Ухвала

від 09.05.2025 по справі 991/3626/25

НЕ ВКАЗАНО

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3626/25

Провадження № 1?кс/991/3657/25

У Х В А Л А

09 травня 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Історія провадження

23.04.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви № 967/4 від 21.04.2025.

На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 30.04.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Судові засідання для розгляду скарги призначалися на 25.04.2025, 29.04.2025 та 09.05.2025.

24.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 , яку ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 25.04.2025 залишено без задоволення.

29.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду з повторною заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 , яку залишено без розгляду в порядку ч. 4 ст. 81 КПК України.

Обґрунтування скарги

Зі змісту скарги слідує, що 21.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до НАБ України з заявою № 967/4 про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ст. 111, ч. 3 ст. 109, ст. 442 КК України, що, на його думку, вчинені посадовими особами Головного слідчого управління Служби безпеки України.

Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, зазначені в заяві ОСОБА_3 відомості не були внесені до ЄРДР, його не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано відповідного витягу з реєстру.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 прохав слідчого суддю постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов`язати уповноважених осіб НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.

Позиції учасників справи

Заявник ОСОБА_3 та представник НАБ України, будучи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання 25.04.2025, 29.04.2025 та 09.05.2025 не прибули, причин неявки не повідомили. 08.05.2025 від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник НАБ України надав до суду заперечення проти задоволення скарги, у яких також прохав здійснити її розгляд у його відсутність.

За наведених обставин та у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність зазначених осіб.

Мотиви слідчого судді

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити з огляду на таке.

Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).

У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Аналіз наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.

Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.

Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).

Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як уже згадувалося, 23.04.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 (від 21.05.2025) на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви № 967/4 від 21.04.2025.

Зі змісту згаданої заяви ОСОБА_3 слідує, що він повідомив, у тому числі НАБ України про те, що посадові особи Головного слідчого управління Служби безпеки України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, прокуратури міста Києва вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ст. 111, ч. 3 ст. 109, ст. 442, ст. 127, ст. 366, ч. 3 ст. 282 КК України, які виразились у невиконанні вимог ст. 214 КПК України та невнесенні і не розслідуванні заявлених злочинів.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя констатує, що у ній, як і у скарзі від 23.04.2025, не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Заявник не наводить об`єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних (злочинних) діянь, надаючи суб`єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність.

Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірки викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що обставини, які викладені у заяві ОСОБА_3 від 21.04.2025, не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, та не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Тому, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноваженої особи НАБ України, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 від 21.04.2025 (№ 967/4).

Отже, скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 від 23.04.2025 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальні правопорушення від 21.04.2025 (№ 967/4), - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1