Постанова від 01.05.2025 по справі 906/268/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Справа № 906/268/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: Лях І.М., Гулик В.М.

відповідача: Дзюбенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 у справі №906/268/24, повний текст рішення складено 06.02.2025 р.

за позовом Коростишівської міської ради (м.Коростишів Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" (м.Київ)

про стягнення 1 769 631,38грн (з урахуванням заяви представника позивача від 22.07.2024 про зменшення розміру позовних вимог).

Коростишівська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" 1 903 843,69грн, з яких: 1 574 961,45 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, 262 201,46 грн інфляційних та 66 680,78грн 3% річних.

В подальшому, позивач подав до Господарського суду Житомирської області заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 1 769 631,38грн, з яких 1 470 223,98грн сума грошових коштів безпідставно збережених відповідачем, 238 403,40грн інфляційні втрати, 61004,00грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 р. - позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" на користь Коростишівської міської ради: 861 881,93грн безпідставно збережених коштів та 12 928,23грн судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 608 342,05грн безпідставно збережених коштів, 238 403,40грн інфляційних втрат та 61 004,00грн 3 % річних.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти цю апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27 січня 2023 року у справі №906/268/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача 861 881,93 грн безпідставно збережених коштів та ухвали в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Судові витрати у вигляді судового збору за подачу цієї апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу стягнути із Позивача на користь Відповідача.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Житомирської області.

11.03.2025 р. матеріали справи №906/268/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 у справі №906/268/24 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати належні докази доплати судового збору в розмірі 15513,88 грн.

25.03.2025 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 15513,88 грн.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 у справі №906/268/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2025 р. о 10:30 год.

21.04.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24.04.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Коростишівської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої просить доручити Коростишівському районному суду (12501, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 52).

Також, представник Коростишівської міської ради через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" у задоволенні апеляційної скарги повністю за безпідставністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" - адвоката Дзюбенко Сергія Михайловича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/268/24 - задоволено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 р. заяву представника Коростишівської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/268/24 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Коростишівському районному суду (12501, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 52).

28.04.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи Рішення №881 та Договір оренди Ділянок 1 та 2, які відповідач не міг подати до суду першої інстанції з незалежних від нього причин.

Представник Коростишівської міської ради подав до суду заперечення на клопотання по справі №906/268/24 про долучення доказів та просив долучити до матеріалів справи: копію завіреної заяви від 12.09.2017 №750; копію нотаріально завіреної заяви від 12.09.2017 №763; відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформовані на безкоштовний запит, службову записку фінансового управління Коростишівської міської ради від 28.04.2025р.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" про долучення доказів судова колегія встановила, що відповідач просить залучити до матеріалів справи документи, які датовані як після прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, так і до його прийняття.

Стосовно документів, які датовані до ухвалення рішення у даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

Отже, судовою колегія не приймаються документи, які датовані до ухвалення у даній справі рішення судом першої інстанції, оскільки в порушення ч.3 ст.269 ГПК України, відповідачем не доведено неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Представник відповідача стверджує, що відповідачу було не відомо про прийняття рішення Коростишівської міської ради від 28.11.2024 №881 «Про розгляд заяв ТОВ «АНДЕРВУД - ЛТД» (надалі Рішення №881), однак колегія суддів критично оцінює даний факт, так як дане рішення приймалося на підставі заяви представника ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД» та розміщене на офіційному сайті міської ради та є в загальному доступі.

Подані відповідачем додаткові докази, датовані після ухвалення судом першої інстанції рішення, фактично на дату винесення оспорюваного рішення не існували, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення.

Відповідач додав як доказ договір оренди земельної ділянки, датований та підписаний Коростишівською міською радою 10.02.2025 за №7, але як вбачається з даного договору - на дату його подання як доказу, він не підписаний представником ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД».

За таких обставин, подані відповідачем документи, які датовані після ухвалення рішення у даній справі, як додаткові докази колегією суддів не приймаються.

Крім того, Коростишівська міська рада також просила суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи додаткові документи, однак колегія суддів не приймає їх до увагу оскільки, позивачем не доведено неможливість їх подання разом із позовною заявою до суду першої інстанції.

В судовому засіданні 01.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору.

Представники Коростишівської міської ради заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали додаткові пояснення. Стверджують, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення позову на суму 861 881,93грн безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати. Господарський суд Житомирської області відмовив в позові в частині стягнення 608 342,05грн безпідставно збережених коштів, 238 403,40грн інфляційних втрат та 61 004,00грн 3 % річних.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" в апеляційній скарзі стверджує, позивач разом із позовною заявою надав докази щодо нормативно грошової оцінки земельних ділянок у вигляді витягів, сформованих станом на 19.06.2023. Витягів із технічної документації щодо нормативно грошової оцінки ділянок до 19.06.2023 матеріали справи не містять.

Також, скаржник наголошує на тому, що ухвалою від 07.05.2024 Господарський суд Житомирської області витребував у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області довідки про нормативну грошову оцінку щодо Ділянки 1 та Ділянки 2. Такі довідки Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області не надано.

Натомість в Листі від 23.05.2024 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначило інформацію щодо нормативної грошової оцінки Ділянки 1 та Ділянки 2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.

Лист від 23.05.2024 не є засобом доказування, яким можуть підтверджуватись обставини щодо нормативної грошової оцінки, оскільки законодавством чітко визначено, які документи можуть бути належним підтвердженням нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як унормовано ст.20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Скаржник стверджує, що Листи органів Державного земельного кадастру не є документами, що підтверджують нормативно грошову оцінку земель та не передбачені Порядком № 1051.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Таким чином, Лист від 23.05.2024 не є доказом, яким можуть підтверджуватись обставини щодо нормативної грошової оцінки Ділянки 1 та Ділянки 2, що відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Відтак, суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано належних доказів, а саме довідки, витягу із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом, які б містили дані щодо нормативно грошової оцінки Ділянок 1,2 упродовж усього Спірного періоду.

Більш того, інформація щодо нормативно грошової оцінки за 2020-2022 роки, наведена в Листі від 23.05.2024, щонайменше є сумнівною, оскільки як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції Ділянка 1 сформована 22.06.2021, а Ділянка 2 09.02.2022. При цьому, очевидним є, що до моменту формування цих ділянок як об`єктів цивільних прав, їх оцінка не могла проводитись взагалі.

Наведене вище свідчить про недоведеність обставин щодо нормативно грошової оцінки Ділянок 1,2 упродовж усього Спірного періоду, що мають ключове значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими на підставі Листа від 23.05.2024, який є неналежним доказом.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що відповідач фактично використовує земельні ділянки площами 2,6330 га та 0,0120 га, оскільки в межах цих земельних ділянок розміщено нерухоме майно відповідача. Будь-яких доказів відносно того, що відповідач упродовж Спірного періоду фактично використовував земельні ділянки в зазначеному розмірі, матеріали справи не містять.

Апелянт звертає увагу, що земельні ділянки в зазначеному розмірі були сформовані в результаті розроблення проектів землеустрою за заявами відповідача щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою з метою майбутньої передачі таких земельних ділянок в оренду відповідачу.

Наведене вище свідчить про недоведеність обставин щодо використання відповідачем упродовж усього Спірного періоду земельних ділянок у їх сформованому розмірі, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими за відсутності в матеріалах справи доказів, які б ці обставини підтверджували.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Коростишівська міська рада у відзиві вказує на те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 у справі №906/268/24 прийнято з дотриманням принципів та норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що Положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Жодним нормативним актом не визначено, що виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути проведено розрахунок безпідставно збережених коштів, що є предметом спору в межах даної справи.

Відтак, позивач акцентує свою увагу на тому, що лист Головного управління Держгеокадастру від 23.05.2024 року №1900/35-24, що містить інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,6330 га кадастровий номер 1822510100:01:001:0573, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Різдвяна, 80-3,Е,Л,К та земельної ділянки площею 0,0120 га кадастровий номер 1822510100:01:001:0563, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м, Коростишів, вул. Різдвяна, 80-Н станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року є належним, допустимим та достовірним доказом.

Крім того, як вбачається з протоколу засідання робочої групи №2 створеної відповідно до розпорядження міського голови від 05.12.2022року №308 «Про створення робочої групи з моніторингу земель, які використовуються без правовстановлюючих документів на території Коростишівської міської ради» від 2023 року (міститься в матеріалах справи) - ТОВ "АНДЕРВУД ЛТД", м.Коростишів, вул. Різдвяна, 80-3, Е, Л, К;80-Н - Територія частково огороджена парканом, в приміщенні, яке складає близько 11445,60кв.м., працюють станки, на території складується готова продукція з граніту, є всі видимі ознаки господарської діяльності.

Також підтвердженням фактичного використання Відповідачем земельних ділянок є той факт, що за заявами Відповідача (додаються) Коростишівською міською радою прийнято рішення 42 сесії Коростишівеької міської ради від 28.11.2024 №881 «Про розгляд заяви ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД» (далі рішення №881), яким було затверджено ТОВ "АНДЕРВУД ЛТД" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,6330 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822510100:01:001:0573), яка розташована в межах міста Коростишева по вул. Різдвяній, 80-3,Е,Л,К та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0120 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822510100:01:001:0563), яка розташована в межах міста Коростишева по вул. Різдвяній, 80н для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ СБК". Тобто ті самі проекти землеустрою, якими формувались земельні ділянки саме у визначених розмірах. Про цей факт йдеться в рішенні суду першої інстанції, але так як питання розмірів земельних ділянок судом першої інстанції не розглядалось, не було необхідності надавати як доказ копію рішення №881 та копії заяв.

Тобто, враховуючи все вищевикладене, твердження апелянта про те, що ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД» використовувало земельні ділянки виключно в межах нерухомого майна, та те, що факт використання земельних ділянок у визначених розмірах позивачем не доведено, є не правильним.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" (відповідач) є власником наступних об`єктів нерухомого майна:

- трансформаторної підстанції, яка знаходиться за адресою: м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, вул.Різдвяна, 80-Н та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу частини трансформаторної підстанції від 26.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18297852 та договору купівлі-продажу частини адміністративної будівлі від 27.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2016 року, номер запису про право власності 18337762 (а.с.15-20);

- адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, вул.Різдвяна, 80-З та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу частини адміністративної будівлі від 26.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18297237 та договору купівлі-продажу частини адміністративної будівлі від 27.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2016 року, номер запису про право власності 18330519 (а.с.21-26);

- головного корпусу, який яка знаходиться за адресою: м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, вул.Різдвяна, 8-Е та належить відповідачу на підставі договору купівлі - продажу частини головного корпусу від 26.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18300384 та договору купівлі-продажу частини головного корпусу від 27.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2016 року, номер запису про право власності 18338559 (а.с.27-32);

-котельні, яка знаходиться за адресою: м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, вул.Різдвяна, 80-Л та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу частини котельні від 27.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2016 року, номер запису про право власності 18328704 та договору купівлі-продажу частини котельні від 26.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18296355 (а.с.33-38);

- прохідної галереї, яка знаходиться за адресою: м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, вул.Різдвяна, 80-К та належить відповідачу на підставі договору купівлі - продажу частини прохідної галереї від 27.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2016 року, номер запису про право власності 18339537 та договору купівлі-продажу частини прохідної галереї від 26.12.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18301070 (а.с.39-44).

Рішенням Коростишівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №250 від 10.10.2017 відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок:

- площею 2,8708га, яка розташована в м.Коростишеві по вул.Різдвяній, 80 (літ. З,Е,Л,К) для обслуговування приміщень з метою надання її у користування на умовах оренди;

- площею 0,0120га, яка розташована в м.Коростишеві по вул. Різдвяній, 80-Н для обслуговування приміщень з метою надання її у користування на умовах оренди.

На підставі вищевказаного рішення сформовані наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 2,6330га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0573; земельна ділянка площею 0,0120га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0563.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 2,6330га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0573 є комунальною власністю Коростишівської міської ради з зазначенням виду цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата державної реєстрації земельної ділянки 09.02.2022; земельна ділянка площею 0,0120га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0563 є комунальною власністю Коростишівської міської ради з зазначенням виду цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.06.2021 (а.с.55,58).

Позивач стверджує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,6330 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул.Різдвяна, 80-З,Е,Л,К та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0120 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Різдвяна, 80-Н були розроблені у 2020 році та подані на затвердження до Коростишівської міської ради лише 06.10.2023.

Разом з тим, відповідач у період з 01.10.2020 до 30.09.2023 використовував вищевказані земельні ділянки для розміщення належного йому на праві власності нерухомого майна без оформлення документів на право користування земельними ділянками. Внаслідок чого позивач, як власник, не одержував орендну плату за використання його майна від відповідача, а відповідач зберігає у себе грошові кошти за використання земельних ділянок у вигляді неоплаченої орендної плати, чим порушує права позивача.

Для визначення розміру грошових коштів, які підлягають поверненню, позивачем проведено розрахунок, в порядку визначеному Постановою КМУ №284 від 19.04.1993 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Згідно з актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.10.2023 сума неодержаного позивачем доходу за використання відповідачем земельної ділянки площею 2,6330га кадастровий номер 1822510100:01:001:0573, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Різдвяна, 80-З,Е,Л,К за період з 01.10.2020 до 30.09.2023 складає 1567 816,07грн (а.с.13-14).

Згідно з актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.10.2023 сума неодержаного позивачем доходу за використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0120га кадастровий номер 1822510100:01:001:0563, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Різдвяна, 80-Н за період з 01.10.2020 до 30.09.2023 складає 7145,38грн (11-12).

Розрахунки здійснено на підставі витягів №НВ-1800387142023 та №НВ-1800387152023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які сформовані 19.06.2023.

08.11.2023 Коростишівська міська рада скерувала відповідачу претензію вих.№03-25/2871 від 07.11.2023 з пропозицією добровільно сплатити безпідставно збережені грошові кошти в загальній сумі 1 574 961,45грн.

Відповідач в свою чергу на претензію жодним чином не відреагував.

Коростишівська міська рада з метою захисту своїх прав та інтересів, звернулась до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 1769631,38грн, з яких: 1 470 223,98 грн сума грошових коштів безпідставно збережених відповідачем, 238 403,40грн інфляційні втрати, 61 004,00грн 3 % річних.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

За приписами частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Такий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-3090цс15.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

З урахуванням положень статей 120, 125 Земельного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19.

За змістом вище вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду, не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що ТОВ "АНДЕРВУД ЛТД" є власником нерухомого майна трансформаторної підстанції, адміністративної будівлі, головного корпусу, котельні, прохідної галереї, які розташовані за адресою м.Коростишів, вул. Різдвяна, 80-Н, З, Е, Л, К що також не заперечується сторонами спору. Проте матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем договору оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами 1-5, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою, якщо їй присвоєно кадастровий номер та здійснено її реєстрацію у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 року у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі №922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі №922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-5609589292021, номер витягу НВ-4600303162022), земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0563 є комунальною власністю, вид цільового призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа земельної ділянки 0,0120га. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23.11.2020. Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.06.2021; земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0573 є комунальною власністю, вид цільового призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа земельної ділянки 2,6330га. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 11.12.2021. Дата державної реєстрації земельної ділянки 09.02.2022 (а.с.55, 58).

Таким чином, до 22.06.2021 земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:001:0563, площею 0,0120га за адресою Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вулиця Різдвяна, 80-Н не існувало, та відповідно до 09.02.2022 не існувало земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:001:0573, площею 2,6330га за адресою Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вулиця Різдвяна, 80-З,Е,Л,К.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу нате, що вказані земельні ділянки не були сформовані і не були об`єктом цивільного обігу, що виключає можливість задоволення позовних вимог в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:001:0563, площею 0,0120га за період з 01.10.2020 по 21.06.2021 та земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:001:0573, площею 2,6330га за період з 01.10.2020 по 08.02.2022.

Таким чином, підставною для стягнення є сума неодержаного позивачем доходу за період з 22.06.2021 до 30.09.2023 по земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:001:0563, площею 0,0120га та за період з 09.02.2022 до 30.09.2023 по земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:001:0573, площею 2,6330га.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою Господарським судом Житомирської області вірно враховано, що відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Водночас у пункті 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку №1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство і Податковий кодексу України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20.

Для розрахунку розміру орендної плати за спірний період застосований відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлений відповідно до вимог п.12.3 ст. 12 ПК України, рішеннями сесії Коростишівської міської ради, а саме: рішенням Коростишівської міської ради від 16.06.2020 №1071 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Коростишівської міської територіальної громади на 2021 рік", рішенням Коростишівської міської ради від 30.06.2021 №219 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Коростишівської міської територіальної громади", рішенням Коростишівської міської ради від 23.06.2022 "Про внесення змін до рішення від 30.06.2021 №219 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Коростишівської міської територіальної громади", якими встановлено, що річний розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становив 8%, вид цільового призначення - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.47-53).

Відповідач визнає цільове призначення спірних земельних ділянок (11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) з дати їх формування, як об`єктів цивільних прав.

З вказаного слідує, що позивач правильно визначив розмір річної орендної плати за спірні земельні ділянки 8%.

Відтак, враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач набув без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:001:0563, у період з 22.06.2021 до 30.09.2023, грошові кошти у розмірі 5 204,20грн; за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:001:0573, у період з 09.02.2022 до 30.09.2023, грошові кошти у розмірі 856 677,73грн. Разом на суму 861 881,93грн.

Крім того, Господарський суд Житомирської області правомірно вказав на те, що позовні вимоги в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 608 342,05грн за користування спірними земельними ділянками до моменту їх формування, як об`єктів цивільних прав заявлені необґрунтовано, відтак у даній частині позовних вимог відмовлено правомірно.

Щодо вимоги про стягнення 238 403,40грн інфляційних та 61 004,00грн 3% річних, суди зазначають наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В той же час, за приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суди зауважують, що між сторонами не було укладено жодного правочину, який би містив строк виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендних платежів, а відтак такий строк, з врахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України, пов`язаний із отриманням вимоги від кредитора (позивача).

Як зазначалося раніше, 08.11.2023 позивач направив відповідачу претензію за вих.№03-25/2871 від 07.11.2023 з пропозицією добровільно сплатити безпідставно збережені грошові кошти в 10-денний термін з дня отримання претензії.

Водночас згідно поданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат (а.с.162-163), останні нараховані за період з 01.10.2020 до 30.09.2023.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку 3% річних та інфляційні нараховані позивачем за період, що передує пред`явленню претензії, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги в цій частині є такими, що передчасно пред`явлені до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову на суму 861 881,93грн безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати. Водночас, Господарський суд Житомирської області дійшов до вірного висновку, що в даному випадку наявні підстави для відмови в позові в частині стягнення 608 342,05 грн безпідставно збережених коштів, 238 403,40 грн інфляційних втрат та 61 004,00 грн 3 % річних.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відповідач наголошував на тому, що обставини справи щодо нормативно грошової оцінки не підтверджені належними доказами, однак колегія суддів критично оцінює вище вказаний довід, враховуючи наступне.

Положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489 (далі - Порядок №489), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка; значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку на дату звернення зацікавленої особи.

Враховуючи пояснення позивача у судовому засіданні та положення Порядку №489 колегією суддів встановлено, що витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування, натомість сформувати такий витяг за минулі роки є неможливим. Беручи до уваги, що предметом спору у справі є стягнення з відповідача безпідставно утриманих грошових коштів плати за користування земельною ділянкою комунальної власності починаючи з 01.10.2020 року, а сам розрахунок проведено у 2023 році, отримати на час проведення розрахунку інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки саме у формі витягу з технічної документації було неможливим.

Відповідно до ч.1. ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів акцентує свою увагу на те, що у матеріалах справи міститься витяг №НВ-1800387142023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки к.н.1822510100:01:001:0536, з якого вбачається, що станом на дату формування витягу (19.06.2023р.) нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 31 973,50 грн., а також з даного витягу вбачається, що нормативно грошова оцінка іншої земельної ділянки к.н.1822510100:01:001:0573, становить 7 015 519,42 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було направлено ухвалу від 07.05.2024 до відділу №1 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та відповідно на виконання ухвали отримано лист.

В даному листі вказано, що формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які розташовані в межах м.Коростишів, здійснюється у відповідності до затвердженої рішенням 53 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради №445 від 19.06.2018 року «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Коростишів, с.Теснівка, с.Бобрик» введеної в дію з 01.01.2019 та на підставі Державного земельного кадастру. Інформація містить відомості щодо місця розташування земельних ділянок, категорії земель, цільове призначення, площу, нормативно грошову оцінку, тобто всю необхідну інформацію, яка має міститись у витязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що витяги №НВ-1800387142023 від 19.06.2023 р., що містять нормативно-грошову оцінку земельної ділянки к.н.1822510100:01:001:0536 та к.н.1822510100:01:001:0573, а також лист Головного управління Держгеокадастру від 23.05.2024 року №1900/35-24, що містить інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,6330 га кадастровий номер 1822510100:01:001:0573, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Різдвяна, 80-3,Б,Л,К та земельної ділянки площею 0,0120 га кадастровий номер 1822510100:01:001:0563, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м, Коростишів, вул. Різдвяна, 80-Н станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року є належним, допустимим та достовірним доказом.

Відтак, вище зазначений довід скаржника відхиляється судом апеляційної інстанції.

Також, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позивачем не підтверджено належними доказами використання відповідачем земельних ділянок у сформованому розмірі, дослідивши даний довід колегія суддів вказує наступне.

Як вже було вказано та не заперечується відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" є власником об`єктів нерухомого майна.

Рішенням Коростишівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №250 від 10.10.2017 (міститься в матеріалах справи) відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: - площею 2,8708 га, яка розташована в м.Коростишеві по вул.Різдвяній, 80 (літ. 3,Е,Л,К) для обслуговування приміщень з метою надання її у користування на умовах оренди; - площею 0,0120га, яка розташована в м.Коростишеві по вул.Різдвяній, 80-Н для обслуговування приміщень з метою надання її у користування на умовах оренди.

На підставі вищевказаного рішення сформовані наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 2,6330га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0573 та земельна ділянка площею 0,0120га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0563.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 2,6330га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0573 є комунальною власністю Коростишівської міської ради з зазначенням виду цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 09.02.2022; земельна ділянка площею 0,0120га, кадастровий номер 1822510100:01:001:0563 є комунальною власністю Коростишівеької міської ради з зазначенням виду цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 22.06.2021.

Крім того, як вбачається з протоколу засідання робочої групи №2 створеної відповідно до розпорядження міського голови від 05.12.2022року №308 «Про створення робочої групи з моніторингу земель, які використовуються без правовстановлюючих документів на території Коростишівської міської ради» від 2023 року (міститься в матеріалах справи) - ТОВ "АНДЕРВУД ЛТД", м.Коростишів, вул. Різдвяна, 80-3, Е, Л, К;80-Н - Територія частково огороджена парканом, в приміщенні, яке складає близько 11445,60кв.м., працюють станки, на території складується готова продукція з граніту, є всі видимі ознаки господарської діяльності.

Також підтвердженням фактичного використання відповідачем земельних ділянок є той факт, що за заявами відповідача (додаються) Коростишівською міською радою прийнято рішення 42 сесії Коростишівської міської ради від 28.11.2024 №881 «Про розгляд заяви ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД» (далі рішення №881), яким було затверджено ТОВ "АНДЕРВУД ЛТД" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,6330 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822510100:01:001:0573), яка розташована в межах міста Коростишева по вул. Різдвяній, 80-3,Е,Л,К та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0120 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822510100:01:001:0563), яка розташована в межах міста Коростишева по вул. Різдвяній, 80н для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ СБК". Тобто ті самі проекти землеустрою, якими Формувались земельні ділянки саме у визначених розмірах.

Відтак, враховуючи все вищевикладене, твердження апелянта про те, що ТОВ «АНДЕРВУД ЛТД» використовувало земельні ділянки виключно в межах нерухомого майна, та те, що факт використання земельних ділянок у визначених розмірах позивачем не доведено, є хибним твердженням.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до незгоди з оцінкою встановлених судом першої інстанції обставин справи.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРВУД ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2025 у справі №906/268/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/268/24 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "09" травня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.