Постанова

від 08.05.2025 по справі 400/7685/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7685/24Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничні Експрес-Перевезення» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничні Експрес-Перевезення» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024р. ТОВ «Залізничні Експрес-Перевезення» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.05.2024р. за №00112050406, за №00111910406.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у квітні 2024р. податковим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Залізничні Експрес-Перевезення» щодо своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2021р. та І квартал 2022р., за результатами якої складено акт від 17.04.2024р. за №7666/14-29-04-06-08/42098436, у висновках якого встановлено порушення граничних строків його плати (1.08.2022р.).

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 16.05.2024р. за №00112050406, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафу у розмірі 47 933,6грн. та від 16.05.2024р. за №00111910406, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафу у розмірі 19 185,5грн..

Позивач зазначив, що станом на 1.09.2022р. (дата фактичної сплати податку на прибуток в сумі 383 710грн.) редакції п.69.1. підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України та п.69.9. підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ не змінювалися. Тобто, як для платників податків так і для контролюючих органів до 2.09.2022р. було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» №225 від 29.07.2022р. було оприлюднене лише 6 вересня 2022р., зі строком подання відповідної заяви до 1.10.2022р., та строком її розгляду - 20 робочих днів, коли позивачем фактично вже було сплачено податок на прибуток у сумі 383 710грн., в сумі 95 626грн. та в сумі 104 374грн., та товариство не мало можливість сплатити податок на прибуток лише у сумі 279 336грн. Податок на прибуток за 1 кв.2022 року в сумі 279 336грн. сплачено 12.10.2022р..

Позивач зазначив, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини (п.112.1 ст.112 ПКУ).

Також, позивач вказав на те, що в акті перевірки податковим органом не наведено доведених обставин, які свідчать, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тому застосування до позивача штрафних санкцій є не законним.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв правомірно, в межах та на підставі норм податкового законодавства, оскільки товариством дійсно порушено граничні строки сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік та І квартал 2022р.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України у порядку статті 76 Кодексу та у строк, передбачений абзацом другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток ТОВ «Залізничні Експрес-Перевезення» за 2021 рік та І квартал 2022 року, за результатами якої складено акт від 17.04.2024р. за №7666/14-29-04-06-08/42098436, у висновках якого встановлено порушення граничних строків його плати (1.08.2022р.).

Податок на прибуток за 2021р. сплачено 19.08.2022р. частково в сумі 383 710грн.,30.09.2022р. в сумі 95 626грн., за 1 кв.2022р. сплачено 30.09.2022р. частково в сумі 104 374грн., 12.10.2022р. 279 336грн.

На підставі встановлених порушень, 16.05.2024р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №00112050406, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафу у розмірі 47 933,6грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №00111910406, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафу у розмірі 19 185,5грн..

Позивач не погодився з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.75.1.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

У відповідності до п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України.

Так, предметом камеральної перевірки, зокрема, можуть бути:

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України, така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Приписами п.31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

При цьому, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022р. №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема:

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року)

З набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за №2260-ІХ передбачене пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податку на прибуток.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 (надалі - Порядок 225).

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що позивач повинен був сплатити узгоджені суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток за 2021р. та зв І кв.2022р. до 1.08.2022р..

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, що позивач сплатив узгоджені суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток за 2021р. та зв І кв.2022р. лише 30.09.2022р. частково та 12.10.2022р..

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «Залізничні Експрес-Перевезення» до контролюючого органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, не подавало, а тому вважається, що цей платник податків має можливість виконувати свої податкові зобов`язання вчасно.

Апеляційний суд зазначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.124.1 ст.124 ПК України).

Як вбачається із позовних вимог та апеляційної скарги, що позивач посилається на те, що умислу як суб`єктивної сторони правопорушення на несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у платника податків не було, а тому і підстави для відповідальності відсутні.

Так, судова колегія зазначає, що відповідно до п.109.3 ст.109 ПК України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Але позивача притягнуто до відповідальності за порушення, яке передбачене п.124.1 ст.124 ПК України для якого встановлення наявності вини у вигляді умислу або необережності не потрібно.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідно до норм ПК України до 1.08.2023р. зупиняється перебіг строку, то судова колегія вважає такі посилання хибними, оскільки відповідно до пп.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема: дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (абз.2 пп.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України).

Отже, судова колегія вважає, що в частині дотримання строків сплати податків та зборів перебіг строків в даному випадку не зупинявся.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.05.2024р. за №00112050406, №00111910406 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірним та не підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог товариства.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничні Експрес-Перевезення» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.В. Єщенко