Постанова

від 09.05.2025 по справі 440/7471/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 р. Справа № 440/7471/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 (суддя Удовіченко С.О.; м. Харків) по справі № 440/7471/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" (надалі також - позивач, ТОВ "ТОП-Трансбуд") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00064940704 від 08.05.2024 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 47102,50 грн, в тому числі 37682,00 грн - сума основного платежу; 9420,50 грн - загальна сума фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення в оскаржуваній частині вимогам чинного законодавства, а також недопущення позивачем описаних у акті порушень податкового законодавства, про що свідчать долучені до матеріалів первинні, бухгалтерські та інші документи та висновки рішення ДПС України від 15.03.2024 №7433/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 08 жовтня 2024 року задовольнив позов ТОВ "ТОП-Трансбуд".

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 08 травня 2024 року №00064940704 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 36707,50 грн, в тому числі 29366 грн - сума основного платежу; 7341,50 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2359,72 грн.

Відповідач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, з посиланням на отриману під час перевірки податкову інформацію, зазначає, що встановлені перевіркою факти і обставини, що ґрунтуються на даних результатів заходів податкового контролю, податкової звітності та інших джерел інформації встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Хамсинг» (код 40114780) по постачанню бітуму дорожньому БНД 60/90 здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результаті та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб. Вважає, що спірне податкове повідомлення рішення в оскаржуваній частині є правомірним, зважаючи на відсутність реального характеру господарської операції між ТОВ "Топ-Трансбуд" та ТОВ "Хамсинг".

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ТОП-Трансбуд" (код ЄДРПОУ 32738512) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.10.2021, про що зроблено запис за №1005851070019004948. Місцем знаходження позивача є адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 76 /том 1 а.с. 28-29/.

18.12.2003 товариство зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №200020841 про реєстрацію платником ПДВ /том 1 а.с. 30/.

Засновниками/учасниками товариства в рівних частках, є фізичні особи: ОСОБА_1 (номер картки платника податків НОМЕР_1 ) розмір частки в статутному капіталі 50%; - ОСОБА_2 (номер картки платника податків НОМЕР_2 ) розмір частки в статутному капіталі 50%, про що свідчить статут ТОВ "ТОП-Трансбуд", затверджений протоколом загальних зборів учасників від 13.06.2019 №1/06-19 /том 1 а.с. 36-48/.

Видами економічної діяльності товариства є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /том 1 а.с. 28-29/.

Посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТОП-Трансбуд" у період з 24.10.2023 по 06.11.2023, термін перевірки продовжувався згідно з наказом від 01.11.2023 №2719-П на п`ять робочих днів з 07.11.2023, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, за результатами якої оформлено акт №11630/16-31-07-04-02/32738512 від 20.11.2023 /том 1 а.с. 135-160/.

За висновками вказаного акту перевіряючими встановлено порушення товариством:

- пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755--VІ із змінами та доповненнями, п. 35 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 5 лютого 2001 року №65, а саме, занижено податок на прибуток на загальну суму 752 598 грн, в т.ч. за 2017 рік - 37 682 гривень, 2018 рік - 17 892 гривень, 2020 рік - 100 590 гривень, 2021 рік - 38 006 грн, 2022 рік - 558 429 гривень;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, 11п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 59407 грн, у т.ч. за серпень 2017 у сумі 15036 грн, вересень 2017 у сумі 17594 грн, за червень 2023 у сумі 26777 грн;

- п. 57.1 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті несвоєчасної сплати податкового зобов`язання по ПДВ

у сумі 34935,00 грн по деклараціям за лютий, березень, квітень, травень 2023 року з затримкою

платежів;

- п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307, а саме, не зареєстровано зведену податкову накладну на загальну суму постачання 133 884,18 грн, крім того ПДВ 26776,84 грн;

- п. 192.1 ст. 192 , п. 201.1 ст. 201 п. 201.7 ст. 201 п. 201.10 ст. 201, п. 82 підр. 2 розділу XX Податкового кодексу України, а саме, не зареєстровано податкову накладну по операціям на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7% на загальну обсягу постачання 412272,6 грн, крім того ПДВ 28859,08 грн.

На підставі зазначених висновків акту контролюючим органом відносно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення №00124660704 від 29.12.2023, №00124670704 від 29.12.2023, №00124680704 від 29.12.2023, №00124690704 від 29.12.2023, №00124700704 від 29.12.2023.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №00124680704 від 29.12.2023, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 915600,30 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 752598 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 163002,30 грн, та №00124690704 від 29.12.2023, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 74258,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 59407 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 14851,75 грн, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України /том 1 а.с. 187-202/.

За результатами розгляду скарги товариства ДПС України рішенням від 15.03.2024 №7433/6/99-00-06-01-06 скасувало ППР ГУ ДПС у Полтавській області №00124680704 від 29.12.2023 в частині операцій оренди майна у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , а в іншій частині вказане ППР та ППР ГУ ДПС у Полтавській області №00124690704 від 29.12.2023 залишило без змін, а скаргу товариства - задовольнило частково /том 1 а.с. 204-216/.

З огляду на часткове скасування податкового повідомлення-рішення №00124680704 від 29.12.2023 контролюючий орган 08.05.2024 прийняв нове податкове повідомлення-рішення №00064940704, яким збільшив товариству суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на суму 78258,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 61807 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 15451,75 грн /том 1 а.с. 20-22/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області №00064940704 від 08.05.2024 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 47102,50 грн, в тому числі 37682,00 грн - сума основного платежу; 9420,50 грн - загальна сума фінансових санкцій, позивач оскаржив його до суду.

Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції між позивачем та ТОВ "Хамсинг", невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.

За висновком суду, господарська операція позивача з ТОВ "Хамсинг" мала реальний характер, тому формування позивачем за вказаною господарською операцією витрат на підставі належним чином оформленої податкової накладної ґрунтується на вимогах ПК України, а спірне податкове повідомлення-рішення у цій частині таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 136.1 ст. 136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

В силу вимог п. 7 П(С)БO 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п.8 П(С)БO 16).

Відповідно до п.9 П(С)БO 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 вказаного Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом, 26.04.2016 між ТОВ "Хамсинг" (постачальник) та ТОВ "ТОП-Трансбуд" (покупець) укладено договір постачання №20, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти далі по тексту "товар" в кількості, асортименті й ціні, передбаченими цим договором в обумовлений договором термін, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пункт 1.1 договору).

Якість і комплектність продукції повинні відповідати технічним умовам продукції, що поставляється (пункт 3.1 договору).

Доставка товару на адресу покупця проводиться за попередньою узгодженістю сторін, або автотранспортом постачальника, або автотранспортом покупця (власним або орендованим). При доставці транспортом постачальника, транспортні послуги надаються додатково, окремим рахунком, або враховуються у ціні товару (пункт 4.2 договору).

Покупець оплачує постачальнику поставлений товар та автотранспортні послуги (за наявності) за узгодженими цінами згідно виставлених рахунків.

Ціни є ринковими (пункт 5.1 договору). Розрахунки за товар проводяться між постачальником і покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за фактом поставки товару, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України за попереднім погодженням сторін (пункт 5.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016 включно. У разі, якщо на момент закінчення дії договору сторони не завершили розрахунки між собою, термін дії договору в частині виконання грошових зобов`язань підлягає автоматичній пролонгації до повного завершення розрахунків між сторонами (пункт 9.1). Якщо за десять днів до закінчення строку дії цього договору сторони не повідомлять одна одну про намір розірвати договір, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (пункт 9.2 договору) /том 3 а.с. 23-25/.

На виконання умов вказаного вище договору щодо реалізації товару - бітуму дорожнього БНД 60/90 у кількості 21,3 т ТОВ "Хамсинг" на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд" виписано: - податкову накладну від 13.07.2017 №3 на суму 195776,09 грн, в тому числі ПДВ - 32629,35 грн, яка зареєстрована в ЄРПН; - рахунок на оплату від 13.07.2017 №57; - видаткову накладну від 13.07.2017 №54 /том 3 а.с. 26-30/.

Будь-яких зауважень щодо правильності оформлення податкової накладної та рахунку на оплату акт перевірки не містить.

З приводу посилань перевіряючих у акті перевірки на те, що надані до перевірки видаткові накладні не можуть бути сприйняті контролюючим органом як переміні бухгалтерські документи, так як в них не зазначені обов`язкові реквізити, а саме, прізвища, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд вважає за доцільне зазначити, що у видатковій накладній від 13.07.2017 №54 в графі "Від постачальника" зазначено підпис та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції - " ОСОБА_3 ", який згідно з договором постачання №20 від 26.04.2016 являється директором ТОВ "Хамсинг". При цьому, у графі "Отримав(ла)" видаткової накладної міститься підпис, який відповідає за зовнішніми ознаками підпису директора ТОВ "ТОП-Трансбуд" ОСОБА_1 , що міститься у договорі постачання №20 від 26.04.2016 /том 3 а.с. 30/.

Відтак, вказаним спростовуються посилання контролюючого органу на неможливість встановлення з видаткової накладної прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "Хамсинг" проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 18.07.2017 №4029 /том 3 а.с. 31/.

Транспортування оформлено товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №23 від 13.07.2017, відповідно до якої автопідприємство ТОВ "ТОП-Трансбуд", автомобіль державний номер МАЗ НОМЕР_3 , водій ОСОБА_4 , причіп державний номер НОМЕР_4 , пункт навантаження с. Соснівка, вул. Панфілова, 30, Кременчуцький район, пункт розвантаження м. Запоріжжя, вул. Краснова, 12, товар - бітум дорожній БНД 60/90 /том 3 а.с. 32/.

Поставлений ТОВ "Хамсинг" на користь позивача бітум вироблений ПАТ "УКРТАТНАФТА", про що свідчать паспорт якості №138 від 02.07.2017 та сертифікат відповідності UA1.035.0026186-16 з терміном дії з 05.05.2016 по 15.09.2018 /том 3 а.с. 33-34/.

Досліджені під час судового розгляду справи первинні документи, складені за результатами господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Хамсинг» (нова назва ТОВ "Двадцятий квартал"), відповідають вимогам Закону № 996, при цьому колегія суддів вказує, що відсутність окремих реквізитів у первинних документах не спричиняє порушень вимог ч. 2 ст. 9 Закону № 996, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також в ході судового розгляду справи встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладання та виконання спірного правочину, зокрема, контрагент позивача ТОВ "Хамсинг" на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, був належним чином учасником цивільних та господарських правовідносин та був платником ПДВ.

У акті перевірки перевіряючі, вказуючи про нереальність спірної господарської операції, посилаються на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018170000000323 від 29.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Службові особи ТОВ "Хамсинг" (код 40114780, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1-Д, кв. 119), ТОВ "Ісіс" (код ЄДРПОУ 41067936) та ТОВ "Білона" (код ЄДРПОУ 41066508), спільно з іншими пов`язаними особами у період з 2016 року по даний час здійснюючи зовнішньоекономічні операції з імпорту в Україну "бітуму нафтового дорожнього", надаючи до Полтавської митниці відомості про ввезення з СТОВ "ЛЛК-Нафтан" (Республіка Білорусь) "суміші мастичної бітумної", тобто виду товару, який не відповідає дійсності та має нижчу ставку ввізного мита, у подальшому реалізовуючи його в адресу ТОВ "Інтерєвробуд" (код ЄДРПОУ 41798946) та інших СГД, а також відображаючи наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Прайм стрім оіл" (код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Ентерс" (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ "Алан корпорейт" (код ЄДРПОУ 42237026), ТОВ "МВП "Релос" (код ЄДРПОУ 16477069), ТОВ "Діблен" (код ЄДРПОУ 41787101), ТОВ "Вест постач" (код ЄДРПОУ 41017436), ТОВ "Укрспец трейдінг" (код ЄДРПОУ 41504938), ТОВ "Іверс трейд" (код ЄДРПОУ 39782188), ТОВ "Мерліон центр" (код ЄДРПОУ 41582246), які фактично не відбувалися, внесли до документів завідомо неправдиві відомості, у тому числі умисно занизили базу оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 4,9 млн.грн, що є особливо великим розміром. Протягом 2016-2018 років ТОВ "Хамсинг" сформувало податковий кредит від СГД з ознаками фіктивності, а саме - ТОВ "Прайм стрім оіл" (код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Ентерс" (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ "Алан корпорейт", оскільки в зазначених СГД керівник, головний бухгалтер та засновник одна й та сама особа, наймані працівники відсутні. Таким чином, встановлені перевіркою факти і обставини, що ґрунтуються на даних результатів заходів податкового контролю, податкової звітності та інших джерел інформації свідчать про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Хамсинг" (код 40114780) по постачанню бітуму дорожньому БНД 60/90 здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту. Укладені між вищезазначеним постачальником та покупцем одночасно та ТОВ "ТОП-Трансбуд" договори не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становить його предмет. Фактичний зміст операції, з`ясований перевіркою - це формування активу за рахунок надходження товарів, робіт, послуг з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів сумнівних контрагентів, що фактично не міг і не здійснював постачання товарно-матеріальних цінностей, а отже, здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з придбання товарів на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд" при здійсненні поставки за невідомим напрямком. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Отже, походження придбаних товарів не встановлено, а реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Стосовно неподання контрагентами контрагентів позивача звітності, зокрема ТОВ "Хамсинг" не звітується з серпня 2019 року, а також негативну інформацію щодо формування податкового кредиту від СГД з ознаками фіктивності: ТОВ "Прайм стрім оіл", ТОВ "Найспром", ТОВ "Ентерс", а також судження податкового органу про заниження ТОВ «Хамсинг» ставки ввізного мита при розмитненні товарів у спосіб підміни найменування товарів, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 вказував, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, у рішеннях від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про безтоварність операцій позивача та його контрагентів, невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Також, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів наголошує на положеннях підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети), наведений у п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

На користь такого висновку свідчить й правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 23.07.2019 у справі № 802/2386/14-а та від 27 жовтня 2022 року у справі №140/2783/19.

Отже, не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, сам по собі позитивний баланс кожної конкретної роботи чи послуги не є обов`язковим, єдиним та достатнім складовим, який вказує на реальність чи нереальність такої операції.

Також колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на наявність рішень контролюючих органів про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості: ТОВ "Двадцятий квартал" (№6644 від 05.02.2020, оскільки таке рішення ухвалене відповідним податковим органом більш ніж через 2,5 роки після виконання умов відповідних договорів.

Стосовно посилання контролюючого органу на те, що ТОВ «Хамсинг» є фігурантом кримінального провадження №42018170000000323 від 29.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, колегія суддів зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) наявні лише ухвали Київського районного суду м. Полтави по справі № 552/1839/19, датовані квітнем та травнем 2019 року, у яких надані дозволи на проведення обшуків та на тимчасовий доступ та вилучення документів.

З тексту цих ухвал вбачається, що: «Службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (код НОМЕР_3 ), спільно з іншими пов`язаними особами, у період з 2016 року по даний час, здійснюючи зовнішньоекономічні операції з імпорту в Україну «бітуму нафтового дорожнього», надаючи до Полтавської митниці відомості про ввезення з СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (Республіка Білорусь) «суміші мастичної бітумної», тобто виду товару, який не відповідає дійсності та має нижчу ставку ввізного мита, у подальшому реалізовуючи його в адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код НОМЕР_4 ) та інших СГД, а також відображаючи наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (код НОМЕР_5 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (код НОМЕР_6 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (код НОМЕР_7 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (код НОМЕР_8 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (код НОМЕР_9 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (код НОМЕР_10 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » (код НОМЕР_11 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (код НОМЕР_12 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (код НОМЕР_13 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » (код НОМЕР_14 ), які фактично не відбувались, внесли до документів завідомо неправдиві відомості, у т.ч. умисно занизили базу оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 9.4 млн.грн., що є особливо великим розміром.»

Тобто, вказане кримінальне провадження жодним чином не доводить того, що господарська діяльність ТОВ «Хамсинг» має ознаки фіктивності, недійсності тощо.

Вказані ухвали не містить жодних обставин, які б свідчили про можливу безтоварність господарських операцій позивача та ТОВ «Хамсинг».

При цьому, колегія суддів зауважує, що без обвинувального вироку суду існування такого кримінального провадження не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеним контрагентом нереальною, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Усі докази підлягають оцінці сукупно.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 13.05.2021 в справі №822/3618/17 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370, від 13 березня 2018 року по справі № 826/13582/13-а, від 27 березня 2018 року по справі № 816/809/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт отримання позивачем товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на податку на прибуток.

Як наслідок, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України при формуванні витрат за рахунок господарської операції з ТОВ "Хамсинг" зроблено при довільному тлумаченні норм чинного на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи, контролюючим органом не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції між позивачем та ТОВ "Хамсинг", невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №00064940704 в частині збільшення товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 36707,50 грн, в тому числі 29366 грн - сума основного платежу; 7341,50 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій, не довів, а тому позовні вимоги ТОВ "ТОП-Трансбуд" у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі № 440/7471/24 - залишити без змін в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд".

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова