Постанова

від 14.09.2006 по справі 5/234-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/234-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

14 вересня 2006 р.                                                             Справа  № 5/234-А

За позовом:        ТОВ „Дар” м.Ужгород

До відповідача:  ДПІ у м.Ужгороді м.Ужгород  

Про визнання протиправним актів податкового органу.

Заступник Голови господарського суду Суддя        О.С.Йосипчукза участю представників сторін:позивача:          відповідача:                 Розглянувши матеріали справи за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Дар” м.Ужгород до ДПІ у м.Ужгорді про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 10.01.2006р. №0000032341/0/33/23-0/32215960/466, від 93.03.2006р. №0000032341/1/879/23-0/32215960/54/92, від 15.05.2006р. №0000032341/2/2209/23-0/32215960/12554 та від 24.07.2006р. №0000032341/3/3168/23-0/32215960/20392,                                             ВСТАНОВИВ:      ДПІ у м.Уждгороді 28.12.2005р. було проведено планову документальну перевірку по питанню дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Дар” за період з 01.04.2004р. по 01.07.2005р. за результатами якої складено акт перевірки №723/23-0/10/32215960.

Згідно з даним актом перевірки, ТОВ "ДАР" у охопленому перевіркою періоді перевіреному періоді уклав договір комісії № 17-03/04 від 11.03.2004 р. з ТОВ "Нафтапродукт" (м. Судак, АР Крим, код ЕДРПОУ - 32387439), відповідно до якого ТОВ "Нафтапродукт" (комісіонер) зобов'язується від свого імені і за рахунок ТОВ "ДАР" (комітент) здійснити реалізацію продукції нерезиденту України.

Перевіркою встановлено, що згідно цього договору та Специфікації 1, яка є Додатком 1 до цього договору, комітент доручає комісіонеру реалізувати 188100 шт. упаковок (у капсулах 350 мг по 5 у блістері (упаковці) біологічно активної добавки „Суперпотентин -флора" по ціні 15,04 дол.США за упаковку на загальну суму 2 829 024 дол.США без переходу права власності.

Факт передачі позивачем товару на комісію підтверджено актом приймання-передачі від 09.04.2004 року. Таким чином, згідно акту приймання-передачі, комісіонеру було передано для реалізації майно на загальну заставну вартість 18 095 000 грн.                                                                                                

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі контракту № 03/03 ІМР від 25.03.2004 р., укладеного із фірмою "Моnolux L.L.C.”, Вілмінгтон, США, ТОВ "Нафтапродукт" (комісіонер) експортував дану продукцію через митний склад "Уагdа Sped КFТ" на території Угорщини по ВМД № 702000001/4/005754 від 11.06.2004 р. (характер угоди 21) фактурною вартістю 15 056 065,73 грн., а це, за твердженням податкового органу, є еквівалентом 2 829 024 доларів США.

Дана операція з експорту продукції на підставі вищевказаної вантажно-митної відображена ТОВ "ДАР" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року у рядку 2.1. "експортні операції" (колонка А), яка була подана 20 липня 2004 року (вхідний номер 39007) до ДПІ у м.Ужгороді без подання 5-го примірника ВМД (його копії).

Відповідач стверджує, що позивачем, під час проведення перевірки не надано було встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" доказів на підтвердження факту реалізації комісіонером переданого на комісію товару та вивезення її за митну територію України.

Згідно з висновком відповідача, оскільки відсутні докази відвантаження товару комісіонерові та його продажу нерезиденту, слід визнати недоведеним факт здійснення експорту продукції на виконання договору комісії № 17-03/04 від 11.03.2004р.

Тому, на думку відповідача, операція з продажу позивачем товару за договором комісії № 17-03/04 від 11.03.2004р. на суму 2 829 024 дол.США не є експортною і протиправно занесена платником податку до податкового обліку за нульовою ставкою; така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків у відповідності до п.6.1.1. ст..6 Закону України „Про податок на додану вартість.

Дане твердження податкового органу ґрунтується тому, що позивач не надав на підтвердження факту вивезення товару за митну територію України оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи, як це вимагається, та на отриманій від Управлінням Служби безпеки України у Луганській області інформації про те, що сума валютних коштів по контракту № 03/03 NР від 25.03.2004 р. поступила на валютний рахунок ТОВ "Нафтапродукт" (комісіонер) в повному об'ємі (довідка філії ВАТ "Український кредитно - торговий банк" в м. Судак від 23.04.2004 р. № 240). При цьому, за фірму "Моnolux L.L.C." грошові валютні кошти перерахувала фірма "Тесhnologic Investment LLC", 17.02.2005 року СВ УСБУ в Луганській області порушено кримінальну справу №1000 за ч. 1 ст. 201 КК України по факту контрабанди біологічно активної добавки „Супєрпотентин - флора" в адресу фірми „Моnolux L.L.С." (США), відносно посадових осіб ТОВ „Нафтапродукт" (комісіонер у ТОВ „Дар"), копії відповідей НЦБ Інтерполу в Україні про те, що фірми „Моnolux L.L.С." на території США та митного складу "Varda Sped КFТ" на території Угорщини немає.

На підставі зазначених у акті перевірки №723/23-0/10/32215960 від 25.12.2005р. висновків ДПІ у м.Ужгороді винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2006р. №0000032341/0/33/23-0/32215960/466, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 3040833 грн. та застосовано фінансову санкцію у сумі 1520417 грн.

У відповідь на апеляційні оскарження платником висновків податкового органу та з метою доведення до платника податків нових строків сплати податкового зобов'язання ДПІ у м.Ужгороді було винесено податкові повідомлення-рішення від 93.03.2006р. №0000032341/1/879/23-0/32215960/54/92, від 15.05.2006р. №0000032341/2/2209/23-0/32215960/12554 та від 24.07.2006р. №0000032341/3/3168/23-0/32215960/20392, не змінюючи при цьому суті порушення та суми податкового зобов'язання.

Позивач просить визнати протиправними згадані вище акти податкового органу, стверджуючи про відсутність підстав для їх винесення.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи про відсутність факту вивезення позивачем за межі митної території України товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 829 024 дол.США.   

     Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,                  Суд задовольняє,   виходячи з наступного:        Згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (із змінами і доповненнями) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажно - митною декларацією,

Згідно з Наказом Держмитслужби та ДПАУ від 21,03.2002 р №163/121 "Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про факти вивезення товарів за межі митної території України", виданим на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.02 р. №243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за операціями експорту продукції", митні органи підтверджують факти вивезення товарів за межі митної території України шляхом вчинення на оригіналі 5-го аркуша ВМД надпису "Задекларовані в цій ВМД" товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі", який засвідчується підпис відповідальної посадової особи й гербовою печаткою митного органу". При цьому 5-ий аркуш ВМД видається власникові товару.

Таким чином згаданим вище правовим актом визначено механізм підтвердження митним органом відомостей про фактичне вивезення за межі України товарів, шляхом вчинення на оригіналі 5 аркуша ВМД відповідного надпису.

Позивачем надано суду копію 5 примірника ВМД №702000001/005754 від 11.06.2004р., якою було оформлено вивіз продукції за межу митної території України, на якій є відмітка митного органу про вивезення задекларованого товару за межі митної території України. При цьому, судовим розглядом справи встановлено, що оригінал 5 примірника означеної ВМД було вилучено від позивача ДДСБЕЗ МВС України на підставі Постанови Генеральної прокуратури України, що підтверджується протоколом виїмки бухгалтерських документів.

За таких обставин, наявність у позивача примірника ВМД з відміткою митного органу про вивезення вантажу за межі митної території України 14.06.2004р. є підставою для відображення фінансово-господарської операції по реалізації товару за договором комісії № 17-03/04 від 11.03.2004р. у податковому обліку за нульовою ставкою ПДВ.

Крім того, фактичне вивезення товарно-матеріальних цінностей підтверджується актом виконаних робіт від 15.06.2004р. та авіаційною вантажною накладною №000305 від 14.06.2004р., складених ТОВ „Авіакомпанія Аеро Віз” до доказами отримання від нерезидента коштів за реалізовану продукцію.

Таким чином, суд констатує наявність у позивача достатніх підстав та документів первинного бухгалтерського обліку для відображення операції з відчуження за межі митної території України товарно-матеріальних цінностей на підставі договору комісії  № 17-03/04 від 11.03.2004 р. у податковому обліку за нульовою ставкою ПДВ.

Посилання відповідача на інформацію, отриману від Управління Служби безпеки України у Луганській області, як на підставу для висновків, викладених у акті перевірки, судом не приймаються до уваги. На думку суду, Лист Управління Служби безпеки України у Луганській області не є преюдиційним фактом і  не спростовує докази позивача. Окрім того, сам по собі лист орану владних повноважень носить інформативний характер і не є підтвердженням викладених у ньому фактів, а тому досліджується судом на загальних засадах у сукупності з іншими доказами, відповідно до ст..ст.10,11 КАС України.

Статтею 71 КАС України продекларовано принцип достовірності тверджень позивача поки їх не спростовано відповідачем - органом владних повноважень.

Тому, з огляду на викладене та зважаючи на те, що ДПІ у м.Ужгороді не доведено факту реалізації позивачем на території України 188100 шт. упаковок (у капсулах 350 мг по 5 у блістері (упаковці) біологічно активної добавки „Суперпотентин -флора" по ціні 15,04 дол.США за упаковку на загальну суму 2 829 024 дол.США, суд констатує відсутність у відповідача достатніх підстав для застосування у спірній ситуації п.п.6.1.1 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 –12, 70, 86, 94, 157, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України

                            СУД ПОСТАНОВИВ:

 1.Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 10.01.2006р. №0000032341/0/33/23-0/32215960/466, від 93.03.2006р. №0000032341/1/879/23-0/32215960/54/92, від 15.05.2006р. №0000032341/2/2209/23-0/32215960/12554 та від 24.07.2006р. №0000032341/3/3168/23-0/32215960/20392, прийняті ДПІ у м.Ужгороді по відношенню до ТОВ „Дар” м.Ужгород.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя                                               О.С.Йосипчук