Ухвала від 16.06.2025 по справі 460/12309/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

16 червня 2025 року

м. Київ

справа №460/12309/24

адміністративне провадження № К/990/24451/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач 2), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 №6087, яким позивачці на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII);

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 23.08.2024 №956120837402, яким позивачці відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII);

зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути подану позивачкою заяву від 15.08.2024 про перерахунок пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону №1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 №05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати), з урахуванням висновків суду (правової оцінки), наданих судом у рішенні.

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 05.12.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025, позов задовольнив повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із відмовою контролюючого органу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII. Ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі.

Суд не приймає посилання скаржника у касаційній скарзі на судову практику, сформульовану Верховним Судом у постановах від 29.08.2018 у справі №555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі №508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі №826/16182/18, від 22.04.2021 у справі 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі №373/2149/16-а, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, ці рішення ухвалені за інших встановлених фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.

Разом з тим, судами враховано висновки, сформульовані Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21 та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, в яких Суд дійшов висновку, що особам, визначеним у пунктах 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII надано право вибору, на підставі якого закону їм має бути призначена пенсія.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 460/12309/24.

Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб