Постанова від 25.04.2025 по справі 910/8094/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/8094/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (колегія суддів: Алданова С. О. - головуючий, Корсак В. А., Євсіков О. О.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний"

про стягнення 121 598,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний" (далі - ПрАТ "Банк Фамільний") про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

1.2. Позовні вимоги ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" обґрунтовані тим, що відповідач у період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без Умов на скид стічних вод, що, за доводами позивача, є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва). З огляду на викладене позивач здійснив нарахування за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу вже було нараховано при проведенні основних нарахувань за надані послуги.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ПрАТ "Банк Фамільний" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Водночас, за висновком місцевого господарського суду, передбачена Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва санкція щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією відповідно до притаманних їй особливостей. Господарський суд першої інстанції зазначив, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

Разом з тим місцевий господарський суд, дослідивши умови договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01, укладеного між позивачем та відповідачем, установив, що умовами цього договору не передбачено такого виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов. Крім того, за висновком суду, загальні посилання в пункті 5.3 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 на врегулювання питань щодо змін порядку розрахунків діючим законодавством та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва не свідчать про те, що сторони передбачили та погодили застосування відповідних оперативно-господарських санкцій. Оскільки умовами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 не передбачено відповідальності у вигляді п`ятикратного розміру плати за водопостачання, то, за висновком суду, застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача є необґрунтованим.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ПрАТ "Банк Фамільний" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

Вирішено стягнути з ПрАТ "Банк Фамільний" на користь ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 121 598,01 грн за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", апеляційний господарський суд установив, що Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва корелюються з приписами нормативних актів, на підставі яких вони розроблені; поширюються на організації, установи, підприємства всіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають усі види стічних вод у міську систему каналізації; передбачають відповідальність та засоби впливу за їх порушення, зокрема, за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії. Апеляційний господарський суд також установив відсутність у матеріалах справи доказів отримання відповідачем Умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 26. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, в цьому випадку позивач довів недотримання відповідачем вимог нормативних документів у сфері водовідведення щодо отримання Умов на скид, зокрема, Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, а відповідач не спростував здійснення скиду стічних вод без Умов на скид за наведеною адресою за період із 01.03.2019 до 23.02.2022.

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд констатував, що відповідач із порушенням Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва в період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, що, за висновком суду, є підставою для застосування розміру плати, яка справляється із суб`єктів господарювання, передбаченого пунктом 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, а саме сплати відповідачем у п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, що узгоджується з положеннями пункту 5.3 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 та відповідає суті зобов`язання сторін. Крім того, апеляційний господарський суд, узявши до уваги фактичні обставини цієї справи, критично оцінив посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 910/8094/24, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Банк Фамільний" із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 - залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Банк Фамільний" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПрАТ "Банк Фамільний", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ПрАТ "Банк Фамільний" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки, на думку скаржника, відсутня єдина правозастосовча практика в питанні застосування оперативно-господарської санкції в контексті пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, за умови відсутності в договорі такого виду відповідальності, як сплата у п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов.

3.4. Крім того, скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки правовідносини, які склалися між учасниками цієї справи, є важливими для великого кола осіб. При цьому скаржник стверджує, що для нього має виняткове значення питання щодо застосування санкцій до ПрАТ "Банк Фамільний" за неотримання Умов на скид через, як зазначає скаржник, встановлені ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" перепони в отриманні Умов на скид.

3.5. На думку ПрАТ "Банк Фамільний", апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи частини 2 статті 235, частини 2 статті 237 Господарського кодексу України, норми Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, та не врахував висновки щодо застосування цих положень, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21.

3.6. ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПрАТ "Банк Фамільний" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що відповідно до пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності. Тобто, за доводами ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", законодавством визначено вид та міру відповідальності за допущене порушення у вигляді скиду стічних вод без Умов на скид. Тому, на думку ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" у цій справі.

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 05.03.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", назву якого змінено на ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький комерційний біржовий банк "Донбіржбанк", правонаступником якого є ПрАТ "Банк Фамільний" (абонент), укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00231/5-01.

4.2. Відповідно до пункту 1 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з водопостачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за наведені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

4.3. Пунктом 5.2 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 передбачено, що у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

4.4. Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01).

4.5. Позивач, звертаючись із позовом, зазначав, що ПрАТ "Банк Фамільний" у період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснило скид стічних вод без отримання Умов на скид, що є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва. Тому, як зазначав позивач, у відповідача виник обов`язок сплатити в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид. При цьому ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначало, що до відповідача при проведенні основних нарахувань вже застосовано однократний розмір тарифу за скид стічних вод, тому нарахування за скид стічних вод без отримання Умов на скид здійснюється у чотирикратному розмірі тарифу в сумі 121 598,01 грн.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням від 23.09.2022 та розрахунком від 23.09.2022 № 15/ВУ-Ф-07/413-02-2022 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн, проте цей лист відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

4.7. ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", посилаючись на наведені обставини, звернулося до Господарського суду міста Києва із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Переглянувши оскаржувану постанову, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ПрАТ "Банк Фамільний" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", є порушення ПрАТ "Банк Фамільний" пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, оскільки, за доводами позивача, відповідач у період із 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без Умов на скид стічних вод.

5.5. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 910/8094/24 по суті позовних вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

5.6. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку зазначене рішення господарського суду першої інстанції, не погодився з висновками місцевого господарського суду, а тому скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

5.7. ПрАТ "Банк Фамільний" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. ПрАТ "Банк Фамільний", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.8. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.9. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи частини 2 статті 235, частини 2 статті 237 Господарського кодексу України, норми Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, та не врахував висновки щодо застосування цих положень, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21.

5.10. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.11. Дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.12. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

5.13. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.14. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

5.15. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.16. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.17. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, 05.03.2002 між позивачем та відповідачем укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00231/5-01.

5.18. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

5.19. Верховний Суд зазначає, що у статті 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода стічна - вода, яка утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

За змістом статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного Кодексу України Водокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

Частиною 1 статті 70 Водного кодексу України визначено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

5.20. Приписи статті 11 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного водопостачання.

Так, за змістом частини 1 статті 11 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить, зокрема, затвердження порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання; затвердження правил користування системами централізованого водопостачання.

Водночас відповідно до статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання належить, зокрема, затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води, питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і місцевих програм; встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) тощо.

5.21. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ці Правила розроблено з метою: захисту здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд; запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств; гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів; гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище; гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб.

5.22. Пунктом 2 розділу І зазначених Правил передбачено, що ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди.

5.23. На підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виконавців та споживачів (пункт 4 розділу І Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення).

5.24. За змістом пункту 3 розділу І Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення установлено, що споживач повинен дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на випусках водовідведення споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень цих Правил та вимог місцевих правил приймання; здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виконавцем, надавати виконавцю інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення.

5.25. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

5.26. Цей Порядок поширюється на суб`єктів господарювання, які надають послуги із централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (пункт 2 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення).

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 цього Порядку вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначається Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

5.27. За змістом пункту 1 розділу ІІ цього Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, місцевим правилам приймання та умовам укладеного договору споживачі сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії споживачів. Кількість стічних вод споживачів, які підлягають оплаті, визначають за фактичними обсягами відповідно до пунктів 2, 12 цього розділу або згідно з Правилами користування. Додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавців, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

5.28. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

5.29. Пунктом 1.2 цих Правил передбачено, що вони поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

5.30. Пунктом 1.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва визначено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

5.31. За змістом пунктів 2.1, 2.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва водоканал зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.

5.32. Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва передбачено, зокрема, що абоненти зобов`язані отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

5.33. Відповідно до пункту 3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

5.34. Пунктом 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва передбачено, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

5.35. За змістом пункту 8.6 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі, зокрема, відсутності в абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

5.36. Відповідно до пункту 7.10 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3- 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

5.37. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що плата за скид стічних вод без Умов на скид не є оперативно-господарською санкцією, як помилково зазначає скаржник, не враховуючи при цьому обставини спірних правовідносин, які скалися між сторонами спору. Скаржник необґрунтовано ототожнює грошове зобов`язання відповідача з оплати за скид стічних вод без Умов на скид з оперативно-господарською санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушення зобов`язання, що використовується самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Проте, за встановленими обставинами в цій справі, немає підстав вважати, що нарахування плати за скид стічних вод без Умов на скид є таким, що сприятиме припиненню або попередженню повторення порушення зобов`язання (що є характерною ознакою та метою застосування оперативно-господарської санкції). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 920/730/16.

5.38. Оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому. Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

5.39. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив відсутність у матеріалах справи доказів отримання відповідачем Умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 26. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, в цьому випадку позивач довів недотримання відповідачем вимог нормативних документів у сфері водовідведення щодо отримання Умов на скид, зокрема, Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, а відповідач не спростував здійснення скиду стічних вод без Умов на скид за наведеною адресою в період із 01.03.2019 до 23.02.2022.

5.40. Оскільки апеляційний господарський суд установив, що відповідач із порушенням Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва в період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, то з урахуванням обов`язкового поширення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва на організації, установи, підприємства всіх форм власності та фізичних осіб - підприємців суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, а саме сплати відповідачем у п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, що узгоджується з положеннями пункту 5.3 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 та відповідає суті зобов`язання сторін.

5.41. За таких обставин колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи частини 2 статті 235, частини 2 статті 237 Господарського кодексу України, норми Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва та не врахував висновки щодо застосування цих положень, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21, оскільки Верховний Суд у цьому випадку враховує наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, та висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 18.01.2019 у справі № 920/730/16, які мають перевагу над висновками колегії суддів, викладеними в постанові, на яку посилається скаржник. Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 922/660/24, від 30.04.2025 у справі № 922/2146/23.

5.42. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цих підстав.

5.43. За результатами перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом із правильним застосуванням норм матеріального права. Водночас Верховний Суд не встановив порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції.

5.44. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені апеляційним господарським судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної постанови.

5.45. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених апеляційним господарським судом, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 910/8094/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак