Ухвала від 01.05.2025 по справі 906/835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"01" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/835/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглядаючи справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний гостинець"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про солідарне стягнення 591 371,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний гостинець", 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2 про солідарне стягнення 591 371,70 грн, з яких: 299 999,85 грн - заборгованість за простроченим кредитом та 291 371,85 грн - заборгованість за простроченими процентами.

У засіданні суду 01.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 2 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Положеннями ч. 2 ст. 42 ГПК України внормовано, що учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Суд зазначає, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

В силу пункту п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.

Із системного аналізу цих норм вбачається, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників господарського процесу, заборона зловживати наданими правами. (Подібної правової позиції дотримується також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 24.01.2023 року по справі №910/15200/21).

Приписами статті 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 132 ГПК України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.

Положеннями ч. 1 ст. 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Також відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ГПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства.

Враховуючи викладене, суд вирішив застосувати до відповідача2 на підставі п.1 ч.1 ст.135 ГПК України заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, у зв`язку з невиконанням процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, а саме: невиконанням вимог ухвал суду від 31.10.2024, від 27.11.2024, від 17.12.2024 та від 13.02.2025 щодо надання з дотриманням вимог ст.90 ГПК України відповіді на поставлені відповідачем3 питання, а також на підставі п.2 ч.1 ст.135 ГПК України, у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами, вчиненням дій або допущенням бездіяльності з метою перешкоджання судочинству шляхом подання необґрунтованих заяв про закриття провадження у справі від 27.11.2024 (подане у день призначеного підготовчого засідання) та об`єднання справ в одне провадження від 06.02.2025, які у тому числі не містили доказів надіслання іншим учасникам справи, що зумовлювало необхідність надання останнім часу для ознайомлення з поданими заявами, для забезпечення реалізації їх процесуальних прав; подання після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті завідомо безпідставних відводів судді 03.04.2025 та 17.04.2025.

Керуючись ст. 43, 135, 233, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту її підписання.

Ця ухвала є виконавчим документом і набирає законної сили з дати її підписання - 06.05.2025.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалу підписано 06.05.2025

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу

2 - відповідачу2 - рек. з повід.

3 - Державна судова адміністрація України - рек. з повід.