Рішення

від 12.05.2025 по справі 335/465/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/465/25 2/335/1064/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Юсубової Д.В., представника третьої особи Запорізької обласної ради Лавриненко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Юсубової Дар`ї Валентинівни, до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада, Запорізька обласна військова адміністрація про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Юсубової Д.В., звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою суду від 10.03.2025, за клопотанням представника Запорізької обласної ради, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Запорізьку обласну військову адміністрацію.

29.04.2025 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Юсубовою Д.В. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про їх зменшення, зазначено, що з 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 працював на різних посадах на КП «Готель «Україна» ЗОР. Наказом від 31.10.2018 № 48/1 позивача переведено на посаду завідуючого господарством, про що 08.01.2018 зроблено запис у трудовій книжці ОСОБА_1

05.03.2022 позивач був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу про зарахування у списки частини від 05.03.2022 №40.

20.12.2024 ОСОБА_1 звільнився із займаної посади завідуючого господарством КП «Готель «Україна» ЗОР. З травня 2020 року по 20.12.2024 позивачу не було здійснено жодної виплати заробітної плати, не виплачено йому усі належні суми при звільненні.

Згідно копії штатного розпису, що міститься в матеріалах цивільної справи № 335/5558/2024, яка була витребувана за клопотанням представника позивача з архіву суду, посадовий оклад позивача у 2020 році становив 4929 грн. 19 коп.

Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 4723 грн., з 01 вересня 5000 грн.

Тобто, розмір посадового окладу позивача на 2020 рік, згідно штатного розпису, з 01.01.2020 по 01.09.2020 становив трохи більше розміру мінімальної заробітної плати на 2020 рік.

Відповідно до ст. 31 Закону Україну «Про оплату праці», розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

З 03.04.2020 КП «Готель Україна» ЗОР перебуває у простої, у зв`язку з чим працівникам нараховувалось 2/3 від заробітної плати щомісячно.

3 огляду на зазначені обставини, розрахунок заборгованості по заробітній платі позивач здійснював відповідно до інформації, зазначеній у штатному розписі, затвердженому директором КП «Готель Україна» ЗОР ОСОБА_2 27.12.2019, який вводиться в дію з 01.01.2020, та з урахуванням положення ст. 31 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», мінімальна заробітна плата становила: у місячному розмірі: з 1 січня - 4 723 грн. (2/3 - 3 148 грн.), з 1 вересня - 5 000 грн. (2/3 - 3 333 грн.). Посадовий оклад позивача відповідно до штатного розпису на 2020 рік становив 4 929,19 грн. (2/3 3 286,13 грн.).

Таким чином, заборгованість по заробітній платі за 2020 рік (травень-серпень) становить: 3 286,13 х 4 = 13 144,52 грн.; вересень-грудень - 3 333 х 4 = 13 332 грн. Разом за травень-грудень 2020 рік = 26 476,52 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі: з 1 січня складала 6 000 грн. (2/3 - 4 000 грн.), з 1 грудня - 6 500 грн. (2/3 - 4 333 грн.).

Таким чином, заборгованість по заробітній платі за 2021 рік (січень - листопад) становить: 4 000 х 11 = 44 000 грн.; 4 333 грн. - за грудень 2021 року. Разом за січень - грудень 2021 рік = 48 333 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі: з 1 січня становила 6 500 грн. (2/3 - 4 333 грн.), з 1 жовтня - 6 700 грн. (2/3 - 4 466 грн.)

Заборгованість по заробітній платі за 2022 рік (січень - червень) становить: 4 333 х 6 = 25 998 грн.; з 01.07.2022 по 18.07.2022 - 2 516 грн.

Розрахунок за 2022 рік здійснено до 18.07.2022 року, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 119 К3пП України, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації зберігався за працівниками, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації

Таким чином, загальна сума заборгованості по заробітній платі з 01.05.2020 по 18.07.2022, з урахуванням того, що з 03.04.2020 КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі простою становить 103323 грн. 52 коп.

Остаточний розрахунок мав бути проведений з позивачем 20.12.2024, у день його звільнення, однак розрахунок проведено не було, з огляду на що позивач вважає, що на його користь також слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Оскільки останні нарахування позивачу повинні були відбуватися у 2022 році, де розмір місячної заробітної плати складав 6500 грн., то розрахунок середньої заробітної плати здійснювався позивачем виходячи із мінімальної заробітної плати станом на 2022 рік. Останні 2 місяцями, які передували останнім нарахуванням позивачу заробітної плати, були 18 травня 2022 року - 18 липня 2022 року.

З 18 травня 2022 року по 18 червня 2022 року було 23 робочих дні, з 18 червня 2022 року по 18 липня 2022 року було 21 робочі дні.

Загальна кількість робочих днів за 2 місяці, що передували фактичним нарахуванням заробітної плати позивачу становить 44 дні.

Середньоденний розмір заробітної плати складає 6500 грн.х2/44+295,45 грн.

З 21.12.2024 по 15.01.2025 (день підписання та подання позовної заяви до суду) минуло 17 робочих днів, тому середній заробіток за час затримки розрахунку становить 5022 грн. 65 коп. (295,45 грн.х17 днів).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради та КП «Універс» Запорізької обласної ради заборгованість по заробітній платі за період з 01.05.2020 по 18.07.2022 у розмірі 103323 грн. 52 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 21.12.2024 по 15.01.2025 у розмірі 5022 грн. 65 коп.

Ухвалою судді від 17 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Витребувано від КП «Готель Україна» ЗОР, копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду завідуючого господарства КП «Готель «Україна» ЗОР; довідку про наявність заборгованості на час звільнення ОСОБА_1 по заробітній платі за період з 01.05.2020 по 20.12.2024, інформацію про посадовий оклад ОСОБА_1 згідно штатного розпису у жовтні-листопаді 2024 року, інформацію про тривалість робочого тижня ОСОБА_1 , згідно штатного розпису.

13.02.2025 КП «Універс» подало суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є такими, що заявлені передчасно та з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, та просив ухвалити рішення з урахуванням заперечень щодо заявлених позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2022 № 10 було вирішено припинити КП «Готель «Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Унівеср» ЗОР, визначивши останнє правонаступником майна та всіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна». Однак, до цього часу попереднє керівництво КП «Готель «Україна» ЗОР не передало до КП «Універс» ЗОР первинні документи підприємства, зокрема і кадрові. Таким чином, відповідач позбавлений можливості належним чином оцінити правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо припинення трудових правовідносин.

Також зазначено, що у своїх позовних вимогах позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.05.2020 по 30.11.2024, проте звернувся до суду лише у січні 2025 року. Враховуючи що заробітна плата повинна виплачуватися регулярно, позивач очевидно знав про порушення свого права одразу після невиплати кожного місячного платежу. Отже, строк звернення до суду за частиною цих вимог (за період до листопада 2024 року) було порушено.

Крім того, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Позивач зазначає, що 05.03.2022 він був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , а згідно із положеннями Закону України №2352-ІХ від 01.07.2022, заробітна плата мобілізованому працівнику, не нараховується, оскільки він фактично не виконує свої трудові обов`язки, а тому позовна вимога щодо стягнення заробітної плати за період після мобілізації є безпідставною.

19.02.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи про пропуск строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі є безпідставними, оскільки норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України пов`язують початок перебігу тримісячного строку на право звернення до суду саме з днем одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а не з моментом коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивачу при звільненні не було ні виплачено жодних сум, ні надано жодного письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а відтак тримісячний строк взагалі не розпочав свій перебіг. Крім того, наказ про звільнення позивач отримав 20.12.2024, а позовну заяву подано 16.01.2025.

25.02.2025 до суду надійшли письмові пояснення Запорізької обласної ради, в яких представник третьої особи вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У поясненнях представник Запорізької обласної ради зазначила, що позивачем у позовній заяві не наведено підстав, визначених договором або законом, виникнення солідарної відповідальності у відповідачів КП «Готель «Україна» ЗОР та КП «Універс» ЗОР. Трудовим законодавством не передбачена солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем у цій справі, а тому вимоги позову про солідарне стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставними.

Вимога про стягнення заборгованості по заробітній платі, виходячи з вимог чинного законодавства, може бути звернена лише до роботодавця, з яким працівник вступив у трудові правовідносини. Із доданих до позову доказів видно, що позивач перебував у трудових правовідносинах із КП «Готель «Україна» ЗОР, з якого його було і звільнено. Доказів перебування позивача у трудових відносинах із КП «Універс» ЗОР до позову не долучено, що свідчить про те, що вказане підприємство не є роботодавцем позивача.

Станом на сьогоднішній день КП «Готель «Україна» ЗОР не припинено, а відповідно вимоги позовної заяви безпідставно звернуті до КП «Універс» ЗОР, яке не порушувало права позивача.

Крім того, до позову долучено довідку, відповідно до якої позивач з 05.03.2022 перебуває на військовій службі на посаді стрільця, де йому нараховується посадовий оклад та виплачується щомісячна премія.

З урахуванням змін, внесених 19.07.2022 до ст. 119 КЗпП України, представник Запорізької обласної ради вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 19.07.2022 по 30.11.2024 безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням викладених обставин Запорізька обласна рада вважає, що позов, який є предметом розгляду цією справи, не підлягає задоволенню.

Інші заяви по суті справи не надходили.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримали та просили їх задовольнити.

Представник Запорізької обласної ради просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, представники КП «Готель «Україна» ЗОР, КП «Універс» ЗОР та Запорізької обласної військової адміністрації, не з`явились.

Від представника КП «Універс» ЗОР Павленка С.І. та від представника Запорізької обласної військової адміністрації Левіт А.Р. надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник КП «Готель Україна» ЗОР про причини неявки до суду не повідомив, будь-яких заяв, в тому числі про відкладення судового засідання, до суду не подав.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи - Запорізької обласної військової адміністрації.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника Запорізької обласної ради, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази у сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 06.08.2018 перебував у трудових відносинах із КП «Готель «Україна» ЗОР, де працював до 01.11.2018 на посаді ліфтера, а з 01.11.2018 на посаді завідуючого господарством.

Згідно наказу № 3/к від 20.12.2014, за підписом голови комісії з припинення КП «Готель «Україна» ЗОР Павленка С.І., позивача було звільнено з 20.12.2024 з посади завідуючого господарством за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивача, йому було видано трудову книжку.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Суду не надано доказів на підтвердження виконання КП «Готель «Україна» у повному обсязі вимог ст. 47 КЗпП України, зокрема не надано доказів, що роботодавцем у день звільнення позивача було видано письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та проведено з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

З довідок форми ОК-5 та ОК-7 судом встановлено, що починаючи з травня 2020 року по день звільнення позивача із роботи, 20.12.2024 КП «Готель «Україна» ЗОР не нараховувало та не виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату. Вказані обставини ні відповідачами, ні третіми особами не спростовуються.

Відповідно до довідки від 06.04.2022 № 55, яка видана солдату ОСОБА_1 , він перебуває на військовій службі у військові частині НОМЕР_1 , з 05.03.2022.

Частиною 3 ст. 119 КЗпП України, в редакції яка діяла до 19.07.2022, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

З 19.07.2022 внесені зміни до ст. 119 КЗпП України, якими фактично скасовано таку гарантію призваних за мобілізацією військовослужбовців, як збереження середнього заробітку на підприємстві, у яких вони працювали на час призову, на період проходження військової служби.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 мав право на отримання належних йому при звільненні виплат за період його роботи у КП «Готель «Україна» з 01.01.2020 по 18.07.2022 включно.

При визначенні суми заборгованості по заробітній платі, суд враховує ті обставини, що ні КП «Готель «Україна» ЗОР, ні його правонаступник КП «Універс» ЗОР, не надали на запит адвоката, або на ухвалу суду про витребування доказів, інформацію про розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 , про розмір його посадового окладу згідно штатного розпису.

За клопотанням представника позивача, з метою з`ясування розміру посадового окладу ОСОБА_1 , судом було витребувано з архіву Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи № 335/5558/24, провадження № 2/335/2304/2024, в яких міститься копія штатного розпису КП «Готель «Україна» ЗОР, який затверджено 27.12.2019 директором КП «Готель «Україна» ЗОР Приладишевим В.М., який вводиться в дію з 01.01.2020.

Згідно оглянутого судом штатного розпису, який міститься у матеріалах цивільної справи № 335/5558/24, провадження № 2/335/2304/2024, посадовий оклад завідуючого господарством з 2020 року становив 4 929 грн. 19 коп.

Відповідно доч.1та ч.3ст.3-1Закону України«Про оплатупраці»,розмір заробітноїплати працівниказа повністювиконану місячну(годинну)норму праціне можебути нижчимза розмірмінімальної заробітноїплати. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Згідно із Законами України «Про державний бюджет України на 2020 рік», «Про державний бюджет України на 2021 рік» та «Про державний бюджет України на 2022 рік», мінімальна заробітна плата становила у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 4 723 грн., з 1 вересня 2020 року - 5 000 грн.; з 1 січня 2021 року - 6 000 грн., з 1 грудня 2021 року 6500 грн.; з 1 січня 2022 року до 01.10.2022 6500 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги положень ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці», суд погоджується із доводами представника позивача, що заборгованість по заробітній платі слід рахувати з 01.05.2020 до 01.09.2020, виходячи із розміру посадового окладу завідуючого господарством, який перевищував розмір мінімальної заробітної плати у цей період, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», а з 01.09.2020 по 19.07.2022, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, який встановлювався відповідними Законами України «Про державний бюджет України».

Крім того, сторонами у справі не оспорювався та був визнаний той факт, що з 03.04.2020 КП «Готель «Україна» ЗОР перебувало у простої, і відповідно заробітна плата працівникам нараховувалась, згідно ст. 113 КЗпП України, з розрахункуне нижчевід двохтретин тарифноїставки встановленогопрацівникові розряду(окладу).

Перевіривши розрахунок заборгованості по заробітній платі представника позивача, наведений у заяві про зменшення позовних вимог, суд встановив, що загальна сума заборгованості роботодавця перед позивачем, за період з 01.05.2020 до 19.07.2022, становить 103323 грн. 52 коп., а відтак вважає, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 103323 грн. 52 коп. є законними та обґрунтованими.

При вирішенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ст. 116 та ст. 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 20.12.2024 і з ним не був проведений повний розрахунок ні в день звільнення, ні на час розгляду справи судом, а відтак на його користь слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 21.12.2024 по день подання позову, 15.01.2025.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУвід 08лютого 1995року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід брати до уваги розмір нарахованої заробітної плати позивача ОСОБА_1 за березень та квітень 2020 року, оскільки саме в ці місяці проводились останні нарахування заробітної плати позивачу. Так, згідно довідки ОК-5, у березні та квітні 2020 року ОСОБА_1 було нараховано по 4723 грн. заробітної плати за кожний місяць.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз.1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача у березні-квітні 2020 року становив 224 грн. 90 коп. (9446 грн.:42 робочі дні=224 грн. 90 коп.).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.12.2024 по 15.01.2025, відповідно становить 3823 грн. 30 коп. (224,90 грн. х17 робочих днів=3823 грн. 30 коп.)

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід задовольнити частково, на суму 3823 грн. 30 коп., оскільки суд вважає безпідставним брати до уваги при обчисленні вказаної суми заробітну плату за період з 18.05.2022 по 18.07.2022, оскільки у вказаний період позивачу заробітна плата не нараховувалась.

У даній справі позивач заявив вимоги до двох відповідачів, КП «Готель «Україна» ЗОР та КП «Універс» ЗОР, і просив стягнути суму заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в солідарному порядку із цих відповідачів.

Проте, на думку суду, у даному випадку не може бути застосована солідарна відповідальність цих двох юридичних осіб, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із КП «Готель «Україна».

15.02.2022 Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради», пунктом 2 якого КП «Універс» Запорізької обласної ради визначено правонаступником всіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради.

Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 23.02.2022 № 8-св «Про забезпечення виконання рішення обласної ради від 15.02.2022 № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради» була створена комісія з припинення обов`язків КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради та призначено голову комісії з припинення.

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду справи КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі припинення з 06.05.2022 року.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) зроблено висновок, що «у статтях 104ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. З урахуванням того, що згідно пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» та не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 933 - 15 вересня 2015 року, з якої він є правонаступником ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій».

Таким чином, у даному випадку сума заборгованості по заробітній платі, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні повинні бути стягнуті саме з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, відповідно до рішення Запорізької обласної ради від 15.02.2022 № 10.

Суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, позовні вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради та КП «Універс» Запорізької обласної ради, з тих підстав, що хоча КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на даний час перебуває у стані припинення і його не виключено із Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, його правонаступником є саме КП «Універс» Запорізької обласної ради, яке повинно відповідати перед позивачем за порушення КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради вимог трудового законодавства у спірних правовідносинах.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 103323,52 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.12.2024 по 15.01.2025 в сумі 3823, 30 грн., а у задоволенні позовних вимог до КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради слід відмовити.

Доводи представника КП «Універс» Запорізької обласної ради про те, що ОСОБА_1 пропустив строки звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, а тому у задоволенні позову слід відмовити, суд вважає безпідставними з таких підстав.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а усправах провиплату всіхсум,що належатьпрацівникові призвільненні,-у тримісячнийстрок здня одержанняним письмовогоповідомлення просуми,нараховані тавиплачені йомупри звільненні (стаття 116).

При розгляді даної справи встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 з роботи, 20.12.2024, з ним не було проведено повний розрахунок і йому навіть не було вручено письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

З позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі позивач звернувся в межах тримісячного строку після його звільнення з роботи, 15.01.2025 (сформовано в підсистемі Електронний Суд), а відтак, в межах строку звернення до суду з позовом, який встановлено ст. 233 КЗпП України.

Окрім того, на підставі положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі відповідно до Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з КП «Універс» ЗОР на користь держави судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Юсубової Дар`ї Валентинівни, до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада, Запорізька обласна військова адміністрація про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 01 травня 2020 року до 19 липня 2022 року у розмірі 103323(стотри тисячітриста двадцятьтри)гривні 52коп. (без урахування податків та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.12.2024 по 15.01.2025 в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) гривні 30 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, в тому числі у задоволенні позову до КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Унівеср» Запорізької обласної ради судовий збір на користь держави у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено і проголошено 12 травня 2025 року.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 05907549, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 162-А, м. Запоріжжя, 69005.

Відповідач Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 13622246, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Запорізька обласна рада, ЄДРПОУ 20507422, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Запорізька обласна військова адміністрація, ЄДРПОУ 00022504, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005.

Суддя К.В. Гашук