Ухвала від 07.05.2025 по справі 209/7725/24

Справа № 209/7725/24

Провадження № 2/209/219/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Погрібної О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ; представника ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження клопотання ОСОБА_5 про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, без самостійних вимог, щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, без самостійних вимог, щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.

Ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18 листопада 2024 року з викликом та направленням на адресу сторін повідомлень з зазначенням дати, часу та місця проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 16.12.2024 клопотання представника позивача про призначеннясудової молекулярно-генетичноїекспертизи задоволено. Призначено судову молекулярно-генетичну експертизу у справі. На час проведення експертизи провадження по справі № 209/7725/24 (провадження №2/209/1841/24) зупинено.

17.02.2025 року до суду надійшов висновок експерта № 24-МГ від 06.02.2025 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, складений експертами ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (вх. № 4098).

Ухвалою суду від 19.02.2025 поновлено провадження у справі. Призначено підготовче засідання.

02 травня 2025 року від ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про заперечення щодо визнання батьківства.

05 травня 2025 року ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» до суду подала клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи по відношенню ОСОБА_7 враховуючи: Закон України «Про судову експертизу»; Кримінальний процесуальний кодекс; Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово медичної експертизи затверджені Міністерством охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року №6; Інструкцію про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за №254/790.

На обґрунтування клопотання ОСОБА_5 зазначає, що є мамою загиблого ОСОБА_8 , який помер при невстановлених обставинах ІНФОРМАЦІЯ_1 , не згодна з тим, що її син може бути біологічним батьком дитини, яку народила гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доводить до відома суд, що в провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться кримінальна справа № 237/2729/22, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.404 КК України. Потерпілими особами у даному кримінальному провадженні є: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

Зокрема зазначає, що ще до народження дитини, ОСОБА_5 з чоловіком пропонували Ксенії зробити експертизу ДНК та відразу в свідоцтві про народження вказати сина ОСОБА_8 батьком дитини, але за умови встановлення кровної спорідненості між живими, на що гр. ОСОБА_6 категорично відмовилася провести експертизу ДНК та встановити родинний зв`язок між онукою дідом та бабусею, що викликає сумніви стосовно батьківства померлого сина та причетність його до дитини, яку народила гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також у поданому клопотанні вказує про те, що в кримінальному провадженні гр. ОСОБА_6 стверджує та надає висновок експерта № 24-МГ від 06.02.2025 року за яким встановлено, що ОСОБА_8 , дійсно є біологічним батьком ОСОБА_11 . Відповідач категорично з цим не згідна, оскільки відповідно до копії індивідуальної карти вагітної вказано, що станом на 23 травня 2022 року термін її вагітності 6-7 тижнів, при цьому її син ОСОБА_8 перебував у військовій частині НОМЕР_1 , хірургічного відділення АДРЕСА_1 , з 25.03.2022 15.04.2022 року на лікуванні у зв`язку з пораненням та вподальшому 16.04.2022 року приїхав додому та став на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на амбулаторному лікуванні в районній лікарні м. Богодухова. 15.05.2022 року поїхав з дому до військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з закінченням його відпустки за станом здоров`я. Покликається на те, що син не проживав однією сім`єю з ОСОБА_6 як вона стверджує.

На підставі викладеного заперечує, що її син, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 при невстановлених обставинах, під час проходження військової служби, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_11 , яка народжена гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки син перебував вдома 4 тижні з 16.04.2022 року по 15.05.2022 року до 23.05.2022 року було б 5 тижнів, а вагітність ОСОБА_6 станом на 23.05.2022 року вже складала 6-7 тижнів, це вказано при взятті на облік, що викликає в ОСОБА_5 сумніви про причетність сина до вагітності ОСОБА_6 .

Також повідомляє суд, що під час попередніх судових засідань, мити Цурбельової Ксенії, ОСОБА_12 стверджувала, що станом на 17 квітня 2022 року її донька ОСОБА_13 вже була вагітною. Саме тому наполягаю на проведенні експертизи між нею ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач та її представник заперечили щодо задоволення клопотання зазначивши, що подане клопотання не відповідає вимог процесуального законодавства та відсутні підстави для задоволення клопотання про проведення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи між відповідачкою та дитиною. Звернули увагу суду, що предметом спору є встановлення батьківства між дитиною та померлим батьком, тому відсутні підстави для проведення експертизи з відповідачкою ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ОСОБА_5 подане клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні. Наполягала на призначенні повторної судової молекулярно-генетичної експертизи між нею та онукою.

Відповідач ОСОБА_4 просив подане клопотання задовольнити.

Представник третьої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) М. Цивата у підготовче засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без представника відділу.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Відповідно до частини першої стаття 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

У справі, що розглядається, за клопотанням представника позивача призначено і проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої експертом ДСУ «Дніпропетровськеобласне бюросудово-медичноїекспертизи» складений і наданий суду висновок експерта №24-МГ. Згідно з цим висновком експерта вірогідність того, що ОСОБА_8 , дійсно є біологічним батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999%.

При цьому, у поданому клопотанні про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, ОСОБА_5 не наводитьмотивів тане обґрунтовує в чому саме полягають її сумніви у правильності висновку експерта №24-МГ за результатами уже проведеної молекулярно-генетичної експертизи в справі. Також заявлене позивачем клопотання не містить належних доводів щодо неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку молекулярно-генетичної експертизи.

У даній справі, молекулярно-генетична експертиза проведена атестованим судовим експертом, який має відповідну освіту, необхідну для проведення такого виду експертиз.

Ухвалою суду від 16.12.2024 експерт був повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов`язків у відповідності до ст.ст.384,385 КК України, про що також вказано у висновку експерта.

Суд відзначає про те, що наявність в матеріалах справи висновку молекулярно-генетичної експертизи, результат якої не влаштовує відповідача, згідно закону не є підставою для призначення ще однієї, повторної експертизи.

Також суд зауважує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Висновок судово-генетичної експертизи (ДНК) має важливе значення в процесі встановлення факту батьківства, проте його необхідно оцінювати урахуванням інших доказів у їх сукупності (ВС КЦС, справа № 592/4443/17 від 30.05.2023).

За положеннями підпункту 1.2.13 пункту 1.2 розділу I «Загальні положення» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 08.10.1998 №53/5, зокрема, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

З клопотання про призначення повторної судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи та під час судового засідання встановлено, що відповідачкою ОСОБА_5 клопотання подано для отримання доказів на підтвердження обставин, що її син ОСОБА_8 не може бути батьком ОСОБА_7 , оскільки не проживав однією сім`єю з ОСОБА_6 , враховуючи його період перебування на лікуванні, період проживання вдома з матір`ю та батьком в їхньому будинку, а в подальшому перебував на військовій службі.

Суд звертає увагу, що відповідачка просить призначити повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, однак наполягає на проведенні повторної експертизи між нею і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з цим, суд вважає, що обґрунтування поданого клопотання наявністю у відповідачки сумнівів, що її син ОСОБА_8 може бути батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 - є лише її припущеннями та не доведено будь-якими доказами.

Також суд вважає на необхідне зазначити про те, що ОСОБА_5 заявляючи клопотання про проведення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи не навела підстав, які б породжували у суду обґрунтовані сумніви у правильності та обґрунтованості здійсненого висновку експерта чи суперечності його іншим матеріалам справи, а також, всупереч положенням ч.1 ст. 104, ч.2 ст.113 ЦПК України, не зазначила обставин, які викликали б сумніви у правильності такого висновку експерта.

Окрім того, обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі молекулярно-генетичної експертизи у зв`язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення судової експертизи, що була призначена та проведена в обраній сторонами експертній державній установі, клопотання не містить. Належні докази того, що висновок експерта є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні.

Отже, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, аналізуючи докази у справі виключно з тому аспекті, чи входять обставини, на підтвердження яких ці докази суду подані, до предмета доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи є необґрунтованим.

Сама лише незгода ОСОБА_5 з результатами проведеної у справі первинної судової молекулярно-генетичної експертизи не може бути неодмінною підставою для призначення судом іншої судової експертизи.

З огляду на вищенаведене, у задоволенні клопотання відповідача про проведення повторної судової експертизи необхідно відмовити.

Суд повторно наголошує відповідачу, що суд призначає експертизу виключно у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення лише фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, зокрема і у випадку, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 102, 103, 113, 222, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 пропроведення повторноїсудової молекулярно-генетичноїекспертизи у справі №209/7725/24 відмовити.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.

Повна ухвала суду складена 09.05.2025.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА