умов Договору поруки, що призвело до того, що Поручителем не було надано погодження на внесення змін до Кредитного договору, при цьому, зобов`язання та обсяг відповідальності як відповідача-1 у цьому Кредитному договорі, так і відповідача-2 Поручителя змінився в частині строку повернення кредиту та збільшення розміру процентів за користування кредитом.

Враховуючи, що по суті спору апелянтом жодного доводу, крім вищенаведеного, суду апеляційної інстанції не зазначено, колегія суддів, з огляду на межі апеляційного перегляду справи, вказує, що судом першої інстанції було правильно встановлено наявність правових підстав для присудження до стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованості за процентами у розмірі саме 12 833,55 грн., сума яких була розрахована судом першої інстанції, виходячи з наступних даних:

- 14 994,55 грн - заборгованість за процентами станом на 23.01.2023,

- 2 161,00 грн - сума сплачених Позичальником станом на 24.04.2023 процентів,

- 12 833,55 грн залишок заборгованості відповідача-2 (14 994,55 грн 2 161,00 грн).

Відтак, стягненню у солідарному порядку з ФГ Житниця та ОСОБА_1 підлягає, зокрема, заборгованість за відсотками у розмірі 12 833,55 грн, а заборгованість за відсотками у розмірі 131 457,79 грн (заявлена Банком загальна сума заборгованості по процентам: 144 291,34 грн - 12 833,55 грн = 131 457,79 грн) підлягає стягненню лише з ФГ Житниця (позичальника).

Вказані розрахунки визнаються судом апеляційної інстанції обґрунтованими та арифметично правильними.

Жодних контр-розрахунків до матеріалів справи відповідачами не надано, що фактично свідчить про згоду із розрахунками, здійсненими як Банком, так і судом першої інстанції, у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Пунктом 1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №916/3017/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №916/3017/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 08.05.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.