Постанова від 07.05.2025 по справі 904/6015/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/6015/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Інвалідів "Картіас"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2025 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Верхогляд Т. А., Чередко А. Є.)

про закриття апеляційного провадження

у справі № 904/6015/20

за позовом 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" і 2) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"

до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"

про визнання незаконним протоколу та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи, що передували постановленню оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду

1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - позивач-1, СК "Інгосстрах") і Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - позивач-2, СК "Кредо") звернулися з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - відповідач-1, АТ КБ "Приватбанк", Банк) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - відплвідач-2, ТОВ "Естейт Селлінг") в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило :

1) визнати незаконним протокол №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020;

2) зобов`язати АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах СК "Інгосстрах" та СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності позивачів за укладеними договорами доручення, в тому числі: за Договором доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями), укладеними між позивачем-1 та відповідачем-1; Договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002 (зі змінами та доповненнями), Договором доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003 (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 0208.2004 (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005 (зі змінами та доповненнями), Договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016 (зі змінами та доповненнями), укладеними між позивачем-2 та відповідачем-1;

3) зобов`язати ТОВ "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед позивачами та їх клієнтами, передбачені Договором передоручення від 01.09.2016.

2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачами своїх зобов`язань за відповідними договорами.

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 і постановою Верховного Суду від 30.05.2023, позов задоволено частково; Банк зобов`язано виконувати належним чином та в інтересах СК "Інгосстрах" та СК "Кредо" доручену Банку частину страхової діяльності цих компаній за укладеними Договорами доручення; також зобов`язано Товариство "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед СК "Інгосстрах", СК "Кредо" та їх клієнтами, передбачені Договором передоручення; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участь у справі - Громадська організація "Інвалідів "Карітас" (далі - ГО "Інвалідів "Карітас", Громадська організація) в порядку ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просила рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати незаконним протокол №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020.

5. ГО "Інвалідів "Карітас" в апеляційній скарзі зазначила, що Банком порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", тому Громадська організація в інтересах невизначеного кола споживачів звертається з апеляційною скаргою у справі №904/6015/20, оскільки вважає, що неправильне застосування господарським судом норм матеріального права призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020 та порушує права невизначеного кола споживачів.

6. При цьому, Громадська організація наголосила, що ефективним способом захисту є визнання незаконним рішення, оформленого протоколом № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020, що є незаконним та суперечить умовам Договорів доручень з СК "Кредо" та Договорів доручень з СК "Інгосстрах" (в тому числі, пп. 1.2.1- 1.2.4 Договорів доручення з СК "Інгосстрах", Договорів доручення з СК "Кредо"), а також ст.ст. 13, 238, 509, 526, 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 15 Закону України "Про страхування", тощо.

7. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 задоволено клопотання ГО "Інвалідів "Карітас" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО "Інвалідів "Карітас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20. Призначено справу до розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду

8. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО "Інвалідів "Карітас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

9. Апеляційний господарський суд, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації, виходив із того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 не стосується прав та обов`язків ГО "Інвалідів "Карітас".

10. Так, апеляційний господарський суд вказав на те, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів належним чином виконувати зобов`язання та обов`язки за Договорами, місцевий господарський суд встановив, що АТ КБ "Приватбанк" здійснювало діяльність з виконання Договорів доручень, укладених з СК "Інгосстрах" та СК "Кредо", всупереч своїм обов`язкам як представника та страхового агента позивачів. Встановлена недобросовісна поведінка АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента позивачів суперечать умовам Договорів доручень, укладених АТ КБ "Приватбанк" з позивачами, а також ст.ст. 12, 13, 238, 509, 526, 629, 1000, 1006 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про страхування" тощо.

11. Наведене, за висновком суду першої інстанції, свідчить про протиправність рішень АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020, оформлених витягом з протоколу № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020, протиправність дій АТ КБ "Приватбанк", що передували його прийняттю та були зафіксовані в ньому, а також про протиправність дій, спрямованих на прийняття цього протоколу, а також на його виконання.

12. Стосовно відповідача-2 - ТОВ "Естейт Селлінг", місцевий суд аналогічно дійшов висновку про те, що його дії стосовно припинення виконання ним своїх обов`язків за Договором передоручення від 01.09.2016 є протиправними.

13. В частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу № 14, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту "про визнання незаконним протоколу № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020" не є ефективним способом захисту для відновлення порушених прав та законних інтересів СК "Інгосстрах" і СК "Кредо". Суд, зокрема, виходив з того, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2021, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021 та постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 01.12.2021 у справі № 201/10958/20, задоволено частково позовні вимоги ГО "Інвалідів "Карітас", визнано протиправними дії Банка стосовно прийняття рішень та визнано незаконними рішення, оформлені у вигляді протоколу № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020 АТ КБ "ПриватБанк", тому станом на дату винесення судового рішення, визнання незаконним вказаного протоколу № 14, на думку місцевого господарського суду, не матиме наслідком відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивачів, на відміну від наслідків задоволення іншої, ефективної позовної вимоги про зобов`язання належним чином виконувати зобов`язання та обов`язки за Договорами.

14. Апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі наголосив, що предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання незаконним протоколу №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020, в задоволенні якої суд першої інстанції відмовив у зв`язку з неєфективністю обраного позивачами способу захисту.

15. Водночас, апеляційний суд вказав на те, що цитування в рішенні змісту судових рішень у справі № 201/10958/20 не є висновками місцевого господарського суду щодо прав і обов`язків ГО "Інвалідів" Карітас" в розумінні статті 254 ГПК України. У зв`язку із чим, констатував, що оспорюване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20 не містить висновків щодо прав і обов`язків ГО "Інвалідів "Карітас".

Касаційна скарга

16. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, ГО "Інвалідів "Карітас" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Громадська організація зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів процесуального законодавства. Зокрема, наголошує на неврахуванні судом апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги ГО "Інвалідів "Карітас" відносно того, що дії АТ КБ "Приватбанк"» підпадають під визначення положень ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" та впливають на невизначене коло споживачів.

18. Звідси, в порядку п.9 ч.1 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів" Громадська організація в інтересах невизначеного кола споживачів звернулася з апеляційною скаргою в справі №904/6015/20, оскільки вважає, що неправильне застосування господарським судом норм матеріального права призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020 та порушує права невизначеного кола споживачів.

Відзив

19. Банк подав відзив, у якому вказує на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГО "Інвалідів "Карітас" не вирішувалося, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

20. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2).

21. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

22. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГО "Інвалідів "Карітас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021. Тому завданням Верховного Суду є перевірка дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації на рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

23. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

24. Частиною 1 статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. За приписами частин 1, 4 статті 272 ГПК України у разі якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

27. Отже, в разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції, перш за все, має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 914/2161/23, від 06.02.2025 у справі № 908/3468/13, від 22.08.2024 у справі № 910/12559/20.

28. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 910/5925/15-г, від 07.11.2024 у справі № 910/5925/15-г, від 06.02.2025 у справі № 908/3468/13.

29. Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою відповідно до статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

30. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

31. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної (касаційної) скарги.

32. Наведене також відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

33. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

34. Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 914/2161/23, від 06.02.2025 у справі № 908/3468/13, від 22.08.2024 у справі № 910/12559/20.

35. З`ясовуючи питання про те, чи стосується рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 безпосередньо прав, інтересів та (або) обов`язків ГО "Інвалідів "Карітас", апеляційний господарський суд виходив із того, що предметом апеляційного оскарження за скаргою Громадської організації є рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу №14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги вказавши на те, що у справі № 201/10958/20, позовні вимоги ГО "Інвалідів "Карітас" до СК "Інгосстрах", СК "Кредо", АТ КБ "ПриватБанк" про визнання протиправними дій АТ КБ "ПриватБанк" стосовно прийняття рішень та визнання незаконним рішення оформленого у вигляді протоколу № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020 АТ КБ "ПриватБанк", задоволені. Звідси, місцевий господарський суд наголосив на тому, що ефективним способом захисту порушених прав позивачів в цій справі № 904/6015/20 є саме вимоги про зобов`язання відповідачів виконувати належним чином та в інтересах СК "Інгосстрах" та СК "Кредо" доручену Банку частину страхової діяльності цих компаній за укладеними Договорами доручення; зобов`язання Товариства "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед СК "Інгосстрах", СК "Кредо" та їх клієнтами, передбачені Договором передоручення.

36. При цьому, апеляційний суд вірно зазначив, що цитування судом першої інстанції змісту судових рішень у справі № 201/10958/20 не є висновками місцевого господарського суду щодо прав і обов`язків ГО Інвалідів Карітас в розумінні статті 254 ГПК України.

37. Верховний Суд наголошує, що апеляційний суд цілком правомірно врахував, що предметом розгляду в цій справі № 904/6015/20 є вимоги позивачів до відповідачів, мотивовані неналежним виконанням останніми взятих на себе зобов`язань за договорами як страховими агентами позивачів, що також завдає позивачам збитки як страховикам за договорами доручення / передоручення, укладеними з відповідачами.

38. Водночас, вимога ГО "Інвалідів "Карітас" про визнання незаконним рішення оформленого у вигляді протоколу № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020 АТ КБ "Приватбанк" мотивована порушенням рішеннями комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки Банка вимог Закону України "Про захист прав споживачів" була предметом розгляду в справі № 201/10958/20. З урахуванням вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України апеляційний господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про те, що цитування змісту рішень у вказаній справі № 201/10958/20 не свідчить про ухвалення судом першої інстанції рішення про права і обов`язки ГО "Інвалідів "Карітас".

39. Отже, зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду свідчить про те, що апеляційний господарський суд на виконання положень процесуального законодавства, якими врегульовано порядок та алгоритм дій суду в разі надходження апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, проте вважала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, інтереси та/або обов`язки, з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів установив, що оскаржуване ГО "Інвалідів "Карітас" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі № 904/6015/20 безпосередньо не впливає на права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

40. Оскільки апеляційний господарський суд установив, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 не стосується прав та обов`язків ГО "Інвалідів "Карітас", то дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі № № 904/6015/20.

41. Наведеним спростовуються необґрунтовані доводи ГО "Інвалідів "Карітас", викладені в касаційній скарзі. Отже, процесуальні дії апеляційного господарського суду відповідають вимогам процесуального законодавства, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

42. Більше того, зміст поданої ГО "Інвалідів "Карітас" касаційної скарги в цій справі, що розглядається, свідчить про обґрунтування скаржником своїх вимог з підстав порушення Банком вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (вказана позиція Громадської організації була предметом розгляду в справі № 201/10958/20). Водночас, предметом розгляду в цій справі № 904/6015/20 є вимоги позивачів, мотивовані порушення страховим агентом своїх договірних зобов`язань перед страховими компаніями і завдання їм збитків протиправними діями відповідачів, що в свою чергу не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ГО "Інвалідів "Карітас" як споживача страхових послуг обумовлених вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

43. Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

44. ГО "Інвалідів "Карітас", звертаючись із касаційною скаргою, не довела неправильного застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

45. За результатами перегляду ухвали апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом апеляційної інстанції із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни ухвали, що оскаржується, Верховний Суд не встановив.

46. Таким чином, за встановлених у цій справі обставин колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного господарського суду постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Висновки Верховного Суду

47. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

48. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

49. Пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

50. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

52. Верховний Суд вважає за можливе розглянути справу № 904/6015/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судові витрати

53. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Інвалідів "Картіас" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 904/6015/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Г. М. Мачульський