Ухвала від 28.04.2025 по справі 242/1873/23

справа № 242/1873/23

провадження № 1-кп/208/417/25

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районнийсуд м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті ускладі колегіїсуддів,головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження № 12023052690000947 від 11.11.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 12023250320001259 від 27.07.2023 року, №12023052690000860 від 16.10.2023 р., № 12023052690000947 від 11.11.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Прокурором заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, може перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо останній буде залишатися на волі. При цьому підстави для зміни запобіжного заходу та відмови в продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відсутні, оскільки ризики, що обґрунтовували необхідність продовження запобіжного заходу на стадії досудового розслідування не зменшилися і жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти заявленим ризикам. Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив більш м`який запобіжний захід у зв`язку зі станом здоров`я.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважав, що ризики заявлені прокурором не доведені, перетинати кордон з рф не збирається, сестра обвинуваченого не заперечує щоб її брат проживав разом із нею, просить змінити на більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою с винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу с наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України», судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді тривалого позбавлення волі, суд не вбачає іншої можливості запобігти ризику переховування обвинуваченої від суду у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати обвинуваченого від переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінальних правопорушень.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має розцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.

Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Тобто, для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Відповідно до згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд враховуючи те, що заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися на теперішній час, та враховуючи особистість обвинуваченого, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, він не є інвалідом, скарг на стан здоров`я не заявляв; відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, майновий стан, особисті та соціальні обставини життя, сімейні зв`язки, він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, є особою раніше судимою, вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до скоєння інкримінованого злочину, а також враховуючи тяжкість злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскаціє майна, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченому процесуальних обов`язків.

Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого, що саме, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу, обвинуваченого наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого, матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, стан здоров`я, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у межах 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 605 600,00грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Розмір застави визначений судом може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Враховуючи викладене, думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.

Керуючись ст. 176-178, 202, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красногорівка Донецької області, громадянина України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25червня 2025 року,включно з подальшим утримуванням в Дніпровській установі виконання покарань (№ 4).

Продовжити визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_7 в розмірі 200 прожиткових мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, що складає 605 600 грн.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , 25 липня 1986 року обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 60 днів, а саме до 25червня 2025 року включно:

прибувати до прокурора і суду за першою вимогою у встановлений час не відлучатися із населеного пункту без дозволу прокурора та суду;

повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений, не заявиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3