Постанова

від 03.05.2025 по справі 914/2070/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2025 р. Справа №914/2070/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників від:

скаржника: Кусий А.В. адвокат;

позивача: Теслюк Т.Ю. адвокатка;

відповідача: Галадій А.М. адвокат;

розглянувши апеляційну скаргуПриватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича (вх. ЗАГС №01-05/236/25 від 27.01.2025)

на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 16.01.2025 ( повний текст ухвали 21.01.2025, суддя Петрашко М.М.)

у справі№ 914/2070/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша, м. Львів

за участі третьої особи, що

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд, м. Львів

прозвернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 у справі №914/2070/23 позов задоволено частково, вирішено зокрема, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 22.10.2019, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колдубай Н.П. за №2507, на майно ТОВ "Фірма "Ратуша", а саме: нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 123493746101 на користь АТ "Комінвестбанк", в рахунок погашення заборгованості по договору кредиту №02-1/3К-49 від 26.10.2010 в сумі 26 996 414,10 грн шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна. Рішення набрало законної сили.

20.09.2024 Господарським судом Львівської області видано накази на примусове виконання судового рішення.

25.09.2024 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. відкрив виконавче провадження №76139685 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у цій справі.

До Господарського суду Львівської області 25.12.2024 надійшла скарга ТОВ "Фірма "Ратуша" на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у цій справі №914/2070/23, в якій скаржник просив визнати недійсним звіт ПП "Західний експертно-консалтинговий центр" від 09.10.2024 про оцінку нежитлової нерухомості, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 2974,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124493746101 та яке належать ТОВ "Фірма "Ратуша".

14.01.2025 скаржник подав заяву про уточнення скарги, в якій ТОВ "Фірма "Ратуша" просило визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у виконавчому провадженні №76139685 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 09.10.2024, який складений суб`єктом оціночної діяльності ПП "Західний експертно-консалтинговий центр" щодо нерухомого майна ТОВ "Фірма "Ратуша".

Крім того, скаржник подав клопотання про поновлення строку для подання до Господарського суду Львівської області скарги на дії приватного виконавця.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 16.01.2025 поновив ТОВ «Фірма «Ратуша» строк для подання скарги на дії приватного виконавця Білецького І.М. у виконавчому провадженні №76139685 щодо визначення вартості нерухомого майна. Скаргу ТОВ "Фірма "Ратуша" на дії приватного виконавця Білецького І.М. у справі №914/2070/23 задовольнив і визнав неправомірними його дії щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 09.10.2024, який складений суб`єктом оціночної діяльності ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» щодо нерухомого майна ТОВ «Фірма «Ратуша».

Суд першої інстанції вказав на наявність порушень під час проведення виконавчих дій щодо визначення вартості нерухомого майна боржника. Так, оцінка майна проводилася без належного внутрішнього огляду об`єкта оцінки. Звіт, на підставі якого приватний виконавець сформував заявку на реалізацію лота, був підготовлений лише на основі зовнішнього огляду будівлі та документів, наданих замовником оцінки. При цьому, приватний виконавець не вжив заходів для забезпечення доступу оцінювача до приміщення для проведення повного огляду, попри очевидну необхідність такого огляду для встановлення фактичного фізичного стану об`єкта. Така поверхнева оцінка може вплинути на достовірність та об`єктивність оцінки майна, що, у свою чергу, впливає на права боржника та може спричинити зниження стартової ціни лота на торгах.

З огляду на це суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця, який, не забезпечивши повноцінну оцінку майна, прийняв звіт до виконання і на його основі розпочав процес реалізації лота, є неправомірними.

Приватний виконавець Білецький І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.01.2025 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ТОВ «Фірма «Ратуша» відмовити. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, суд поновив строк на подання скарги ТОВ «Фірма «Ратуша» всупереч вимогам закону та усталеній судовій практиці, що прямо суперечить принципу правової визначеності. Боржник був належним чином повідомлений про оцінку майна ще 08.10.2024. Крім того, боржник уже 20.11.2024 достовірно знав про звіт оцінювача, проте його адвокат ознайомився з матеріалами виконавчого провадження лише 23.12.2024. Таким чином, боржник мав усі можливості вчасно подати скаргу.

Заперечує щодо прийняття судом до уваги заяви боржника щодо уточнення скарги на дії приватного виконавця, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості ні уточнювати скаргу, ні змінювати вимоги такої.

Апелянт наголошує, що скаржник подав рецензію на звіт вже після встановленого законом строку, без жодного обґрунтування причин пропуску такого. Згідно з процесуальними нормами, особа, яка подає докази пізніше, зобов`язана обґрунтувати, чому не змогла зробити цього раніше. Такі пояснення були відсутні, а отже, суд мав відмовити в їх долучені до матеріалів справи.

Також апелянт звертає увагу на те, що у звіті оцінювача хоча і вказано на відсутність доступу до внутрішніх приміщень, проте вказане не є порушенням, а відповідає Національним стандартам № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". В звіті містяться всі необхідні застереження щодо умовності визначення стану майна. Оцінка була проведена на підставі документів та зовнішнього огляду, що допускається за відсутності доступу, і була виконана відповідно до чинних норм.

Разом з тим, апелянт вважає, що навіть за умов відсутності огляду внутрішніх приміщень оцінка не втрачає своєї юридичної сили, а сам по собі звіт не був визнаний недійсним або скасованим. Відтак, визнання дій виконавця неправомірними на підставі припущень про можливу упередженість оцінки є надмірним і юридично необґрунтованим. Тому він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що порушує процесуальні норми, виходить за межі повноважень суду й ґрунтується на недопустимих доказах та недостовірній аргументації.

10.03.2025 від апелянта надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: два не відкритті конверти, які були надіслані ТОВ «Фірма «Ратуша» та повернулися на адресу приватного виконавця із зазначенням причин невручення - «за закінченням терміну зберігання», у якому містилося повідомлення про вартість описаного та арештованого майна.

Західний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Стаття 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи зазначене, а також те, що подані докази не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про долучення вказаних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданих апелянтом доказів без розгляду.

Відзиву на апеляційну скаргу, а також інших клопотань та заяв, в порядку статті 207 ГПК України, учасники у справі не подавали.

В судовому засіданні взяли участь представники апелянта, позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Окрім цього, присутній у залі судового засідання представник приватного виконавця повідомив, що окрім надсилання поштовою кореспонденцією повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, висновок про оцінку цього майна було також надіслано до Автоматизованої системи виконавчого провадження, тобто такий висновок відображався в електронному кабінеті ТОВ "Фірма "Ратуша".

На такі доводи апелянта, представник ТОВ "Фірма "Ратуша" усно повідомив, що ні адвокат, ні керівник боржника не зобов`язані стежити за даними (документами), що вносяться до такого електронного кабінету Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою приватного виконавця від 25.09.2024 в межах виконавчого провадження №76139685, відкритого 25.09.2024, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ "Фірма "Ратуша".

Постановою приватного виконавця від 26.09.2024 описано та накладено арешт на нежитлові приміщення, загальною площею 2974,90 кв.м, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, 242; належать боржнику на підставі свідоцтва про право власності №7491725 від 02.08.2013.

Постановою приватного виконавця від 26.09.2024 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП "Західний експертно консалтинговий центр", який має сертифікат від 23.02.2023 за №119/2023, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 14.10.2024).

Відповідно до звіту про оцінку нежитлової нерухомості від 09.10.2024 ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки без врахування ПДВ становить 54913100,00 грн, що станом на дату оцінки еквівалентно 1333632,00 доларів CШA.

У поданій скарзі на дії приватного виконавця, ТОВ «Фірма «Ратуша» зазначило, що дізналось про порушення своїх прав 23.12.2024, а саме після того як представник ТОВ «Фірма «Ратуша» - адвокат Галадій А.М. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №7613968. Також скаржник покликався на те, що приватний виконавець Білецький І.М. не надсилав на адресу ТОВ "Фірма "Ратуша" повідомлення від 18.10.2024 б/н про результати оцінки майна. Як вказано у скарзі, підтвердженням того, що приватний виконавець Білецький І.М. не надсилав на адресу ТОВ "Фірма "Ратуша" повідомлення від 18.10.2024 про результати оцінки майна є те, що 20.11.2024 представник ТОВ "Фірма "Ратуша" звернувся до приватного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №76139685, яка обґрунтовується тим, що:

- 13.11.2024 Залізничним районним судом м. Львова було постановлено ухвалу у справі №462/4888/24 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 462/4888/24 та накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 2974,9 кв.м, яке розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124493746101 та належать ТОВ «Фірма «Ратуша» на праві власності;

- ТОВ «Фірма «Ратуша» не отримувала від приватного виконавця Білецького І.М. звіту про встановлення вартості (про оцінку) нежитлового приміщення.

Так, відповідно до заяви від 20.11.2024, що адресована приватному виконавцю Білецькому І.М., ТОВ «Фірма «Ратуша» просило:

- відкласти на 10 робочих днів, проведення виконавчий дій в межах виконавчого провадження № 76139685, зокрема відкласти проведення торгів (електронних торгів, аукціону) за лотом № 562565 щодо продажу нежитлового приміщення загальною площею 2974,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124493746101 та належить ТОВ «Фірма «Ратуша» на праві власності;

- надіслати ТОВ «Фірма «Ратуша» звіт про встановлення вартості (про оцінку) нежитлового приміщення загальною площею 2974,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 124493746101 та належить ТОВ «Фірма «Ратуша» на праві власності.

Постановою приватного виконавця від 20.11.2024 відкладено проведення виконавчих дій до 04.12.2024, однак як стверджував заявник, приватний виконавець Білецький І.М. не надіслав ТОВ «Фірма «Ратуша» звіт про встановлення вартості (про оцінку) нежитлового приміщення.

У постанові приватного виконавця від 20.11.2024 вказано, що на адресу приватного виконавця надійшла заява представника ТОВ «Фірма «Ратуша» про те, що вони не ознайомленні з повним звітом про оцінку арештованого майна боржника, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 2974,90 м.кв. (місцезнаходження: м. Львів вул. Городоцька, 242), а тому внаслідок виникнення обставин, через які сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, необхідно відкласти проведення виконавчих дій на строк до 10 робочих днів, а саме до 04.12.2024.

Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що 18.10.2024 ним скеровано боржнику повідомлення про визначення вартості майна, яке повернулося на адресу приватного виконавця із зазначенням причин невручення - «за закінченням терміну зберігання».

Вказане підтверджується інформацією із сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за номером №0600974542231.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок отримання поштової кореспонденції покладений на особу, якій така адресована. Вказане відповідає усталеній практиці Верховного Суду, яка може бути застосована у цій справі за аналогією.

Так, у постанові від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 Верховний Суд виснував, що з аналізу ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, вбачається, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Сам лише факт неотримання стороною кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копію судового рішення (ухвали у даному випадку) за належною адресою, самостійно зазначеною відповідачем в процесуальних документах, та яка повернулася в суд у зв`язку із закінченням терміну зберігання, тобто неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №5015/1763/12).

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо своєчасного надіслання боржнику звіту про оцінку майна. Водночас вказаним спростовуються доводи ТОВ «Фірма «Ратуша» про відсутність інформації щодо проведеної оцінки належного йому нерухомого майна.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що ТОВ «Фірма «Ратуша» зверталась до приватного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій, що свідчить про його обізнаність із наявним відкритим виконавчим провадженням, а також про наявність звіту про оцінку майна ще 15.11.2024.

Доводи скаржника (ТОВ «Фірма «Ратуша») про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження лише 23.12.2024 оцінюються судом критично, оскільки ним не обґрунтована неможливість такого ознайомлення у період щонайменше із 15.11.2024 по 23.12.2024; не надано доказів відмови або перешкоджання приватним виконавцем надати матеріали виконавчого провадження швидше. Вказане свідчить виключно про сумлінність використання процесуальних прав боржником, а також про небажання вчасно зреалізувати такі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно з вимогами ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У пункті «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що ТОВ «Фірма «Ратуша» пропустило строк на подання скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, необхідно дотримуватися відповідних положень ГПК України, які знаходяться у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» ч. 1 ст. 341 цього Кодексу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) та постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 909/992/19).

Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта відповідно до вимог ч. 1 ст. 341 ГПК України, суд повинен враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

Аналізуючи зміст ст. 341 ГПК України та поняття «дізнався» та «повинен був дізнатися», законодавець у зазначеній нормі вказує на презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Більше того, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, на думку законодавця недостатньо. Зазначений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г.

Беручи до уваги вказане, колегія суддів вважає, що боржник не вжив жодних заходів для того, щоб своєчасно отримати звіт про оцінку майна та зреалізувати своє право на подання скарги на дії приватного виконавця в межах встановленого строку.

Відповідно до статей 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів державної виконавчої служби може бути поновлено судом.

Скарги, подані після закінчення процесуальних строків, відповідно до вимог ч. 2 ст. 118 ГПК України залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, що не позбавляє скаржника, з урахуванням ч. 2 ст. 341 ГПК України, права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постановах від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19), що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання й обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

З`ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку ч. 2 ст. 118 ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 909/615/15).

Колегія суддів звертає увагу також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Водночас скаржник подав заяву про поновлення строку вже після першого судового засідання, при цьому не навівши поважних причин для поновлення такого строку.

Беручи до уваги зазначене в сукупності, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про поновлення ТОВ «Фірма «Ратуша» строку на подання скарги на дії приватного виконавця, оскільки пропуск такого був зумовлений не об`єктивними обставинами, а суб`єктивними чинниками.

За приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, в силу ст. 118 ГПК України, наслідком пропуску процесуального строку та незвернення до суду з клопотанням про його поновлення є залишення скарги без розгляду. Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №921/14/18.

Оскільки ТОВ «Фірма «Ратуша» у справі, що розглядається, не спростувало наявності у нього можливостей контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій, не навело об`єктивних, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на дії / бездіяльність державного виконавця, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення скарги без розгляду.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що за встановлених обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню із прийняттям нового рішення про залишення поданої ТОВ «Фірма «Ратуша» скарги без розгляду.

Керуючись ст. ст. 74, 269, 270, 275 , 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича задовольнити частково.

2.Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.01.2025 у справі №914/2070/23 та прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша на дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК