5/234-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 вересня 2007 р. Справа № 5/234-А
За позовом: Закарпатського обласного комунального підприємства „Закарпаттятеплокомуненерго” м.Ужгород
До відповідача: Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області м.Ужгород
Про скасування вимоги (рішення) від 18.07.2007р. №07-05/3579
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Яцко В.Ф. - представник
Лешкович Г.А. - представник
відповідача: Голінко С.І. –представник,
Мельничук І.В. - представник
Розглянувши матеріали справи за позовом
Закарпатського обласного комунального підприємства „Закарпаттятеплокомуненерго” м.Ужгород до КРУ в Закарпатській області м.Ужгород про скасування вимоги (рішення) від 18.07.2007р. №07-05/3579,
Встановив:
Предметом даного позову є вимога позивача про скасування вимоги (рішення) контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 18.07.2007 р. № 07-05/3579, згідно з якою позивача зобов'язано забезпечити відшкодування безпідставно використаних бюджетних коштів в сумі 383403,61 грн.
Оскаржуваний позивачем акт було прийнято на підставі висновків ревізії використання виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам у 2006 році субвенції на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що надавались населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, результати якої викладено у акті від 15.06.2007р. №05-52. Згідно з даним актом ревізії, позивач відобразив заборгованість по пені в сумі 383403,61 грн. лише у жовтні 2006 року, тобто на момент проведення взаєморозрахунків, а заборгованість по пені в сумі 383403,61 грн. не підтверджується даними бухгалтерського обліку саме на розрахункову дату.
Окрім того, перевіряючими зазначено, що в акті про наявність заборгованості за договором № 06/03-984-ТЕ-12 від 24.01.2003 р. контрагент позивача - ДК «Газ України»відобразило заборгованість за станом на 01.01.2005 р., а в акті про наявність заборгованості по договору № 06/03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003р. –не відобразило заборгованість по пені станом на 01.01.2005 р. в сумі 383403,61 грн. Таким чином, заборгованість по пені станом на 01.01.2005 року не підтверджена документом, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та\або дебіторської заборгованості (Акт про заборгованість).
Посилаючись на вищенаведені обставини, відповідач зафіксував порушення у веденні обліку розрахунків позивача з ДК «Газ України»по відображенню в даних бухгалтерського обліку пені в сумі 383403,61 грн. по договору № 06/03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003 р. І, оскільки пеня по даних розрахунках була відображена в облікових даних позивача лише у жовтні 2006 року, а не на встановлену розрахункову дату, вона не підлягала сплаті.
Позивач стверджує, що відповідач, при проведенні ревізії не врахував чинні норми ведення бухгалтерського обліку стосовно виникнення і відображення в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості по розрахунках за спожитий газ перед дочірньою компанією „Газ України”, зокрема заборгованості щодо нарахованої пені в сумі 383403,61 грн. Тому, його висновки є помилковими, а вимога такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на законність та обґрунтованість прийнятого ним акту індивідуальної дії.
Окремо, відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі, позаяк оскаржувана вимога (рішення) від 18.07.2007р. №07-05/3579 не являється індивідуальним актом органу владних повноважень і не може бути предметом позовних вимог.
Судом відхилено таке клопотання відповідача з огляду на те, що оскаржуваний висновок винесено суб'єктом владних повноважень –КРУ в Закарпатській області (ст..ст.1, 2 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні”), за результатами ревізії та в порядку п.7 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Дана вимога містить конкретний припис конкретній особі, з огляду на що її слід визнати актом індивідуальної дії, що має юридично значимі наслідки (п.10 ст.7 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”). Тому, оскаржуваний висновок у спірній ситуації слід визнати таким, що містить ознаки правового акту індивідуальної дії, у розумінні п.п.1 п.1 ст.17 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 18.09.2007р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Судовим розглядом справи встановлено, що нарахування пені по розрахунках позивача за спожитий природній газ проводилось згідно умов договорів на постачання природного газу № 1-06/02-1169-ТЕ-12 від 25.06.02 р., № 06/03-984-ТЕ-12 від 24.01.03 р. та № 06/03-3656-ТЕ-12 від 31.12.03 р. Пунктом 7.2 вказаних договорів встановлено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць”.
У відповідності до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 р. № 2711-ІУ та Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, прийнятого постановою КМУ від 22 травня 2006 р. N 705 погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилася на 1 липня 2005 р., і ця заборгованість включає суму основного боргу та суми пені, штрафних та фінансових санкціях, які не сплачені, але які підлягають сплаті відповідно до договорів та інших підстав. Компенсації підлягають суми пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до укладених договорів згідно з підпунктом 1.4. Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Отже, як вбачається із наявних у справі матеріалів, нарахування пені проводилось у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 „Зобов'язання” та Інструкції по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, згідно яких непередбачені зобовязання обліковуються на позабалансових рахунках підприємств за обліковою оцінкою.
Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами — учасниками розрахунків (далі —учасники розрахунків) на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з Державною податковою адміністрацією, Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінфіном, що регламентується Порядком перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705. Цим же Порядком передбачено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори надсилають фінансовим управлінням районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків та інші документи.
Документом щодо наявності заборгованості може бути будь-який документ, який підтверджує її наявність, а не лише акт звірки розрахунків.
Наявними у справі матеріалами підтиверджено і відповідачем не оспорюється факт облікування позивачем нарахованих відповідно до договорів штрафних санкцій на забалансових рахунках до їх визнання в установленому порядку.
У відповідності до п. 7.4. Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” позивачем частину отриманої субвенції спрямовано на погашення заборгованості за газ ДК „Газ України”. Законом встановлено розрахункову дату 1 січня 2005 року.
Порядком перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705, встановлено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори складають договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків.
Позивачем подано суду копії договорів про організацію взаєморозрахунків, оформлених належним чином. Підставою для укладення таких договорів є документ, що підтверджує наявність у учасників розрахунків заборгованості. Таким документом є договір на постачання газу, у якому передбачено нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені) з відповідної дати, його позабалансові розрахунки, що встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 „Зобовязання” та Інструкцією по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Позивач надав суду докази позабалансового обліку заборгованості по штрафних санкціях та копії платіжних доручень, що свідчать про перерахування отриманих сум в погашення заборгованості перед ДК „Газ України”. Згідно п.5 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому звітному пероді, в якому вони були здійснені. Тому, нарахування пені, згідно укладених договорів, повинно проводитись з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць.
Отже, із урахування викладеного, позовна заява про скасування вимоги (рішення) контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити.
2. Скасувати вимогу (Рішення) від 18.07.2007р. №07-05/3579, прийняту Контрольно-ревізійним Управлінням у Закарпатській області по відношенню до Закарпатського обласного комунального підприємства теплових мереж „Закарпаттятеплокомуненерго” м.Ужгород
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.С.Йосипчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2007 |
Оприлюднено | 25.09.2007 |
Номер документу | 966983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Йосипчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні