Постанова від 09.05.2025 по справі 302/374/25

Справа № 302/374/25 Провадження № 3/302/165/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

09 травня 2025 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського суду Закарпатської області Повідайчик О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Куруц В.І.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у селищі Міжгір`я, із здійсненням повної фіксації технічними засобами, справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстроване й фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючої

за ч. 1 ст. 130 і ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 09 год 56 хв в селищі Міжгір`я по вулиці Грушевського керувала транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 10 год 25 хв в селищі Міжгір`я по вулиці Грушевського керувала транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренко В.В., з метою виконання приписів ст. 36 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 302/374/25 (провадження № 3/302/165/25) та № 302/375/25 (провадження № 3/302/166/25), постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчика О.І. об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер 302/374/25 (провадження № 3/302/165/25).

ОСОБА_1 завчасно повідомлялась про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на розгляд справи не з`явилась, про наявність поважних причин неявки не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду не подавала, надала суду письмові пояснення по суті справи. З пояснень захисника адвоката ОСОБА_2 Глеба І.Ю. обізнана з часом і місцем розгляду справи, брати участі в її розгляді особисто не бажає, неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в розгляді справи бере участь захисник ОСОБА_1 адвокат Сидоренко В.В. та враховуючи позицію сторони захисту суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи без особистої участі ОСОБА_1 .

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 04 квітня 2025 року остання не визнає себе винною у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень. Стверджує, що працівниками поліції не було повідомлено про конкретну підставу зупинки, а зазначена поліцейським причина не пристебнутий пасок безпеки є надуманою, пояснює, що вживала алкогольні напої напередодні, а не перед тим як сісти за кермо, про що повідомила працівників поліції й про те, що їй відомо, що може бути наявна певна кількість алкоголю при проходженні огляду, повідомляє, що поліцейські схилили її відмовитись від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, не роз`яснили їй прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що позбавило її можливості скористатись правовою допомогою, після складання протоколу про адміністративне правопорушення її не було відсторонено від керування транспортним засобом.

З`ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (п. 2.5. ПДР).

Водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (п. 2.9. а). ПДР).

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі- Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №265590 від 08 березня 2025 року (а.с. 92, 93) слідує, що ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 09:57 в селищі Міжгір`я по вул. Грушевського, керуючи транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначений протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі необхідні відомості передбачені законом, підписаний ОСОБА_1 , зокрема й щодо ознайомлення її з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також щодо ознайомлення зі змістом протоколу й отримання його копії. Пояснення по суті порушення, відповідно до наявної в протоколі відмітки, ОСОБА_1 бажала надати в суді.

До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.03.2025 (а.с. 94), в якому зазначено ознаки сп`яніння та відомості про те, що ОСОБА_1 відмовилась проходити огляд. Відомості щодо відмови ОСОБА_1 проходити огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 95), в якому наявний підпис ОСОБА_1 . Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №422155 від 08.03.2025 того дня ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за допущене порушення п. 31.4.7. Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 96).

З дослідженого відеозапису NOR_00000_000000_20250308_094633_013.MP4 слідує, що 08.03.2025 близько 09:46 попереду автомобіля патрульної поліції рухався легковий автомобіль Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 в якому не проглядається використання водієм ременя безпеки, після чого зазначений транспортний засіб був зупинений поліцейськими шляхом ввімкнення спеціального сигналу. Після зупинки близько 09:48 поліцейський повідомляє водійці, що здійснюється відео фіксація та причиною зупинки було те, що пасок безпеки опущений низько, так, що не видно його застосування. Близько 09:49 поліцейський задає питання ОСОБА_1 чи вживала вона протягом доби алкоголь, оскільки його запах чути з салону транспортного засобу, після чого пропонує водійці вийти з транспортного засобу, щоб переконатись, що запах чути не від неї. Вийшовши з транспортного засобу ОСОБА_1 на запитання поліцейського підтверджує, що напередодні вживала алкоголь (09:49). Після цього поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти тест з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці з використанням спеціального приладу або в закладі охорони здоров`я і роз`яснює право відмовитись від його проходження, мотивуючи наявністю у неї ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови й виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 пояснює, що хвилюється й повторно підтверджує, що вживала напередодні алкогольні напої, зокрема вино. На повторну пропозицію пройти огляд ОСОБА_1 повідомляє, що загалом не відмовляється й, що ніби є якась допустима доза алкогольного сп`яніння. Поліцейський пояснює, що наявні очевидні ознаки алкогольного сп`яніння й, зважаючи на нетривалий період часу від вживання алкоголю водійкою він переконаний, що прилад покаже, що остання перебуває в стані алкогольного сп`яніння й ОСОБА_1 погоджується з такими доводами. Надалі поліцейський роз`яснює про можливість відмовитись проходити огляд і надалі пояснити в суді щодо вживання алкоголю та інших обставин, а показання приладу при проходженні огляду буде безумовним доказом винуватості в керуванні автомобілем у стані сп`яніння. Поліцейський повідомляє, що ОСОБА_1 повинна сама прийняти рішення проходити огляд чи відмовитись від нього й, що він не схиляє її до певної поведінки (09:53). В подальшому поліцейський повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці на що остання повідомляє, що відмовляється від його проходження (09:54). Після цього поліцейський повторно з`ясовує у ОСОБА_1 чи відмовляється вона проходити огляд на стан сп`яніння, на що остання підтверджує, що відмовляється, а поліцейський інформує, що в такому разі відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відео NOR_00000_000000_20250308_100634_014.MP4 відображено процес оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення: протоколу, направлення та акту огляду, міститься відображення пропозиції надати пояснення по суті правопорушення, роз`яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом (10:22).

Суддя дослідив, витребувані за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. у ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, копії відеоматеріалів і констатує їх тотожність зазначеним вище.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. під час розгляду справи було допитано як свідка поліцейського ОСОБА_3 , який склав протокол про адміністративне правопорушення. Свідок ОСОБА_3 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, під присягою надав показання, якими підтвердив обставини відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та на зазначених відеоматеріалах. При цьому свідок ОСОБА_3 показав, що 08 березня 2025 року транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено, оскільки рухаючись на патрульному автомобілі на близькій дистанції до зазначеного транспортного засобу поліцейські побачили, що водій не пристебнута паском безпеки. Підійшовши до автомобіля після зупинки, поліцейський почув запах алкоголю з салону авто й запропонував ОСОБА_1 вийти з транспортного засобу. Через наявність різкого запаху алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 , порушення мови і тремтіння рук поліцейський запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому роз`яснивши, що вона може й відмовитись від його проходження. Ствердив, що не схиляв ОСОБА_1 відмовлятись проходити огляд, тільки роз`яснив їй про таку можливість. Поліцейський ОСОБА_3 , як свідок, під час розгляду справи підтвердив, що: у ОСОБА_1 були чітко виражені ознаки алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в закладі охорони здоров`я і роз`яснено право відмовитись його проходити; поліцейський не був знайомий з ОСОБА_1 й не перебував з нею в неприязних чи будь-яких інших відносинах.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях та її захисник адвокат Сидоренко В.В. під час розгляду справи стверджували, що поліцейський безпідставно зупинив транспортний засіб, схилив ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду, не роз`яснив їй прав і обов`язків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Суддя уважає за необхідне додатково обговорити доводи щодо стверджуваного «схиляння працівником поліції ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду». З досліджених відеоматеріалів слідує, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння водночас повідомивши її про можливість відмовитись від такого огляду. ОСОБА_1 спочатку невпевнено висловилась про можливість проходження огляду, зважаючи на обізнаність про допустимість незначного показника наявності алкоголю в крові. Поліцейський, зауваживши про наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння, проінформував водійку, що очевидним результатом огляду може бути значний показник алкоголю в крові, що буде безумовним доказом її перебування в стані алкогольного сп`яніння. Також поліцейський зауважив, що не примушує її пройти огляд чи відмовитись від нього, а лише пропонує пройти огляд та роз`яснює право відмовитись, а ОСОБА_1 повинна самостійно прийняти рішення. Після цього ОСОБА_1 повідомляє, що відмовляється проходити огляд. Суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 отримала посвідчення водія 18 червня 2009 року, була учасником дорожнього руху, а відтак повинна знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху (п. 1.3. ПДР). Відтак ОСОБА_1 була обізнана з забороною керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, обов`язком пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння та наслідками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння й відмови від проходження огляду. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності та взаємозв`язку суддя дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась його проходити, через її схиляння з боку останнього до відмови проходження огляду.

Суд критично оцінює вказані вище доводи сторони захисту й розцінює їх як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.03.2025 (а.с. 94), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 95), відеоматеріалами та показанням свідка ОСОБА_3 , детальний аналіз яких наведено вище.

Досліджені суддею докази, наявні в матеріалах справи, є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту керування ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 09:57 в селищі Міжгір`я по вул.Грушевського транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто суддя визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 порушення п.2.5 ПДР, а відтак доходить висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265608 від 08 березня 2025 року (а.с. 2) слідує, що ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 10:25 в селищі Міжгір`я по вул. Михайла Грушевського, керуючи транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначений протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі необхідні відомості передбачені законом, підписаний ОСОБА_1 , зокрема й щодо ознайомлення її з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також щодо ознайомлення зі змістом протоколу й отримання його копії. Від надання пояснень по суті порушення, відповідно до наявної в протоколі відмітки, ОСОБА_1 відмовилась.

До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.03.2025 (а.с. 3), в якому зазначено ознаки сп`яніння та відомості про те, що огляд не проводився. Відомості щодо відмови ОСОБА_1 проходити огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), в якому наявний підпис ОСОБА_1 . Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4222587 від 08.03.2025 того дня ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за допущене порушення п. 31.1. Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 96).

З дослідженого відеозапису 1.MP4 встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 . Після зупинки працівник поліції інформує водійку, що в неї пристебнутий пасок безпеки в такий спосіб, що зовні його не видно, а також, що номерні знаки прикріплені стяжками, що закриває його символи. Під час перевірки документів, поліцейський зі слів водійки з`ясовує, що її перед цим зупиняли поліцейські й вилучили посвідчення водія за те, «що вона вчора випила». Поліцейські з`ясовують чи відстороняли її працівники поліції від керування транспортним засобом, на що ОСОБА_1 підтверджує відсторонення. Поліцейські інформують, що у ОСОБА_1 наявні явні ознаки алкогольного сп`яніння й пропонують пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці, після чого поліцейський пропонує пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовляється проходити огляд в закладі охорони здоров`я. Поліцейський роз`яснює, що наслідком її відмови буде притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після цього на відео відображено процес оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Суд бере до уваги посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. щодо відсутності відбитка дати й часу подій відображених на відео.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. суддя витребував у ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області копії відеоматеріалів на яких відображені події, які стали підставою для складання протоколу серії ЕПР1 № 265608 від 08 березня 2025 року. На запит суду ВП № 2 було надано оптичні диски, на яких, зокрема щодо події, яка є предметом дослідження, наявні відеозаписи з назвами: 2.MP4, NOR_00000_000000_20250308_163113_002.MP4, NOR_00000_000000_20250308_163613_003.MP4, NOR_00000_000000_20250308_164113_004.MP4, NOR_00000_000000_20250308_164113_005.MP4, NOR_00000_000000_20250308_164113_006.MP4, NOR_00000_000000_20250308_164113_007.MP4.

На зазначених відеозаписах відображені події, які були досліджені при огляді відеозапису 1.MP4, водночас суддя констатує, що із записів слідує, що зйомка проводилась з бодікамери іншого поліцейського. При цьому на відео файлі відображені ті ж події, що й на відео 1.MP4, щодо зупинки ОСОБА_1 , її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення й направлення на огляду, акту огляду, а також щодо відсторонення останньої від керування транспортним засобом. На відбитку в нижньому лівому кутку відеорядів вказано дату 2025-03-08 та час з 16:26:13 по 16:56:34.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. під час розгляду справи було допитано як свідка поліцейського ОСОБА_4 , який склав протокол про адміністративне правопорушення. Свідок ОСОБА_4 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, під присягою надав показання, якими підтвердив обставини відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та на зазначених відеоматеріалах. При цьому свідок ОСОБА_4 показав, що 08 березня 2025 року транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено, оскільки вони мали відомості з анонімного джерела про її причетність до адміністративного правопорушення керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Підійшовши до автомобіля після зупинки, поліцейський почув запах алкоголю з салону авто й запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовилась, після чого їй було роз`яснено, що стосовно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Свідок підтвердив, що до протоколу про адміністративне правопорушення додані відеоматеріали саме подій 08 березня 2025 року, які й відображені в зазначеному протоколі та показав, що до того випадку й після нього він не зупиняв ОСОБА_1 . Підтвердив, що відеозйомка здійснювалась саме на портативні відеореєстратори та відсутність у поліцейських інших технічних засобів для зйомки. ОСОБА_4 показав суду, що на відеоматеріалах, які додаються ними до протоколів про адміністративні правопорушення завжди наявна відмітка про дату й час зйомки. Пояснив, що запис на оптичні диски відеоматеріалів з місця події правопорушення здійснюється відповідальним працівником відділу поліції. Поліцейський не був знайомий з ОСОБА_1 й не перебував з нею в неприязних чи будь-яких інших відносинах і не має підстав обмовляти її.

Захисником Глеби І.Ю. були подані клопотання про визнання відеоматеріалів з портативних відео реєстраторів поліцейських недопустимими й недостовірними доказами з підстав відсутності на них дати й часу події, а також часу, який не збігається з часом події. В обґрунтування клопотання захисник покликався на положення п.1.3 і 3.3. розділу ІІІ та п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 № 100, рішення ЄСПЛ в справах «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995, «Маліге проти Франції» від 23.09.1998, «Енгель проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» й просив застосувати за аналогією ст. 86 КПК України.

Розв`язуючи заявлене клопотання суддя зауважує, що його обґрунтування зводяться виключно до наявності формального порушення, що полягає у відсутності дати й часу (на одному відео) й розбіжностей у фактичному часі події та відображеному на відео. При цьому суд зауважує, що захисник Глеби І.Ю. не стверджував про те, що на відео відображені не ті події, які стали підставою складання протоколу про адмінправопорушення та відображають процес його оформлення, невідповідності відео та звукового ряду подіям, які мали місце, наявність певних компіляцій у відеоматеріалах, які спотворюють його зміст, або ж отримання його з істотним порушенням прав і законних інтересів ОСОБА_1 чи наявність інших суттєвих недоліків, які б ставили під обґрунтований сумнів достовірність відео. Оцінюючи відеоматеріали на предмет допустимості, відповідно до критеріїв КПК, суддя зауважує, що згідно з усталеною практикою правозастосування відповідних процесуальних норм докази, отримані з порушеннями процесуального законодавства, можуть бути використані судом як допустимі у разі, якщо ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами.

Надавши оцінку відеоматеріалам у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами в справі, враховуючи, що в поясненні по справі від 04 квітня 2025 року (а.с. 57, 58) ОСОБА_1 не заперечила факту складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та його обставин, які узгоджуються з відеоматеріалами, суддя уважає, що клопотання про визнання недопустими відеоматеріалів є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях стверджувала про допущення грубих порушень поліцейськими та безпідставність складення протоколу, оскільки їй не було повідомлено про підставу зупинки, направлення (на огляд) було оформлено тільки після складення протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими не було роз`яснено прав особи й вона не змогла скористатись послугами адвоката, а також її не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Суд критично оцінює зазначені доводи сторони захисту й розцінює їх як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.03.2025 (а.с. 94), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 95), відеоматеріалами та показанням свідка ОСОБА_4 , детальний аналіз яких наведено вище.

Досліджені суддею докази, наявні в матеріалах справи, є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту керування ОСОБА_1 08 березня 2025 року близько 10:25 в селищі Міжгір`я по вул.Грушевського транспортним засобом Рено Таліа д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто суддя визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 порушення п.2.5 ПДР, а відтак доходить висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Захисником Глеби І.Ю. було подано клопотання про закриття провадження в справі, яке обґрунтовано: відсутністю законних підстав для зупинки транспортного засобу та, як наслідок, незаконності подальшої процедури складання протоколів про адміністративні правопорушення, не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом тобто порушенням процедури огляду, порушення порядку відеозйомки, ненаданням поліцейським можливості ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою адвоката. Стверджуючи про зазначені порушення й керуючись принципами верховенства права та презумпції невинуватості захисник Сидоренко В.В. просив закрити провадження в справі. Доводи захисника були проаналізовані суддею, оцінка й аналіз обставин і на які посилається захисник знайшли своє відображення в постанові та викладені вище. Щодо неможливості ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою адвоката суддя додатково зауважує про таке. Матеріали справи не містять відомостей про заявлення ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу та під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про необхідність залучення захисника. При цьому суд зауважує, що на стадії розгляду справи в суді ОСОБА_1 було надано можливість реалізувати всі права для належного захисту, зокрема й наданням тривалого часу для підготовки до участі в справі, ознайомлення з матеріалами справи, виклик свідків і дослідженням всіх доказів у справі з наданням можливості ОСОБА_1 вільно висловити свої міркування, доводи й заперечення. Відповідно до практики ЄСПЛ відсутність адвоката на ранніх стадіях кримінального провадження не завжди є таким недоліком, який би непоправно зашкодив загальній справедливості провадження.

Як неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суддею проаналізовано й перевірено доводи й аргументи ОСОБА_1 та її захисника адвоката Сидоренка В.В. й обговорено їх в цій постанові.

Суддя висновує про відсутність підстав для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, натомість доходить висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

З наведених міркувань та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в учиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 і ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 09 травня 2025 року.

Суддя О.І. Повідайчик