Рішення від 12.05.2025 по справі 916/500/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/500/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" за вх. ГСОО № 2-682/25 від 02.05.2025 про розподіл судових витрат у справі № 916/500/25

за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (вул. Миколи Боровського, 28-Б, м. Одеса, 65031)

до відповідача: Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради (вул. Генерала Плієва, 32, село Знам`янка, Іванівський район, Одеська область, 67211)

про стягнення 51920,20 грн,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, поданою через систему "Електронний кабінет", до Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 51920,20 грн, з яких: 44169,98 грн заборгованість за необліковану електричну енергію; 1920,49 грн 3% річних; 5829,73 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 25.02.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/500/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням суду від 30.04.2025 позов позивача було задоволено повністю.

02.05.2025 через підсистему ЄСІТС Електронний суд від Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшла заява, в якій останнє просить суд ухвалити у цій справі додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2025 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про розподіл судових витрат у справі № 916/500/25 було прийнято до розгляду; постановлено розгляд заяви здійснити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду письмові пояснення щодо заяви позивача з урахуванням строків, передбачених ст. 244 ГПК України.

06.05.2025 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат, які зводяться до такого: у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про надання доказів понесення судових витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення судом; до заяви не надано доказів сплати коштів адвокату та не надано детального опису робіт, при цьому акт приймання послуг від 02.05.2025 з додатком не містить конкретного переліку послуг за даною справою; відповідач вважає, що розмір гонорару адвоката є неспівмірним зі складністю цієї справи.

08.05.2025 позивачем були подані суду додаткові пояснення, з урахуванням заперечень відповідача, в яких позивач наголосив про таке: у позовній заяві позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом справи, який включає, у тому числі, витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, при цьому позивач зазначає, що у позовній заяві було повідомлено про намір подати додаткові докази після ухвалення рішення судом; у акті надання послуг та додатку № 1 до нього між позивачем та адвокатом було погоджено розмір гонорару за надання правничої допомоги при розгляді цієї справи - 12000,00 грн; ГПК України не встановлює вимог до надання розрахунку (опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі, у тому числі, може відображатися в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Так, згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові від 06.10.2022 у справі № 922/376/20 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, зважаючи на наведені вище положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (аналогічні висновки викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Відповідно до ч. 5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (Аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Отже, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №873/108/20, від 31.08.2022 у справі № 912/2171/18. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги тощо.

Так, у позовній заяві позивач, на виконання вимог ст. 124 ГПК України, повідомив суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи на правничу допомогу, становить 12000,00 грн, а також додатково повідомив, що за результатом розгляду справи буде складено акт наданих послуг щодо представництва інтересів позивача в межах цієї справи та докази оплати цих послуг. При цьому, в межах п`ятиденного строку після ухвалення судом рішення у даній справі, позивач подав суду додаткові докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. З урахуванням вказаного суд виснує, що позивачем дотримано встановлених процесуальним законом норм щодо порядку та строків подання додаткових доказів понесення витрат на правничу допомогу. В цей же час суд зазначає, що врахування судом заперечень відповідача в цій частині було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням господарського судочинства, одним з принципів якого є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2024 між Акціонерним товариством "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 7074-ООЕ, за умовами якого виконавець зобов`язався надавати клієнту правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Відповідно до п. 1.3. договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога та судова інстанція відображаються сторонами в акті наданих послуг.

За умовами п. 3.1., 3.3. договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).

Згідно з п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.6. договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг. Оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому додатковою угодою від 01.10.2024 строк дії договору продовжено до 31.12.2025.

02.05.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням був підписаний акт надання послуг № 26-ОЕМ, згідно з яким останні погодили, що за договором від 22.01.2024 № 7074-ООЕ та на замовлення позивача адвокатом у період з 06.02.2025 по 02.05.2025 було надано професійну правничу допомогу в межах справи № 916/500/25 на загальну суму 12000,00 грн.

Згідно з додатком № 1 до вищевказаного акту адвокатом були надані, а позивачем прийняті без зауваження такі послуги:

1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів 2 години витраченого часу;

2) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - 4 години витраченого часу;

3) підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви), загальний моніторинг справи - 4 години витраченого часу.

Проаналізувавши зміст вищевказаних доказів, наданих позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, суд, враховуючи заперечення відповідача, а також керуючись вищенаведеними нормами ст. 129 ГПК України, практикою ЄСПЛ та висновками Верховного Суду, вважає, що надані адвокатом послуги не відповідають критерію розумності їх розміру, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням такого:

- ціна позову у даній справі складає всього 51920,20 грн, а заявлені витрати на правничу допомогу складають 12000,00 грн;

- визначений у п. 1 акту час, витрачений адвокатом на вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів є завищеним, адже дана категорія справи є типовою, тобто не є винятковою та складною, а наведені адвокатом у позовній заяві висновки Верховного Суду є постійно застосованими і усталеними;

- вказані у п. 2 акту послуги фактично охоплюються тими послугами, які вказані у п. 3 акту, а тому позивачем не доведено, що понесені витрати у цій частині відповідають критерію дійсності та необхідності;

- дана справа розглядалась судом без виклику сторін та за відсутності відзиву відповідача, а отже в межах цієї справи правнича допомога позивачу надавалась лише в частині складення та подання позовної заяви.

За цих підстав, суд, враховуючи заперечення відповідача, з урахуванням конкретних обставин даної справи та керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, вважає необхідним обмежити розмір витрат позивача на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, розміром 6000,00 грн.

При цьому, надаючи оцінку запереченням відповідача, суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З урахуванням викладеного, за результатом розгляду заяви позивача суд дійшов висновку, що з Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" слід стягнути витрати останнього на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради (вул. Генерала Плієва, 32, село Знам`янка, Іванівський район, Одеська область, 67211, код ЄДРПОУ 43488080) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28-Б, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713) витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12 травня 2025 року.

Суддя Д.О. Бездоля