Постанова від 30.07.2025 по справі 914/2070/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

cправа №914/2070/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша"

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду (Матущак О.І., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)

від 29.05.2025 (повний текст складений 03.06.2025)

за заявою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд",

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша" (далі - Відповідач, Скаржник) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 у справі №914/2070/23 позов задоволено частково. Звернено стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 22.10.2019, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колдубай Н.П. за №2507, на нерухоме майно Відповідача, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 123493746101 (далі - Приміщення), у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 26.10.2010 №02-1/3К-49 у сумі 26 996 414,10 грн шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

3. 25 вересня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович (далі - Виконавець) відкрив виконавче провадження №76139685 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 20.09.2024.

4. У грудні 2024 року Відповідач подав до Господарського суду Львівської області скаргу на дії Виконавця, у якій просив визнати недійсним звіт про оцінку Приміщення Приватного підприємства "Західний експертно-консалтинговий центр" від 09.10.2024.

5. 14 січня 2025 року Відповідач подав заяву про уточнення скарги, в якій просив визнати неправомірними дії Виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку від 09.10.2024, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Західний експертно-консалтинговий центр", щодо нерухомого майна Відповідача.

6. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2025 скаргу Відповідача задоволено.

7. Водночас постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 (дата з урахуванням виправлення описки) зазначену ухвалу скасовано та прийнято нове рішення, яким скаргу Відповідача на дії (бездіяльність) Виконавця залишено без розгляду.

Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

8. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 з Відповідача на користь Виконавця стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.

9. Суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов таких висновків:

- Виконавець просив стягнути з Відповідача (з урахуванням клопотання про зменшення розміру вимог) витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції в розмірі 20 000 грн, у суді апеляційної інстанції - 15 000 грн;

- дослідивши матеріали справи, зокрема, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанцій, проаналізувавши умови договору, враховуючи фіксований розмір гонорару адвоката, а також беручи до уваги принцип розумності, встановлено, що заявлений розмір судових витрат є обґрунтованим, співмірним та підтверджений матеріалами справи;

- представники учасників справи не прибули в судове засідання як 22 травня 2025 року, так і 29 травня 2025 року;

- Відповідач не подав обґрунтованих заперечень на заяву про розподіл судових витрат, а також не заявляв клопотання про зменшення їх розміру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та правова позиція інших учасників справи

10. 23 червня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, у якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви Виконавця про стягнення зі Скаржника витрат на професійну правничу допомогу.

11. У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції:

- порушив норми процесуального права та не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18:

1) за положенням частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

2) згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

3) відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- порушив статтю 244 ГПК України, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги вирішив питання про судові витрати, що підтверджується протоколом судового засідання від 03.04.2025.

12. 15 липня 2025 року, в межах встановленого строку, Виконавець із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову - залишити без змін; стягнути зі Скаржника на свою користь судові витрати, а саме 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

13. Виконавець зазначив, що попередні судові витрати у суді касаційної інстанції, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становлять 15 000 грн та складаються з витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката. З метою підтвердження розміру цих витрат до відзиву долучені скан-копії:

- договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 08.07.2025 №158П (далі - Договір №158 П);

- ордера на надання правничої допомоги від 15.07.2025 серії ВС №1384333;

- свідоцтва Кусого Андрія Васильовича про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.02.2019 серії ЛВ №001364.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

14. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

15. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

16. Стаття 16 ГПК України закріплює право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

17. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

18. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19. Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

20. Адвокатський гонорар може існувати у двох основних формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката, залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

21. Таким чином, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

22. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Практична реалізація вказаного принципу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

23. Згідно зі статтею 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

24. Отже, відшкодування судових витрат має відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, зокрема, стадії судового контролю за виконанням судових рішень.

25. У постанові від 18.12.2024 у справі №921/357/20 Велика Палата Верховного Суду на підставі аналізу статей 339, 343, 344 ГПК України дійшла висновку, що приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

26. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За загальним правилом такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

27. Скаржник, зокрема, стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (частину першу статті 124 ГПК України) та не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18, щодо подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

28. Попри це, ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову, суд апеляційної інстанції не встановив відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, і Скаржник не подав обґрунтованих заперечень як у цій частині, так і загалом.

29. Більш того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що застосування частини другої статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників (постанови Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №903/753/22, від 16.04.2025 у справі №904/142/22, від 08.06.2021 у справі №910/3419/20, від 20.07.2021 у справі №914/2531/19).

30. Так, згідно з частиною другою статті 124 ГПК України в разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

31. За змістом наведеної норми суд має право ("може"), а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом із першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні.

32. Скаржник також зазначає, що згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (з посиланням на вже згадану постанову Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18).

33. Як встановив суд апеляційної інстанції, 13 травня 2025 року представник Виконавця - адвокат Кусий Андрій Васильович, із використанням підсистеми "Електронний суд" сформував заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути зі Скаржника 65 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

34. З метою підтвердження зазначених витрат подавалися копії таких документів:

- договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 06.01.2025 №116П та ордера від 07.01.2025 серії ВС №1336533 (подавалися до суду першої інстанції);

- договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 23.01.2025 №121П (подавався до суду апеляційної інстанції).

35. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2025 призначив судове засідання в справі №914/2070/23 на 22 травня 2025 року.

36. 22 травня 2025 року представник Виконавця - адвокат Кусий Андрій Васильович, із використанням підсистеми "Електронний суд" сформував заяву про розгляд справи без його участі та одночасно заявив клопотання про зменшення розміру вимог, а саме: за розгляд справи у суді першої інстанції - стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, в суді апеляційної інстанції - 15 000 грн.

37. Ухвалою від 22.05.2025 розгляд заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат відкладено на 29 травня 2025 року (дата з урахуванням виправлення описки).

38. Додатковою постановою від 29.05.2025 Західний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Виконавця та стягнув зі Скаржника на його користь 35 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

39. У постанові від 28.01.2025 у справі №910/5810/24 Верховний Суд вказав, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За загальним правилом такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

40. У цій справі (№914/2070/23) докази, якими Виконавець підтверджував розмір судових витрат, були подані до закінчення судових дебатів та ухвалення постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025.

41. Те, що до заяви від 13.05.2025 докази були долучені Виконавцем повторно, не свідчить про порушення порядку та / або строків їх подання.

42. При цьому, переглядаючи у касаційному порядку додаткову постанову, Верховний Суд змістовно не аналізує докази, які були взяті до уваги судом апеляційної інстанції, не вирішує питання про їх достовірність, перевагу одних доказів над іншими. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, який вирішує питання про розподіл судових витрат.

43. У свою чергу, межі розгляду справи судом касаційної інстанції ґрунтуються на доводах та вимогах касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 300 ГПК України).

44. Верховний Суд також звертає увагу, що Скаржник не взяв участі у судових засіданнях як 22 травня, так і 29 травня 2025 року, не навів заперечень проти доводів Виконавця щодо розподілу судових витрат, поданих доказів.

45. За змістом частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

46. Насамкінець Скаржник вказує на порушення статті 244 ГПК України, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.01.2025 вирішувалося питання про судові витрати, і це підтверджується протоколом судового засідання від 03.04.2025 [тобто, на думку Скаржника, підстави для ухвалення додаткового рішення були відсутні].

47. Втім, з резолютивної частини додаткової постанови та її загального змісту не вбачається, що розподіл відбувся. Суд апеляційної інстанції не присудив, з кого стягуються витрати, в якому розмірі та на користь якого учасника справи.

48. За змістом пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина друга статті 244 ГПК України).

49. Оскільки, ухваливши постанову від 03.04.2025, суд апеляційної інстанції зрештою не вирішив питання про судові витрати, вказане згідно зі статтею 244 ГПК України слугувало підставою для ухвалення додаткового рішення.

50. Отже, доводи касаційної скарги не підтвердилися. З наведених Скаржником підстав додаткова постанова Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 скасуванню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

52. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану додаткову постанову в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вона ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

54. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки додаткова постанова залишена без змін.

55. Разом із цим Виконавець просить стягнути зі Скаржника на свою користь 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у Верховному Суді.

56. Згідно з пунктом 1.1 Договору №158П, поданого Виконавцем, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, щодо справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025.

57. Пунктом 1.2 Договору №158П встановлено, що правова допомога надається адвокатом шляхом:

- перевірки на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, надання допомоги клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів (підпункт 1.2.1);

- участі в підготовці та юридичному оформленні різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надання допомоги в організації контролю за виконанням зазначених договорів, контролю за застосуванням передбачених законом та договором санкцій щодо контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання (підпункт 1.2.2);

- представництва у встановленому порядку інтересів клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів (підпункт 1.2.3);

- захисту прав та законних інтересів клієнта (його співробітників) (підпункт 1.2.4);

- узагальнення та аналізу практики розгляду судових та інших справ; спільно з іншими підрозділами клієнта - результатів розгляду претензій; практики укладення та виконання договорів; надання клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (підпункт 1.2.5);

- надання консультації, висновків, довідок з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності (підпункт 1.2.6);

- інформування клієнта на його запит про зміни в законодавстві, організації спільно з іншими підрозділами вивчення керівниками, працівниками та спеціалістами клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності (підпункт 1.2.7).

58. Клієнт, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити платежі, передбачені розділом 3 договору, а також платежі, необхідні для руху справи (державне мито, судовий збір тощо) (підпункт 2.1.5 пункту 2.1 Договору №158П).

59. Згідно з пунктом 3.1 Договору №158П за надання правової допомоги згідно з цим договором клієнт оплачує адвокату гонорар шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок адвоката протягом п`яти днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

60. За змістом пункту 3.2 Договору №158П вартість надання правової допомоги в межах надання правової допомоги у Верховного Суду в справі, визначеній у пункті 1.1 цього договору, становить 15 000 грн, що сплачуються протягом п`яти днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

61. Договір укладений на строк до 31 грудня 2025 року та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 4.1 Договору №158П).

62. У пункті 1.1 Договору №158П зазначено, що адвокат надає клієнту правничу допомогу щодо справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025. Перелік послуг сторони визначили у пункті 1.2 Договору №158П, однак Виконавець не довів відповідними доказами, які послуги фактично надавалися йому в суді касаційної інстанції, зокрема, не долучив до відзиву акт приймання-передачі, який би підтверджував вид послуги, її прийняття клієнтом.

63. Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

64. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).

65. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

66. Частиною п`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

67. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

68. Сукупний аналіз норм процесуального права, якими врегульоване питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави для висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах п`ятій-сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

69. Крім того, у пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, серед іншого, вказано, що норми процесуального законодавства передбачають такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

70. Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

71. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

72. Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

73. Як вже було зазначено, 15 липня 2025 року, в межах встановленого строку, Виконавець із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову - залишити без змін.

74. Безпосередньо із вказаного відзиву вбачається, що він підписаний та поданий адвокатом Кусим Андрієм Васильовичем.

75. Отже, матеріалами справи підтверджується вчинення представником Виконавця дій щодо подання відзиву на касаційну скаргу обсягом 9 сторінок, а також додатків до нього.

76. Надання інших послуг Виконавець не довів, а Верховний Суд, виходячи з наявного обсягу доказів, не встановив.

77. Верховний Суд ураховує, що згідно з Договором №158П клієнт оплачує адвокату гонорар, і вартість надання правової допомоги становить фіксовану суму в розмірі 15 000 грн.

78. Скаржник не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення Виконавцем, та / або відповідних заперечень проти їх стягнення.

79. Водночас, зважаючи на рівень складності справи, обсяг касаційного перегляду (додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою вирішено питання про судові витрати), здійснення касаційного розгляду в порядку письмового провадження (учасники справи не брали участі у судових засіданнях), надані адвокатом послуги, а також ураховуючи критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, зі Скаржника на користь Виконавця підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 5 000 грн.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №914/2070/23 залишити без змін.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша" (79058, м. Львів, просп. В`ячеслава Чорновола, буд. 25; код ЄДРПОУ 38821865) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (м. Львів, вул. Грабовського, буд. 11, офіс 104; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи у суді касаційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кібенко

О. Кролевець