Постанова

від 06.05.2025 по справі 910/9566/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/9566/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"

про стягнення 2 688 955,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 02.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" (далі - ТОВ "АС Ресурс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (далі - ТОВ "Вест Кард", відповідач, заявник) про стягнення з ТОВ "Вест Кард" 2 688 955,01 грн, з яких: 2 151 164,01 грн збитків; 537 791 грн штрафу.

2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.11.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2025 касаційну скаргу ТОВ "АС Ресурс" задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/9566/24 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 151 164,01 грн збитків та справу передано на новий розгляд у цій частині позову до Господарського суду Волинської області. У решті позовних вимог рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/9566/24 залишено без змін.

3. 21.04.2025 ТОВ "Вест Кард" через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій (заяві) просить стягнути на користь відповідача 10 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених у процесі розгляду касаційної скарги ТОВ "АС Ресурс" на зазначені судові рішення в цій справі.

4. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 910/9566/24 відповідач долучив до зазначеної заяви такі докази:

1) копію додаткової угоди від 17.03.2025 до договору про надання правничої допомоги від 10.05.2022 (далі - додаткова угода від 17.03.2025), укладеної між Адвокатським об`єднанням "ЗОЛОТІ ВОРОТА" (далі - АО "ЗОЛОТІ ВОРОТА", Об`єднання) та ТОВ "Вест Кард";

2) копію акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.04.2025 (далі - акт від 17.04.2025).

5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 заяву ТОВ "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/9566/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2025.

6. Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

7. Відповідно до частин 1, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

8. Частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

9. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

10. Згідно з підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

11. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

12. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

13. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

14. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

15. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16. 24.03.2025, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 15.04.2025 у справі № 910/9566/24 відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АС Ресурс" у цій справі заявив про те, що ним очікуються витрати на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції в сумі 10 000 грн, а докази понесення відповідних витрат будуть подані до суду в строк, визначений процесуальним законом.

Отже, в частині зазначеної суми судових витрат заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

17. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1- 1.3 договору про надання правничої допомоги від 10.05.2022, укладеного між АО "ЗОЛОТІ ВОРОТА" (виконавець) та ТОВ "Вест Кард" (клієнт), виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта надавати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Зміст, умови, вартість та строки виконання покладених клієнтом на виконавця завдань визначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору. Факт надання виконавцем правової допомоги (послуг) клієнту оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.

18. Відповідно до пунктів 1- 3 додаткової угоди від 17.03.2025 клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правничої допомоги в процесі розгляду Касаційним господарським судом касаційної скарги ТОВ "АС Ресурс" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/9566/24. За здійснену правничу допомогу та послуги, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, що становить 10 000 грн. Гонорар сплачується в готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

19. 17.04.2025 головою АО "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Гордійчуком М. А. та директором ТОВ "Вест Кард" Односумом І. М. підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.04.2025, за змістом пунктів 1, 2, 4 якого клієнт без претензій прийняв послуги з надання правничої допомоги в процесі розгляду Касаційним господарським судом касаційної скарги ТОВ "АС Ресурс" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/9566/24. Вартість виконаних виконавцем робіт становить 10 000 грн.

20. Колегія суддів наголошує на тому, що за змістом положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

21. Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

22. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише в разі прийняття ним постанови про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення чи зміну остаточного судового рішення, прийнятого по суті заявлених вимог (схожі за змістом висновки викладено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 915/86/23, від 21.03.2024 у справі № 907/628/17, від 21.10.2024 у справі № 910/16989/23, від 23.01.2025 у справі № 909/1001/23).

23. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20 зазначено, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється саме тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (такого висновку дотримується також Велика Палата Верховного Суду в постановах від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

24. Наведене виключає підстави для розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу в частині позовних вимог про стягнення 2 151 164,01 грн збитків, оскільки в цій частині позову Верховним Судом справу № 910/9566/24 наразі передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області (див. пункт 2 цієї постанови).

25. Натомість ТОВ "Вест Кард" у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з ТОВ "АС Ресурс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 10 000 грн, понесені в зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, безпідставно не розмежовуючи при цьому суми витрат у частині позовних вимог про стягнення 537 791 грн штрафу, остаточне судове рішення про відмову в задоволенні яких Верховним Судом було ухвалено на користь заявника, та суми витрат у частині позовних вимог про стягнення 2 151 164,01 грн збитків, які можуть розподілятися судом першої/апеляційної інстанції, який ухвалюватиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи зазначених позовних вимог.

26. За таких обставин колегія суддів, керуючись принципом пропорційного відшкодування судових витрат, закріпленим у пункті 3 частини 4 статті 129 ГПК України, здійснивши арифметичний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, вважає, що розмір таких витрат становить 2000 грн, що відповідає пропорційному співвідношенню суми штрафу (537 791 грн) із загальною ціною позову в цій справі (537 791 : 2 688 955,01 х 100 % = 20 %).

Схожий висновок щодо обов`язковості дотримання принцип пропорційності судових витрат викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 909/328/18 та в додатковій ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 911/3741/21.

27. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

28. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

29. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

30. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

31. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

32. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

33. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

34. Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

35. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

36. Колегія суддів зазначає, що наведеним вище висновкам Верховного Суду відповідають доводи заявника щодо часткової обґрунтованості, адекватності, реальності та співмірності витрат відповідача, а саме в сумі 2000 грн, пов`язаних з участю адвоката Кваснікевича В. В. у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто в пропорційному співвідношенні розміру позовних вимог про стягнення 537 791 грн штрафу із загальною ціною позову (2 688 955,01 грн), остаточне судове рішення про відмову в задоволенні яких 15.04.2025 було ухвалено на користь заявника.

37. Колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якими зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу в розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

38. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані відповідачем на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на принцип пропорційності судових витрат, беручи до уваги неподання ТОВ "АС Ресурс" клопотання про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката (10 000 грн) не є пропорційним розміру позовних вимог (стягнення 537 791 грн штрафу), в задоволенні яких було відмовлено, а також не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом пропорційного стягнення на користь відповідача з позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/9566/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" 2000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай