Ухвала від 12.05.2025 по справі 458/408/24

Справа № 458/408/24

2-о/458/1/2025

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

12.05.2025 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кшик О.І.

присяжних Семків Г.І., Беседін В.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

за участі:

представника заявника Наминанік О.С.

представника особи, щодо якої

розглядається заява про визнання її

недієздатною ОСОБА_1 Буняк Д.М.

представника заінтересованої особи

Виконавчого комітету Боринської селищної

ради Самбірського району Львівської області,

як органу опіки та піклування Трийцятник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Турка Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, як орган опіки та піклування, особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною ОСОБА_1 , про визання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

встановив:

24.04.2024 ОСОБА_2 через свого представника адвоката Наминанік О.С. подав заяву до Турківського районного суду Львівської області, заінтересована особа: Виконавчий комітет Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, як орган опіки та піклування, особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною ОСОБА_1 , в якій просить визнати недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 24.04.2024, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І., присяжних Семків Г.І., Беседіна В.І.

Суд своєю ухвалою від 25.04.2024 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд. Доручив Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката для участі у цій цивільній справі.

Суд своєю ухвалою від 23.07.2024 витребував докази в справі.

06.08.2024 на виконання ухвали суду від 23.07.2024 від КНП "Турківська центральна міська лікарня" Турківської міської ради Самбірського району Львівської області надійши витребувані судом докази.

Суд своєю ухвалою від 01.10.2024 призначив в справі судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психітричних експертиз Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України". Провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

11.03.2025 на адресу суду від Львівської філії судово-психітричних експертиз Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України" надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 274 за результатами судово-психіатричної експертизи та повернуто матеріали цивільної справи.

Суд своєю ухвалою від 12.03.2025 поновив провадження справі, призначив судове засідання.

28.03.2025 представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Трийцятник М.М. через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

08.05.2025 представник заявника адвокат Наминанік О.С. через систему "Електронний суд" подала заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи докази в справі.

09.05.2025 представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Трийцятник М.М. через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Заявник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання не прибув.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 адвокат Наминанік О.С. підтримала заяву з підстав і доводів, що в ній наведені. Пояснила, що заявник ОСОБА_2 проживає разом з своєю тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з першої А групи інвалідності з дитинства, та потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги. Заявник особисто здійснює догляд за нею, забезпечує ліками, їжею, відповідними умовами проживання. У ОСОБА_1 є рідна сестра - ОСОБА_3 , яка є особою пенсійного віку, хворіє та відмовилася бути опікуном свої сестри, надала згоду на призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_1 . Щодо підтвердження родинних відносин між заявником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , то вказала, що документально підтвердити родинні зв`язки не представилось можливим. Лише зі слів сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_1 є троюрідною тіткою по лінії матері заявника ОСОБА_2 , проте заявник вважає ОСОБА_1 рідною тіткою. Водночас, зазначила, що ОСОБА_2 є членом сім`ї ОСОБА_1 , оскільки з нею постійно проживає, здійснює за нею догляд, ведуть спільне господарство, а зі своєю дружиною та малолітнім сином ОСОБА_2 спільно не проживає 4 роки. Тому вважає, що він мав право звернутись до суду з заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, як органу опіки та піклування Трийцятник М.М. проти заяви не заперечив. Пояснив, що 17.03.2025 до органу опіки та піклування звернувся заявник ОСОБА_2 з заявою про призначення його опікуном ОСОБА_1 . На підставі поданих документів орган опіки та піклування вважав за доцільне призначити заявника опікуном над ОСОБА_1 . Про відсутність доказів на підтвердження між ними родинних відносин йому стало відомо в ході судового розгляду справи. Про факт проживання заявника з ОСОБА_1 свідчить лише акт обстеження житлово-побутових умов.

У судовому засіданні представник особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_1 - адвокат Буняк Д.М. пояснив, що не перевіряв відомості чи є родинні відносини між заявником ОСОБА_2 з ОСОБА_1 . Зі слів заявника йому лише відомо, про те, що вони проживають разом і заявник здійснює догляд за ОСОБА_1 , оскільки вона хворіє.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтею 300 ЦПК України визначено правові підстави призначення особі опікуна одночасно із визнанням його недієздатним, звільнення опікуна від його повноважень, призначення іншого опікуна.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членом її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21, важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім`ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв`язків та стосунків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч. 2 ст. 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (ст. 2 СК України).

Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (ст. 25-1 КЗпП України).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім`ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні відносини між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Частиною 1 ст. 71 ЦПК України визначено осіб, які належать до членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як видно з заяви ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна у такій заявник вказав, що ОСОБА_1 є його рідною тіткою, він з нею постійно проживає та піклується про неї.

Водночас, у ході судового розгляду справи суд встановив, що заявником не подано доказів на підтвердження його родинних відносин з ОСОБА_1 .

Після встановлених обставин, представник заявника адвокат Наминанік О.С. зазначила, що лише зі слів сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , відомо, що ОСОБА_1 є троюрідною тіткою по лінії матері заявника ОСОБА_2 , однак документально підтвердити родинні зв`язки не представилось можливим. Водночас, зявник вважає ОСОБА_1 рідною тіткою, членом сім`ї з якою постійно проживає, здійснює за нею догляд. Покликаючись на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, зазначила що ОСОБА_2 є членом сім`ї ОСОБА_1 , оскільки разом проживають, він здійснює за нею догляд, купляє їжу та ліки, а тому вправі звернутись до суду з заявою про визнання фізичної особи ОСОБА_1 недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Однак, на підтвердження обставини, що заявник є членом сім`ї ОСОБА_1 суду не подано належних та допустимих доказів, зокрема, підтвердження того, що заявник купує продукти та ліки, утримує ОСОБА_1 , ведуть спільне господарство, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, про що зокрема зазначено в рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї».

Наявність лише акту про встановлення факту проживання та акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов є недостатніми для підтвердження наявності умов для визнання їх членами сім`ї.

При цьому суд враховує, що згідно з постановою Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270ск18) для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання членами сім`ї без наявності інших ознак сім`ї.

Суд критично оцінює твердження представника заявника про те, що заявник ОСОБА_2 протягом чотирьох років не проживає зі своєю дружиною та малолітнім сином, а проживає з ОСОБА_1 однією сім`єю, оскільки доказів на підтвердження таких обставин суду не подано.

Посилання заявника на неможливість інших осіб, ніж він, бути опікуном ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки, орган опіки та піклування вправі звернутися в інтересах ОСОБА_1 та визначити їй опікуна, або ж за наявності правових підстав звернутись з відповідною заявою до суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.02.2025 року у справі № 459/1313/24, процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов`язки через тісні стосунки між собою.

Заявник ОСОБА_2 не подав суду належних і допустимих доказів на підтвердження ні його родинних відносин з ОСОБА_1 ні доказів на підтвердження наявності умов для визнання їх членами сім`ї.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Беручи до уваги, що заявник ОСОБА_5 не подав доказів того, що він є членом сім`ї ОСОБА_1 , чи її близьким родичем, тобто не довів, що він наділений процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною, тому суд дійшов висновку, що його заяву необхідно залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє права заявника, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутись до суду повторно.тобто, що він .

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 257, 260, 294, 296 ЦПК України,

постановив:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, як орган опіки та піклування, особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною ОСОБА_1 , про визання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Роз`яснити заявнику, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутись до суду повторно.

Ухвала набуває чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала суду складената підписана 12.05.2025.

Головуючий суддя О.І. Кшик

Присяжні Г.І. Семків

В.І. Беседін