Ухвала

від 09.05.2025 по справі 640/9700/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження розгляду справи

09 травня 2025 року Справа №640/9700/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, 88000; код ЄДРПОУ 43143065) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №486195-1308-0713 від 30 червня 2018 року, №23139-5413-0713 від 17 липня 2019 року, №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року, №146260-2407-0713 від 09 квітня 2021 року, винесені Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Вирішено ряд процесуальних питань, зокрема, зазначено, що питання про поновлення строків на звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи.

01 серпня 2022 року Головне управління ДПС України у Закарпатській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, надало до суду відзив на позовну заяву, докази по справі, та заявив клопотання, в якому просив замінити відповідача у справі на правонаступника Головне управління ДПС у Закарпатській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, та залишити без розгляду позовну заяву.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

20 березня 2025 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №640/9700/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/9700/22 за позовом адвоката Разваляєва Дмитра Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Вирішено ряд процесуальних питань. Замінено відповідача у справі №640/9700/22 на його правонаступника Головне управління ДПС у Закарпатській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (місцезнаходження: вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород, 88000; код ЄДРПОУ ВП 44106694).

23 квітня 2025 року відповідач надав до суду письмові пояснення та докази по справі.

25 квітня 2025 року відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі.

05 травня 2025 судом визнано неповажними підстави, викладені представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, яке заявлено останнім у позовній заяві, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, залишено без руху позовну заяву у даній справі, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09 травня 2025 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив заяву про поновлення процесуального строку, якою просив суд, зокрема, поновити строк звернення до адміністративного суду у справі №640/9700/22 та визнати причини його пропуску поважними.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає наступне.

Відповідачем на підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення №486195-1308-0713 від 30 червня 2018 року надається копія корінця податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2018 року та копія рекомендованого повідомлення про вручення №9050003938689, 07/08, проте, без зазначення року такого вручення, а з поштового штемпелю на копії повідомлення неможливо встановити дату, яка була проставлена на штемпелі, зазначена адреса «Усть Чорна, Лісна, 14», яка не належить ОСОБА_1 , не співпадає ані з податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , ані з адресою, зазначеною в корінці податкового повідомлення рішення « АДРЕСА_3 ». Вказує, що підпис, зазначений в повідомленні, не містить ініціалів особи, яка його зробила, невідомий позивачеві.

На підтвердження вручення позивачу податкового повідомлення-рішення №23139-5413-0713 від 05 червня 2019 року відповідачем надається копія повідомлення про вручення, який повернувся на адресу відправника 17 липня 2019 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання», при чому таке повідомлення направлялось вже на адресу « АДРЕСА_3 », в той час, як податковою адресою платника податків є: АДРЕСА_2 .

Вказує, що на підтвердження вручення позивачу податкового повідомлення рішення №3885- 5433-0713 від 16 квітня 2020 року, яке надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що на думку відповідача, вручено 01 червня 2020 року, та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9050000547492 за адресою « АДРЕСА_3 » містить підпис невідомий ОСОБА_1 та не містить ініціалів особи, яка його зробила.

На підтвердження вручення позивачу податкового повідомлення рішення №146260- 2407-0713 від 09 квітня 2021 року відповідачем надається суду повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу відправника 15 травня 2021 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яке направлено не на податкову адресу позивача у АДРЕСА_2 .

За вказаними номерами відправлення на офіційному сайті Укрпошти зазначено, що дані про відправлення за такими номерами відсутні, тому що не зареєстровані в системі, адже загальновідомим є факт збереження такої інформації в системі протягом 6 місяців.

Представник позивача вважає, що з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних, допустимих, достовірних доказів направлення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень на адресу позивача, останнім фактично не було допущено необґрунтованих зволікань для захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду з позовом. Представником позивача не заперечується, що процесуальним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі. В той же час, представник позивача наголошує на тому, що йому не було відомо про наявність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки він не отримував їх, а відповідачем обов`язок щодо направлення спірних повідомлень належним чином виконано не було.

Крім того, представник позивача зазначив, що зі зворотних поштових повідомлень, яке надано відповідачем до клопотання від 27 липня 2022 року вбачається що: 1) спірні повідомлення направлялись не за податковою адресою; 2) з копій повідомлень про вручення неможливо з`ясувати дату проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення поштового відправлення. Не з`ясування дати проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення поштового відправлення унеможливлює встановлення дати, з якої необхідно розраховувати строк звернення до суду з адміністративним позовом, в даному випадку податкових повідомлень-рішень, які надсилалися на адресу позивача.

Вказує, що єдиним належним доказом, який підтверджуватиме неможливість вручення ОСОБА_1 поштового відправлення, яким надсилалися спірні поштові повідомлення-рішення буде оригінал конверта з проставленими поштовим органом відповідними відмітки з датою та причиною невручення за податковою адресою по АДРЕСА_2 , посилається на висновки ВС, викладені у постанові від 07 березня 2025 року у справі №260/4084/24.

Представник позивача зазначив, податковий орган обізнаний про податкову адресу позивача по АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями електронного кабінету.

Розглядаючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд керувався наступним.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи доводи представників сторін та наявні в матеріалах справи докази, суд констатує наступне.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №486195-1308-0713 від 18 квітня 2018 року, у позовній заяві позивачем зазначено дату такого рішення від 30 червня 2018 року, в той час, як номер такого податкового повідомлення-рішення у обох випадках співпадає, що дає підстави вважати, що саме позивачем зазначено неправильну дату такого рішення, надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №9050003938689, на якому вказано адреса: «Усть Чорна, Лісна, 14», який вручено із зазначенням лише підпису та дати «07/08», без зазначення року. Поштовий штемпель на копії такого повідомлення є нерозбірливим та нечитабельним.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №23139-5413-0713 від 05 червня 2019 року, у позовній заяві позивачем зазначено дату такого рішення від 17 липня 2019 року, в той час, як номер такого податкового повідомлення-рішення у обох випадках співпадає, що дає підстави вважати, що саме позивачем зазначено неправильну дату такого рішення, надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №9050000122343, на адресу: « АДРЕСА_3 », що повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 17 липня 2019 року. Поштовий штемпель на копії такого конверта погано читаємий.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №9050000547492 на адресу: « АДРЕСА_3 », який вручено із зазначенням лише підпису та дати « 01 червня 2020 року».

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №146260-2407-0713 від 09 квітня 2021 року надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №9050000885525, на адресу: « АДРЕСА_3 », який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 15 травня 2021 року. Поштовий штемпель на копії такого конверта погано читаємий.

Статтею 42 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин 29 червня 2022 року) (далі ПК України) врегульовано питання щодо листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2. статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.3. статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин 29 червня 2022 року) (далі - Правила №270):

рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до пункту 91 Правил №270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Як визначено у пункті 99 Правил №270 рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Згідно з пунктом 106 Правил №270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Суд зауважує, що визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України спосіб вручення податкових повідомлень-рішень надає контролюючому органу можливість обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв`язку.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» розумінні належного вручення податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19.

У той же час, зміст наведених положень Правил №270 дає підстави вважати, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №911/2523/20).

Подібний підхід продемонстровано Верховним Судом і в постанові від 09 лютого 2022 року у справі №640/16786/20, у якій суд висловився про те, що обов`язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення та одержувача (прізвище та його підпис). У цій постанові Верховний Суд, за результатом аналізу положень Правил №270, підсумував, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв`язку.

Також, в постанові від 03 травня 2023 року у справі № 580/4989/22 Верховний Суд зазначив, за подібних зі спірними обставинами у справі №640/16786/20, а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення не містить інформації про прізвище особи, яка отримала відправлення за наявності заперечень скаржника щодо фактичного отримання цього поштового відправлення, - Верховний Суд дійшов висновку про недотримання за таких обставин вимог Правил №270, а тому таке рекомендоване повідомлення не може бути належним доказом отримання вказаного відправлення уповноваженою особою позивача.

В зазначеній постанові Верховний Суд водночас відзначив, що напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Матеріали справи свідчать, що позивач та його представник заперечують факт отримання позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, інформації стосовно особи, котрій безпосередньо вручено податкові повідомлення-рішення №486195-1308-0713 від 18 квітня 2018 року та №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року контролюючим органом не надано.

Водночас, враховуючи вищезазначені норми ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі коли вони не вручені у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі №826/11455/15 дійшов висновку про те, що невиконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми пунктом 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання/перебування. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 10 лютого 2023 року у справі №160/5278/19.

Підсумовуючи, наданий представником позивача доказ щодо дійсної податкової адреси позивача, жодним чином не спростовує зазначені висновки.

З огляду на вищевикладене, для повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача відповідні докази, у зв`язку з чим, здійснити розгляд по суті заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом після отримання від відповідача доказів по справі.

Одночасно суд звертає увагу відповідача, що згідно пунктів 6 -7 частини п`ятоїстатті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з частиною сьомою статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Додатково суд зазначає, що відповідно до норм частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 171, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Продовжити розгляд адміністративної справи №640/9700/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

2. Витребувати у відповідача, Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, наступні докази:

- належним чином завірені читабельні та розбірливі копії доказів направлення та/або вручення позивачу податкових повідомлень-рішень №486195-1308-0713 від 18 квітня 2018 року, №23139-5413-0713 від 05 червня 2019 року, №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року та №146260-2407-0713 від 09 квітня 2021 року;

- інформацію стосовно того, якій саме особі було вручено рекомендовані листи з повідомленням про вручення №9050003938689 та №9050000547492, якими направлено позивачу податкові повідомлення рішення №486195-1308-0713 від 18 квітня 2018 року та №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року;

- належним чином завірені докази на підтвердження податкової адреси та/або адреси проживання/перебування позивача станом на дату направлення останньому податкових повідомлень-рішень №486195-1308-0713 від 18 квітня 2018 року, №23139-5413-0713 від 05 червня 2019 року, №3885-5433-0713 від 16 квітня 2020 року та №146260-2407-0713 від 09 квітня 2021 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надати (надіслати) витребувані докази до Донецького окружного адміністративного суду шляхом направлення через підсистему «Електронний суд» в дводенний строк з дня отримання цієї ухвали.

4. Попередити осіб, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може постановити ухвалу про стягнення з відповідної особи в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом розглянути по суті після отримання від відповідача доказів по справі.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Молочна