Ухвала

від 07.05.2025 по справі 640/17740/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

07 травня 2025 року Справа №640/17740/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання відповідача про залишення позову без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Авто» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, провул. Куренівський, 15) до Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар В. Гавела, 8А) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Авто» (далі - позивач) до Київської митниці (далі - відповідач), у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2022/000003/2 від 20.01.2022; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/000044 від 20.01.2022.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2024 № 03-19/3695/24 "Про скерування за належністю справи" на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ справа № 640/11797/22 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України "Про внесення зміни до п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав судові справи до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 03.03.2025, прийнято до провадження адміністративну справу. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заяву позивача про поновлення процесуального строку задоволено та визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована зокрема тим, що минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб. Клопотання обґрунтовує наступним.

Указом Президента України на території України військовий стан було введено з 24.02.2022. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2022/000003/2 від 20.01.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/000044 від 20.01.2022. Тобто, позивачу стало відомо про порушення своїх прав 20.01.2022. Про що не заперечує позивач.

Отже спірні рішення Київської митниці винесла більше як за місяць до початку військової агресії.

Починаючи з 20.01.2022 і по 24.02.2022 Позивач не мав ніяких перешкод для звернення до суду про скасування Рішення.

Тобто, фактично саме господарська діяльність не дозволила звернутися вчасно до суду.

Посилання на військовий стан, як на перешкоду Позивач не наводить доказів, яким чином саме йому перешкодив військовий стан.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

У абз.1 ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Отже, шестимісячний строк на оскарження спірного рішення закінчується в серпні 2022 року. При цьому, з позовом позивач звернувся до суду жовтні 2022 року.

Судом встановлено, що між позивачем та АБ «Барістерс Енд Едвайсорс» укладено договір на надання професійної правничої допомоги від 08.01.2020. Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги виданого на підставі договору від 08.01.2020 виданого АБ «Барістерс Енд Едвайсорс», уповноважено адвоката Товкуна Ігора Миколайовича представляти інтереси позивача.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, позивачем зазначено, що товариство передало усі документи для подачі позову представнику позивача адвокату, робоче місце якого знаходиться за адресою мешкання. Однак, у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану та перетином військами рф кордону України та республіки Білорусь, представник позивача був вимушений виїхати разом з родиною з м.Києва, а всі матеріали, в тому числі і оригінали документів, необхідні для подачі позову, залишилися за адресою робочого місця представника, що унеможливило підготовку та подання позовної заяви.

Крім того, у представника позивача були відсутні штатні працівники на робочих місцях і за місцем їхнього проживання, внаслідок їх виїзду в західні області України та за межі України. Тому з огляду на ситуацію, що сталася у зв`язку з військовим вторгненням рф на територію України, станом на серпень 2022 року позивач не мав фізичної можливості подати дану позовну заяву.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення.

Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин, вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, строк дії якого продовжено Указом Президента від 12.08.2022 № 573/2022 з 23.08.2022 на 90 діб. Дія воєнного стану продовжується до цього часу.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/462/21 введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.

При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень ч.2 ст. 3 КАС України.

У рішенні від 27.06.2000 у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач зазначає про те, що всі документи стосовно звернення до суду з даним позовом було передано адвокату, який після введення воєнного стану виїхав за межі України, що підтверджується відмітками в паспорті для виїзду за кордон та посвідкою про дозвіл на проживання в Федеративній Республіці Німеччина. У зв`язку з виїздом за кордон та відсутністю у складі адвокатського бюро інших штатних працівників, складення та пересилання позову в Україну адвокатом зайняло значно більший час.

На думку суду, вказані обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки позивачем зазначено конкретні обставини, які унеможливили своєчасне звернення до суду та надано відповідні докази того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

При вирішенні питання щодо можливості поновлення строку звернення до суду в період дії воєнного стану, необхідно враховувати інтенсивність бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться учасник справи (його представник), при цьому суд має дотримуватися балансу між безпекою учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Відповідно до ч.1, 6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З урахуванням вищенаведеного, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 248, 256, 287 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Авто» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Шинкарьова