Рішення

від 23.04.2025 по справі 204/8731/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 204/8731/24

Провадження № 2/204/410/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

23 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря Корягіної Р.Р.

представника позивача Логвінової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Логвінова Вікторія Володимирівна (адреса знаходження: м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1, прим. 1) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа Другий правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі (адрес місця знаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 108) та ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про зарахування коштів в рахунок аліментних платежів,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Другий правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі та ОСОБА_3 про зарахування коштів в рахунок аліментних платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.02.2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/10810/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття. У липні 2024 році позивач дізнався про те, що існує виконавче провадження № 46779857 з виконання виконавчого листа № 2/205/557/2015 від 20.02.2015 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з нього аліментів, і що в даному виконавчому провадженні існує прострочена заборгованість. Листом від 20.08.2024 № 27373/18 третя особа надала відповідь, в якому вказано, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 46779857 з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/557/2015, однак виконавчий документ 16.12.2019 повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі: (закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Заборгованість станом на 28.06.2019 складала 89007,54 грн. Зазначає, відповідно до довідки від 08.11.2023 АТ КБ «Приватбанк» сума коштів перерахованих на картку ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років склала - 10 271,00 грн. В подальшому позивач перераховував аліментні кошти на картку безпосередньо донці, ОСОБА_3 , так як вона вже доросла і має власну банківську картку. Відповідно до довідки від 13.08.2024 АТ КБ «Приватбанк» сума коштів перерахованих на картку ОСОБА_3 протягом 2018 - 2021 років склала - 36 723,10 грн., тобто разом було сплачено 46 994,10 грн. (10 271,00 + 36 723,10). Вказані грошові перекази державний виконавець відмовляється зараховувати як аліментні платежі, оскільки у вказаних виписках відсутнє призначення платежу, отже вона не може встановити, що вказані кошти сплачувались саме як аліменти. У зв`язку з чип, позивач просить зарахувати грошові кошти в сумі 46994,10 грн. в якості аліментів на утримання дитини, та визнати чи, що розмір заборгованості станом на день звернення з позовом складає 42013,44 грн. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 16.09.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 16.09.2024, а також відповідачу та третім особам було направлено копію позовної заяви із додатками.

30.10.2024 від представника третьої особи Другого правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, а саме спір про визнання розміру заборгованості по аліментах має розглядатися у порядку оскарженнярішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, а не в позовному провадженні, тому просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦК України. Крім того, надані позивачем банківські виписка та довідка не є належними і допустимими доказами того, що ОСОБА_1 сплачував аліменти у виконавчому провадженні № 46779857, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі №2607/386/2012 (провадження № 61 -13617св21). Як свідчать матеріали справи, банківська виписка від 08.11.2023 №G7М68SL6UОО4ТN22 не містить жодних відомостей про тип та призначення платежу, таким чином, вказана виписка не може бути доказом сплати аліментів. Також звертають увагу суду, що згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк" від 13.08.2024 №МАОІVQ36ММLRN03, одержувачем коштів є ОСОБА_3 , що не відповідає резолютивній частині рішення про стягнення аліментів, оскільки стягувачем аліментів вказано ОСОБА_2 . Тобто, боржник перераховував кошти безпосередньо неповнолітній дитині ОСОБА_3 .. Такі дії боржника не передбачені вказаним судовим рішенням, оскільки судом було чітко встановлено спосіб його виконання стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 . Крім того, довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 13.08.2024 також не містить жодних відомостей про тип та призначення платежу, таким чином, вказана довідка не може бути доказом сплати аліментів, в рахунок виконання рішення.

28.11.2024 року представник позивача адвокат Логвінова В.В. подала до суду відповідь на відзив в якому підтримує позовні вимоги та просить задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не зяилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №205/10810/14-ц постановлено рішення від 02.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.12.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №2/205/557/2015 від 20.02.2015 року.

Державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №46779857 з примусового виконання рішення суду.

16.12.2019 державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Заходами вжитими державним виконавцем виявити майно на яке належить боржнику не виявилось можливим. Заборгованість станом на 28.06.2019 рік становить 89007,54 грн.

Листом від 20.08.2024 № 27373/18 В.о. начальника відділу Другого правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі О.Ясюкевич, на відповідь запита адвокату Логвінової В.В., вказано, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 46779857 з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/557/2015, однак виконавчий документ 16.12.2019 повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі: (закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Заборгованість станом на 28.06.2019 складала 89007,54 грн.

Підставами позовної заяви є неврахування державним виконавцем платіжних документів, за яким боржник переказував стягувачу грошові кошти, як доказів сплати ним аліментів.

Вказує, що загальна сума, сплачених ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки складає 46994,10 грн., а державний виконавець відмовляється зараховувати відповідні суми в якості погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Порядок стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимогстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження», нормСімейного Кодексу України(далі -СК України), Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 04 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція).

Відповідно до частини 3статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»(далі-Закон) визначення суми заборгованість зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомляти про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1)находження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2)подання заяви стягувачем або боржником;

3)надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідну заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4)надіслання виконавчого документу за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5)закінчення виконавчого провадження (частина 4 статті 71 Закону).

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі (частина 13 статті 71 Закону).

Згідно частини 2статті 195 СК Українизаборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Пунктом 3 Розділу XVI Інструкції визначено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною 4статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

В якості доказу сплати аліментів, позивачем надано довідку від 08.11.2023 АТ КБ «Приватбанк» сума коштів перерахованих на картку ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років склала - 10 271,00 грн. та довідку від 13.08.2024 АТ КБ «Приватбанк» сума коштів перерахованих на картку доньки ОСОБА_3 протягом 2018 - 2021 років, склала - 36 723,10 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.1ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною два цієї статті передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відзиві на позовну заяву начальник Другого правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі К.Астапенкова вказала, що державним виконавцем не зараховувались квитанції, де в призначенні платежу відсутнє посилання на тип та призначення платежу.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що грошові кошти, які він переказував на картковий рахунок відповідачки та доньки ОСОБА_3 можна вважати перерахування аліментів, оскільки при досліджені довідок АТ КБ «Приватбанк» від 08.11.2023 на суму 10 271,00 грн. та від 13.08.2024 на суму 36 723,10 грн., які не було враховано державним виконавцем в рахунок частково сплаченого боргу зі сплати аліментів було встановлено, що в графі «призначення платежу» зазначено «переказ особистих коштів для поповнення картки».

Посилання позивача на те, що він як боржник перераховував стягувачу та доньці грошові кошти у сумі 46994,10 грн. на погашення боргу зі сплати аліментів, суд не приймає до уваги оскільки на підтвердження вказаного не надано до суду жодних належних та допустимих доказів. А відтак, боржником не доведено, що вказані грошові перекази мали призначення саме аліменти, а не є добровільною участю батька у витратах на дитину.

Так, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 липня 2021 року у справі №753/14154/19 за відсутності відомостей про призначення платежу «Аліменти» у документах у підтвердження здійснення платежів, підстави для здійснення перерахунку заборгованості з аліментів відсутні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

При таких обставинах, суд вважає вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі щодо неналежно обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про скасування розрахунку заборгованості по аліментах та визначення переплати по їх сплаті.

Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно дост.15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Частинами 1 та 2ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСК України.

У відповідності до ч. 8ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1ст. 74Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК Українивизначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

У постанові Верховного Суду від05 квітня2021 рокусправа № 487/4219/20 (провадження№ 61-18539св20) зазначено, що у частинах першій, третій та восьмійстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження»закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСК України. Спори щодо розміру заборгованості ізсплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Устатті 195 СК Українивстановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Згідно із частиною третьоюстатті 195 СК Українирозмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а вразі виникнення спору -судом. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду від 13 січня 2021року у справі №2-751/2007(провадження № 61-15422св20) зазначено, що: «оскільки заявник звернулася до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбаченийрозділом VII ЦПК України.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц, провадження № 14-192цс18; від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19. Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 05 серпня 2020 року у справі №464/6206/18, провадження № 61-18142св19. Тобто, у вказаній категорії справ стягувач аліментів вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред`являти позов на загальних підставах».

Критеріями розмежуваннясудової юрисдикції,тобто передбаченимизаконом умовами,за якихпевна справапідлягає розглядуза правилами того чи іншого судочинства, є суб`єктивний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону та ту обставину, що між сторонами виконавчого провадження (стягувач і боржник) наявний спір щодо розміру заборгованості, а позивач (боржник) є стороною виконавчого провадження та не погоджується з рішенням, діями (бездіяльністю) державного виконавця щодо розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про зарахування коштів в рахунок аліментних платежів у позовному провадженні є вірно обраним способомзахисту своїх прав.

На підставі вищенаведеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 12,

13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, , суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Другий правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокримському районах у місті Дніпрі , ОСОБА_3 про зарахування коштів в рахунок аліментних платежів - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Чудопалова