Рішення від 30.04.2025 по справі 569/14102/24

Справа № 569/14102/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Михалевича Д.А.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про зобов`язання припинити дії щодо використання квартири та прибудинкової території не за її призначенням та дії щодо порушення правил утримання домашніх тварин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, в якому просить зобов`язати позивача припинити дії щодо використання квартири та прибудинкової території не за її призначенням, а також дії щодо порушення правил утримання домашніх тварин.

В обгрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником зазначеного житлового приміщення.

Крім того, позивач має у власності земельні ділянки за кадастровими номерами 5610100000:01:049:0386 та 5610100000:01:049:0387. Варто зауважити, що вказані земельні ділянки є прибудинковими територіями та розташовані за адресою позивача.

Поряд з позивачем проживає ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач у своїй квартирі постійно утримує велику кількість домашніх тварин, що порушує належні умови проживання позивача та санітарні норми. Такі дії виражаються у тому, що домашні тварини вільно вигулюються на прибудинковій території та можуть зайти у квартиру позивача через відчинене вікно. Крім того, у квартирі позивача постійний сморід та шум. Кількість тварин, що одночасно перебувають у квартирі відповідача становить близько 20 голів.

Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханнями щодо належного утримання тварин, проте жодного результату отримано не було.

Зокрема, 24 серпня 2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області надало лист-відповідь, в якій вказано, що за адресою відповідача знаходилося близько 20 голів тварин (котів). У довідці від 22 серпня 2023 року Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області зазначається, що при проведенні розгляду скарги за адресою: АДРЕСА_2 на прибудинковій території вільно вигулюються коти різних вікових груп у кількості приблизно 20 голів.Тварини мають можливість проникати і на територію сусідніх прибудинкових територій справляючи природні потреби, чим створює антисанітарні умови на цих територія.

Водночас, листом Рівненської міської ради № 011-04-91/23 від 17 листопада 2023 року було розглянуто звернення позивача з виходом до місця проживання та зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач утримує домашніх тварин (котів). Коти знаходилися на подвір?ї та у квартирі (було видно через вікно). У даному зверненні вказано, що питання може бути вирішене шляхом досягнення згоди з сусідкою, або в судовому порядку.

Відповідно до матеріалу «Суспільне Рівне», що розташований за посиланням https://suspilne.media/rivne/389123-hocetsa-pobazati-usim-znajti-svou-domivku-ak-volonterka-z-rivnogo-dogladae-za-ponad-dvoma-desatkami-kotiv/ відповідач стверджує, що з нею проживають близько 20 котів, яких вона знаходить на вулиці.

Станом на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не змінювала свої дії щодо утримання тварин. Кількість тварин, що знаходяться у відповідача постійно сягає більше 15 голів. Крім того, неможливо відслідкувати стан здоров?я цих тварин, оскільки вони постійно змінюють один одного.

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року ( головуючий суддя Ковальов І.М.) прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито загальне позовне провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ; призначено справудо судовогорозгляду посуті.

Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Ковальова І.М. по цивільній справі № 569/14102/24 за позовом ОСОБА_1 відмовлено; самовідвід судді Ковальова І.М. по справі за позовом ОСОБА_1 задоволено; справу передано до канцелярії Рівненського міського суду для проведення автоматизованого розподілу справи, відповідно до вимог ч.3 ст.14, ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року ( головуючий суддя Кучина Н.Г.)прийнято позовну заяву до свого провадження за позовом ОСОБА_1 ; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року підготовче провадження у справіза позовом ОСОБА_1 закрито; призначено справудо судовогорозгляду посуті.

У відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначає, що відносини, які виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, в тому числі відносини, що виникають у зв`язку з утриманням домашніх тварин врегульовані нормами Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем".

Тобто, Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» не встановлює максимальної кількості тварин, які можуть утримуватися особою, а обмежує виключно можливістю забезпечити таким тваринам належні умови утримання.

Нормами діючого законодавства передбачено, що власник домашніх тварин може бути обмежений в своєму праві власності / іншому речовому праві на належних йому тварин виключно на підставі рішення суду, виключно в способи, передбачені ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (оплатне вилучення або конфіскація), і виключно з підстав жорстокого поводження з такими тваринами (визначення жорстокого поводжения з домашніми тваринами наведені в статтях 1, 18, 22 вказаного Закону).

Вказує, що ні в місті Рівному, ні в Рівненській області загалом немає жодного притулку для тварин, до якого можна було б відправити безпритульних тварин, тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача домашні тварини відповідача автоматично стануть безпритульними.

Зазначає, що належна їй земельна ділянка та прибудинкова територія огороджена високим металевим парканом (про що свідчать і надані позивачем світлини), який вкилючає переміщення домашніх тварин відповідача за межі прибудинкової території відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, вважає, що надані позивачем докази не підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, відтак позовні вимоги є безпідставними та недоведеними.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненська міська рада зазначає, що рішенням Рівненської міської ради № 513 від 28 квітня 2011 року було затверджено Правила утримання тварин у місті Рівному (даліПравила).

Пунктом 1.2 Розділу І Правил встановлено, що ці Правила поширюються на відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб у місті Рівному (крім установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби та Державної митної служби).

Пунктом 4.2 Розділу IV Правил, особа, яка утримує тварину, зобов`язана дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, в якому утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Таким чином, Рівненська міська рада ознайомившись із матеріалами позовної заяви та викладеними обставинами справи, не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області зазначає, що на підставі наведеного Головне управління відповідно до Закону України «Про звернення громадян», 02.10.1996 № 393/96-ВР, з метою перевірки інформації з`ясування обставин та фактів викладених в скарзі було здійснено виїзд до приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 за результатами виходу посадових осіб було встановлено, що на прибудинковій території вільно вигулюються коти різних вікових груп в кількості приблизно 20 голів.

Тварини мають можливість проникати на територію сусідніх прибудинкових територій справляючи там свої природні потреби, чим створюють антисанітарні умови на цих територіях. Громадянка ОСОБА_2 стверджує, що дані тварини вона утримує у своєму помешканні з метою їх подальшого прилаштування в інші сім`ї. Власниця веде зошит, в якому проводяться записи проведення профілактичних щеплень та ветеринарно-санітарних обробок тварин, які завірені печаткою та підписом приватного ветеринарного лікаря. Крайній запис проведено 01.04.2023 про проведення профілактичного щеплення проти сказу, панлейкопенії, герпер та кальцивірозу в кількості 23 голови завірений підписом і печаткою приватного ветеринарного лікаря ОСОБА_3 .

Питання, порушені в зверненні, які не входять до повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, 23.08.2023 було скеровано за належністю до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради для реагування та прийняття рішення (копія додається).

Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області не заперечує щодо позову.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сусідами. Пояснила, що у ОСОБА_2 живе багато котів, приходять собаки. У ОСОБА_1 росте городина, а домашні тварини мітять територію, на землі з`являються екскременти. На її думку, знаходження у ОСОБА_2 такої кількості котів порушують правила добросусідства, а також не дотримуються санітарні норми, чим створюються незручності для ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є сусідом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_2 у себе дома утримує більше ніж 10 котів, які вільно можуть проникати на сусідню територію. Вони зверталися у поліцію, до органів нагляду за тваринами, але це результатів не принесло.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_7 в режимі відеоконференції пояснила, що вона з відповідачем ОСОБА_2 проживали по сусідству в АДРЕСА_3 і 11 відповідно. Зазначає, що у відповідача професійний підхід та відношення до тварин (стерилізація). Територія, де проживає ОСОБА_2 огороджена, коти всі доглянуті, стерелізовані, у ОСОБА_2 вони перебувають лише на перетримці, лікує їх, доглядає далі вони влаштовують їх у родини. Санітарні норми на її погляд не порушено, завжди охайно, доглянута територія, на якій перебувають тварини, і вона, будучи вагітною, не боялася підходити до тварин. Тварин у відповідача вона бачила до десятка особин.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну загорожу. На подвір`ї ОСОБА_2 чисто, запахів немає. На території вона бачила близько 10 дорослих котів та маленьких котів, яких вигулювали по черзі. Вікно має сітку з входами / виходами для тварин.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що у відповідача є тільки один дорослий свій кіт, інших вона прилаштовує. Коти прибувають до неї з інших областей України. ОСОБА_2 здійснює професійний догляд за ними, стерелізує, лікує. Умови утримання тварин на високому рівні, завжди чисто, запахів немає.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_2 займається перетримкою і влаштуванням в подальшому котиків до родин. Територія, на якій перебувають коти огороджена, завжди чиста, запахів немає.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона з відповідачем проводили акції на підтримку створення притулку для утримання домашніх тварин у м. Рівному. Вказує, що у відповідача один особистий кіт, точну кількість котів, що перебуває у відповідача вказати не може. ОСОБА_2 займається перетримкою котів, стерелізує їх, лікує та в подальшому прилаштовує. Умови утримання котів на високому рівні, територія огороджена, запахів немає, доглянута.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що перебуває з відповідачкою у дружніх стосунках, знайомі три роки. Майже рік проживає по-сусідству. Знає, що вона прилаштовує котів, лікує їх, стерилізує, приводить до стану життя. Зауважень до чистоти не було, тварини їй особисто не заважали, пошкоджених речей котами не було.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона неодноразово приходила до ОСОБА_2 , оскільки остання займається прилаштуванням котиків, яких вона фотографує та допомагає прилаштувати. Територія на якій перебувають коти чиста, порушень санітарних норм немає, запахів немає. Коти стерелізовані, привиті.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що відповідача ОСОБА_2 знає особисто. Вони разом хотіли зробити притулок для утримання домашніх тварин. Зазначила, що коли вона була у квартирі відповідача, то квартира була чиста, умови утримання прийнятні.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що санітарні умови в квартирі відповідача відповідають нормам. ОСОБА_16 (відповідач по справі) - за професією психолог, а вона журналіст. Разом вони дйшли спільної думки, що коти мають бути стерилізовані. ОСОБА_2 займається прилаштуванням котів, після того, як їх вилікує.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що у власності відповідача лише один кіт, а всіх інших вона прилаштовує. Умови утримання котів відповідають санітарним нормам, територія огороджена, запахів вона не чула.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що домашні тварини перебувають на утриманні відповідача ОСОБА_2 на її приватній території. Там чисто, запаху немає, акуратно.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що на прибудинковій території відповідача є огорожа. Коти утримуються в належних умовах, ОСОБА_2 стерелізує їх, лікує, в подальшому прилаштовує.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що у Рівненській області немає притулків для утримання домашніх тварин. Відтак, ОСОБА_2 займається доглядом за вказаними тваринами, вона їх стерелізує, лікує, годує, в подальшому прилаштовує. Умови утримання тварин хороші, територія огороджена, запаху немає.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що коти є тимчасово у відповідача (на лікуванні або після стерилізації).

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що відповідач є "людиною з великим серцем".

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що коти змінні, тому неможливо визначити чиї це коти.

Заслухавши сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що сторони проживають поряд за адресою: АДРЕСА_1 і 3 відповідно, що стверджується інвормаційною довідкою з Державного реєтру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 18-19 )

Зі схеми та порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , слідує, що у сторін у власності перебувають земельні ділянки, які є сусідніми, а також частина земельної ділянки, перебуває у спільному користуванні, що також підтверджено витягом з державного реєстру речових прав ( а.с.10, 12-13,15-17)

Спір між сторонами виник стосовно належного використання квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_2 та утримання прибудинкової території не за її призначенням, а також припинення дій щодо порушення правил утримання домашніх тварин.

З дослідженої в судовому засіданні постанови № 368 від 08 листопада 2023 року, слідує, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради розглянула протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 950967 від 23.10.2023 року стосовно ОСОБА_2 щодо порушення правил утримання котів та встановила, що в матеріалах справи вісутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 не забезпечує тваринам належних умов утримання, а тому адміністративна комісія вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.154 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. ( а.с.95)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на встановлені п. п.5.1.1. Правил утримання тварин у місті Рівне, що затверджені рішенням Рівненської міської ради від 26.04.2011 р. за № 513, обмеження щодо кількості домашніх тварин (не більше трьох дорослих особин), які дозволяється утримувати в квартирах.

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача та її представника з огляду на таке.

Відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, в тому числі відносини, що виникають у зв`язку з утримання домашніх тварин врегульовані нормами Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (ст.3 зазначеного Закону),який набрав чинності 29.03.2006 року.

Статтею 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», передбачено наступне: «Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.»

Тобто, Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» не встановлює максимальної кількості тварин, які можуть утримуватися особою, а обмежує таку кількість виключно можливістю забезпечити таким тваринам належних умов утримання.

Відтак, п.п.5.1.1. Правил утримання тварин у місті Рівне, що затверджені рішенням Рівненської міської ради від 26.04.2011 за № 513 суперечить статті 7 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», оскільки встановлює протиправні обмеження щодо кількості утримуваних тварин конкретною їх кількістю (не більше трьох дорослих особин), незалежно від можливості особи надати належне утримання більшій кількості тварин.

24.08.2023 року Верховною Радою України було прийнято Закон України№ 3354-IX «Про правотворчу діяльність», який визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Відповідно до змісті ст. 9 зазначеного Закону , законодавство України-це взаємопов`язаната упорядкованасистема нормативно-правовихактів Україниі чиннихміжнародних договорів. Законодавство України структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цьогоЗакону)з урахуванням: 1)засад конституційноголаду вУкраїні; 2)компетенції татериторіальної юрисдикціїсуб`єкта правотворчоїдіяльності,визначеної КонституцієюУкраїни та(або)законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Законодавство Українивключає: 1) Конституцію України -Основний ЗаконУкраїни; 2)закони; 3)підзаконні нормативно-правовіакти: а)постанови ВерховноїРади України,що містятьнорми права(далі-постанови ВерховноїРади України); б)укази ПрезидентаУкраїни,що містятьнорми права(далі-укази ПрезидентаУкраїни); в)постанови КабінетуМіністрів України,що містятьнорми права(далі-постанови КабінетуМіністрів України); г)накази міністерств,що містятьнорми права(далі-накази міністерств); ґ)акти іншихдержавних органів,що містятьнорми права(далі-нормативно-правовіакти іншихдержавних органів); д)постанови ВерховноїРади АвтономноїРеспубліки Крим,постанови Радиміністрів АвтономноїРеспубліки Крим,накази міністерствАвтономної РеспублікиКрим,що містятьнорми права(далі-нормативно-правовіакти органіввлади АвтономноїРеспубліки Крим); е) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону),накази керівниківструктурних підрозділівмісцевих державнихадміністрацій,що містятьнорми права(далі-акти місцевихдержавних адміністрацій); є) акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування), з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону , закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закон у, підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію. Підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.

Статтею 19 Закону № 3354-IXвизначено наступне: юридичнасила -це властивістьнормативно-правовихактів тавстановлених ниминорм права,що єосновою длявизначення співвідношенняїх взаємноїієрархічної підпорядкованостіу системінормативно-правовихактів,зумовленого сукупністюознак,що випливаютьіз: 1)засад конституційноголаду вУкраїні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та(або)законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:

1) Конституція України всистемі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов`язковою до виконання на території України;

2) чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

6) накази міністерств приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

7) нормативно-правові акти інших державних органів приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України ;

8) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, Конституції Автономної Республіки Крим, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, мають на території Автономної Республіки Крим вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктом 10 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим;

9) акти обласних державних адміністрацій приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, мають на території відповідної області вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктом 12 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території відповідної області;

10) накази міністерств Автономної Республіки Крим приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, Конституції Автономної Республіки Крим, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і є обов`язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим;

11) акти Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів і є обов`язковими до виконання на території відповідно міста Києва та міста Севастополя;

12) акти районних державних адміністрацій приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, актів голів обласних державних адміністрацій, а акти районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим - також на основі Конституції Автономної Республіки Крим, рішень та постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятих у межах їх повноважень, і є обов`язковими до виконання на території відповідного району;

13) акти органів місцевого самоврядування приймаютьсяна основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України і є обов`язковими до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади).

Положення ст. 66 Закону № 3354-IX, даютьвизначенню колізіїнорм права-це протиріччяабо невідповідністьміж нормамиправа унормативно-правовихактах,що регулюютьодні йті самісуспільні відносини. Невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах - це колізія норм права в нормативно-правових актах різної юридичної сили.

Частиною третьою статті 66 Закону № 3354-IX передбачено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Зважаючи на вищевикладене, положення ст. 7 ЗУ 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» мають вищу юридичну силу, ніж положення п.п.5.1.1. Правил утримання тварин у місті Рівне, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 26.04.2011 за № 513, відтак, мають пріоритету у застосуванні до спірної ситуації.

Відтак, посилання позивача на встановлені п.п.5.1.1. Правил утримання тварин у місті Рівне, що затверджені рішенням Рівненської міської ради від 26.04.2011 за № 513, обмеження щодо кількості домашніх тварин є безпідставними, оскільки дана норма суперечить положенням чинного законодавства.

З матеріалів справи також слідує, що адміністративна комісія при виконавчому комітету Рівненської міської ради при винесенні Постанови №368 у справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2023 року прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення та провадження відносно неї закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. При винесенні постанови, комісією встановлено, що оскільки Закон не встновлює максимальної кількості тварин, які можуть утримуватись особою,а в матеріалах справи відсутні будь- які докази того, що ОСОБА_2 не забезпечує тваринам належних умов утримання, а тому в її діях відсутній склад алміністративного правопорушення.( а.с. 95 зворот)

Позивач, посилаючись на неналежне утримання відповідачем домашніх тварин, просить суд зобов`язати Відповідача виселити з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 тварин, кількість яких перевищує три тварини.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляд у на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тобто, з разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, в тому числі відносини, що виникають у зв`язку з утримання домашніх тварин, врегульовані нормами Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.

Тобто, нормами діючого законодавства передбачено, що власник домашніх тварин може бути обмежений в своєму праві власності/іншому речовому праві на належних йому тварин виключно на підставі рішення суду, виключно в способи, передбачені ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (оплатне вилучення або конфіскація), і виключно з підстав жорстокого поводження з такими тваринами (визначення жорстокого поводження з домашніми тваринами наведені в ст. ст. 1, 18, 22 вказаного Закону).

Натомість, жодна норма чинного законодавства не містить такого юридичного поняття як «виселення тварин з квартири», оскільки виселення, у відповідності до норм діючого законодавства (ст. ст.116, 157 Житлового кодексу України), може бути здійснено лише щодо людей наймача/власника житла, або членів його сім`ї тобто, фізичних осіб, які наділені цивільною право- та дієздатністю, а відтак, можуть надалі самостійно забезпечити собі певне місце проживання.

Тварини, натомість, не відносяться до осіб, які спроможні самостійно забезпечити собі житло, відтак, запропонований позивачем спосіб захисту її ніби-то порушених прав - «виселити тварин з квартири» відповідача фактично означає «викинути домашніх тварин на вулицю», оскільки судом встановлено, що ні місті Рівному зокрема, ні в Рівненській області загалом немає жодного притулку для тварин, до якого можна було б відправити безпритульних тварин, тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача домашні тварини відповідача автоматично стануть безпритульними.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про порушення її прав як власника квартири АДРЕСА_5 .

Так, відповідно до ч. 1 ст.60ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 57ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до змісту частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може гарантуватися на припущеннях.

Натомість, жодне з тверджень позивачки щодо порушення її прав як власника квартири АДРЕСА_5 не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, позивач стверджує, що домашні тварини «можуть вільно зайти у квартиру позивача через відчинене вікно» - тобто, вони лише теоретично, на думку позивача «можуть» зайти, однак жодний із допитаних судом свідків не підтвердив, що саме коти, які перебувають у ОСОБА_2 через вікно проникали до квартири ОСОБА_1 .

Щодо твердження позивача про те, що дії відповідача порушують права інших осіб, які проживають по сусідству, то позивач не є належним представником цих осіб; натомість самі ці особи до суду за захистом своїх прав не звертались.

Натомість, комісія, створена з сусідів ОСОБА_2 20.08.2023 за результатами обстеження ділянки та квартири, де мешкає ОСОБА_2 , встановили відсутність нанесення сусідам будь-якої шкоди домашніми тваринами відповідача, про що склали відповідний протокол. ( а.с. 94)

Щодо твердження позивача про сморід та шум у квартирі позивача, то дана обставина жодним доказом не підтверджена, як і не підтверджено те, що сморід і шум у квартирі позивача спричинені саме домашніми тваринами відповідача, а не якимось іншими факторами.

Натоміість, допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що територія на кій проживають коти огороджена ( висота близько 2, 0 м.) , доглянута, запхів немає, коти стерелізовані, доглянуті.

Як вбачається з долучених позивачем до позовної заяви довідок ГУ Дердпродспроживслужби в Рівненській області, спеціалістами зазначеної установи при виїзді за адресою проживання Відповідача було встановлено, що домашнім тваринам Відповідача, відповідно до записів у журналі проведених заходів лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_24 , проведено щеплення проти сказу, панлейкопенії, герпер- та кальцивірозу, обробку проти ектопаразитів та дегельмінтизацію. ( а.с. 22)

Тобто, відповідач своєчасно та в повному обсязі забезпечує надання його домашнім тваринам ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення), тому твердження позивача про ризик поширення такими тваринами хвороб не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, при здійсленні своїх прав особа зобов?язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені положеннями цієї статті, суд може зобов?язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними у судовому засіданні, а відтак не підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що вони спільно можуть зернутись до органів виконавчої влади з проханням створити у м. Рівне притулок для тварин.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про зобов`язання припинити дії щодо використання квартири та прибудинкової території не за її призначенням та дії щодо порушення правил утримання домашніх тварин відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненська міська рада, адреса: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12А, ЄДРпоУ 34847334;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, адреса: 33025, м.Рівне, вул.Малорівненська, 91, ЄДРПОУ 40309748.

Повне судове рішення складено 08 травня 2025 року.

Суддя Н.Г. Кучина