Ухвала

від 09.05.2025 по справі 574/72/25

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/72/25

Провадження 2-др/574/3/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі судді Гука Т.Р., розглянувши в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Спасьоненко Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дружба 6» про стягнення заборгованості за договором оренди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Буринськогорайонного судувід 02.05.2025року позов ОСОБА_1 до ПП «Дружба-6» про стягнення заборгованості за договором оренди задоволено. Стягнуто з ПП «Дружба-6» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2022 роки в сумі 4179 грн. 09 коп. з утриманням з даної суми податків та інших обов`язкових платежів, інфляційні втрати в розмірі 1683 грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 365 грн. 82 коп. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 97 грн. 65 коп. та судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 968 грн. 96 коп.

07.05.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненко О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по даній справі та стягнути з з ПП «Дружба-6» на користь ОСОБА_1 , витрати понесені нею у зв`язку з розглядом даної справи, а саме 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 270ЦПКУкраїни суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то заява про ухвалення додаткового рішення розглядається у тому самому порядку.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, суд приходить до наступних висновків.

Як передбаченост.15 цього Кодексу, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з правилами частин першої та другоїст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови у позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141ЦПКУкраїни визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1ст.126 ЦПК України)

Частиною 2 ст.126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 7 липня 2023 року у справі № 340/2823/21, в якій сформував такі загальні підходи до стягнення судових витрат:

«Частина сьома статті139, частини третя, четверта статті143 КАС Українимістять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третійстатті 143 КАС Українина судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно достатті 252 КАС України».

Відповідно дост.246 ЦПК Україниякщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у позовній заяві зазначив, що орієнтовний (попередній) розмір судових витрат на правничу допомогу становить 6000 грн., а також, що відповідні докази будуть надані суду одразу після надання адвокатом всіх послуг та підписання акту приймання передання виконаних послуг.

Однак, про те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду представник позивача не зазначав.

Крім того, із доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення, доказів слідує, що до складу витрат на правову допомогу не включено жодних послуг, наданих адвокатом після складання та подачі ним до суду позовної заяви.

Таким чином, представником позивача не було повідомлено про поважні причини, які перешкоджали подати докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат до закінчення розгляду справи та не зазначено про такі обставини у заяві про ухвалення додаткового рішення.

Наведене вище дає підстави вважати, що представник позивача не подав заяви, яка б у розумінні положень ч. 8ст. 141 ЦПК Українидавала суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Аналогічний підхід застосовний в ухвалах Верховного Суду від 8 січня 2024 року у справі №580/3758/19 та від 23 січня 2024 року у справі №380/12348/22.

Враховуючи вищевикладене, оскільки представник відповідача не дотримався вимог ч. 8ст. 141 ЦПК України, у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно дост. 270 ЦПК Українита наявні підстави для залишення зави без розгляду.

Керуючись ст.ст.126, 141, 264, 270 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 адвоката Спасьоненко Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дружба 6» про стягнення заборгованості за договором оренди, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 09.05.2025 року.

Суддя Т.Р. Гук