Постанова від 08.05.2025 по справі 460/12309/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12309/24 пров. № А/857/634/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів:Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року (головуючий суддя Комшелюк Т.О., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (надалі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі відповідач 2), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 № 956120837402, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 15.08.2024 про перерахунок пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 № 05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати), з урахуванням висновків суду (правової оцінки), наданих судом у рішенні.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 № 956120837402, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 15.08.2024 у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 № 05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Згідно електронної пенсійної справи у період з 05.07.2005 по 31.07.2007 ОСОБА_1 перебувала на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 18.09.2017 згідно заяви від 18.09.2017 позивачу призначено пенсію на умовах Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивач зверталася за призначенням пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважає, що рішення про призначення пенсії, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, є правомірним, а висновок суду першої інстанції щодо його протиправності помилковим.

Крім того, звертає увагу на те, що позивач звернулася до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, з пропуском встановленого строку звернення до суду.

За матеріалами електронної пенсійної справи 30.12.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі цієї заяви позивача переведено з 30.12.2021 року на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

15.08.2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою щодо перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Закон № 889-VIII не передбачає проведення перерахунків пенсії.

До того ж, приписи пунктів 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон № 889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, позаяк позивачем уже було використано право на призначення пенсії за нормами статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для здійснення її переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на умовах пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 05.07.2005 по 31.07.2007 виплачувалась пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особі з інвалідністю ІІІ групи.

У зв`язку з досягненням встановленого законом пенсійного віку, 18.09.2017 позивач звернулась до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є відповідач 1, про призначення пенсії за віком на загальних умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з посади державного службовця та маючи загальний стаж державної служби понад 25 років, позивач 15.08.2024 звернулась до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії за віком у спосіб її переведення на пенсію «відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із врахуванням заробітної плати державного службовця згідно з довідками УДМС України в Рівненській області від 15.08.2024 № 05-40 про посадовий оклад, ранг, вислугу років та інших складових за період з 01.01.2024 по 31.03.2024».

За принципом екстериторіальності надані позивачем документи розглянуті відповідачем 2, який рішенням від 23.08.2024 № 956120837402 відмовив у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. В обґрунтування свого рішення відповідач 2 вказав, що за матеріалами пенсійної справи з 18.09.2017 до 30.12.2021 заявник отримував пенсію як працююча особа відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 30.12.2021 згідно поданої заяви переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Враховуючи те, що Закон № 889-VIII не передбачає проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом № 3723-ХІІ, а тому підстави провести перерахунок відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 05-40 від 15.08.2024 відсутні.

Позивач вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором, що передбачено частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (в редакції, чинній впродовж 2017 року) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Зважаючи на те, що до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, прийнято не було, позивачу посадовими особами Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в квітні 2017 року повідомлено про відсутність можливості обчислити і виплачувати їй пенсії за віком як державному службовцю про що стверджує позивач в позовній заяві. Відповідачем дана обставина не заперечується.

У зв`язку з тим, що позивач пенсійного віку досягнула 21.04.2017, вона подала заяву про призначення пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV, позаяк пенсії державних службовців не призначались.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.09.2017 позивач зверталася за призначенням пенсії за віком (без жодних зауважень щодо призначення іншого виду пенсії, зокрема, і пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу») та в заяві нею вказано, що вона працює на посаді держслужбовця.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зокрема і чинний станом на дату подання позивачем заяви про призначення пенсії за віком 18.09.2017) був затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), відповідно до пункту 1.2 якого заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.7 Порядку № 22-1). Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пунктом 4.3 Порядку 22-1 було передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Враховуючи вищенаведене, позивач 18.09.2017 зверталася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на загальних умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», бажаючи отримувати саме цей вид пенсії на умовах зазначеного закону.

Натомість, Рівненським об`єднаним управління ПФУ згідно розпорядження № 6087 від 24.10.2017 призначено позивачу пенсію за віком, умови призначення: держслужба з 01.05.2016, тобто пенсію за призначенням якої вона не зверталася.

Більше того, на підставі поданої 18.09.2017 заяви, у встановлений частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV строк Рівненське об`єднане управління ПФУ зобов`язане було до 28.09.2017 прийняти рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії за віком.

Поряд з цим, ані про призначення/відмову в призначенні пенсії за віком, ані про призначення іншого виду пенсії позивача повідомлено не було.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що доводи відповідачів щодо подання в 2021 році позивачем заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені доказами, що в свою чергу свідчить про протиправність такого рішення Рівненського об`єднаного управління ПФУ, оформленого розпорядженням № 6087 від 24.10.2017.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в м. Рівне реорганізовано шляхом його злиття із управлінням Пенсійного фонду України в Рівненському районі та утворено Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305).

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо управління Пенсійного фонду України в м. Рівне внесено запис від 01.04.2016 номер запису 16081120010001056 про державну реєстрацію припинення юридичної особи із визначенням його правонаступника Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 40373305).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

23.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис 16081120005012416 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ: 40373305).

Таким чином, станом на сьогодні права та обов`язки Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305), що приймало спірне рішення у вигляді протоколу від 27.10.2017 №6087, перейшли до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що рішення відповідача 1, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підлягає скасуванню, а позовні вимог в цій частині задоволенню.

Щодо вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 про відмову у переведенні на інший вид пенсії, слід зазначити наступне.

Згідно матеріалів справи позивачу в 2017 році протиправно призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, оскільки вона зверталася за призначенням пенсії за віком за нормами Закону № 1058-IV, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, однак за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII позивачка вперше звернулася із заявою 15.08.2024.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаним Законом втратив чинність Законом № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058- IV.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закон № 1058-IV.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 № 3723-XII.

Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 № 3723-XII, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.

Таким чином, після 01.05.2016 для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII вік, страховий стаж та стаж державної служби позивача мають відповідати наступним умовам.

1. Особа має досягти 60-річного віку.

2. Особа має передбачений законом страховий стаж.

3. а) Особа перебуває, станом на 01.05.2016, на державній службі та має стаж державної служби понад 10 років; або

б) особа має стаж державної служби понад 20 років незалежно від того, чи перебуває, станом на 01.05.2016, на державній службі.

Дотримання позивачем вказаних вище умов не є спірним у даній справі.

Натомість спірне рішення № 956120837402 від 23.08.2024 про відмову у перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що Законом № 889-VIII не передбачено проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом № 3723-ХІІ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком з 2017 року, яка мала б бути призначена за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але протиправно була призначена за нормами Закону України «Про державну службу».

Стаж позивача на державній службі становить не менше 10 років станом на 01.05.2016, позивач досяг віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж, а також станом на 01.05.2016 займала посаду держслужбовця.

Таким чином, стаж державної служби є достатнім для переведення позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, оскільки є більшим ніж 10 років станом на 01.05.2016.

Відтак, оскільки позивач має стаж на посаді державної служби понад 10 років станом на 01.05.2016, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048; надалі - Постанова № 1-3), зокрема:

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Зокрема, відповідно до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка є додатком до постанова № 1-3, у відповідній довідці зазначаються такі складові: для державних службовців, які на час звернення за призначенням пенсії працюють на посадах державної служби, зазначаються дані про встановлений особі посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.

Матеріалами справи встановлено, що позивач разом із заявою про перехід на інший вид пенсії надала пенсійному органу довідку від 15.08.2024 № 05-40 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років за квітень 2024 року), видану УДМС України в Рівненській області за посадою провідного спеціаліста, до якої включено всі види оплати праці, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Така довідка відповідає формі, затвердженій Постановою № 1-3 від 17.01.2017.

Також позивачем було надано іншу довідку від 15.08.2024 № 05-40 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період 01.01.2024 по 31.03.2024.

Статтею 44 Закону України № 1058-ІV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзацу першого розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, довідки про розмір грошового забезпечення є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, а відповідачі не надали доказів щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості.

Позивач на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності, у відповідності Закону України «Про державну службу» не займала посаду державної служби, а тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі і з врахуванням середніх розмірів надбавок, премій та інших виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано застосував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27.01.2023 по справі № 340/4184/21.

Відтак, суд першої інстанції правильно виснував, що відповідач - 2 безпідставно прийняв рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця по віку, чим порушив гарантоване Конституцією України право останнього на соціальний захист у старості.

Тому рішення відповідача 2 від 23.08.2024 № 956120837402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а та обрав ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

При цьому апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що у цій справі повноваження відповідачів не є дискреційними, оскільки у даному випадку є лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб`єктів владних повноважень перевести позивача на інший вид пенсії.

Як встановлено судом, позивач, одночасно з поданням заяви про призначення їй пенсії за віком як держслужбовцю, надала усі необхідні документи для призначення такої пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З огляду на викладене, позивача має бути переведено на інший вид пенсії з 15.08.2024.

Щодо покликань апелянта на порушення позивачем строків звернення до суду з вимогами про скасування рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087 апеляційний суд зазначає так.

Суд першої інстанції після надходження позовної заяви залишив останню без руху, вказавши на необхідність обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із зазначеною вище вимогою.

В подальшому позивач подав відповідну заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтував підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду та просив поновити цей строк.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача та відкрив провадження у справі.

Апеляційний суд також погоджується з викладеними позивачем обґрунтуваннями поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається в адміністративному судочинстві не лише з позицій власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» та принцип правової визначеності, що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке права, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та № 71378/10, пункт 35).

Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S. v. The United Kingdom, № 10741/84).

Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Зазначене свідчить про те, що реалізація позивачем права на пенсійне забезпечення може бути захищена судом за наявності для цього правових підстав в рамках строку звернення до суду, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України, оскільки право на пенсію виникає незалежно від того, чи фактично воно було реалізовано шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, та не втрачається у разі завершення строку звернення до суду за захистом свобод та інтересів.

Тому, на переконання суду апеляційної інстанції, заявлені позивачем у жовтні 2024 року позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення, оформленого протоколом від 27.10.2017 № 6087, без зобов`язання відновити порушені права шляхом перерахунку пенсії за період, що виходить за межі строку звернення до суду, можуть бути захищені судом за наявності для цього підстав в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.

При цьому апеляційний суд враховує, що позивач не заявляє позовних вимог щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії (відновити порушені права) за період, що виходить за межі встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

У зв`язку з цим слід погодитися із судом першої інстанції про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

До того ж, наведені висновки апеляційного суду щодо строків звернення до суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 16 липня 2024 року у справі № 460/11267/23.

Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень, яким є відповідачі у справі не може використовувати попереднє незаконне рішення (в даному випадку від 27.10.2017 року № 6087) для легалізації подальших протиправних дій, які є предметом позову у справі, що розглядається.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачі не зазначали про порушення позивачем строку звернення до суду під час розгляду справи судом першої інстанції, хоча мали таку можливість.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 460/12309/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула