Рішення

від 12.05.2025 по справі 918/4/25

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/4/25(903/187/25)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Торг

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 800 588,47 грн

в межах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"

до боржника Приватна виробничо - комерційна фірма "Фіалка"

про банкрутство

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

19.02.2025 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Торг" до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" про стягнення 2 800 588,47 грн, з них 2 288 000,00 грн основного боргу, 338 246,18 грн пені, 135 494,33 грн інфляційних втрат, 38 847,96 грн 3 % річних.

При обґрунтуванні позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 26/06/1-П від 26.06.2024 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.02.2025 (суддя Вороняк А.С.) матеріали справи №903/187/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Торг" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" про стягнення 2 800 588,47 грн, з них 2 288 000,00 грн основного боргу, 338 246,18 грн пені, 135 494,33 грн інфляційних втрат, 38 847,96 грн 3% річних передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №918/4/25(903/187/25) передано судді Горплюку А.М.

При цьому, суд враховує, що в провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/4/25 (суддя Горплюк А.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до боржника Приватна виробничо - комерційна фірма "Фіалка" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/4/25(903/187/25) за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, призначено підготовче засідання на 25.03.2025.

24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому підтверджено наявну заборгованість перед позивачем.

Крім того, 24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання для надання можливості скористатись професійною правничою допомогою та залучити адвоката.

25.03.2025, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

Ухвалою суду від 25.03.2025 підготовче засідання відкладено на 15.04.2025.

14.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання та решти засідань без його участі.

Ухвалою суду від 15.04.2025 закрито підготовче провадження у справі №918/4/25(903/187/25), призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2025.

29.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

В судове засідання 06.05.2025 уповноважені представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк, подали заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що учасники справи про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином і їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Також, судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Відтак, з огляду на належне повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс - Буд - Торг" (надалі - постачальник) та Приватною виробничо - комерційною фірмою "Фіалка" (надалі - покупець) укладено Договір поставки №26/06/1-П (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору постачальник в порядку та умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити залізобетонні вироби, інші будівельні вироби та матеріали (надалі - Товар). Асортимент, кількість та ціна Товару обумовлюються в Специфікації та/або рахунку на оплату Товару, що підписується постачальником та видається покупцеві. Специфікація підписана сторонами є невід`ємним додатком до Договору.

Пункт 1.4. Договору встановлює, що товар поставляється відповідачу на умовах само вивозу ним зі складу позивача. Базис поставки - склад позивача за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Бориспільська, 19.

Ціна на Товар встановлюється сторонами у гривнях і має бути зазначена в Специфікації до Договору або рахунку на оплату. Ціна на Товар, обумовлена при укладенні договору (згідно з специфікацією), зберігається до кінця виконання оплаченого замовлення (оплата повинна бути здійснена згідно рахунку постачальника та специфікації). Постачальник має право змінювати ціну на Товар в разі зміни вартості її виготовлення, обумовленої підвищенням цін на сировину, паливно - мастильні матеріали та інші енергоносії. Про зміну ціни постачальник завчасно, але не пізніше ніж за сім робочих днів до зміни цін на товар, попереджає про це покупця. Після зміни ціни сторони зобов`язані підписати нову специфікацію до договору (п. 2.1., 2.2. Договору).

Сторони погодили, що загальна сума Договору складається із загальної вартості всього товару, що оплачений покупцем та поставлений постачальником за умовами даного договору (п. 2.4. Договору).

Оплата за Товар здійснюється покупцем у формі попередньої оплати замовленої партії Товару в порядку та строки погоджені між Сторонами, конкретні строки оплати, передбачаються Сторонами у Специфікації до Договору (п. 2.5. Договору).

Згідно п. 2.7. Договору кількість Товару, яка підлягає поставці відображається у видаткових, товарно - транспортних накладних та/або специфікаціях, які після підписання їх Сторонами та оформленні згідно чинного законодавства України із дотриманням вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів є невід`ємними додатками до Договору.

Відповідно до п. 2.10. Договору, загальна кількість Товару, що поставляється за умовами Договору складається із кількості Товару, зазначеного у Специфікаціях до даного Договору та/або видаткових накладних, підписаних Сторонами.

Договір набуває чинності з часу підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до моменту їх повного завершення (п. 7.1. Договору).

Також, 26.06.2024 між сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, в якій вони узгодили найменування і ціну (вартість) Товару, що поставляється за Договором.

У вказаній специфікації вказано, що загальна сума по специфікації складає 6 500 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1 083 333,33 грн. Форма оплати товару: 100 % передоплата від загальної суми по цій специфікації. Строки поставки: протягом 10-ти робочих днів від дати отримання авансу. Умови поставки товару: поставка товару здійснюється на умовах само вивозу покупця.

Вказаний Договір та Специфікація підписані представники сторін та скріплені відтисками печаток товариств.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між сторонами складено підписано видаткові накладні, а саме: № 95 від 03.07.2024, № 96 від 03.07.2024, № 97 від 04.07.2024, № 98 від 04.07.2024, № 99 від 04.07.2024, № 100 від 04.07.2024, № 101 від 04.07.2024, № 102 від 05.07.2024, № 103 від 05.07.2024, № 104 від 06.07.2024, № 105 від 06.07.2024, № 106 від 06.07.2024, № 107 від 07.07.2024, № 108 від 07.07.2024, № 109 від 09.07.2024, № 110 від 09.07.2024, № 111 від 09.07.2024, № 114 від 10.07.2024, № 115 від 10.07.2024, № 118 від 13.07.2024, № 119 від 13.07.2024, № 120 від 18.07.2024, № 121 від 19.07.2024, № 122 від 19.07.2024, № 123 від 19.07.2024, № 124 від 19.07.2024, № 125 від 19.07.2024, № 126 від 20.07.2024.

Загальна сума поставленого товару складає 6 500 000,00 грн.

Проте, відповідач взяті на себе грошові зобов`язання з оплати вартості Товару виконав частково та з порушенням строків оплати, фактично сплативши на користь позивача 4 212 000,00 грн.

З огляду на наведене, у відповідача виникла перед позивачем прострочена заборгованість з оплати вартості поставленого Товару в розмірі 2 288 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №26/06/1-П/01 від 07.01.2025 про погашення заборгованості за поставлений товар.

Проте, як зазначає позивач, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а була повернута йому в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Вказане вище стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Нормативно - правове обґрунтування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що боржник ПВК фірма "Фіалка" не оплатило вартість поставленого товару у строк, обумовлений сторонами, заборгованість перед ТОВ "Транс - Буд - Торг" становить 2 288 000,00 грн.

Також, суд враховує, що боржник наявну заборгованість підтвердив та визнав у повному обсязі.

Відтак, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості у зв`язку з чим задовольняє їх в повному обсязі в розмірі 2 288 000,00 грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 338 246,18 грн, інфляційних втрат в розмірі 135 494,33 грн, три проценти річних в розмірі 38 847,96 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, що кореспондується ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.1. Договору, порушенням Договору являється його невиконання, або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом даного Договору).

Згідно п. 6.2. Договору, у випадку порушення зобов`язання, які виникли з даного Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та чинним законодавством.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату партії Товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені встановив, що вони є арифметично вірними, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, беручи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу та судового збору в розмірі 42 008,83 грн.

За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, відтак судовий збір в розмірі 21 004,42 грн покладається на відповідача, а решта - 21 004,41 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його заявою.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Буд - Торг" - задоволити.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (35705, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Здолбунів, вул. Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 30207687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Буд - Торг" (04210, м. Київ, пр-т Володимира Івасюка, буд. 24, блок Г, прим. 61, код ЄДРПОУ 45147889) заборгованість в розмірі 2 288 000,00 (два мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч грн 00 коп.) грн, пеню в розмірі 338 246,18 (триста тридцять вісім тисяч двісті сорок шість грн 18 коп.) грн, інфляційні втрати в розмірі 135 494,33 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири грн 33 коп.) грн, три проценти річних в розмірі 38 847,96 (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок сім грн 96 коп.) грн та 21 004,42 (двадцять одна тисяча чотири грн 42 коп.) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 12.05.2025.

Суддя А.М. Горплюк